Рішення № 79165712, 09.01.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09 січня 2019 року 17:15Справа № 0840/3888/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Гавриленко А.О.

позивача ОСОБА_2

та представників:

відповідача Міняйла О.С.

третьої особи 1 Зворигіної Н.Г.

третьої особи 2 Лавриненко Л.В.

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_2

до Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Запорізької обласної державної адміністрації

1. третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Комунальне підприємство «Газета «Запорізька правда» Запорізької обласної ради

2. третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Запорізька обласна рада

про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

19.09.2018 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 (далі - позивач) до (відповідно до уточненої позовної заяви, яка надійшла до суду 12.10.2018 за вх. №32456) Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Запорізької обласної державної адміністрації (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Запорізька обласна рада (далі - третя особа 2), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, як розпорядника бюджетних коштів згідно Програми сприяння розвитку інформаційної галузі на 2016-2020 роки, затвердженої рішенням Запорізької обласної ради від 31.03.2016 та змін до Програми щодо не виділення Комунальному підприємству «Газета «Запорізька правда» Запорізької обласної ради коштів на друк видання за 2017 рік в сумі 511 000,20 грн. та за 2018 рік в сумі 400 000,00 грн.;

- зобов'язати відповідача невідкладно перерахувати на казначейський рахунок Комунального підприємства «Газета «Запорізька правда» Запорізької обласної ради 911 000,20 грн.;

- визнати, що внаслідок бездіяльності відповідача позивачу заподіяна моральна шкода на суму 10 000,00 грн.;

- здійснити списання коштів з рахунків відповідача на користь позивача в сумі 10 000,00 грн.

Ухвалою суду від 24.09.2018 позовну заяву залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху. В межах встановленого строку позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 17.10.2018 відкрито провадження в адміністративній справі №0840/3888/18 та призначено підготовче засідання на 19.11.2018.

Ухвалою суду від 19.11.2018 за клопотанням представника відповідача до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено Комунальне підприємство «Газета «Запорізька правда» Запорізької обласної ради (далі - третя особа 1).

Протокольною ухвалою суду від 19.11.2018 відкладено підготовче засідання до 07.12.2018.

Протокольною ухвалою суду від 07.12.2018 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 09.01.2019.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 зазначає, що відповідачем протиправно не виділено кошти на друк Комунального підприємства «Газета «Запорізька правда» Запорізької обласної ради (далі по тексту - газета «Запорізька правда», газета) за 2017 рік в сумі 511 000,20 грн. та за 2018 рік в сумі 400 000,00 грн., що спричинило борг видання перед ТОВ «ВК «Кераміст» у розмірі у розмірі 469 281 грн. 30 коп., за рішенням Господарського суду Запорізької області від 06.03.2018 по справі № 908/223/18. Посилаючись на норми Конституції України, Бюджетного кодексу України, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, зазначає, що бездіяльність відповідача щодо не виділення коштів є протиправною, порушує права позивача як мешканки міста Запоріжжя та автора газети, оскільки дане видання перебуває у комунальній власності, є єдиним україномовним виданням. Просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач позов не визнав, у своєму відзиві (вх. від 09.11.2018 №36173) зазначає, що у зв'язку із збитковістю газети, рішенням двадцятої сесії сьомого скликання Запорізької обласної ради від 01.03.2018 №86 внесено зміни до Програми сприяння розвитку інформаційної галузі на 2016-2020 роки в частині орієнтовних обсягів фінансування газети «Запорізька правда» у розмірі 300 тис. грн. у 2017 році та 0 грн. у 2018 році., які ним виконано. Вказує, що відповідно до статуту газети «Запорізька правда», остання може отримувати фінансування з бюджету, проте джерелом погашення будь-яких зобов'язань мають бути, насамперед, власні кошти, отримані від статутної діяльності. Крім того, зауважує, що позивач звертається до суду в інтересах суб'єкта господарювання, хоча безпосередньо права позивача діями Департаменту не порушено. Просить відмовити у задоволенні позову.

