Рішення № 79160748, 09.01.2019, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" січня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/2990/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Чистякової І.О.

за участю секретаря судового засідання Семенова О.Є.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВГАЗ ЗБУТ" (61004, Харківська область, місто Харків, вул. Москалівська, будинок 57/59, ідентифікаційний код 39590621) до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради (61052, м. Харків, вул. Благовіщенська, 34, ідентифікаційний код 03196647), 3-ї особи , які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: 1.Управління Державної казначейської служби України у Холодногірському районі м. Харкова (61052, м. Харків, вул. Благовіщенська, 34, ідентифікаційний код 37999696), 2. Департамент фінансів Харківської обласної державної адміністрації (61022, м. Харків, пл. Свободи, 5, ідентифікаційний код 02316575), 3. Міністерство соціальної політики України (01601, м. Київ, вул. Еспланадна, буд. 8/10, ідентифікаційний код 37567866) про стягнення 13647,25 грн. за участю представників учасників справи:

позивача - ОСОБА_1 за довіреністю № Др-44-1218 від 28.12.2018;

відповідача - ОСОБА_2 за довіреністю № 10-94/140/10-19 від 08.01.2019; ОСОБА_3, посвідчення № 48 від 27.12.2016

3-ї особи (Управління Державної казначейської служби України у Холодногірському районі м. Харкова) - ОСОБА_4 за довіреністю № 05-10/3 від 02.01.2019;

3-ї особи (Департамент фінансів Харківської обласної державної адміністрації) - ОСОБА_5 за довіреністю № 04-03-15/34 від 12.10.2018;

3-ї особи (Міністерство соціальної політики України) - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВГАЗ ЗБУТ" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача - Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради 13647,25 грн., з яких: 3 % річних у сумі 2085,00 грн. та інфляційних втрат в сумі 11562,25 грн. за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), управління багатоквартирним будинком, вивезення побутового сміття та рідких нечистот.

В обґрунтування позову позивач, зокрема посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за спільним протокольним рішенням про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України №759 від 23.02.2016 та спільним протокольним рішенням про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України №767/у від 23.02.2016 в частині своєчасного відшкодування позивачу вартості спожитого природного газу абонентам - фізичним особам Холодногірського району м. Харкова, яким призначено субсидію.

Також, позивач у позовній заяві просив суд залучити до участі у справі в якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління державної казначейської служби України у Холодногірському районі м. Харкова.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05 листопада 2018 року залишено позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВГАЗ ЗБУТ" без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до господарського суду Харківської області підтвердження повноважень ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на засвідчення документів, доданих до позовної заяви.

14.11.2018 через канцелярію суду від позивача надійшла заява (вх. №32234) про усунення недоліків позовної заяви, до якої надано документи на підтвердження повноважень ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на засвідчення документів, доданих до позовної заяви.

Також, 15.11.2018 до суду від Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради надійшла заява (вх.32380), в якій відповідач повідомляє, що він є суб'єктом владних повноважень, який не здійснює господарську діяльність, а тому дана справа не відноситься до юрисдикції господарських судів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16 листопада 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/2990/18. Зазначено, що справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 10 грудня 2018 р. о 10:00 год.

Цією ж ухвалою суду залучено до участі у справі в якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Управління Державної казначейської служби України у Холодногірському районі м. Харкова.

23.11.2018 через канцелярію суду від Управління державної казначейської служби України у Холодногірському районі м. Харкова надійшов відзив на позовну заяву (вх. №32976), в якому 3-я особа зазначає, що відповідно до Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого Постановою КМУ від 04.03.2002 №256 головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, об'єднаних територіальних громад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення. Відповідно до п. 6 Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженого Постановою КМУ від 11.01.2005 №20 органи Казначейства на підставі платіжних доручень головних розпорядників коштів місцевих бюджетів перераховують кошти на рахунки постачальників ресурсів ( товарів, послуг). Крім того, згідно п.3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою КМУ від 03.08.2011 №845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

06.12.2018 у строк встановлений судом до суду надійшов від відповідача відзив на позовну заяву (вх. №34109), в якому він проти позовних вимог заперечує посилаючись, зокрема на те, що даний спір не належить до юрисдикції господарських судів, відповідач взагалі не є належним відповідачем у даній справі, оскільки не проводить розрахунки з позивачем, а також вважає, що позивачем невірно розраховано річні відсотки та інфляційні втрати.

