Рішення № 79164034, 29.11.2018, Вінницький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Вінниця

29 листопада 2018 р. Справа № 0240/2769/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Крапівницької Н.Л.,

секретаря судового засідання: Гродської В.О.,

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1,

відповідача: Клюси Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області

про визнання протиправним і скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В:

До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернувся ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області, в якому просить суд визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Вінницькій області №1165 від 19.07.2018 року в частині накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді неповної посадової відповідності.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності за оскаржуваним наказом стало неприбуття без поважних причин для проведення стройового огляду та подальшого відправлення до ГУ НП в Донецькій області. Однак ОСОБА_1 зауважив, що при проведенні службового розслідування за даним фактом відповідачем не взято до уваги, що він повідомив рапортом про згоду на проходження стажування у пізніший час, так як за сімейними обставинами на мав змоги їхати.

Ухвалою суду від 17.09.2018 року за даним позовом відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідно до наказу ГУНП у Вінницькій області «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Тиврівського відділення поліції Жмеринського ВП та Літинського відділення поліції Калинівського ВП» №1165 від 19.07.2018 року ОСОБА_1 попереджено про неповну посадову відповідність за порушення службової дисципліни, недотримання вимог ст. 1, 2, 7, 12, 14 Дисциплінарного статуту ОВС України, ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги поліцейського, наказу ГУНП у Вінницькій області №736 від 30.05.2018 року.

Підставою для видання наказу ГУНП у Вінницькій області №1165 від 19.07.2018 року став висновок службового розслідування від 10.07.2018 року, за результатами якого встановлено, що ОСОБА_1 без поважних причин не прибув 04.06.2018 року до ГУНП для проведення стройового огляду та подальшого відправлення до ГУНП в Донецькій та Луганській областях. Опитаний в рамках службового розслідування ОСОБА_1 пояснив, що не прибув 04.06.2018 р. для проведення стройового огляду та направлення до ГУНП Донецької області для проходження стажування у зв'язку з тим, що його дружина перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною, яка народилась 26.03.2018 року, а також тим, що його дружині потрібна щоденна допомога, так як вони проживають самі без батьків. Із зазначеними доводами позивача відповідач не погоджується, зазначаючи про те, що посилання останнього на зазначені сімейні обставини не є обґрунтуванням невиконання наказу.

Позивач відповідь на відзив не подав.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала, посилаючись на обставини, які викладені у відзиві.

Заслухавши в судовому засіданні учасників справи, встановивши обставини справи та дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд виходить з такого.

ОСОБА_1 проходить службу в органах Національної поліції України на посаді начальника сектора кримінальної поліції Тиврівського відділення поліції Жмеринського відділу поліції у Вінницької області.

Відповідно до вимог Положення про організацію післядипломної освіти працівників Національної поліції, затвердженого наказом МВС України № 1625 від 24.12.2015 року, на виконання листа Національної поліції України №1053/01/12-2018 від 26.01.2018 року щодо направлення поліцейських для проходження стажування, начальником ГУ НП у Вінницькій області видано наказ №736 30.05.2018 року «Про направлення поліцейських ГУ НП у Вінницькій області для проходження стажування до ГУНП в Донецькій області», яким затверджено список. Крім того, у п.2.1 зазначено, що даний наказ довести до відома працівників, які направляються на стажування під особистий підпис, а у разі відмови скласти відповідний акт.

Однак, в матеріалах справи не міститься доказів чи був позивач ознайомлений зі змістом даного наказу, а також відсутній акт відмови.

01.06.2018 року позивач звернувся із рапортом на ім'я начальника ГУ НП у Вінницькій області, у якому просив не направляти його в червні 2018 року на стажування до ГУ НП в Донецькій та Луганській областях у зв'язку із сімейними обставинами (має новонароджену дитину), також дав згоду на проходження стажування у пізніший термін.

04.06.2018 року т.в.о. начальника УКЗ ГУ НП у Вінницькій області доповів рапортом для прийняття рішення на ім'я начальника ГУ НП у Вінницькій області про те, що 4 працівника подали рапорти про перенесення терміну виїзду, у число яких входить ОСОБА_1

11.06.2018 року наказом начальника ГУ НП у Вінницькій області №824 призначено проведення службового розслідування за фактом не прибуття окремих поліцейських для відправлення до ГУ НП в Донецькій області для проходження стажування.