Третя особа 1 надала пояснення (вх. від 09.01.2019 №877), в яких зазначила, що рішення двадцятої сесії сьомого скликання Запорізької обласної ради від 01.03.2018 №86 є незаконним; відповідач порушив бюджетне законодавство, не надавши інформацію про борг газети до органів Казначейства. Позовні вимоги підтримує.

Третя особа 2 надала пояснення (вх. від 13.11.2018 №36593), аналогічні за змістом відзиву відповідача. Проти задоволення позову заперечує.

Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Акорд».

У судовому засіданні 09.01.2019 на підставі ст. 250 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

31.03.2016 рішенням №2 третьої позачергової сесії сьомого скликання Запорізької обласної ради затверджено Програму сприяння розвитку інформаційної галузі області на 2016 - 2020 роки (далі - Програма). Додатком №2 до Програми передбачено орієнтовні обсяги фінансування заходу «сприяння виданню газети «Запорізька правда» у розмірі 400 тис. грн. у 2017 році та 400 тис. грн. у 2018 році.

30.06.2016 рішенням №20 шостої позачергової сесії сьомого скликання Запорізької обласної ради затверджено Порядок висвітлення діяльності депутатів Запорізької обласної ради, дія якого поширюється на газету «Запорізька правда» до завершення процесу реформування цього друкованого засобу масової інформації відповідно до Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» і виходу Запорізької обласної ради з числа її засновників. Розділом ІІІ Порядку передбачено, що Запорізька обласна рада у своїх кошторисах передбачає витрати на висвітлення своєї діяльності засобами масової інформації.

Рішенням одинадцятої сесії сьомого скликання Запорізької обласної ради від 06.04.2017 №46 внесено зміни до Програми, зокрема на видання газети «Запорізька правда» передбачено виділення фінансування у розмірі 811,2 тис. грн. у 2017 році та 400 тис. грн. у 2018 році.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 06.03.2018 по справі № 908/223/18 стягнуто з Комунального підприємства «Газета «Запорізька правда» Запорізької обласної ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий будинок «Кераміст» заборгованість у розмірі 469 281 грн. 30 коп. та судовий збір у розмірі 3 519 грн. 62 коп. Рішення набрало чинності 06.04.2018.

Даним рішенням встановлено, що заборгованість КП «Газета «Запорізька правда» виникла на підставі наступного.

24.03.2014 між ТОВ «Видавничий будинок «Кераміст» (Замовник) та КП «Газета «Запорізька правда» Запорізької обласної ради (Друкарня) укладено Договір про закупівлю послуг за державні кошти від 24.03.2017 № 1703020 (Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, Друкарня зобов'язалась протягом 2017 року надати послуги з друку поліграфічної продукції, зазначені в п. 1.2 даного Договору, а Замовник зобов'язався прийняти та оплатити такі послуги.

Сторони уклали додаткову угоду № 1 до Договору, згідно якої Замовник визнає і підтверджує роботи, виконані Друкарнею згідно Договору, за період з 01.01.2017 загальною сумою 300 000,00 (триста тисяч гривень, 00 коп.) грн. в т.ч. ПДВ 50000,00 грн.

Додатковою угодою № 2 до Договору сторонами внесено зміни в п. 3.1 Договору, якими суму Договору визначено у розмірі 300 000,00 (триста тисяч гривень, 00 коп.) грн. у т.ч. ПДВ 50000,00 грн.

Надані за період з 11.01.2017 по 14.06.2017 послуги з друку газети «Запорізька правда» оплачені у сумі 300 000,00 грн., тобто, у межах зобов'язань, які випливають із Договору.

Починаючи з 14.06.2017 по 27.12.2017 сторонами за взаємним погодженням продовжували надаватися послуги з друку газети «Запорізька правда» поза межами обсягів, узгоджених в Договорі, але на тих самих умовах.

