Рішення № 79164243, 14.01.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

14 січня 2019 р. Справа № 120/3921/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комара П.А., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Вінницькій області до товариства з обмеженою відповідальністю "Технафтогаз" про стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДФС у Вінницькій області з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технафтогаз" про стягнення податкового боргу та накладення арешту на кошти та інші цінності.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем станом на дату звернення до суду рахується заборгованість щодо сплати податків і зборів в загальній сумі 1703,10 грн., з них: податковий борг з податку на прибуток складає 3,10 грн. - штрафні санкції; податковий борг з акцизного податку на пальне складає 1700,00 грн. - штрафні санкції. Оскільки вказана сума грошового зобов'язання відповідачем добровільно не сплачена, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 05.11.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та встановлено відповідачу 15-денний термін з дня отримання ухвали про відкриття провадження для написання відзиву, з поясненнями по суті заявлених позовних вимог та доданням підтверджуючих документів.

26.11.2018 на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Згідно якого зазначають, що прибуток за 2017 рік у сумі 3,10 грн. підприємством задекларовано у сумі 31,00 грн. та відповідно сплачено цю ж суму у бюджет держави. Також, фіскальною службою безпідставно нараховано товариству штраф за неподання декларацій з акцизного податку за 2016 рік у сумі 1700,00 грн. до Вінницької ОДПІ. Однак, у березні 2016 року згідно норм Податкового кодексу України, що діяв на той час, був введений акцизний податок з роздрібної реалізації пального, що підлягав сплаті у місцевий бюджет за місцем розташування точки реалізації пального та відповідно подача декларацій з акцизного податку теж мала подаватися до місцевого органу ДФС. Так як місце реалізації пального у товариства з обмеженою відповідальністю «Технафтогаз» знаходилось у смт. Чечельник Вінницької області, то відповідно сплачувало податок до місцевого бюджету та подавало декларації до Чечельницького відділення Бершадської ОДПІ ГУ ДФС.

17.12.2018 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, згідно якої не погоджуються з доводами відповідача та зазначають, що відповідно до облікової картки платника податків за відповідачем рахується заборгованість щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), штрафних (фінансових) санкцій, що складає 1 703,10 грн., в тому числі основного платежу - 0,00 грн., штрафні санкції - 1703,10 грн., пені - 0,00 грн. Сума податкового боргу з податку на прибуток складає 3,10 грн. - штрафні санкції. Сума податкового боргу з акцизного податку на пальне складає 1 700,00 грн. - штрафні санкції.

Податковий борг з податку на прибуток виник 13.09.2018 на підставі акту перевірки № 14730/50-01/33683687 від 19.06.2018, відповідно до якого було встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми грошового зобов'язання та прийнято податкове повідомлення-рішення № 0069185001 від 31.01.2018, відповідно до якого нарахована штрафна санкція у сумі 3,10 грн. (за затримку на 1 календарний день сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 31,00 грн.). Податкове повідомлення-рішення №0069185001 від 31.07.2018 відповідачем не оскаржене, відповідно є чинним та законним.

Податковий борг з акцизного податку на пальне виник 19.06.2018 на підставі акту №6296/02-32-50-04/33683687 від 21.03.2018, відповідно до якого встановлено неподання податкової звітності з акцизного податку з реалізації пального та прийнято податкове повідомлення-рішення №0036995004 від 08.05.2018, відповідно до якого нарахована штрафна санкція у сумі 1700,00 грн. Податкове повідомлення-рішення №0036995004 від 08.052018 відповідачем не оскаржене.

Крім того, зазначили що статтею 223 Податкового кодексу України (в редакції на 01.02.2016) передбачено, що платник податку з підакцизних товарів (продукції), вироблених або переобладнаних на митній території України; імпортер алкогольних напоїв та тютюнових виробів; суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів; оптовий постачальник електричної енергії подає щомісяця не пізніше 20 числа наступного періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому статтею 46 цього Кодексу.

Дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Технафтогаз» зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності та перебуває на податковому обліку у Вінницькій ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області.

ТОВ «Технафтогаз» являється платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VІ.

Станом на дату звернення до суду за відповідачем рахується заборгованість щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1703,10 грн., в тому числі основного платежу - 0,00 грн., штрафні санкції - 1703,10 грн., пені - 0,00 грн.

Сума податкового боргу з податку на прибуток складає 3,10грн. - штрафні санкції. Сума податкового боргу з акцизного податку на пальне складає 1 700,00грн. - штрафні санкції.

Заборгованість підтверджується обліковими картками платника податків з податку на прибуток, акцизного податку на пальне та податковими повідомленнями-рішеннями.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно до п.16.1.4 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.

Грошове зобов'язання платника податків відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове зобов'язання згідно з п.п.14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (п.п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.п 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове повідомлення-рішення - це письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності .

Відповідно до п. 54.3. ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством.

Пунктом 54.3.3 ст. 54 Податкового кодексу України, визначено, що згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно з п. 54.5. ст. 54 Податкового кодексу України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 57.3. ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до пункту 59.1 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як вбачається із матеріалів справи, станом на дату звернення до суду за відповідачем рахується заборгованість щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1703,10 грн., в тому числі основного платежу - 0,00 грн., штрафні санкції - 1703,10 грн., пені - 0,00 грн.

