Рішення № 79161098, 26.12.2018, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" грудня 2018 р. Справа № 924/754/18

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Смаровоза М.В. при секретарі судового засідання Комарніцькій Н.П., розглянувши справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до комунального підприємства "Тепловик"

про стягнення 20837,19 грн. основного боргу, 5829,72 грн. пені, 1657,43 грн. 3% річних, 9736,60 грн. інфляційних втрат за договором № 3168/15-КП-34 від 12.12.2014р. та про стягнення 643562,65 грн. основного боргу, 189410,20 грн. пені, 56429,36 грн. 3% річних, 322927,78 грн. інфляційних втрат за договором № 3167/15-БО-34 від 12.12.2014р.

за участю представників:

позивача: ОСОБА_1 – за довіреністю;

відповідача: ОСОБА_2 - за довіреністю.

У судовому засіданні 26.12.2018р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

На адресу суду надійшли позовні заяви публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до комунального підприємства "Тепловик":

- про стягнення 20837,19 грн. основного боргу, 5829,72 грн. пені, 1657,43 грн. 3% річних, 9736,60 грн. інфляційних втрат на підставі укладеного між сторонами договору купівлі-продажу природного газу № № 3168/15-КП-34 від 12.12.2014р.;

- про стягнення 643562,65 грн. основного боргу, 189410,20 грн. пені, 56429,36 грн. 3% річних, 322927,78 грн. інфляційних втрат на підставі укладеного між сторонами договору купівлі-продажу природного газу № 3167/15-БО-34 від 12.12.2014р.

В обгрунтування заявлених позовних вимог зазначено про часткове виконання відповідачем договірних зобов'язань з оплати переданого позивачем природного газу, у зв'язку з чим на підставі п. 7.2 договорів та ст. 625 ЦК України нараховано до стягнення, окрім основного боргу, пеню, три відсотки річних та інфляційні втрати.

Представник позивача позов підтримує.

Ухвалою суду від 03.09.2018р. справи №924/757/18 та №924/754/18 об'єднано в одне провадження у справі № 924/754/18.

Відповідачем зазначено про часткове визнання позову та укладення під час розгляду справи договору від 23.10.2018р., а також факт сплати 21.11.2018р. відповідачем 551966,07 грн. основного боргу за договором № 3167/15-БО-34 від 12.12.2014р.

Представник позивача в судовому засіданні підтвердив наведений відповідачем факт сплати 21.11.2018р. відповідачем 551966,07 грн. основного боргу за договором № 3167/15-БО-34 від 12.12.2014р.

Розглядом матеріалів справи судом встановлено наступне.

12.12.2014р. ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" як продавцем та комунальним підприємством „Тепловик” як покупцем укладено договори №3168/15-КП-34 та №3167/15-БО-34 купівлі-продажу природного газу (далі – договір), відповідно до умов яких продавець зобов'язався передати у власність покупцю у 2015 році природний газ, ввезений на митну територію України Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цих договорів.

Сторонами узгоджено, що газ, що продається за договором №3168/15-КП-34, використовується покупцем, виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб'єктами господарювання (крім бюджетних організацій та установ), за договором №3167/15-БО-34 – виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями (п. 1.2 договорів).

Відповідно до п. 2.1 договорів продавець передає покупцеві в період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року газ обсягом до 5.620 тис. м. куб. (за договором №3168/15-КП-34) та 318 тис. м. куб. (за договором №3167/15-БО-34), у тому числі по місяцях кварталів.

Як передбачено п. 3.3 договорів приймання - передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу оформляється актом приймання-передачі газу. Обсяг використання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.

У Розділі 5 договорів сторонами узгоджено ціну газу, у розділі 6 – порядок та умови проведення розрахунків, в які неодноразово вносились зміни додатковими угодами 1-11 до договорів №3168/15-КП-34 та №3167/15-БО-34 долученими до матеріалів справи.

Згідно з п. 6.1 договорів оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Оплата за газ здійснюється покупцем на поточний рахунок продавця з урахуванням вимог статті 19 Закону України „Про теплопостачання” та зараховується як оплата за газ, поставлений продавцем покупцю в порядку, визначеному нормами чинного законодавства. Сторони погоджуються, що при перерахуванні коштів в призначені платежу посилання на номер договору є обов’язковим. У разі якщо оплата за газ здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання покупця і на нього надходить недостатньо коштів для своєчасної оплати використаного природного газу, покупець зобов’язується здійснити будь-які дії в межах чинного законодавства для виконання пункту 6.1 цього договору (п. 6.3 договорів зі змінами внесеними додатковими угодами №10 від 02.11.2015р.)

