Ухвала суду № 79165063, 15.01.2019, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/167/2019

130/2814/18

У Х В А Л А

15.01.2019 р. м. Жмеринка

Суддя Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області Саландяк О.Я., отримавши та вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання майна спільним майном подружжя, поділ спільного майна подружжя, визнання права власності,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання майна спільним майном подружжя, поділ спільного майна подружжя, визнання права власності на ? частку: житлового будинку та споруд по АДРЕСА_1; земельної ділянки площею 0,098 га, кадастровий номер НОМЕР_1 по АДРЕСА_1; земельної ділянки площею 2 га в с. Кармалюкове Жмеринського району Вінницької області; садового будинку АДРЕСА_2; земельної ділянки площею 0,0519 га кадастровий номер НОМЕР_2 по АДРЕСА_3; земельної ділянки площею 0,0469 га кадастровий номер НОМЕР_3 по АДРЕСА_4; будівельних матеріалів, що використовуються під час будівництва будинку на земельній ділянці площею 0,0469 га кадастровий номер НОМЕР_3 по АДРЕСА_4; земельну ділянку площею 0,1 га кадастровий номер НОМЕР_4 по АДРЕСА_5

Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 30.11.2018 року вказану заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків тривалістю п'ять днів з дня отримання ухвали.

Як недоліки судом було зазначено порушення вимог п. 4 ч.3 ст. 175 ЦПК України щодо не змісту позовних вимог до кожного із відповідачів; п. 5 ч.3 ст. 175 ЦПК України позивач, щодо не викладу придбання майна, яке на думку позивача є спільним майном подружжя та підлягає поділу, відсутність зазначення доказів, що підтверджують викладені обставини, відсутність зазначення доказів, що підтверджують наявність певного майна, яке на думку позивача є спільним майном подружжя (зокрема, будівельних матеріалів), викладено суперечливі адреси, за якими знаходиться майно.

Дана ухвала суду була надіслана позивачці за адресою вказаною в позовній заяві як адреса проживання позивача - АДРЕСА_6. Однак кореспонденція поверталася до суду із відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання». Відповідно до довідки повторно дана ухвала була надіслана судом за адресою АДРЕСА_7, яку позивачка повідомила у телефонній розмові за номером, що вказаний у позові. Направлена судом за вказаною адресою ухвала від 30.11.2018 року, якою надано п'ятиденний строк для усунення недоліків, отримана позивачкою 03.01.2019 року відповідно до поштового повідомлення про вручення поштового відправлення.

У встановлений судом строк визначені в ухвалі від 30.11.2018 року недоліки позову усунуто не було.

Неусунення визначених судом недоліків є перешкодою для вирішення судом першої інстанції при відкритті провадження у справі питань передбачених п.п. 4, 8, 9 ст. 187 ЦПК України, що у даній справі є дискреційними повноваженнями виключно суду першої інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Відповідно до ч.5 ст. 185 ЦПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

На підставі викладеного, зважаючи, що встановлені судом недоліки є перешкодою для відкриття провадження у справі, є посильними для усунення, однак та не усунуті позивачем, суд вважає, що дану позовну заяву слід повернути позивачу.

Окрім того, ухвалою суду від 29.11.2018 року частково задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - накладено арешт на: житловий будинок загальною площею 151,5 кв.м, житловою 48,5 кв.м по АДРЕСА_8, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1513878005103, власником якого є ОСОБА_2; земельну ділянку площею 0,098 га, кадастровий номер НОМЕР_1, цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_8, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1513860705103, власником якого є ОСОБА_2.

Відповідно до ч. 1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Частинами 7-10 ЦПК України визначено, що у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Системний аналіз даних норм закону свідчить про тимчасовість дії заходів забезпечення позову та право суду з власної ініціативи вирішувати питання про скасування заходів забезпечення позову. А тому враховуючи те, що визначені недоліки позову ОСОБА_1, який ухвалою суду залишено без руху, позивачкою не усунуто, суд приходить до висновку, що на даний час у позивачки ОСОБА_1 немає потреби у вирішенні спору в судовому порядку, а існування забезпечення позову у виді арешту майна відповідача ОСОБА_2, за відсутності відкритого судового провадження, може створювати порушення прав власника майна ОСОБА_2, зокрема перешкоди у користуванню і розпорядженню ним власністю. Тобто, накладений ухвалою суду арешт майна слід скасувати.

Керуючись статтями 158, 185, 260, 261, 353, п.п.15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання майна спільним майном подружжя, поділ спільного майна подружжя, визнання права власності - вважати неподаною та повернути позивачу.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Скасувати забезпечення позову у виді арешту майна, накладеного ухвалою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 29.11.2018 року, на:

- житловий будинок загальною площею 151,5 кв.м, житловою 48,5 кв.м по АДРЕСА_8, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1513878005103, власником якого є ОСОБА_2;

- земельну ділянку площею 0,098 га, кадастровий номер НОМЕР_1, цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_8, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1513860705103, власником якого є ОСОБА_2.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до ч. 11 ст. 158 ЦПК України копію ухвали про скасування заходів забезпечення позову невідкладно після набрання ухвалою суду законної сили надіслати сторонам, а також державному органу, який виконував ухвалу про забезпечення позову - Жмеринському міськрайонному відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області (вул. В.Брезденюка, 19 м. Жмеринка Вінницької області), для здійснення ним відповідних дій щодо скасування заходів забезпечення позову.

Ухвала складена у повному обсязі та підписана суддею 15.01.2019 року.

Суддя О.Я. Саландяк