Також, до відзиву на позовну заяву відповідачем надано клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департамент фінансів Харківської обласної державної адміністрації.

10 грудня 2018 року без повідомлення учасників справи постановлено ухвалу, відповідно до якої задоволено клопотання відповідача щодо залучення до участі у справі в якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Департамент фінансів Харківської обласної державної адміністрації та залучено до участі у справі в якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Департамент фінансів Харківської обласної державної адміністрації.

07.12.2018 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання (вх. №34265) про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Міністерство соціальної політики України.

Також, 07.12.2018 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання (вх. №34267), в якому останній просить суд клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Міністерство соціальної політики України розглянути без участі представника позивача та перенести судове засідання на іншу дату, у зв'язку із відпусткою визначеного представника по даній справі з 10.12.2018 по 23.12.2018.

Крім того, у строк встановлений судом - 10.12.2018, через канцелярію суду, позивач надав відповідь на відзив (вх. №34338), в якій заперечує проти наведених у відзиві аргументів відповідача, зокрема вважає, що у спірних відносинах відповідач не здійснює владні управлінські функції щодо позивача, даний спір не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції, а тому справа підвідомча розгляду судами господарської юрисдикції. Також, зазначає, що Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради є належним відповідачем у даній справі, про обґрунтованість доводів позивача щодо визначення районного Управління праці та соціального захисту населення відповідачем свідчить також судова практика у подібних категоріях справ, наприклад постанова Вищого господарського суду України від 12.04.2017 у справі № 927/1039/16 та Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 927/345/17. До того ж, позивач стверджує, що використання дати укладання СПР для обчислення термінів проведення розрахунків і, відповідно, розрахунку заборгованості відповідача проведене у повній відповідності до чинних норм законодавства України, зокрема ст. 530 ЦК України. Також, позивач звертає увагу на те, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та практика Європейського суду з прав людини застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10 грудня 2018 року задоволено клопотання позивача щодо залучення до участі у справі в якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Міністерство соціальної політики України, залучено до участі у справі в якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Міністерство соціальної політики України та відкладено судове засідання з розгляду справи по суті на 09 січня 2019 року о 10:30 год.

19.12.2018 відповідачем подано до суду заперечення (вх. №35377).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27 грудня 2018 року заперечення відповідача залишено без розгляду.

Присутній представник позивача у судовому засіданні 09 січня 2019 р. позовні вимоги підтримував та просив позов задовольнити.

Присутній представник відповідача у судовому засіданні 09 січня 2019 р. проти позову заперечував та просив у задоволенні позову відмовити, з підстав викладених ним у відзиві на позов.

Представник 3-ї особи (Управління Державної казначейської служби України у Холодногірському районі м. Харкова) та представник 3-ї особи (Департамент фінансів Харківської обласної державної адміністрації) в судовому засіданні підтримали правову позицію відповідача.

Представник 3-ї особи (Міністерство соціальної політики України) у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п.1 ч.3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що неявка представника 3-ї особи (Міністерство соціальної політики України) не перешкоджає розгляду справи по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення присутніх представників сторін суд встановив наступне.

Як стверджує у позовній заяві позивач, він протягом 2015 року та на початку 2016 року уклав спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України підписані зі сторони Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області, Департаменту фінансів Харківської обласної державної адміністрації, ТОВ "Харківгаз Збут", ПАТ "Харківміськгаз", Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", ПАТ "Укртрансгаз" на підставі актів звіряння розрахунків за надані послуги між ТОВ "Харківгаз Збут" та Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради на загальну суму 12 484 100,80 грн., яка у повному обсязі повинна була забезпечити відшкодування ТОВ "Харківгаз Збут" вартість спожитого природного газу абонентами - фізичними особами Холодногірського району м. Харкова, яким призначено субсидію.

Відповідно до розділів 1 протокольних рішень, його предметом є організація проведення сторонами взаєморозрахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №20 від 11.01.2005 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій".

В розділі 2 протокольних рішень погоджено перелік підприємств, що беруть участь у проведенні розрахунків та послідовність їх виконання сторонами - учасниками.