Друк газети «Запорізька правда» в період з 14.06.2017 по 27.12.2017 здійснювався ТОВ «Видавничий будинок «Кераміст» на підставі Гарантійних листів Комунального підприємства «Газета «Запорізька правда» Запорізької обласної ради, в яких Замовником було визначено: тираж (кількість примірників), формат, обсяг друку, колір, тип паперу, дату друку, час надання макету для друку газети, час відвантаження (передачі Замовнику надрукованого тиражу видання). Також, в Гарантійних листах Комунальне підприємство «Газета «Запорізька правда» Запорізької обласної ради гарантує своєчасну оплату надрукованих на його замовлення тиражів газети, проте оплату не здійснено, внаслідок чого утворилася заборгованість за період з 14.06.2017 по 27.12.2017 у сумі 469281,30 грн.

Вказані обставини встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили, сторонами не заперечуються та у відповідності до приписів ст. 78 КАС України не підлягають доказуванню.

Вважаючи, що заборгованість газети «Запорізька правда» виникла через протиправну бездіяльність відповідача щодо не виділення грошових коштів за Програмою, затвердженою рішенням від 06.04.2017 №46, що в свою чергу, порушує права позивача як мешканки міста Запоріжжя, територіальній громаді якого належить видання, та автора газети, спричиняє їй моральні страждання, ОСОБА_2 звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.

Пунктом 1.1 Статуту Комунального підприємства «Газета «Запорізька правда» Запорізької обласної ради, затвердженого рішенням Запорізької обласної ради від 26.12.2013 №17, встановлено, що КП «Газета «Запорізька правда» входить до складу об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області. Засновником газети є Запорізька обласна рада. Газета є офіційним друкованим засобом масової інформації Запорізької обласної ради та Запорізької обласної державної адміністрації.

Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків згідно з чинним законодавством, може мати реєстраційні рахунки в органах Державної казначейської служби України, круглу печатку зі своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом, штампи, а також бланки з власними реквізитами. Прав та обов'язків юридичної особи підприємство набуває з дня його державної реєстрації (пункт 4.1 Статуту).

Підприємство є суб'єктом підприємницької діяльності, здійснює свою діяльність на основі принципів підприємництва і відповідно до чинного законодавства України та цього статуту (пункт 4.2 Статуту).

Підприємство несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном відповідно до чинного законодавства України (пункт 4.4 Статуту).

Підприємство має право укладати угоди, набувати майнових і особистих немайнових прав, бути позивачем і відповідачем у судових інстанціях (пункт 4.7 Статуту).

Відповідно до пункту 5.3 Статуту, майно підприємства є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області і закріплюється за ним на праві господарського відання.

Пунктами 6.2 та 6.3 Статуту передбачено, що джерелами формування фінансових ресурсів підприємства є прибуток від здійснення статутної діяльності та інші надходження, не заборонені чинним законодавством України. Підприємство може отримувати фінансування з обласного бюджету через відповідні програми, які затверджені в установленому порядку.

Пунктами 16 та 17 частини першої статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР встановлено, що виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються такі питання: затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідно району, області, цільових програм з інших питань, заслуховування звітів про їх виконання; розгляд прогнозів відповідно районних, обласних бюджетів, затвердження таких бюджетів, внесення змін до них, затвердження звітів про їх виконання.

Частиною першою статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Як вже зазначено вище, на виконання даних законодавчих приписів, Запорізькою обласною радою затверджено Програму сприяння розвитку інформаційної галузі області на 2016 - 2020 роки та зміни до неї.

Газета «Запорізька правда», з урахуванням рішення одинадцятої сесії сьомого скликання Запорізької обласної ради від 06.04.2017 №46, яким внесено зміни до Програми та передбачено виділення фінансування на видання газети у розмірі 811,2 тис. грн. у 2017 році та 400 тис. грн. у 2018 році, у 2017 році здійснювало друк видання в ТОВ «Видавничий будинок «Кераміст».

