Рішення № 79164133, 11.01.2019, Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 157/1668/18

Провадження №2/157/61/19

РІШЕННЯ

Іменем України

11 січня 2019 рокумісто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:

головуючого – судді Гордійчука В.М.,

за участю секретаря Вавдіюк Т.О.,

позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Камені-Каширському справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

в с т а н о в и в :

14 грудня 2018 року позивач звернулася до суду з даним позовом в якому зазначає, що з відповідачем перебували в зареєстрованому шлюбі, який у 2002 році був розірваний. Після розлучення вони продовжували спільно проживати у громадянському шлюбі до 2012 року. За час шлюбу в них 15 грудня 2000 року народився син ОСОБА_3, 26 жовтня 2006 року – дочка ОСОБА_4 та 01 квітня 2008 року – син ОСОБА_5.

Постановою Апеляційного суду Волинської області від 07 травня 2018 року з відповідача на її користь стягнуто аліменти на утримання їх вказаних дітей в розмірі 1/2 частки від усіх видів заробітку платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до повноліття найстаршої дитини.

15 грудня 2018 року старший син ОСОБА_3 досяг повноліття та у зв’язку із продовженням навчання у Луцькій філії Товариства з обмеженою відповідальністю Медичний коледж «Монада», потребує матеріальної допомоги батьків.

Вона на даний час є непрацюючою, оскільки здійснює догляд за дочкою ОСОБА_4, яка є інвалідом по зору з дитинства, у зв’язку з чим отримує державну соціальну допомогу на неї в розмірі 2061 грн., а тому не має можливості надавати матеріальну допомогу сину, який продовжує навчання в тому розмірі, якому він потребує для забезпечення хоча б мінімальних потреб на харчування, одяг, оплату навчання, яке становить більше 18000 гривень за третій курс навчання.

Відповідач працевлаштований, має регулярний стабільний дохід як за місцем своєї основної роботи в Камінь-Каширському ВУЖКГ так і за місцем служби по контракту в Камінь-Каширському районному військовому комісаріаті і його середньомісячний заробіток складає близько 9000 гривень щомісячно, а отже він спроможний надавати сину матеріальну допомогу.

У зв’язку з тим, що старший син ОСОБА_3 досяг повноліття, виникла необхідність у визначенні розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей – дочки ОСОБА_4 та сина ОСОБА_5.

Відповідач є фізично здоровим, власних дітей у іншому шлюбі не має, його дружина є працездатною. Домовитись з ним про розмір аліментів на утримання як повнолітнього сина так і обох неповнолітніх дітей не вдалося.

Враховуючи вищевикладене, посилаючись на окремі норми законодавства, просить суд стягнути із відповідача на користь повнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі прожиткового мінімуму для дитини до 18 років щомісячно, починаючи з 16 грудня 2018 року до часу закінчення навчання або до досягнення ним віку двадцяти трьох років, в залежності від того, яка з цих обставин настане раніше.

Також просить стягнути із відповідача в свою користь аліменти на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з 16 грудня та до досягнення старшою дитиною повноліття.

Крім цього, просить стягнути із відповідача судові витрати, в тому числі за надання правової допомоги.

Відповідачем подано відзив, де він зазначив, що після закінчення школи старшим сином ОСОБА_6 він щомісячно надавав кошти на додаткові витрати на його утримання у зв’язку з продовженням ним навчання.

На даний час він перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7, яка є особою, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. У зв’язку із незадовільним станом здоров’я його дружина потребує постійного лікарського нагляду та періодичного проведення реабілітаційних заходів в лікувально-оздоровчих закладах. Разом з ними проживає дочка його дружини від попереднього шлюбу ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Оскільки його дружина офіційно працює продавцем на ринку, виховує неповнолітню дитину та отримує мінімальну зарплату, то основним джерелом утримання сім’ї є його зарплата, більша частина якої витрачається на харчування, лікування та оплату комунальних послуг.

Крім цього, він, як потерпілий від наслідків Чорнобильської катастрофи, потребує періодичного дороговартісного лікування в закладах охорони здоров’я.

