Рішення № 79164885, 15.01.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2019 року м. Житомир справа № 240/5403/18

категорія 10.2.4

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Єфіменко О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області про визнання дій протиправними, скасування розпорядження, припинення відрахування з пенсії боргу, -

встановив:

19.11.2018 до Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1, у якій вона просить:

- визнати протиправними дії Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у частині стягнення з ОСОБА_1 переплати пенсії з нарахованих пенсійних виплат по 20% щомісячно до повного погашення заборгованості;

- скасувати розпорядження Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №228 від 25.04.2018 про утримання переплати у розмірі 20% щомісячно;

- зобов'язати припинити відрахування з пенсії боргу (переплати) у розмірі 222767,40 грн, повернувши вже утримані кошти з погашення цієї заборгованості, починаючи з квітня 2018 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що відповідачем було проведено перевірку правильності призначення та визначення розміру пенсії за довідкою про заробітну плату для обчислення пенсії, виданою Житомирським обласним онкологічним диспансером Житомирської області, за результатами якої встановлено, що довідка про заробітну плату за період з 01.01.1985 до 31.12.1989, подана ОСОБА_1, не містить достовірних даних, а саме: суми по заробітній платі невірно переведені з радянських карбованців у гривні, внаслідок чого розмір пенсії позивача був завищений та у зв'язку з цим згідно з розпорядження відповідача №228 від 25.04.2018 було здійснено утримання переплати у сумі 222767,40 грн та зобов'язано відшкодувати позивача утворену переплату пенсії у розмірі 20% щомісячно. Утримання коштів з пенсії проводиться з квітня 2018 року на підставі ч.1 ст.50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Після усунення позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 04.12.2018 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

17.12.2018 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 17.12.2018 вих.№13988/07 (а.с. 43-46). В обґрунтування заперечень останній зазначив, що орган Пенсійного фонду України, отримавши певні документи для перерахунку пенсії, зобов'язаний здійснити перевірку обґрунтованості їх видачі, а відповідно й достовірності зазначених в них показників та фактів. При перевірці пенсійної справи ОСОБА_1 з'ясувалося, що у зазначеній довідці суми по заробітній платі невірно переведені з радянських карбованців у гривні, внаслідок чого розмір пенсії був завищений. Довідка "Про заробітну плату для обчислення пенсій" б/н та дати видачі, яка видана Житомирським обласним онкологічним диспансером Житомирської області за період з 01.01.1985 до 31.12.1989 видана невірно, пенсійна справа приведена у відповідність з 01.01.2007, у результаті чого утворилась переплата пенсії за період з 01.01.2007 до 31.03.2018 у сумі 222767,40 грн. Відповідач вважає, що вказані кошти повинні бути стягнуті з позивача, тому відповідно до розпорядження від 25.04.2018 №228, проводяться відрахування надміру виплачених коштів з пенсії по 20% щомісячно до повного погашення заборгованості починаючи з 01.04.2018. Вважає, що дії Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відрахування надміру виплачених ОСОБА_1 є правомірними.

Відповідно до ч.5 ст.250 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Згідно з положеннями ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню із таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 02.01.1999 перебуває на обліку в Житомирському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримую пенсію за віком, яка з 01.01.2004 обчислена відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

20.12.2006 позивач звернулась до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про здійснення перерахунку пенсії на підставі довідки про заробітну плату для обчислення пенсії, що видана Житомирським обласним онкологічним диспансером Житомирської області, за період з 01.01.1985 до 31.12.1989 та індивідуальних відомостей про застраховану особу.

На підставі вказаної довідки відповідач здійснив перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2007.

Згідно з Законом України №2148-УІІІ "Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення пенсій" з 01.10.2017 позивачу проведено осучаснення пенсій, із використанням єдиного показника середньої заробітної плати за 2016 рік у розмірі 3764,40 грн та коефіцієнта страхового стажу 1%.

У травні 2018 позивач відмітила, що розмір її пенсії значно менший порівняно з попередніми місяцями, на підставі чого вона звернулась до відповідача з заявою та просила повідомити підстави такого перерахунку, а також звернулась із заявою про видачу копії рішення, на підставі якого вказаний перерахунок пенсії відбувся (а.с. 33-34).

Відповідач на заяву ОСОБА_1 листами від 05.06.2018 №Ч-267 та від 28.09.2018 №Ч-433 повідомив, про те, що 20.12.2006 позивач при зверненні за перерахунком пенсії до заяви додав довідку "Про заробітну плату для обчислення пенсій" без номера та дати видачі, яка видана Житомирським обласним онкологічним диспансером Житомирської області за період з 01.01.1985 до 31.12.1989, відповідно до якої позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.01.2007. При перевірці пенсійної справи з'ясувалось, що у вказаній вище довідці суми по заробітній платі невірно переведені з радянських карбованців у гривні, внаслідок чого розмір пенсії був завищений. Крім того, у відповідях на заяву позивача зазначено про те, що на запит Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 28.03.2018 №4138 надійшла довідка по заробітній платі від 29.03.2018 №639, що видана Житомирським обласним онкологічним диспансером за період з 01.01.1985 до 31.12.1989. Довідкою звірки від 20.04.2018 №3808 підтверджено достовірність видачі довідки від 29.03.2018 №639. Враховуючи вищезазначене пенсійну справу приведено у відповідність. Відповідно до розпорядження від 25.04.2018 №228 переплата пенсії утримується з пенсії позивача по 20% щомісяця до повного погашення (а.с. 30-32, 35-37).

