Ухвала суду № 79160939, 10.01.2019, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

10.01.2019 р. Справа№ 914/2728/15

За скаргою: Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м. Київ

на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1, м. Київ

у справі № 914/2728/15

За позовом: Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м. Київ

до відповідача: Комунального підприємства “Червоноградтеплокомуненерго”, м. Червоноград

про стягнення 45 932 545, 50 грн.

Суддя Манюк П.Т.

За участю секретаря Чорної І.Б.

Представники:

від скаржника: ОСОБА_2 - представник;

від боржника: не з’явився;

від відділу ДВС: не з’явився

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла скарга Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - ОСОБА_1 у справі № 914/2728/15 за позовом Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” до Комунального підприємства “Червоноградтеплокомуненерго” про стягнення 45 932 545, 50 грн.

Ухвалою суду від 17.12.2018 було прийнято скаргу та призначено до розгляду на 27.12.2018. У зв’язку з неявкою представників боржника та відділу ДВС в судове засідання, ухвалою суду від 27.12.2018 було відкладено розгляд скарги на 10.01.2019.

Представник скаржника в судове засідання 10.01.2019 з’явився, вимоги скарги підтримав з підстав наведених у скарзі.

Представник боржника в судове засідання 10.01.2019 не з’явився, пояснень по суті скарги не надав.

Представник відділу ДВС в судове засідання 10.01.2019 не з’явився, на електронну адресу суду надіслав відзив по суті скарги.

Розглянувши скаргу, суд встановив таке.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 26.10.2015 у справі № 914/2728/15, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.12.2015 та постановою Вищого господарського суду України від 13.02.2016, позовні вимоги ПАТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” задоволено частково, вирішено стягнути з Комунального підприємства “Червоноградтеплокомуненерго” 24 594 589, 87 грн - основного боргу, 1 033 158, 32 грн - пені, 1 530 900, 25 грн - 3% річних, 17 740 738, 68 грн - інфляційних втрат та 73 080, 60 грн - судового збору.

24.12.2015 на підставі рішення Господарського суду Львівської області від 26.10.2015 та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 17.12.2015 було видано наказ про примусове виконання рішення у справі № 914/2728/15.

13.12.2018 на адресу Господарського суду Львівської області надійшла скарга ПАТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - ОСОБА_1 у справі № 914/2728/15 щодо зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 50614119. Згідно вимог скарги скаржник просить:

- визнати неправомірними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - ОСОБА_1 з винесення постанови від 16.11.2018 про зупинення вчинення виконавчих дій в межах виконавчого провадження ВП № 50614119;

- зобов’язати начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець Теритична В.В., скасувати постанову про зупинення вчинення виконавчих дій, винесену 16.11.2018 в межах виконавчого провадження ВП № 50614119;

- зобов'язати головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 або іншою державного виконавця вказаного відділу продовжити примусове виконання рішення суду у справі № 914/2728/15 в межах виконавчого провадження ВП № 50614119, про що винести відповідну постанову.

Обгрунтовуючи вимоги скарги скаржник посилається на положення частини четвертої статті 34 Закону України “Про виконавче провадження” в якій зазначено, що виконавче провадження з підстави, передбаченої пунктом 10 частини першої цієї статті, зупиняється у частині стягнення заборгованості за спожитий природний газ, використаний станом на 1 липня 2016 року для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (з урахуванням суми неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), крім заборгованості, раніше реструктуризованої (розстроченої та/або відстроченої), у тому числі згідно з рішенням суду. На підставі зазначеного скаржник стверджує, що державним виконавцем неправомірно винесено постанову від 16.11.2018 про зупинення вчинення виконавчих дій в межах виконавчого провадження ВП № 50614119 керуючись п. 10 ч. 1 ст. 34 Закону України “Про виконавче провадження”, скільки заборгованість Комунального підприємства “Червоноградтеплокомуненерго” перед ПАТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” була реструктуризованою, про що свідчить долучений скаржником до матеріалів справи графік погашення заборгованості станом на 01.11.2016, зокрема по договору № 13/2922-БО-21. Зазначені обставини на думку скаржника виключають можливість зупинення вчинення виконавчих дій на підставі п. 10 ч. 1 ст. 34 Закону України “Про виконавче провадження”. Окрім цього скаржник звертає увагу, що на підставі наказу Господарського суду Львівської області від 24.12.2015 № 91482728/15 в межах виконавчого провадження ВП № 50614119 підлягають стягненню не лише суми основного боргу, пені, 3 % річних та інфляційні втрати, але також і судовий збір в розмірі 73 080, 60 грн, щодо якого статтею 34 Закону України “Про виконавче провадження” не передбачено можливості зупинення вчинення виконавчих дій.

Відділ ДВС, дії якого оскаржуються, щодо скарги заперечив у своєму відзиві, зазначив що державним виконавцем було правомірно зупинено вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП № 50614119, відповідно до вимог Закону України “Про виконавче провадження”. Тому, вимоги скарги вважає безпідставними та такими що не підлягають задоволенню.

Заслухавши пояснення представника скаржника, оцінивши матеріали скарги, суд вважає, що вимоги скарги слід задовольнити частково, виходячи з такого.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження”, надалі – Закон).