Відповідно до Плану використання бюджетних коштів та Помісячного плану використання бюджетних коштів на 2017 рік (а.с. 148-149), поданих газетою «Запорізька правда» до Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Запорізької обласної державної адміністрації, заплановано використання коштів у розмірі 300 000,00 грн. (у квітні та у травні по 150 000,00 грн. відповідно).

Листом від 12.07.2017 №72 газета повідомила відповідача про повне освоєння виділених 300 000,00 грн. та просила для забезпечення друку газети у другому півріччі вирішити питання про виділення з обласного бюджету коштів у сумі 321 000,00 грн., до якого додала розрахунок (а.с. 108).

Листом від 14.07.2017 №08-20/1964 Запорізька обласна державна адміністрація переадресувала звернення газети до Запорізької обласної ради, оскільки газета входить до складу об'єктів спільної власності територіальних громад, засновником якої Запорізька обласна рада.

Листом Запорізької обласної державної адміністрації від 01.09.2017 №08-27/2531 газеті запропоновано, у відповідності до Закону України «Про державну допомогу суб'єктам господарювання», надати документи за 3 роки для проведення повного аналізу діяльності підприємства.

25.10.2017 газета звернулась до Запорізької обласної ради (вих. №91) із повідомленням про наявну заборгованість у розмірі 218 063,25 грн. та проханням виділити з обласного бюджету кошти у розмірі 511 тис. грн. для забезпечення друку видання.

Листом від 02.11.2017 №4502/01-11 звернення переадресовано до Запорізької державної адміністрації.

Листами від 28.11.2017 вих. №104, від 29.12.2017 №113 видання зверталось до голови Запорізької обласної державної адміністрації, а листом від 05.12.2017 вих. №108 - до Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Запорізької обласної державної адміністрації з проханням вирішити питання його фінансування.

Відповідно до наказу КП «Запорізька правда» від 15.01.2018 №1-а, видання перейшло на щотижневий випуск газети обсягом 16 шпальт до особливого розпорядження.

19.01.2018 листом за вихідним №16 газета звернулась до Запорізької обласної державної адміністрації, надавши вимогу ТОВ «ВБ «Кераміст» (від 11.01.2018 вих. № 11-01/019) щодо сплати заборгованості на суму 463 698,90 грн. за надані за період з 21.06.2017 по 27.12.2017 послуги з друку газети «Запорізька правда», із проханням винести проект рішення про погашення даної заборгованості на сесію обласної ради, запланованої на 25 січня 2018 року.

Листом від 28.02.2018 №27 газета повідомила Запорізьку обласну державну адміністрацію про заборгованість у розмірі 469 281,30 та надала підтверджуючі документи.

Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Запорізької обласної державної адміністрації листом від 23.02.2018 повідомив видання про те, що для додаткового виділення коштів необхідно було вчасно звернутися до Департаменту, проте необхідні документи надано газетою лише 06.11.2017, але кошти обласного бюджету на 2017 рік були затверджені, вільні залишки розподілені, тому винести дане питання на чергову сесію неможливо. Крім того, заборгованість перед ТОВ «Видавничий будинок «Кераміст» не зареєстровано в Управлінні казначейської служби України м. Запоріжжя, тому не може бути погашено за бюджетні кошти.

Листом від 20.02.2018 №24 третя особа 1 повідомила Запорізьку обласну раду про розгляд справи про стягнення заборгованості у Господарському суді Запорізької області, а листом від 19.03.2018 №39 - про результати розгляду, із наданням копії рішення суду.

