Рішення № 79163729, 10.01.2019, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.01.2019 Справа № 920/978/18

м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., при секретарі судового засідання Гордієнко Ж.М., розглянувши матеріали справи № 920/978/18 в порядку загального позовного провадження:

за позовом Фізичної особи - підприємця Тукмана Євгена Григоровича (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер

НОМЕР_1),

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче

об'єднання «Червоний металіст» (41615, Сумська область, м. Конотоп, вул.

Червонозаводська, 5, ідентифікаційний код 34880895),

про стягнення 911581 грн. 26 коп. за договором № 01КС від 01.02.2017

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Червоний металіст» 911581,26 грн., які становлять 14% винагороди від суми продукції, реалізованої в 2-му кварталі 2018 року згідно з 10-м -14-м пунктами опису проекту акту виконаних робіт від 28.09.2018, а також просить стягнути судовий збір.

Ухвалою суду від 11.12.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

02.01.2019 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву від 27.12.2018 № 01-27/12, в якому відповідач не заперечує проти позову. Відповідач підтверджує факт виконання позивачем робіт, зазначених в акті, про якій йде мова в позові. Також зазначає, що заборгованість буде погашена по мірі надходження коштів на банківські рахунки товариства від інших контрагентів. Окрім цього, просить судове засідання проводити за відсутності представника відповідача.

08.01.2019 позивачем надано суду відповідь на відзив від 04.01.2019 № Т01-04/01, в якій позивач зазначає, що наведені у відзиві від 27.12.2018 № 01-27/12 намагання відповідача поставити виконання своїх зобов'язань по сплаті боргу в залежність від надходження коштів на банківські рахунки відповідача від його контрагентів є безпідставними. Оскільки жодних відкладальних умов, укладений між сторонами договір від 01.02.2017 № 01КС не передбачає. В зв'язку з чим позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить позов задовольнити.

Представник позивача в судове засідання 10.01.2019 не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідач у судове засідання 10.01.2019 не з'явився, про дату, час і місце засідання суду про був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 185 Господарського процесуального кодексу України, у випадку визнання позову відповідачем суд за результатами підготовчого провадження ухвалює рішення.

Тому, враховуючи визнання позову відповідачем, суд дійшов висновку ухвалити рішення за результатами підготовчого провадження.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне:

01.02.2017 між позивачем - фізичною особою Тукман Євген Григорович (Консультант) та відповідачем - товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Червоний металіст» (Замовник) укладено договір № 01КС.

Предметом укладеного договору було виконання ряду фактичних дій з метою знаходження оптимальних контрагентів, готових купувати продукцію відповідача у відповідності до умов останнього, проводити аналіз українського ринку з метою правильної орієнтації відповідача в умовах конкурентоспроможності, реалізації укладених договорів, угод, інших правочинів на постачання продукції на території України (пункт 1 Договору).

Згідно з пунктом 6 Договору, договір укладено строком до 31 грудня 2022 р. Днем початку дії цього договору є день його підписання обома сторонами.

Відповідно до п. 5 Договору сторонами передбачено розмір та порядок виплати гонорару, зокрема унормовано, що замовник (відповідач) визнає що будь-який правочин (угода, договір) постачання (купівлі-продажу) предметом якого буде продукція Замовника, вважається укладеним за сприянням Консультанта (позивача), якщо він укладений протягом терміну дії даного договору. У цьому разі консультант має беззаперечне право на отримання винагороди в розмірі 20%, а починаючи з 01.05.2018 - в розмірі 14 % від ціни реалізованої продукції за кожним таким правочином, укладеним між замовником та покупцем (покупцями). Оплата винагороди здійснюється протягом 2-х днів після підписання сторонами акту виконаних робіт згідно з Договором. По взаємному узгодженню сторін можлива попередня оплата в обумовленому розмірі. Виплата винагороди здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Консультанта.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним в рамках укладеного договору позивачем проведені маркетингові дослідження кон'юнктури ринку, знайдено потенційних покупців продукції та проведено роботу по реалізації продукції, проведена повна організаційна та технічна підготовка для встановлення договірних відносин з покупцями продукції, перевірені їх юридичні повноваження та платіжна спроможність.

У зв'язку з цим, в 2-му та 3-му кварталах 2018 року встановлено договірні відносини з покупцями продукції відповідача та проведена поставка продукції на загальну суму 17554754,07 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 28.09.2018 між сторонами підписано акт виконаних робіт. Відповідно до акту сторони зазначили, що проведена поставка продукції на загальну суму 17554754,07 грн., замовником отримана оплата в розмірі 17554754,07 грн., консультанту належить до виплати загальна сума в розмірі 2457665,57 грн., що складає 14% від вказаної ціни реалізованої продукції.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідач в повному обсязі розрахунки за надані послуги за договором від 01.02.2017 № 01КС не здійснив, в зв'язку з чим у відповідача наявна заборгованість у розмірі 911581,26 грн., що становить 14 % винагороди від 6511294,72 грн. ціни реалізованої в 2-му кварталі 2018 року продукції за 10-м - 14-м пунктами опису акту виконаних робіт від 28.09.2018.

Згідно із частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору, а згідно вимог статті 610 цього ж Кодексу, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт надання та отримання наданих послу за Договором від 01.02.2017 № 01КС підтверджується матеріалами справи, а самае актом виконаних робіт від 28.09.2018.

Проте, в порушення умов укладеного договору та вимог статей 526, 629 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, відповідач не розрахувався в повному обсязі з позивачем за надані послуги, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Відповідач факт надання послуг та факт існування заборгованості в розмірі 911581 грн. 26 коп. визнав в повному обсязі, проте не здійснив оплата через відсутність коштів.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд (ч. 4 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України).

Дослідивши всі обставини справи, суд приходить до висновку, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права інших осіб.

З огляду на викладене, враховуючи наявність в матеріалах справи доказів існування заборгованості відповідача перед позивачем та визнання відповідачем позову в повному обсязі суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 911581,26 грн., що становлять 14% винагороди від суми продукції, реалізованої в 2-му кварталі 2018 року згідно з 10-м-14-м пунктами опису акту виконаних робіт від 28.09.2018.

У відповідності до вимог статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання позову відповідачем, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки відповідач визнав позов повністю, слід повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем за подання позовної заяви відповідно до платіжного доручення від 06.12.2018 № 15 сплачено судовий збір в розмірі 13673 грн. 73 коп.

Отже, сплачена сума судового збору в розмірі 6836 грн. 87 коп. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету на підставі ч.1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України, а залишок судового збору у сумі 6836 грн. 87 коп. покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, ч. 1 ст. 130, ст. ст. 185, 232, 233, 236 238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Червоний металіст» (41615, Сумська область, м. Конотоп, вул. Червонозаводська, 5, код 34880895) на користь фізичної особи - підприємця Тукман Євген Григорович (АДРЕСА_2; ідентифікаційний код НОМЕР_1) 911581 грн. 26 коп. заборгованості; а також 50% витрат по сплаті судового збору у даній справі в сумі 6836 грн. 86 коп.

3. Повернути фізичної особи - підприємця Тукман Євген Григорович (АДРЕСА_2; ідентифікаційний код НОМЕР_1) з державного бюджету (УДКС у м. Суми; код 37970593; Казначейство України; МФО 899998; рахунок 34311206083032; код класифікації доходів бюджету 22030101) 6836 грн. 86 коп. судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення №15 від 06.12.2018, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256 ГПК України). Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України). Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено 15.01.2019.

Суддя С.В. Заєць