Опитаний в рамках службового розслідування ОСОБА_1 пояснив, що був ознайомлений з наказом ГУ НП у Вінницькій області від 30.05.2018 року №763 «Про направлення поліцейських ГУ НП у Вінницькій області для проходження стажування до ГУНП в Донецькій області» та з вимогами листа Національної поліції України № 1053/01/12-2018 від 26.01.2018 року "Про організацію проведення стажування в системі Національної поліції України". Свій невиїзд на стажування до ГУ НП у Донецькій області ОСОБА_1 пояснив тим, що його дружина перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною, яка народилася 26.03.2018 року, а також тим, що його дружині потрібна щоденна допомога.

Відповідно до висновку службового розслідування за фактом невиїзду окремих поліцейських до ГУ НП в Донецькій області для проходження стажування відповідно до вимог наказу ГУ НП від 30.05.2018 року №763, який затверджено 10.07.2018 року начальником ГУ НП у Вінницькій області, комісія вважає що відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування підтвердились частково, а ОСОБА_1 попередити про неповну посадову відповідність за порушення службової дисципліни, недотримання вимог ст. 1, 2, 7, 12, 14 Дисциплінарного статуту ОВС України, ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги поліцейського, невиконання наказу ГУНП у Вінницькій області №736 від 30.05.2018 року.

Наказом ГУ НП у Вінницькій області №1165 від 19.072018 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Тиврівського відділення поліції Жмеринського ВП та Літинського відділення поліції Калинівського ВП» за порушення службової дисципліни, недотримання вимог ст. 1, 2, 7, 12, 14 Дисциплінарного статуту ОВС України, ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги поліцейського, невиконання наказу ГУНП у Вінницькій області №736 від 30.05.2018 року начальника сектора кримінальної поліції Тиврівського відділення поліції Жмеринського відділу поліції у Вінницької області ОСОБА_1 попереджено про неповну посадову відповідність.

Зазначений наказ є предметом оскарження у даній адміністративній справі.

Надаючи оцінку спірним правовідносин, суд виходить з наступного.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).

Відповідно до статті 17 Закону № 580-VIII, поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Стаття 18 Закону № 580-VIII визначає основні обов'язки поліцейського. Зокрема, поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді (пункти 1, 2, 6 частини першої).

Відповідно до пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1179 від 09.11.2016 р., поліцейський під час виконання службових обов'язків, зокрема, повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.

Статтею 19 Закону № 580-VIII визначено види відповідальності поліцейських. Так, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону (частина перша).

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частина друга).

Згідно з пунктом 4 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 580-VIII, до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Пунктом 9 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» від 23.12.2015 № 901-VIII визначено: до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» поширити на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 29, ст. 245 із наступними змінами, далі - Дисциплінарний статут).

Дисциплінарний статут визначає сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - особи рядового і начальницького складу) стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.

Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Згідно зі статтею 4 Дисциплінарного статуту, наказ є формою реалізації службових повноважень особи начальницького складу, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа, якій належить його виконати.

Накази можуть даватись як в усній, так і в письмовій формі.

У разі одержання наказу від старшого прямого начальника підлеглий зобов'язаний виконати його та повідомити про це свого безпосереднього начальника.

Скасувати наказ має право тільки начальник, який видав відповідний наказ, або старший прямий начальник.

Накази повинні бути законними, зрозумілими і виконуватися беззаперечно, точно та у визначений строк.

У разі одержання наказу, який суперечить закону, підлеглий не повинен виконувати його, про що повинен негайно поінформувати начальника, який віддав наказ, а в разі підтвердження цього наказу - письмово поінформувати старшого прямого начальника.

Віддання і виконання наказу, який суперечить закону, або невиконання правомірного наказу тягне відповідальність, передбачену цим Статутом та іншими законодавчими актами.

Згідно з частиною першою статті 5 Дисциплінарного статуту, за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Відповідно до статті 7 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: - дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; - захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; - дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; - у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; - стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; - постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; - сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; - з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; - берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.

Статтею 12 Дисциплінарного статуту визначено види дисциплінарних стягнень.