Сума податкового боргу з податку на прибуток складає 3,10грн. - штрафні санкції. Сума податкового боргу з акцизного податку на пальне складає 1 700,00грн. - штрафні санкції.

Податковий борг з податку на прибуток виник 13.09.2018 на підставі акту перевірки № 14730/50-01/33683687 від 19.06.2018, відповідно до якого було встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми грошового зобов'язання та прийнято податкове повідомлення-рішення №0069185001 від 31.07.2018, відповідно до якого нарахована штрафна санкція у сумі 3,10 грн.

Податковий борг з акцизного податку на пальне виник 19.06.2018 на підставі акту №6296/02-32-50-04/33683687 від 21.03.2018, відповідно до якого встановлено неподання податкової звітності з акцизного податку з реалізації пального та прийнято податкове повідомлення-рішення №0036995004 від 08.05.2018 відповідно до якого нарахована штрафна санкція у сумі 1700,00 грн.

Податкові повідомлення-рішення №0069185001 від 31.07.2018 та №0036995004 від 08.05.2018 відповідачем не оскаржувались.

Відповідач зазначає, що фіскальна служба безпідставно нарахувала товариству штраф за неподання декларацій з акцизного податку за 2016 рік у сумі 1700,00 грн. до Вінницької ОДПІ. Оскільки, у березні 2016 року згідно норм Податкового кодексу України, що діяв на той час, був введений акцизний податок з роздрібної реалізації пального, що підлягав сплаті у місцевий бюджет за місцем розташування точки реалізації пального та відповідно подача декларацій з акцизного податку теж мала подаватися до місцевого органу ДФС. Так як місце реалізації пального у товариства з обмеженою відповідальністю «Технафтогаз» знаходилось у смт. Чечельник Вінницької області, то відповідно сплачувало податок до місцевого бюджету та подавало декларації до Чечельницького відділення Бершадської ОДПІ ГУ ДФС.

Однак суд зауважує, що статтею 223 Податкового кодексу України (в редакції на 01.02.2016) передбачено, що платник податку з підакцизних товарів (продукції), вироблених або переобладнаних на митній території України; імпортер алкогольних напоїв та тютюнових виробів; суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів; оптовий постачальник електричної енергії подає щомісяця не пізніше 20 числа наступного періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому статтею 46 цього Кодексу.

Судом встановлено, що позивачем з метою погашення податкового боргу на адресу відповідача направлялась податкова вимога форми "Ю" №296326-50 від 20.06.2018 на суму 1700,00 грн. Проте вказана податкова вимога залишилась без належного виконання.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення (п.59.5 ст. 59 ПК України).

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 статті 95 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, за відповідачем рахується податковий борг у сумі 1703,10 грн., який станом на день розгляду даної справи в суді в добровільному порядку відповідачем не погашений.

Щодо позовної вимоги про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 20.1.33. п. 20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Головним управлінням ДФС у Вінницькій області здійснено ряд заходів з метою встановлення наявності майна ТОВ "Технафтогаз", за результатами яких встановлено його відсутність, зокрема:

- відповідно до інформації наданої листом №1776/02-32-13-03 від 27.08.2018 про те, що за ТОВ "Технафтогаз" не зареєстровані транспортні засоби;

- відповідно до інформації наданої листом №02-10/3858 від 08.08.2018, наданої ГУ Держпродспоживслужби у Вінницькій області про те, що за ТОВ "Технафтогаз" сільськогосподарська техніка не зареєстрована;

- відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна - майно за ТОВ "Технафтогаз" не зареєстровано.

Отже, із викладеного вбачається відсутність майна у відповідача, яке можливо було б реалізувати з метою погашення податкового боргу.

Таким чином, позивачем вжито передбачених податковим законодавством необхідних заходів щодо встановлення майна, яке може слугувати джерелом погашення податкового боргу.

Відсутність майна у відповідача унеможливлює виконання покладених на податковий орган функцій щодо забезпечення виконання платником податків своїх зобов'язань щодо погашення податкового боргу.

Пунктом 94.1 статті 94 ПК України передбачено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Згідно із п.п. 94.4. ст. 94 ПК України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків. При цьому в силу вимог абзацу 2 п.п. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПК України застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Враховуючи те, що у відповідача відсутнє майно для погашення податкового боргу, що повністю підтверджується належними і допустимими доказами, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимоги адміністративного позову про накладення арешту на кошти з метою забезпечення виконання ним своїх грошових зобов'язань перед бюджетом.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

З урахуванням викладеного, оцінивши надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню відповідно до чинного законодавства та у межах заявлених вимог.

Враховуючи вимоги статті 139 КАС України судові витрати у цій справі стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю "Технафтогаз" кошти в рахунок погашення податкового боргу в сумі 1703,10 грн.

Накласти арешт на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю "Технафтогаз", що відкриті в установах банків на суму податкового боргу 1703,10 грн. (одна тисяча сімсот три гривні 10 коп.)

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Головне управління ДФС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 39402165)

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Технафтогаз" (вул. Квятека, 1-А, кв. 113, м. Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ 33683687)

Повний текст рішення суду складено 14.01.2019

Суддя Комар Павло Анатолійович