Ухвала суду № 79160812, 10.01.2019, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

10 січня 2019 року м. ТернопільСправа № 921/430/18

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

розглянув матеріали справи

за позовом Заступника керівника Тернопільської місцевої прокуратури (вул ОСОБА_1, 7, м Тернопіль) в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті (проспект Перемоги, 14, Шевченківський район, м Київ, 03135)

до відповідача ОСОБА_2 агропромислового підприємства "Агропродсервіс" (с Настасів, Тернопільський район, Тернопільська область, 47734)

про стягнення 47428,82 грн плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом

За участю від:

прокурор - Осядач Н.А.

позивача - ОСОБА_3

відповідача – ОСОБА_4

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2018 року Заступник керівника Тернопільської місцевої прокуратури звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті до ОСОБА_2 агропромислового підприємства "Агропродсервіс" про стягнення 47428,82 грн плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом.

На обґрунтування позову прокурор зазначив, що 06.05.2017 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області виявлено факт перевезення вантажу з перевищенням вагових обмежень, установлених Правилами дорожнього руху України, без дозволу, виданого Державною автомобільною інспекцією, та нараховано відповідачу плату за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування в розмірі 1638,81 євро, що еквівалентно 47428,82 грн. Станом на момент звернення до суду із цим позовом заборгованості відповідач не сплатив. Обґрунтованість заявленої до стягнення суми підтверджується постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 15.06.2017 у справі №819/827/17 (залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2017 №876/8224/17) за позовом ОСОБА_2 агропромислового підприємства "Агропродсервіс" до Управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області про скасування розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №19 від 06.05.2017.

Стосовно підстав для звернення Заступника керівника Тернопільської місцевої прокуратури з даним позовом до суду, в позовній заяві ним зазначено, що Державну службу України з безпеки на транспорті наділено повноваженнями звернення до суду щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

В структуру Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки) входить Управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області, в якого відсутні повноваження на звернення до суду з приводу даних спірних правовідносин.

Однак, з 06.05.2017, тобто з моменту встановлення уповноваженими посадовими особами факту перевезення вантажу автомобільним транспортом, який належить відповідачу, за відсутністю документів, передбачених ст 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» та нарахування плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, відповідачем кошти в сумі 47428,82 грн не сплачено. Державна служба України з безпеки на транспорті, самостійно не звернулась з відповідною позовною заявою до суду. При цьому, прокурором зроблено посилання на лист Управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області, в якому останнє клопотало про пред’явлення Тернопільською місцевою прокуратурою позовної заяви до відповідача.

Несплата коштів ставить під загрозу своєчасне та повне фінансування Державної економічної програми розвитку автомобільних доріг загального користування на 2013-2018 роки, метою якої є забезпечення ефективного функціонування та розвитку мережі автомобільних доріг загального користування, будівництва, реконструкції та ремонту автомобільних доріг.

Зважаючи на те, що несплата відповідачем коштів за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, призводить до ненадходження коштів до спеціального фонду Державного бюджету України та, відповідно, до зменшення коштів на фінансування розвитку мережі та утримання автомобільних доріг загального користування, що суттєво порушує економічні інтереси держави, виникає необхідність захисту інтересів держави.

Таким чином, на думку прокурора, при пред'явленні вказаної позовної заяви, прокурором виконано вимоги ст 23 Закону України "Про прокуратуру" та ст 53 ГПК України, а саме наведено обґрунтування порушення інтересів держави та необхідності їх захисту.

Ухвалою суду від 26.10.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №921/430/18 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 22.11.2018, в якому оголошувалась перерва до 13.12.2018.

У встановлений в ухвалі від 26.10.2018 про відкриття провадження у справі строк ПАП "Агропродсервіс" відзиву на позов не надав.

Разом з цим, присутній в підготовчому судовому засіданні 13.12.2018 представник відповідача в усних поясненнях просив позов залишити без розгляду, з посиланням на те, що прокуратурою не обґрунтовано підстави свого представництва у даній справі.

Також, ним зазначено, що станом на даний час ПАП "Агропродсервіс" плату за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом не сплачено.

Прокурором та представником позивача в підготовчому судовому засіданні 13.12.2018 проти заявленого клопотання представника відповідача заперечено.

Ухвалою від 13.12.2018 судом відкладено підготовче судове засідання на 10.01.2019 та запропоновано надати прокурору в строк до 07.01.2019 письмове обґрунтування підстав звернення до суду з позовом в інтересах Державної служби України з безпеки на транспорті, з врахуванням заяви відповідача про залишення позову без розгляду, а також докази надіслання такого обґрунтування на адресу сторін у справі.

Строк підготовчого провадження у справі продовжувався у встановленому ч 3 ст 177 ГПК України порядку.

Тернопільською місцевою прокуратурою до матеріалів справи подано заяву №78-19 вих 19 від 03.01.2019 (вх № 122 від 04.01.2019) про додаткове обґрунтування позовних вимог.

У вказаній заяві прокурором зазначено, що аналіз ч 3 ст 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту інтересів держави або здійснює його неналежно. За його твердженням у спірних правовідносинах позивач - Державна служба України з безпеки на транспорті не здійснює захисту інтересів держави. З огляду на наведене, підкреслює, що у прокурора є обґрунтовані підстави для пред'явлення позову в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті.

В підготовчому судовому засіданні 10.01.2019 представником відповідача зазначено, що заява про додаткове обґрунтування позовних вимог на адресу ПАП "Агропродсервіс" не надійшла, а відтак ним не можуть бути надані будь-які пояснення з приводу викладеного в ній.