Зокрема, на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Статтею 14 Дисциплінарного статуту визначено порядок накладання дисциплінарних стягнень.

Згідно з частинами першою та другою цієї статті, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Порядок проведення службового розслідування встановлюється Міністром внутрішніх справ України (частина четверта).

Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення (частина п'ята).

Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ (частина шоста).

Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу (частина восьма).

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо (частина десята).

Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу (частина п'ятнадцята).

Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, з метою належної організації заходів, спрямованих на захист прав і свобод людини, зміцнення службової дисципліни в діяльності органів та підрозділів внутрішніх справ, попередження надзвичайних подій за участю особового складу, упорядкування питань призначення, проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ, а також підвищення ефективності роботи підрозділів кадрового забезпечення наказом Міністерства внутрішніх справ України № 230 від 12.03.2013 р. затверджено Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України (далі - Інструкція № 230).

Пункт 1.2. Інструкції № 230 визначає службове розслідування як комплекс заходів, які здійснюються у межах компетенції з метою уточнення причин і умов подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, ступеня вини особи (осіб), якою (якими) вчинено дисциплінарний проступок, а також з'ясування інших обставин.

Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин.

Якщо вину особи повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.

Відповідно до частини першої статті 72 Закону № 580-VIII, професійне навчання поліцейських складається з:

1) первинної професійної підготовки;

2) підготовки у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання;

3) післядипломної освіти;

4) службової підготовки - системи заходів, спрямованих на закріплення та оновлення необхідних знань, умінь та навичок працівника поліції з урахуванням оперативної обстановки, специфіки та профілю його оперативно-службової діяльності.

Стаття 75 Закону № 580-VIII визначає, що післядипломна освіта поліцейських здійснюється на загальних засадах, визначених Законом України «Про вищу освіту», з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, і складається з:

1) спеціалізації;

2) перепідготовки;

3) підвищення кваліфікації;

4) стажування.

Післядипломна освіта поліцейських може здійснюватися безпосередньо в підрозділах поліції або в навчальних закладах, у тому числі на договірних умовах (частина друга).

Поліцейські зобов'язані проходити підвищення кваліфікації за відповідним напрямом службової діяльності:

1) не рідше одного разу на три роки;

2) перед призначенням на керівну посаду, у тому числі вищу керівну посаду, ніж займана (частина третя).

Порядок організації післядипломної освіти поліцейських установлює Міністерство внутрішніх справ України з урахуванням положень цього та інших законів (частина сьома).

Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1625 від 24.12.2015 р. затверджено Положення про організацію післядипломної освіти працівників Національної поліції (далі - Положення № 1625). Це Положення визначає організаційно-правові засади організації післядипломної освіти працівників Національної поліції України, що проходять службу (працюють) на посадах, які за класифікацією професій належать до категорій керівників, професіоналів, фахівців та робітничих кадрів (далі - працівники поліції).

Розділ ІІІ Положення № 1625 визначає такі види післядипломної освіти:

- спеціалізація - складова спеціальності, що передбачає профільну спеціалізовану освітньо-професійну чи освітньо-наукову програму підготовки працівників поліції;

- перепідготовка - професійне навчання, спрямоване на оволодіння працівниками поліції іншою професією;

- підвищення кваліфікації - підвищення рівня готовності працівника поліції до виконання її професійних завдань та обов'язків або набуття особою здатності виконувати додаткові завдання та обов'язки шляхом набуття нових знань і вмінь у межах професійної діяльності або галузі знань;

- стажування - набуття працівником поліції досвіду виконання завдань і обов'язків певної професійної діяльності або галузі знань.

Порядок проходження стажування регламентовано у розділі ІХ Положення № 1625.

Стажування працівників поліції здійснюється з метою формування і закріплення на практиці професійних знань, умінь, навичок і компетенцій, здобутих у результаті теоретичної підготовки.

Стажування проводиться за місцем служби (роботи) або в інших органах і підрозділах поліції, науково-дослідних установах, підприємствах, установах, організаціях, що належать до сфери управління поліції, НЗ НП, на базі інших центральних органів виконавчої влади, навчальних закладів, а також за кордоном, на займаних посадах або на посадах, на які працівників поліції передбачається згодом призначити (пункт 5).