Розмір аліментів, які просить стягувати позивач із нього, вважає завищеним та необгрунтованим, оскільки позивач приховує відомості щодо свого матеріального становища і намагається всі витрати на утримання неповнолітніх дітей перекласти на нього.

ОСОБА_1 успішно займається торговою діяльністю, отримуючи при цьому дохід. Долучена до позову копія опису документів, що надаються фізичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії стосовно припинення підприємницької діяльності не є належним підтверджуючим документом, тобто не є достовірними та належними доказами в розумінні вимог ЦПК України.

Враховуючи наведене, вважає за доцільне частково визнати позовні вимоги в частині стягнення з нього аліментів на двох неповнолітніх дітей в розмірі 2000 грн. на обох щомісячно.

Щодо стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3, зазначив, що він навчається у Луцькій філії ТзОВ Медичний коледж «Монада», у зв’язку з чим фактично проживає у м. Луцьку, тобто із позивачем не проживає, а тому право на звернення до суду з таким позовом має винятково син.

Вимога про стягнення аліментів на користь повнолітнього сина ОСОБА_3 у розмірі прожиткового мінімуму для дитини до 18 років є необґрунтованою та такою, що суперечить принципу рівності обов’язку батьків щодо утримання повнолітніх дітей, які продовжують навчання, оскільки син належить до категорії працездатних осіб, для яких встановлений конкретний розмір прожиткового мінімуму, а обов’язок утримувати повнолітніх дочку, сина в рівній мірі лежить як на батькові, так і на матері повнолітньої дитини.

Також зазначив, що їх повнолітній син за станом свого здоров’я та за віком має повне право та можливість працювати, в тому числі й на умовах неповного робочого дня для забезпечення своїх потреб, як фізичних так і духовних.

У зв’язку з викладеним, просить частково задовольнити позов ОСОБА_1 до нього про стягнення аліментів шляхом стягнення з нього аліментів на двох неповнолітніх дітей – дочки ОСОБА_6 та сина ОСОБА_9 в розмірі 2000 грн. на обох щомісячно, а на утримання повнолітнього сина ОСОБА_6 в розмірі 50 % прожиткового мінімуму для осіб відповідної вікової категорії.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю з підстав, зазначених в позовній заяві, просить їх задовольнити.

Відповідач позов визнав частково, згідний сплачувати аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 та сина ОСОБА_5 в розмірі 2000 грн. на обох щомісячно, а на утримання сина ОСОБА_3 в розмірі 50 % прожиткового мінімуму для осіб відповідної вікової категорії.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

Судом установлено, що батьком ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, є відповідач, що стверджено їх свідоцтвами про народження (а.с. а.с. 10, 11, 12).

Постановою Апеляційного суду Волинської області від 07 травня 2018 року з відповідача стягнуто на користь позивача аліменти на утримання їх дітей в розмірі 1/2 частки від усіх видів заробітку платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до повноліття найстаршої дитини (а.с. а.с. 6-9).

15 грудня 2018 року син сторін ОСОБА_2 досяг повноліття.

Як убачається із довідки Луцької філії Товариства з обмеженою відповідальністю Медичний коледж «Монада» №127 від 11 грудня 2018 року (а.с. 14) та договору про навчання у цьому закладі, ОСОБА_6 навчається на 3 курсі в стоматологічному відділенні вказаного навчального закладу (денна форма навчання). Термін навчання 3 роки з 01 вересня 2016 року по 07 липня 2019 року. ОСОБА_6 стипендії не отримує, оскільки у філії платна форма навчання.

Згідно квитанцій Камінь-Каширського відділення Волинського ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк» від 07 вересня та 02 листопада 2018 року (а.с. 10), ОСОБА_1 сплатила 9000 грн. за навчання ОСОБА_11

Відповідно до ст. 198, ч. 1 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчатися і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Таким чином відповідач, як батько ОСОБА_6, зобов'язаний брати участь у його утриманні наряду з позивачем і на час навчання сина.

Згідно із ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Згідно із ст. 182 ч. 2 згаданого Кодексу розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» № 2629-VІІI від 23.11.2018 року передбачено, що для дітей віком від 6 до 18 років з 1 січня 2019 року прожитковий мінімум становить 2027 грн., що 50 відсотків становитиме 1013 грн. 50 коп., а для працездатних осіб з 01 січня 2018 року прожитковий мінімум становить 1921 грн.

Відповідно до ст. 183 ч. 2 СК України, якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Беручи до уваги, що відповідач працює та має постійний заробіток, що вбачається із довідки про доходи від 20 грудня 2018 року № 186 виданої Волинським обласним військовим комісаріатом, суд приходить до висновку, що він має можливість сплачувати аліменти на утримання повнолітнього сина та неповнолітніх дітей.

За вказаних обставин, у відповідності до ст. ст. 182 ч. 1, 191, 200 СК України, враховуючи стан здоров’я та матеріальне становище позивача, відповідача, який хворіє, що вбачається із виписного епікризу №3385 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, те, що ОСОБА_6 продовжує навчання у зв’язку з чим потребує матеріальної допомоги, можливість надання утримання його матір’ю, суд вважає за доцільне та можливе стягувати із ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітнього сина, який навчається, в розмірі 50% прожиткового мінімуму для працездатних осіб починаючи з 16 грудня 2018 року до закінчення сином навчання, та на неповнолітніх дітей в розмірі 1/3 частки від усіх видів заробітку платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи із 16 грудня 2018 року і до повноліття найстаршої дитини, оскільки позивач не довела суду, що відповідач має можливість сплачувати аліменти в розмірі, якому вона просить.

При цьому суд враховує, що відповідач на даний час проживає з дружиною ОСОБА_7 на утриманні якої знаходиться неповнолітня дочка ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5.

Суд не бере до уваги твердження відповідача про незадовільний стан здоров’я його теперішньої дружина та, внаслідок цього, потреби постійного лікарського нагляду та періодичного проведення реабілітаційних заходів в лікувально-оздоровчих закладах, а також потребу його дороговартісного лікування, оскільки при розгляді справи такого не доведено.

Посилання ОСОБА_2 на те, що ОСОБА_1 при зверненні до суду з даним позовом порушила норми СК України, так як повнолітній син ОСОБА_3 проживає не з нею, а в м. Луцьк, у зв’язку з чим право на звернення до суду має лише він, не заслуговує на увагу, оскільки ст. 199 ч. 3 СК України передбачено право, а не обов’язок на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів самої дитини, яка продовжує навчатися чи того із батьків, з яким вона проживає, а місце проживання ОСОБА_6, коли він не проживає в м. Луцьк – з матір’ю, тобто із позивачем.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає до негайного виконання і суд, відповідно до ст. 141 ЦПК України, стягує із відповідача в користь держави судовий збір в розмірі 768,40 грн. та в користь позивача понесені нею витрати за надання професійної правничої допомоги в розмірі 700 грн. (а.с.17).

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 263-265, 430 ЦПК України, ст. ст. 141, 180, 182, 183, 191, 198, 199, 200 СК України, суд,

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягувати із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання:

- сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 50% прожиткового мінімуму для працездатних осіб на період навчання в Луцькій філії Товариства з обмеженою відповідальністю медичному коледжі «Монада» починаючи із 16 грудня 2018 року.

- дочки ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі 1/3 частки від усіх видів заробітку платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи із 16 грудня 2018 року і до повноліття найстаршої дитини.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок судового збору.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 700 (сімсот) гривень витрат понесених за надання професійної правничої допомоги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до підпункту 15.5) п. 1 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повне ім’я, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін: позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, вул. 40 років Перемоги, 15, м. Камінь-Каширський Волинська область, 44501, РНОКПП НОМЕР_1; відповідач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8, вул. Ковельська, 20а/1, м. Камінь-Каширський Волинська область, 44501, РНОКПП НОМЕР_2.

Головуючий: ОСОБА_12