Рішення № 79161485, 11.01.2019, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа №823/2488/18

Провадження 2-адр/711/1/19

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2019 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Скляренко В.М.,

при секретарі Слабко Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Черкаси справу за заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про ухвалення додаткового рішення у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області до Головного територіального управління юстиції у Черкаській області - Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про скасування постанови про накладення штрафу, про стягнення виконавчого збору та постанови про стягнення витрат виконавчого провадження,

в с т а н о в и в:

Позивач - Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області звернувся до суду з позовом до Головного територіального управління юстиції у Черкаській області - Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській про скасування постанови про накладення штрафу, постанови про стягнення виконавчого збору та постанови про стягнення витрат виконавчого провадження.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 10.08.2018 року по справі № 823/2488/18 адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області задоволено.

30.11.2018 року позивач - Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі, оскільки в рішенні від 10.08.2018 року суд не вирішив питання про скасування постанов державного виконавця від 07.06.2018 року про стягнення витрат виконавчого провадження в розмірі 150 грн. 01 коп. та виконавчого збору в розмірі 14892 грн., хоча такі позовні вимоги ним заявлялися.

А тому, просить ухвалити додаткове рішення на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області по справі № 823/2488/18 про скасування постанов державного виконавця від 07.06.2018 року про стягнення витрат виконавчого провадження в розмірі 150 грн. 01 коп. та виконавчого збору в розмірі 14892 грн. за виконавчим провадженням ВП №56090090.

В судове засідання представник позивача - Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області не з'явився, хоча про день, час та місце розгляду заяви був повідомлений в установленому законом порядку. 10.01.2019 року представником ОСОБА_1 було подано заяву, в якій вона просила розглядати заяву про ухвалення додаткового рішення по справі № 823/2488/18 без участі їхнього представника за наявними матеріалами справи.

В судове засідання представник відповідача - Головного територіального управління юстиції у Черкаській області - Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області не з'явився, не повідомивши суд про причину неявки, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений в установленому законом порядку.

Дослідивши матеріали справи № 823/2488/18 та матеріали справи № 711/10048/17, суд приходить до висновку про задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення, виходячи із наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13.12.2017 року у справі №711/10048/17 задоволено позов ОСОБА_2, зобов'язано Головне управління пенсійного фонду України в Черкаській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 01.01.2016 року відповідно до ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» без обмеження будь-яким строком. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2018 року постанова Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13.12.2017 року змінена, виключено з абзацу третього резолютивної частини постанови вислів «без обмеження будь-яким строком». В іншій частині постанова Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13.12.2017 року залишене без змін.

На виконання вказаної постанови, 29.03.2018 року Придніпровським районним судом м. Черкаси видано виконавчий лист, який був звернутий до виконання через органи ДВС - відділ примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Черкаській області та 03.04.2018 року відкрито ВП №56090090.

Відповідно до розрахунку на доплату пенсії за пенсійною справою щодо ОСОБА_2 на виконання рішення суду Управлінням пенсійного фонду 15.03.2018 року визначено розмір доплати, який складає 61003 грн. 53 коп. Даний розрахунок здійснено на підставі рішення суду та положень постанов КМУ № 988, № 103 від 21.02.2018 року з 01.01.2016 року.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, державному виконавцеві відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Черкаській області Управлінням пенсійного фонду України в Черкаській області 05.05.2018 року направлено листа № 17365/08-0-1 про виконання рішення суду в добровільному порядку. Вказані обставини не спростовувалися відповідачем.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Черкаській області від 07.06.2018 року за ВП №56090090 (щодо виконання виконавчого листа №711/10048/17, стягувач ОСОБА_2.) на боржника ГУПФУ в Черкаській області за невиконання рішення суду накладено штраф на користь держави в розмірі 10200 грн., на підставі ст.ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження». Крім того, 07.06.2018 року державним виконавцем винесено постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження в розмірі 150 грн. 01 коп. та про стягнення виконавчого збору в розмірі 14892 грн.

В подальшому вказані постанови була оскаржені до Черкаського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 26.06.2018 року справа за цим позовом передана на розгляд до Придніпровського районного суду м. Черкаси.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30.07.2018 року відкрито спрощене провадження по справі за позовом Головного управління пенсійного фонду України в Черкаській області до Головного територіального управління юстиції у Черкаській області - Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про скасування постанов.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 10.08.2018 року у справі №823/2488/18 адміністративний позов Головного управління пенсійного фонду України в Черкаській області задоволено, скасовано постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області за виконавчим провадженням №56090090 від 07.06.2018 року про накладення штрафу на Головне управління пенсійного фонду України в Черкаській області в розмірі 10200 грн.

Однак у вказаному рішенні Придніпровського районного суду м. Черкаси від 10.08.2018 року не вирішено питання щодо позовних вимог Головного управління пенсійного фонду України в Черкаській області що скасування постанов державного виконавця у ВП 56090090 від 07.06.2018 року про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження в розмірі 150 грн. 01 коп. та про стягнення виконавчого збору в розмірі 14892 грн., в зв'язку з чим позивач - Головне управління пенсійного фонду України в Черкаській області і звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі.

Відповідно до ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Оскільки в рішенні Придніпровського районного суду м. Черкаси від 10.08.2018 року дійсно щодо позовних вимог Головного управління пенсійного фонду України в Черкаській області щодо скасування постанов державного виконавця у ВП 56090090 від 07.06.2018 року про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження в розмірі 150 грн. 01 коп. та стягнення виконавчого збору в розмірі 14892 грн., з приводу яких досліджувалися докази в судовому засіданні, судом дійсно не прийняте рішення, суд приходить до висновку про доцільність ухвалення у справі додаткового рішення з приводу цих позовних вимог.

Разом з тим, при вирішенні питання про ухвалення додаткового рішення у справі, суд враховує наступне.

Як передбачено статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання. Отже, правових підстав не виконувати постанову №103 у Головного територіального управління ПФУ у Черкаській області не має.

За результатами розгляду справи, суд встановив, що Головне управління ПФУ в Черкаській області на виконання постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, частково виконало рішення суду, провівши відповідні нарахування (перерахунок пенсії) ОСОБА_2, але виплату коштів не здійснило, посилаючись на відсутність правових підстав та фінансування з Державного бюджету України. Також, суд дійшов висновку, що невиконання Головним управлінням ПФУ в Черкаській області судового рішення від 13.12.2017 року по справі №711/10048/17 в частині проведення виплати пенсії (грошових коштів) ОСОБА_2 за відсутності відповідного фінансового забезпечення та положень, визначених відповідними постановами КМУ, - не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин і не може свідчити про протиправність дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Сам по собі факт накладення штрафу на боржника за виконавчим провадженням, жодним чином не захищає право особи - стягувача на отримання бюджетних коштів, які він повинен отримати у порядку та спосіб, що визначені діючим законодавством.

Така позиція суду узгоджується із висновками колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, що викладена у постанові від 24.03.2015 року (справа № 21-66а15), колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, що викладена у постанові від 13.10.2015 року (справа №21-2635а15), а також у постановах від 20.10.2015 року та від 30.03.2016 року, Верховного Суду від 13.06.2018 року (справа № 757/29541/14а).

Таким чином, покладені судом зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_2 з 01 січня 2016 року відповідно до ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» виконані Головним управлінням ПФУ у Черкаській області в добровільному порядку, встановленому судовим рішенням, та в межах повноважень, покладених на Управління. Тобто, рішення суду виконано Головним управлінням ПФУ у Черкаській області до відкриття виконавчого провадження, тому підстав для стягнення з Головного управління ПФУ у Черкаській області виконавчого збору та витрат виконавчого провадження не має.

Однак державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Черкаській області 07.06.2018 року винесено постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження та постанову про стягнення виконавчого збору за виконавчим листом Придніпровського районного суду м. Черкаси № 711/10048/17 від 29.03.2018 року про зобов'язання ГУ ПФУ в Черкаській області провести ОСОБА_2 перерахунок та виплату пенсії відповідно до ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» починаючи з 01.01.2016 року. Даними постановами з боржника стягнуто витрати виконавчого провадження в розмірі 150 грн. 01 коп. та стягнуто виконавчий збір в сумі 14892 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі ст. 5 вищезгаданого Закону примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно частин 1, 2 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.