Особи, які проходять стажування, зобов'язані:

- своєчасно прибути до місця стажування;

- сумлінно та у відповідні строки виконувати зазначені в плані заходи;

- брати участь у нарадах, які проводяться за місцем стажування;

- вести облік проведеної роботи в щоденнику згідно з планом стажування;

- після закінчення строку стажування підготувати звіт та подати його на затвердження керівникові, на якого покладено організацію стажування (пункт 10).

З матеріалів справи вбачається, що підставою для видання оскаржуваного наказу ГУ НП у Вінницькій області №1165 від 19.07.2018 року про накладення на позивача дисциплінарного стягнення став висновок службового розслідування від 10.07.2018 року, за результатами якого встановлено, що ОСОБА_1 без поважних причин не прибув для проведення стройового огляду та подальшого відправлення на стажування до ГУ НП в Донецькій області згідно наказу ГУ НП у Вінницькій області від 30.05.2018 року №763.

Згідно із матеріалами справи та поясненнями представника відповідача у судовому засіданні, докази того, що наказ ГУ НП у Вінницькій області від 30.05.2018 року №763 був доведений під підпис позивачу відсутні, а також відсутній акт про відмову.

За викладених обставин, у суду відсутні підстави вважати, що підполковник поліції ОСОБА_1 був належним чином ознайомлений з наказом начальника ГУ НП у Вінницькій області №763 від 30.05.2018 року «Про направлення поліцейських ГУ НП для проходження стажування до ГУ НП в Донецькій області».

Водночас, матеріалами справи підтверджено та сторонами не заперечується, що 04.06.2018 року позивач не прибув до ГУ НП для проведення стройового огляду та подальшого відправлення до ГУ НП в Донецькій області.

При цьому, 01.06.2018 року ОСОБА_1 звернувся до начальника ГУ НП у Вінницькій області із рапортом, якому просив не направляти його в червні 2018 року на стажування до ГУ НП в Донецькій області у зв'язку із сімейними обставинами (має новонароджену дитину), також дав згоду на проходження стажування у пізніший термін.

Отже, ОСОБА_1, який належний чином не був проінформований про наказ №763 від 30.05.2018 року, виклавши своє прохання у рапорті від 01.06.2018 року не направляти його у червні 2018 року на стажування до ГУ НП в Донецькій області мав правомірні очікування на задоволення свого прохання. Натомість, відповідачем лише через 10 днів вирішено призначити та провести службове розслідування, не повідомивши вчасно позивача про відмову у задоволенні його рапорту від 01.06.18р.

За таких обставин, суд вважає цілком обґрунтованою позицію позивача про те, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад дисциплінарного проступку.

В цьому контексті суд приймає доводи позивача про неможливість його прибуття на стройовий огляд через наявність певних сімейних обставин, що не дозволяли виконати наказ, оскільки єдиним правомірним способом невиконання поліцейським наказу є подання рапорту особі, що віддала наказ (в цьому випадку начальнику ГУ НП у Вінницькій області.

Крім того, суд зазначає, що у матеріалах справи містяться копії свідоцтв про народження дітей - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та новонародженої ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, що свідчить про те, що на утриманні позивача знаходиться двоє неповнолітніх дітей, які потребують догляду.

Відповідно до ч. 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтю 78 цього Кодексу.

Проаналізувавши та оцінивши доводи сторін, суд дійшов висновку, що застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді неповної посадової відповідності є не обґрунтованим, а оскаржуваний наказ прийнятий відповідачем - протиправним.

З огляду на викладене, у суду наявні всі підстави для визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Національної поліції у Вінницькій області "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Тиврівського відділення поліції Жмеринського ВП та Літинського відділення поліції Калинівського ВП" в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності попередження про неповну посадову відповідальність начальника сектору кримінальної поліції Тиврівського відділення поліції Жмеринського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області підполковника поліції ОСОБА_1.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати пункт 1 наказу Головного управління Національної поліції у Вінницькій області від 19 липня 2018 року №1165 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Тиврівського відділення поліції Жмеринського ВП та Літинського відділення поліції Калинівського ВП" в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності попередження про неповну посадову відповідальність начальника сектору кримінальної поліції Тиврівського відділення поліції Жмеринського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області підполковника поліції ОСОБА_1.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя підпис Крапівницька Н. Л.

Копія вірна Суддя:

Секретар: