Ухвала суду № 79160839, 14.01.2019, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

14 січня 2019 року м. ТернопільСправа № 921/6/19

Суддя Шумський І.П. , розглянувши позовну заяву № 53-1989 вих 18 від 27.12.2018

за позовом Заступника керівника Теребовлянської місцевої прокуратури (вул 22 січня, 14, м Теребовля) поданого в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області (вул Грушевського, 8, м Тернопіль)

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Дружба" (с Різдвяни, Теребовлянський район, Тернопільська область)

про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Теребовлянської місцевої прокуратури звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Дружба" про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки площею 57,3353 га, з кадастровим номером 6125085900:01:001:0279, розташованої на території Золотниківської сільської ради за межами с Надрічне Теребовлянського району Тернопільської області.

Розглянувши позовну заяву № 53-1989 вих 18 від 27.12.2018 (вх №8 від 08.01.2019) та додані до неї документи суддя встановив, що вона містить недоліки.

Частиною 2 статті 162 ГПК України зазначено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Подана прокурором позовна заява не містить викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, правові підстави позову, що не відповідає п 5 ч 3 ст 162 ГПК України.

На обґрунтування позову прокурор зазначив, що 23.08.2018 посадовими особами Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки площею 57,3353 га з кадастровим номером 6125085900:01:001:0279, яка розташована на території Золотниківської сільської ради за межами с Надрічне Теребовлянського району Тернопільської області.

За результатами перевірки встановлено, що ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Дружба" самовільно зайнято вищевказану земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Дана земельна ділянка належить до земель державної форми власності, землі сільськогосподарського призначення.

Такі дії відповідача порушують приписи ст ст 125, 126 Земельного кодексу України.

В подальшому, 05.09.2018 Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області посадову особу – директора ТОВ "Агрофірма "Дружба" ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст 53-1 КУпАП, складено протокол, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн.

За самовільне зайняття відповідачем земельної ділянки позивачем також нараховано до сплати відповідачу 84354,96 грн шкоди.

ТОВ "Агрофірма "Дружба" сплачено вищевказані суми штрафу та шкоди.

Матеріалами перевірки встановлено, що вимоги припису Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області як від 27.08.2018, так і повторного припису від 23.11.2018 з вимогами про усунення порушення земельного законодавства, відповідачем не виконано.

Стосовно підстав для звернення Заступника керівника Теребовлянської місцевої прокуратури з даним позовом до суду, в позовній заяві ним зазначено, що відповідно до п п 25-1, 25-10 п 4 Положення Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру (затвердженого Постановою Кабінету Міністрів №15 від 14.01.2015 (надалі - Положення)) Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний нагляд за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за дотриманням строків своєчасного повернення тимчасово зайнятих земельних ділянок та обов’язковим здійсненням заходів щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням; вживає відповідно до закону заходів щодо повернення самовільно зайнятих земельних ділянок їх власникам або користувачам. Також, згідно п п 31 п 4 вказаного Положення Держгеокадастр розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.

Разом з цим, посилаючись на зміст листа від 06.12.2018 за №10-19-0.181-747/90-18 Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, адресованого прокурору, останнім зазначено що позивач самостійно не звертався з відповідною позовною заявою до суду у зв’язку із значною сумою судового збору, який необхідно було б сплатити йому за вказаною категорією справ.

Прокурором підкреслено, що земля як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави, є об’єктом права власності Українського народу, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють права власника від імені народу.

А самовільне, без правовстановлюючих документів, використання земельної ділянки позбавляє український народ загалом (ст 13 Конституції України) або конкретну територіальну громаду правомочностей власника землі в тому обсязі, який дозволяє її статус, як землі відповідно державної чи комунальної власності.

З огляду на вищенаведене, Заступником керівника Теребовлянської місцевої прокуратури зазначено, що Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області не здійснює захист порушених інтересів держави, оскільки як розпорядник земель державної власності не вживає заходів щодо повернення земельної ділянки, а також не забезпечує належним чином покладені на нього обов’язки в частині здійснення контролю за використанням та охороною земель, а саме щодо усунення виявлених порушень закону.