Статтею 18 вказаного Закону встановлені обов'язки і права виконавців. Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Згідно зі ст. 63 вказаного Закону за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Розмір виконавчого збору, який стягується з юридичної особи (боржника) за примусове виконання рішення немайнового характеру, становить чотири розміри мінімальної заробітної плати. Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

За змістом п. 1 ч. 5 ст. 27 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до ч. 9 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Оскільки рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13.12.2017 року у справі № 711/10048/17 було виконано Головним управлінням ПФУ у Черкаській області, в межах його повноважень, до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, тому відповідно і підстав для стягнення виконавчого збору немає.

Крім того, оскаржувана постанова винесена не одночасно з відкриттям ВП № 56090090, як того вимагає ч. 4 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», а лише 07.06.2018 року.

А тому, з огляду на вказане, оскаржувана постанова головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції від 07.06.2018 року про стягнення виконавчого збору з Головного управління ПФУ в Черкаській області є такою, що підлягає скасуванню.

Щодо законності постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції від 07.06.2018 року у ВП № 56090090 про стягнення витрат виконавчого провадження у розмірі 150 грн. 01 коп., суд зазначає наступне.

Відповідно до змісту ч.ч. 1-3 ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» витратами виконавчого провадження є витрати органів державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, які здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження (авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження).

Розмір та види витрат виконавчого провадження передбачено наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2018 року №2830/5 «Про встановлення видів та розмірів витрат виконавчого провадження».

Положеннями ч. 4 ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що постанова про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виноситься державним виконавцем у разі необхідності їх примусового стягнення виключно на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження.

За змістом оскаржуваної постанови від 07.06.2018 року про стягнення витрат на проведення виконавчих дій у ВП № 56090090 не вказано підстав для її винесення, з числа передбачених ч. 4 ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження», що свідчить про її необґрунтованість, що позбавляє суд можливості перевірити законність підстав для її винесення.

Крім цього, безпідставність витрат на проведення виконавчих дій також полягає у тому, що не було необхідності в проведенні таких виконавчих дій в тій кількості, в якій вони були проведені, оскільки рішення, яке стало підставою для відкриття виконавчого провадження було виконано до відкриття виконавчого провадження.

А тому, враховуючи сукупність вказаних обставин, суд вважає, що постанова головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції про стягнення витрат на проведення виконавчих дій від 07.06.2018 року у ВП 56090090 також підлягає скасуванню.

За таких підстав, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про ухвалення у справі додаткового рішення про задоволення позову Головного управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області в частині скасування постанов головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції від 07.06.2018 року про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій.

Керуючись Конституцією України, Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про виконавче провадження», постановами КМУ №№ 900, 988, 103, 45, 947, 268, ст.ст. 2, 6, 8, 9, 20, 77, 287, 227, 228, 241-246, 252, 294, 295 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (код ЄДРПОУ 21366538, місцезнаходження: вул. Смілянська, буд. 23, м. Черкаси) до Головного територіального управління юстиції у Черкаській області - Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (код ЄДРПОУ 34924330, місцезнаходження: бул. Шевченка, буд. 185, м. Черкаси) в частині вимог про скасування постанови про стягнення виконавчого збору та постанови про стягнення витрат виконавчого провадження - задовольнити.

Постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області за виконавчим провадженням № 56090090 (виконавчий лист № 711/10048/17) від 07.06.2018 року про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 14892 грн. - скасувати.

Постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області за виконавчим провадженням № 56090090 (виконавчий лист № 711/10048/17) від 07.06.2018 року про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження в розмірі 150 грн. 01 коп. - скасувати.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених статтею 287 КАСУ, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення до Шостого Апеляційного адміністративного суду.

Повний текст судового рішення складений 11.01.2019 року.

Головуючий В.М. Скляренко