Відповідно до п. 7.2 договорів у разі невиконання покупцем умов п. 6.1 цього договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1 цього договору він зобов’язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Строк, у межах якого сторони можуть звернутись до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, встановлюється тривалістю у 5 (п’ять) років (п. 9.3 договорів).

Договори набувають чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, поширює дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01.01.2015р. і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2015 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 11 договорів).

Договори підписано та скріплено печатками сторін.

На виконання умов договору №3168/15-КП-34 від 12.12.2014р. у 2015 році продавець передав покупцю природний газ на загальну суму 24 591,36 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами приймання-передачі природного газу від 31.01.2015р. на суму 5608,32 грн., від 28.02.2015р. на суму 5110,21 грн., від 31.03.2015р. на суму 3672,09 грн., від 30.04.2015р. на суму 1449,64 грн., від 31.12.2015р. на суму 8751,10 грн.

Відповідачем здійснено часткову оплату за договором купівлі-продажу природного газу № 3168/15-КП-34 від 12.12.2014р., що підтверджується довідкою по операціях по підприємству КП "Тепловик" та розрахунком позовних вимог.

На виконання умов договору №3167/15-БО-34 від 12.12.2014р. у 2015 році продавець передав покупцю природний газ на загальну суму 778 055,19 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами приймання-передачі природного газу від 31.01.2015р. на суму 262 104,71 грн., від 28.02.2015р. на суму 241 811,23 грн., від 31.03.2015р. на суму 173 790,04 грн., від 30.04.2015р. на суму 68766,51 грн., від 31.12.2015р. на суму 31582,70 грн.

Відповідачем надано копії договору від 23.10.2018р., платіжного доручення №5 від 21.11.2018р. про сплату 551966,07 грн. основного боргу за договором № 3167/15-БО-34 від 12.12.2014р.

У зв’язку з простроченням платежів, позивач на підставі п. 7.2 та ст. 625 ЦК України нарахував до стягнення з відповідача: за договором №3168/15-КП-34 від 12.12.2014р. 5829,72 грн. пені, 1657,43 грн. 3% річних, 9736,60 грн. інфляційних втрат; за договором №3167/15-БО-34 від 12.12.2014р. 112 433,77 грн. основного боргу, 189410,20 грн. пені, 56429,36 грн. 3% річних, 322927,78 грн. інфляційних втрат.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги наступне.

У відповідності до п. 2 ч.1 ст. 231 ГПК України, у зв'язку зі сплатою відповідачем після відкриття провадження у справі частини основного боргу в сумі 551966,07 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень №№ 4,5 від 21.11.2018р. та не заперечується представником позивача, суд вважає за належне провадження у справі № 924/754/18 за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до комунального підприємства "Тепловик" в частині стягнення 551966,07 грн. основного боргу за договором № 3167/15-БО-34 від 12.12.2014р. закрити.

Пунктом 3 ст.3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Ст. 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім того, статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до п.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Водночас, судом відзначається, що при розрахунку інфляційних втрат позивачем здійснено нарахування на суму боргу з урахуванням інфляційних нарахувань попередніх періодів, що призвело до подвійного нарахування. При проведеному судом перерахунку заявлених до стягнення інфляційних втрат за вказані у розрахунку періоди, суд дійшов до висновку, що правомірними є вимоги щодо стягнення 9192,41 грн. інфляційних втрат за договором № 3168/15-КП-34 від 12.12.2014р. та 306169,20 грн. інфляційних втрат за договором № 3167/15-БО-34 від 12.12.2014р.

Беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, з огляду на несвоєчасне виконання відповідачем своїх договірних зобов’язань, враховуючи наявність заборгованості, існуючої станом на час подання позову та на момент вирішення спору, у вигляді 20837,19 грн. основного боргу, 5829,72 грн. пені, 1657,43 грн. 3% річних, 9192,41 грн. інфляційних втрат за договором № 3168/15-КП-34 від 12.12.2014р.; 91596,58 грн. основного боргу, 56429,36 грн. 3% річних, 306169,20 грн. інфляційних втрат за договором № 3167/15-БО-34 від 12.12.2014р., в цій частині позов підлягає задоволенню, у решті вимог заявленої до стягнення суми інфляційних втрат – відмові. При цьому, судом взято до уваги, що посилання відповідача на договір від 23.10.2018р., підписаний після нарахування заборгованості та звернення позивача з обгрунтованими вимогами у даній справі (за винятком вищеозначеної частини інфляційних втрат), не може слугувати підставою для відмови у позові.

Однак, на думку суду, позовні вимоги про стягнення з відповідача на підставі договору купівлі-продажу природного газу № 3167/15-БО-34 від 12.12.2014р. 189410,20 грн. пені підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.551 Цивільного кодексу України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Проте, при вирішенні питання про стягнення неустойки судом враховується, що згідно з ч.3 ст. 551 Цивільного кодексу України за рішенням суду розмір неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, зменшується, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. Аналогічна за змістом і норма ст.233 Господарського кодексу України, відповідно до якої у разі, якщо порушення зобов’язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може, з урахуванням інтересів боржника, зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Оцінивши в сукупності вищезазначені обставини та надані докази, беручи до уваги об’єктивні обставини, які призвели до виникнення боргу, та те, що відповідачем у значній мірі погашено основну заборгованість, мету придбання відповідачем газу, а також з огляду на розмір інфляційних втрат та річних, що підлягають стягненню з відповідача за договором № 3167/15-БО-34 від 12.12.2014р., суд вважає за необхідне зменшити розмір загальної суми пені, що підлягає стягненню з відповідача, на 50%, тобто з 189410,20 грн. до 94705,10 грн. Тому, позовні вимоги в частині стягнення за договором № 3167/15-БО-34 від 12.12.2014р. пені у сумі 94705,10 грн. підлягають задоволенню, а у решті суми пені за вказаним договором – відмові.

Судові витрати згідно зі ст. 129 ГПК України підлягають покладенню на сторони пропорційно розміру правомірно заявлених позовних вимог, за винятком (з огляду на часткове закриття провадження у справі) відповідної частини судового збору, з урахуванням можливості повернення такої частини сплаченого судового збору позивачеві. При цьому судом враховується, що, з огляду на правомірність нарахування пені позивачем, незважаючи на зменшення судом розміру пені за договором № 3167/15-БО-34 від 12.12.2014р. на 50%, судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача без урахування зменшення неустойки.

Повний текст рішення (враховуючи зміст положень ст.233 ГПК України), остаточно складено у 10-ий робочий день після оголошення вступної та резолютивної частин рішення, тобто 11.01.2019р.

Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до комунального підприємства "Тепловик" про стягнення 20837,19 грн. основного боргу, 5829,72 грн. пені, 1657,43 грн. 3% річних, 9736,60 грн. інфляційних втрат за договором № 3168/15-КП-34 від 12.12.2014р. та про стягнення 643562,65 грн. основного боргу, 189410,20 грн. пені, 56429,36 грн. 3% річних, 322927,78 грн. інфляційних втрат за договором № 3167/15-БО-34 від 12.12.2014р. задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства "Тепловик" (30600, Хмельницька область, Теофіпольський район, смт. Теофіполь, вул. Щорса, 25, ідентифікаційний код 14151286) на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720) 20837,19 грн. основного боргу, 5829,72 грн. пені, 1657,43 грн. 3% річних, 9192,41 грн. інфляційних втрат за договором № 3168/15-КП-34 від 12.12.2014р.; 91596,58 грн. основного боргу, 94705,10 грн. пені, 56429,36 грн. 3% річних, 306169,20 грн. інфляційних втрат за договором № 3167/15-БО-34 від 12.12.2014р., 10216,83 грн. відшкодування судового збору.

Видати наказ.

Провадження у справі № 924/754/18 за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до комунального підприємства "Тепловик" в частині стягнення 551966,07 грн. основного боргу за договором № 3167/15-БО-34 від 12.12.2014р. закрити.

У решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням пп. 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення (з урахуванням положень ст.233 ГПК України) складено 11.01.2019р.

Суддя М.В. Смаровоз