Представник позивача в підготовчому судовому засіданні 10.01.2019 підтримав позовній вимоги та додатково зазначив, що в Укртрансбезпеки відсутні кошти, необхідні для сплати судового збору, а відтак - на звернення до суду з такою категорією позовів.

В підготовчому судовому засіданні 10.01.2019 прокурором не наведено жодних додаткових міркувань, окрім тих, що надійшли на адресу суду 04.01.2019.

Розглянувши позовну заяву №78-5471 вих 18 від 22.10.2018 заступника керівника Тернопільської місцевої прокуратури та додані до неї документи, заяву №78-19 вих 19 від 03.01.2019 про додаткове обґрунтування позовних вимог, суддя встановив, що вона містять ряд недоліків.

Як встановлено ч 3 ст 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно ч 4 ст 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Як визначено п 3 ч 1 ст 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно ч 3 ст 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень, який усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Захищати інтереси держави повинні, насамперед, відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Частиною 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Згідно з абзацом 4 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 №442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади", утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті та Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, пунктом 1 якого вказано, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Основними завданнями Укртрансбезпеки, зокрема, є реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (п 4 Положення).

Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи (п 8 Положення №103).

З матеріалів справи вбачається, що прокурором у позовній заяві в якості підстави свого представництва зазначено звернення до нього позивача з приводу пред'явлення позову через відсутність повноважень на звернення до суду з приводу даних спірних правовідносин.

Водночас, Постановою Кабінету Міністрів України №320 від 25.04.2018 внесено зміни до підпункту 27 пункту 5 Положення №103, якими після слова нарахування підпункт доповнено словами: "вживає заходів щодо стягнення". Зміни набрали чинності 03.05.2018 (тобто до пред'явлення прокурором позову у даній справі).

Отже, відповідно до підпункту 27 пункту 5 Положення №103, саме Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Враховуючи п 1, п п 27 п 5 Положення №103, норми Закон України "Про автомобільний транспорт", інших підзаконних нормативно-правових актів про автомобільний транспорт, Державна служба України з безпеки на транспорті має можливість та підстави на стягнення плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автодорогами загального користування, що випливає з покладених на неї завдань щодо державного контролю за додержанням вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може захищати інтереси держави.

Зазначена правова позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у ухвалі від 19.07.2018 у справі №822/1169/17.

В подальшому, у заяві прокурора від 03.01.2019 про додаткове обґрунтування позовних вимог йдеться про не здійснення позивачем захисту інтересів держави, у зв'язку з чим прокурор звертається до суду в порядку, передбаченому чинним законодавством.

З цього приводу слід зазначити, що прокурор має право подавати позов в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, не в будь-якому випадку, а лише, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або ж такий орган взагалі відсутній.

Як наводилось прокурором у заяві від 03.01.2019 "не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень, який усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Неналежне здійснення" - активна поведінка (сукупність дій та рішень), спрямовані на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо. В такому разі, прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовця, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків тощо).

Вказана правова позиція викладена у Довідці за результатами узагальнення судової практики застосування суддями Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду законодавства, що визначає особливості правового статусу прокурора в господарському процесі, з 01.01.2018 по 06.11.2018.

Посилаючись на "не здійснення захисту" прокурором не взято до уваги інші, раніше подані матеріали. Зокрема, його листування з позивачем (тобто певні дії останнього).

З поданих станом на 10.01.2019 прокурором доказів вбачається, що перше звернення щодо захисту інтересів держави було ініційоване саме позивачем - лист на адресу прокуратури від 15.01.2018 №28-15/15.

Інших обґрунтувань підстав для свого представництва прокурором не наведено, доказів їх наявності не подано.

Частиною 2 статті 162 ГПК України зазначено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Відповідно до п 5 ч 3 ст 162 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

В силу ст 53 ГПК України, ст 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор в позові додатково обґрунтовує підстави свого представництва інтересів держави та подає про це суду відповідні докази.

З врахуванням заяви від 03.01.2019, Тернопільською місцевою прокуратурою не достатньо підтверджено факт необхідності захисту нею інтересів держави у спірних правовідносинах.

Частиною 11 статті 176 ГПК України вказано, що суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п’яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Дана норма кореспондується з ч ч 1,2 ст 174 ГПК України та застосовується, коли питання відповідності позовної заяви вимог ст ст 162, 164, 172 ГПК України не було вирішено у скорочені строки, встановлені ст 174 ГПК України.

Таким чином, позовна заява №78-5471 вих 18 від 22.10.2018 та додані до неї документи, подані без додержання вимог, викладених у ст 164 ГПК України, а відтак підлягає залишенню без руху на підставі ст 176 ГПК України.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду (ч 13 ст 176 ГПК України).

Враховуючи викладене, керуючись ст ст 53, 55, 162, 176, 234 ГПК України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву №78-5471 вих 18 від 22.10.2018 Заступника керівника Тернопільської місцевої прокуратури, подану в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті - залишити без руху.

2. Встановити заявнику строк п’ять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків позовної заяви, які стали підставою для залишення позовної заяви без руху.

3. Попередити заявника про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч 13 ст 176 ГПК України у вигляді залишення позову без розгляду.

4. Ухвала, в порядку ч 1 ст 235 ГПК України набирає законної сили негайно після її оголошення - 10.01.2019.

5. Ухвала, в порядку ст 255 ГПК України, не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Копію ухвали направити Заступнику керівника Тернопільської місцевої прокуратури (вул ОСОБА_1, 7, м Тернопіль).

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб -порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Повний текст ухвали складено 14.01.2019.

Суддя І.П. Шумський