Вважаючи дії та розпорядження Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про утримання надміру виплачених сум пенсій від 25.04.2018 №228 протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 50 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон України №1058-IV) суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Згідно з статтею 103 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон України №1788-XII) суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Отже, обов'язковою умовою стягнення надміру виплачених сум пенсій з пенсіонера є допущення зловживань з боку пенсіонера та у жодному випадку вказані суми не можуть бути стягнуті у випадку призначення її на підставі недостовірних даних, формування яких не залежить від пенсіонера. У такому разі суми зайво виплаченої пенсії стягуються зі страхувальника.

При цьому, порядок утримання (стягнення) надміру виплачених сум пенсій визначений статтею 50 Закону України №1058-IV та статтею 103 Закону України №1788-ХІІ, за правилами яких суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів ПФУ чи в судовому порядку (не більше як 20% пенсії).

Зловживанням з боку пенсіонера в розумінні частини першої статті 103 Закону України №1788-ХІІ є, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями.

Отже, пенсіонер не несе відповідальність за зміст та достовірність офіційних документів, які видаються органами державної влади, іншими організаціями та установами на виконання їх повноважень.

Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 25.10.2016 (справа №686/26486/14-а) та постанові Верховного Суду від 25.09.2018 №340/644/15-а (К/9901/6401/18).

При цьому, частиною 2 статті 101 Закону України №1788-ХІІ встановлено, що підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Аналіз наведених норм свідчить, що зайво сплачені суми пенсії можуть бути утримані управлінням Пенсійного фонду за умови зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних. Вказаний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсії є вичерпним.

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується відповідачем, що позивачеві було надміру виплачено суму пенсії у період з 01.01.2007 до 31.03.2018 через недостовірні дані, що зазначені у довідці без номера і без дати, що видана Житомирським обласним онкологічним диспансером Житомирської області за період з 01.01.1985 до 31.12.1989, відповідно до якої позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.01.2017.

Одночасно, відповідно до ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У даному випадку відповідачем у встановленому законом порядку не доведено факт зловживань з боку позивача, його вини чи недобросовісності щодо надання недостовірних даних та отримання переплати пенсії.

Таким чином на підставі вище викладеного суд дійшов висновку про те, що за відсутності зловживань (недобросовісності) з боку пенсіонера, підстави для стягнення з пенсіонера надміру виплачених сум пенсії відсутні.

А відтак, розпорядження Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №228 від 25.04.2018 про утримання з ОСОБА_1 переплати по пенсії у розмірі 20% щомісячно є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області припинити відрахування з пенсії боргу (переплати) у розмірі 222767,40 грн, повернути вже утримані кошти з погашення цієї заборгованості, починаючи з квітня 2018 року, суд зазначає про таке.

Завданням адміністративного судочинства, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Тобто, дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною.

Разом з тим, враховуючи положення статті 245 КАС України захист прав у сфері публічно-правових відносин можливий у спосіб зобов'язання відповідача прийняти певне рішення чи зобов'язання вчинити певні дії.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Зважаючи на те, що судом встановлено неправомірність оскаржуваного розпорядження та дій відповідача, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язати відповідача повернути та виплатити ОСОБА_1 суми пенсії, утримані на підставі розпорядження Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №228 від 25.04.2018, що є належним способом захисту та поновлення порушеного права позивача.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відтак, з урахуванням зазначеного, на підставі встановлених фактів та обставин, враховуючи, що докази, наведені відповідачем під час розгляду адміністративної справи є недоведеними та безпідставними та не дають суду підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію позивача, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 необхідно задовольнити.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з адміністративним позовом позивачем сплачений судовий збір у розмірі 704,80 грн. У зв'язку із задоволенням позовних вимог суд дійшов висновку, що судові витрати, понесені позивачем, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, а саме у сумі 704,80 грн.

Керуючись статтями 77, 90, 242-246, 250, 255, 258, 261-263, 295 КАС України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області (вул. Перемоги, 55, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 40380333) про визнання дій протиправними, скасування розпорядження, припинення відрахування з пенсії боргу - задовольнити.

Визнати протиправними дії Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у частині стягнення з ОСОБА_1 переплати пенсії з нарахованих пенсійних виплат по 20% щомісячно до повного погашення заборгованості.

Скасувати розпорядження Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №228 від 25.04.2018 про утримання переплати у розмірі 20% щомісячно.

Зобов'язати припинити відрахування з пенсії боргу (переплати) у розмірі 222767,40 грн, повернувши вже утримані кошти з погашення цієї заборгованості, починаючи з квітня 2018 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області судові витрати зі сплати судового збору у сумі 704,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлено: 15 січня 2019 року.

Суддя О.В. Єфіменко