У зв’язку з цим, на думку прокурора, при пред'явленні вказаної позовної заяви, ним виконано вимоги ст 23 Закону України "Про прокуратуру" та ст 53 ГПК України, а саме наведено обґрунтування порушення інтересів держави та необхідності їх захисту.

Як встановлено ч 3 ст 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно ч 4 ст 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Як визначено п 3 ч 1 ст 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно ч 3 ст 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень, який усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Захищати інтереси держави повинні, насамперед, відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Частиною 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень, який усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Неналежне здійснення" - активна поведінка (сукупність дій та рішень), спрямовані на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо. В такому разі, прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовця, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків тощо).

Вказана правова позиція викладена у Довідці за результатами узагальнення судової практики застосування суддями Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду законодавства, що визначає особливості правового статусу прокурора в господарському процесі, з 01.01.2018 по 06.11.2018.

Як наводилось прокурором у позовній заяві "не здійснення захисту" виявляється в тому, що у позивача відсутні кошти, необхідні для сплати судового збору для даної категорії справ.

Проте доказів цього не подано.

В силу ст 53 ГПК України, ст 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор в позові обґрунтовує підстави свого представництва інтересів держави та подає про це суду відповідні докази.

За результатом розгляду позовної заяви Заступника керівника Теребовлянської місцевої прокуратури, суд приходить до висновку, що прокурором не достатньо підтверджено факт необхідності захисту нею інтересів держави у спірних правовідносинах.

Наслідком недотримання позивачем правил викладених ст 162 ГПК України є постановлення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч 1 ст 174 цього Кодексу).

До позовної заяви не додано документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, що є недотриманням п 2 ч 1 ст 164 ГПК України.

Частиною 1 статті 164 ГПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позовна вимога прокурором сформульована як повернення самовільно зайнятої земельної ділянки площею 57,3353 га, з кадастровим номером 6125085900:01:001:0279.

Згідно штампу поштового відділення на конверті, прокурор звернувся до суду 27.12.2018.

При зверненні з позовною заявою до суду прокурором додано до неї платіжне доручення №1680 від 13.12.2018 про сплату 1762 грн судового збору як за позовну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до ч 1 ст 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно частини 2 статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

У п. 2.2.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" роз'яснено, що судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами.

Частиною 1 статті 4 вищевказаного Закону визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік", а саме ст 7 встановлено у 2018 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2018 року складав 1762 гривні.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір в розмірі

1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З наявного в позовних матеріалах листа №373/114-18 від 07.11.2018 Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області повідомлено прокуратуру про те, що нормативно грошова оцінка спірної земельної ділянки не виготовлялась.

З врахування цього, прокурором не подано доказів визначення вартості земельної ділянки, що унеможливлює визначення розміру судового збору необхідного до сплати.

Наслідком недотримання позивачем правил викладених ст 164 ГПК України є постановлення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч 1 ст 174 цього Кодексу).

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (ч ч 2-4 ст 174 ГПК України).

Враховуючи викладене, керуючись ст ст 53, 55, 162, 164, 174, 234 ГПК України, суддя господарського суду, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву № 53-1989 вих 18 від 27.12.2018 Заступника керівника Теребовлянської місцевої прокуратури - залишити без руху.

2. Встановити заявнику строк для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Попередити заявника про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч 4 ст 174 Господарського процесуального кодексу України.

4. Ухвала, в порядку ч 2 ст 235 ГПК України набирає законної сили з моменту її підписання – 14 січня 2019 року.

5. Ухвала, в порядку ст 255 ГПК України, не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Копію ухвали направити Заступнику керівника Теребовлянської місцевої прокуратури (вул 22 січня, 14, м Теребовля).

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Суддя І.П. Шумський