Абзацом першим пункту 9 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 228, передбачено, що одержувач бюджетних коштів (далі - одержувач) використовує бюджетні кошти на підставі плану використання бюджетних коштів, що містить розподіл бюджетних асигнувань, затверджених у кошторисі відповідного розпорядника бюджетних коштів. Критеріями визначення одержувача для здійснення заходів бюджетної програми є: досвід роботи за відповідним профілем не менше двох років та наявність відповідної кваліфікації з урахуванням напряму чи заходу бюджетної програми; виробничий потенціал і показники виробничої діяльності, науково-технічної бази (у разі потреби); наявність бездефіцитного фінансового плану на поточний рік, фінансово-економічного розрахунку (обґрунтування) здійснення заходів бюджетної програми; незбиткова діяльність одержувача за останні два роки, відсутність простроченої заборгованості за наданими банками кредитами; співвідношення вартості робіт, послуг та їх якості; застосування договірних умов.

Пунктом другим Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 228 визначено, що план використання бюджетних коштів - це розподіл бюджетних асигнувань, затверджених у кошторисі, в розрізі видатків бюджету, структура яких відповідає повній економічній класифікації видатків бюджету та класифікації кредитування бюджету.

Матеріали справи містять План використання бюджетних коштів та Помісячний план використання бюджетних коштів на 2017 рік (а.с. 148-149), поданих газетою «Запорізька правда» до Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Запорізької обласної державної адміністрації, відповідно до яких заплановано використання коштів у розмірі 300 000,00 грн. (у квітні та у травні по 150 000,00 грн. відповідно).

Доказів того, що КП «Газета «Запорізька правда» надавало відповідачу план використання бюджетних коштів на суму, що перевищує 300 тис. грн., яку виділено та використано виданням, суду не надано.

Відповідно до Фінансових звітів суб'єкта малого підприємництва за 2015 - 2017 роки, КП «Газета «Запорізька правда» у 2015 році отримало збитки у розмірі 159,9 тис. грн., у 2016 році - прибуток у розмірі 1,7 тис. грн. та у 2017 році - збиток у сумі 466,5 тис. грн. (а.с. 142 - 147).

Зважаючи на збитковість підприємства, рішенням двадцятої сесії сьомого скликання Запорізької обласної ради від 01.03.2018 №86 внесено зміни до Програми в частині орієнтовних обсягів фінансування газети «Запорізька правда» у розмірі 300 тис. грн. у 2017 році та 0 грн. у 2018 році.

Відповідно до ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Ані позивачем, ані третьою особою 1 не надано доказів оскарження рішення двадцятої сесії сьомого скликання Запорізької обласної ради від 01.03.2018 №86, яким зменшено бюджетне фінансування газети «Запорізька правда», отже воно є чинним.

Зауваження третьої особи 1 щодо незаконності даного рішення не беруться судом до уваги, оскільки, як вже зазначено вище, позивач не надав доказів оскарження даного рішення, а визнаватися незаконним воно може лише у судовому порядку.

Посилання третьої особи 1, викладені нею у відзиві на заперечення, щодо порушення відповідачем бюджетного законодавства, пов'язаного із не інформуванням про борг газети органів Казначейства, судом не приймаються, оскільки не є предметом розгляду даної адміністративної справи. Питання, які не стосуються заявлених позовних вимог, судом в межах даної справи не досліджуються.

Статут газети передбачає, що вона є суб'єктом підприємницької діяльності, здійснює свою діяльність на основі принципів підприємництва (пункт 4.2 Статуту), а також може отримувати фінансування з обласного бюджету через відповідні програми, які затверджені в установленому порядку (пункт 6.3 Статуту).

Стаття 42 Господарського кодексу України визначає підприємництво як самостійну, ініціативну, систематичну, на власний ризик господарську діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та Статут третьої особи 1, суд доходить висновку, що насамперед газета «Запорізька правда» має отримувати прибуток від своєї діяльності, з якого і формуються фінансові ресурси на погашення зобов'язань, кошти ж з обласного бюджету не є основою забезпечення діяльності газети, вони лише можуть надаватися в межах відповідних Програм.

Окремо слід зазначити про наступне.

Пунктом 8 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

В ході розгляду справи встановлено, що фактично вимоги ОСОБА_2 спрямовані не на захист її прав, а на захист третьої особи 1.

Так, згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання тлумачення частини другої статті 55 Конституції України (пункт 1 резолютивної частини Рішення №6-зп від 25 листопада 1997 року; пункт 1 резолютивної частини Рішення №9-зп від 25 грудня 1997 року; та пункт 1 резолютивної частини Рішення №19-рп/2011 від 14 грудня 2011 року).

У рішенні №19-рп/2011 від 14 грудня 2011 року Конституційний Суд України зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Отже, системне тлумачення статті 55 Конституції України дозволяє дійти висновку, що частина друга цієї статті гарантує «кожному» захист «своїх прав», які були порушені органами державної влади, місцевого самоврядування, посадовими і службовими особами. Адже саме в такому контексті сформульовано частини 3,5 та 6 статті 55 Конституції України.

Таким чином, захисту адміністративним судом підлягає фактично порушене право особи у публічно-правових відносинах з відповідачем і саме при здійсненні ним чітко визначених чинним законодавством владних управлінських функцій.

У Постанові від 23.05.2017 по справі №800/541/16 Верховний Суд України підкреслив, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Бездіяльність відповідача, про яку йдеться у позовних вимогах, не спричиняє порушень індивідуально виражених прав або свобод ОСОБА_2

Як зазначив Верховний Суд в ухвалі від 16.02.2018 по справі № 9901/435/18 «права та свободи, які не є індивідуально вираженими, не підлягають судовому захисту в порядку адміністративного судочинства».

Посилання позивача на ст. 140 Конституцію України і висновки, що оскільки газета входить до складу об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області, то фактично і позивачу як мешканці м. Запоріжжя належить спільне майно територіальної громади (в даному випадку газета), суд не приймає, виходячи з наступного.

Статтею 140 Конституції України встановлено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради.

Частинами першою, п'ятою статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР передбачено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Тобто, право позивача на участь у місцевому самоврядуванні реалізується через відповідні органи місцевого самоврядування.

З урахуванням того, що рішення двадцятої сесії сьомого скликання Запорізької обласної ради від 01.03.2018 №86, яким зменшено фінансування газети, позивачем або третьою особою 1 не оскаржено, зважаючи на юридичний статус газети - суб'єкт підприємницької діяльності, основна мета якого полягає в отриманні прибутку, а не освоєнні бюджетних коштів, а також на те, що планом використання бюджетних коштів на 2017 рік виданням заплановано використання 300 тис. грн., суд доходить висновку про те, що дії відповідача щодо не виділення Комунальному підприємству «Газета «Запорізька правда» Запорізької обласної ради коштів на друк видання за 2017 рік в сумі 511 000,20 грн. та за 2018 рік в сумі 400 000,00 грн., за відсутності на те правових підстав, є правомірними.

Щодо вимог позивача про відшкодування моральної шкоди, слід зазначити наступне.

Стаття 56 Конституції України передбачає, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Частиною першою статті 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно зі статті 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Разом з тим, судам слід надати оцінку тому, чим саме підтверджується факт заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, у чому саме полягає вина заподіювача та інші обставини, що мають значення для вирішення спору в цій частині.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Для відшкодування шкоди обов'язково необхідна наявність шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинно-наслідкового зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 30.01.2018 в справі № 804/2252/14.

Суд не знаходить підстав для задоволення заявлених позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, оскільки позивачем не надано до суду жодних доказів, які підтверджують завдання їй такої шкоди, зокрема у вигляді погіршення здоров'я та/або настання інших втрат немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, інших негативних явищ, не доведено факту протиправності діянь відповідача та причинно-наслідкового зв'язку з предметом позову.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 - відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення в повному обсязі виготовлено та підписано 15.01.2019.

Суддя Ю.П. Бойченко