Відповідно до ст. 339 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Частиною 1 ст. 74 Закону передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Як встановлено судом, рішенням Господарського суду Львівської області від 26.10.2015 у справі № 914/2728/15, позовні вимоги ПАТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” задоволено частково, вирішено стягнути з Комунального підприємства “Червоноградтеплокомуненерго” на користь ПАТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” 24 594 589, 87 грн - основного боргу, 1 033 158, 32 грн - пені, 1 530 900, 25 грн - 3% річних, 17 740 738, 68 грн - інфляційних втрат та 73 080, 60 грн - судового збору. Вказане рішення було залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.12.2015.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.02.2016 у справі № 914/2728/15 касаційну скаргу ПАТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” було залишено без задоволення та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.12.2015 – без змін.

На виконання рішення Господарського суду Львівської області від 26.10.2015 та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 17.12.2015 у справі № 914/2728/15 було видано наказ від 24.12.2015.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.03.2016 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 50614119 з виконання наказу Господарського суду Львівської області від 24.12.2015 № 914/2728/15.

16.11.2018 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України – ОСОБА_1 винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП № 50614119. Підставою для винесення зазначеної постанови вказано положення п. 10 ч. 1 ст. 34 Закону, відповідно до яких виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її дочірня компанія "Газ України", Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", постачальники електричної енергії, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем).

В оскаржуваній постанові від 16.11.2018 про зупинення вчинення виконавчих дій державним виконавцем зазначено, що наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.08.2017 № 189 Комунальне підприємство “Червоноградтеплокомуненерго” було включено до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії відповідно до положень Закону України “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії”.

Відповідно до ч. 4 ст. 34 Закону, виконавче провадження з підстави, передбаченої пунктом 10 частини першої цієї статті, зупиняється у частині стягнення заборгованості за спожитий природний газ, використаний станом на 1 липня 2016 року для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (з урахуванням суми неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), крім заборгованості, раніше реструктуризованої (розстроченої та/або відстроченої), у тому числі згідно з рішенням суду.

Скарга обгрунтовується тим, що державним виконавцем неправвомірно застосовано положення п. 10 ч. 1 ст. 34 Закону, оскільки заборгованість боржника є реструктуризованою згідно графіка погашення заборгованості від 01.11.2016, а також ним не враховано що згідно наказу Господарського суду Львівської області від 24.12.2015 № 914/2728/15 стягненню підлягають не лише суми основного боргу, пені, 3 % річних та інфляційні втрати, але також і судовий збір в розмірі 73 080, 60 грн.

Судом встановлено, що графік погашення заборгованості, на який посилається скаржник, було затверджено КП «Червоноградтеплокомуненерго», згідно постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2016 № 332, станом на 01.11.2016 з розстроченням заборгованості на період з листопада 2016 року по грудень 2020 року. В той час як ч. 4 ст. 34 Закону містить виключення щодо заборгованості раніше реструктуризованої, що не може застосовуватись у даному випадку так як така реструктуризація не проведена раніше, а затверджена на майбутнє з листопада 2016 року по грудень 2020 року. За таких обставин суд вважає, що посилання скаржника на неправомірність застосування до даних правовідносин положення п. 10 ч. 1 ст. 34 Закону в частині основного боргу, пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат є помилковим, тому у задоволенні вимог скарги в цій частині слід відмовити.

Однак, зазначений висновок суду стосується лише сум основного боргу, пені, інфляційних втрат і річних, присуджених до стягнення за рішенням суду від 26.10.2015 у справі № 914/2728/15, оскільки норма ст. 34 Закону не розповсюджує свою дію на стягнуті суми судового збору. Таким чином, суд дійшов висновку, що виконавче провадження ВП № 50614119 з виконання наказу Господарського суду Львівської області від 24.12.2015 № 914/2728/15 в частині стягнення з боржника судового збору в розмірі 73 080, 60 грн зупинено за відсутності на те правових підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 ГПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Згідно ст. 41 Закону у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

З огляду на викладені вище обставини та приписи чинного законодавства, суд приходить до висновку, що скарга ПАТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі № 914/2728/15 є частково обґрунтованою та підлягає задоволенню лише в частині примусового стягнення судового збору в розмірі 73 080, 60 грн.

Як передбачено ч. 3 ст. 73 Закону, начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов’язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Таким чином, повноваження по скасуванню постанови державного виконавця від 16.11.2018 про зупинення вчинення виконавчих дій, в частині примусового стягнення судового збору в розмірі 73 080, 60 грн, частиною 3 статті 74 Закону покладені на начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець який виніс таку постанову.

Відповідно до ст. 345 ГПК України про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, повідомляє суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

Враховуючи вищевикладене, ст.ст. 234, 239, 342-345 ГПК України, суд –

у х в а л и в:

1. Скаргу Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” задовольнити частково.

2. Визнати неправомірними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - ОСОБА_1 з винесення постанови про зупинення вчинення виконавчих дій від 16.11.2018 в межах виконавчого провадження ВП № 50614119 в частині примусового стягнення судового збору в розмірі 73 080, 60 грн.

3. Зобов’язати начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець Теритична В.В., скасувати постанову про зупинення вчинення виконавчих дій від 16.11.2018 в межах виконавчого провадження ВП № 50614119, в частині примусового стягнення судового збору в розмірі 73 080, 60 грн.

4. Зобов'язати відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України продовжити примусове виконання рішення суду у справі № 914/2728/15 в межах виконавчого провадження ВП № 50614119, в частині примусового стягнення судового збору в розмірі 73 080, 60 грн.

5. В задоволенні решти вимог скарги Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” - відмовити.

6. Про виконання цієї ухвали відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зобов’язаний повідомити суд та Публічне акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

7. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Суддя Манюк П.Т.