Відповідно до спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України, по частині спільних протоколів рішень на суму 11 327 876,00 грн. (нарахування липень - листопад 2015 р., частково грудень 2015 р.) Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради грошові кошти були перераховані в повному обсязі та своєчасно.

При цьому, по підписаних спільних протоколів рішень №№ 759, 767/у від 23.02.2016 на суму 1 156 224,80 грн. грошові кошти Управлінням праці та соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради були перераховані позивачу несвоєчасно.

Такі обставини стали підставою для звернення з даним позов до суду з метою захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів ТОВ "Харківгаз Збут" шляхом стягнення з Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради 3% річних в розмірі 2085,00 грн., розрахованих за період з 07.03.2016 по 28.03.2016 на суму заборгованості 1156224,80 та інфляційних втрат у сумі 11562,25 грн. нарахованих на суму заборгованості 1156224,80 грн. за березень 2016 р.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог та заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Пунктами 1, 6 статті 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; основи соціального захисту тощо.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію, закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначено Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії".

Статтею 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" встановлено, що виключно законами України визначаються, зокрема, пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець послуг має право отримувати компенсацію за надані відповідно до Закону окремим категоріям громадян пільги та нараховані субсидії з оплати житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ст. 87 Бюджетного кодексу України видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення належать до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України.

При цьому порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим визначаються Кабінетом Міністрів України (ч.2 ст. 97 Бюджетного кодексу України).

Згідно з п.п. "б" п. 4 ч. 1 ст. 89 та ч. 1 ст. 102 Бюджетного кодексу України, видатки на відшкодування вартості послуг наданих пільговим категоріям громадян проводяться з місцевих бюджетів за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256 затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету (далі по тексту - Порядок №256), яким встановлено механізм фінансування видатків з місцевих бюджетів щодо надання житлових субсидій населенню на оплату природного газу за рахунок субвенцій з державного бюджету.

Відповідно до пункту 3 Порядку №256, головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, об'єднаних територіальних громад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі по тексту - головні розпорядники коштів).

Згідно з п.5, п.7, п.8 Порядку №256, головні розпорядники коштів місцевих бюджетів готують щомісяця інформацію про суми нарахованих соціальних виплат, пільг та житлових субсидій населенню та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконавчих органів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення), об’єднаних територіальних громад до 5 числа місяця, що настає за звітним, - щодо пільг і житлових субсидій населенню на придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу. Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів готують щомісяця до 10 числа наступного періоду інформацію про суми нарахованих пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу (в тому числі послуг з транспортування, розподілу та постачання), тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), управління багатоквартирним будинком, вивезення побутового сміття та рідких нечистот, доставки громадянам повідомлень про призначення субсидії, виплати громадянам частини невикористаної субсидії для відшкодування витрат на оплату природного газу (в тому числі послуг з транспортування, розподілу та постачання), послуг з електропостачання для індивідуального опалення та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами, установами та організаціями, що надають житлово-комунальні послуги, балансоутримувачами відомчого житла, гуртожитків, управителями багатоквартирних будинків і надсилають фінансовим органам райдержадміністрацій, виконавчих органів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення), об’єднаних територіальних громад.

Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, фінансові органи обласних держадміністрацій в межах сум, отриманих від Казначейства за відповідним видом послуг, протягом двох операційних днів після отримання коштів субвенцій надають органам Державної казначейської служби платіжні доручення щодо перерахування цих коштів на рахунки районних бюджетів, бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, об'єднаних територіальних громад відповідно до фактичних зобов’язань з пільг, субсидій і допомоги населенню відповідних бюджетів на дату проведення платежів з їх оплати. Органи Державної казначейської служби протягом операційного дня з часу отримання відповідних платіжних доручень направляють кошти субвенцій на рахунки місцевих бюджетів, відкриті в територіальних управліннях Державної казначейської служби.

Отримані місцевими бюджетами суми субвенцій в межах отриманих коштів за відповідним видом послуг (витрат) перераховуються протягом двох операційних днів на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державної казначейської служби, для здійснення відповідних видатків. Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів в межах отриманих коштів за відповідним видом послуг (витрат) здійснюють протягом двох операційних днів розрахунки з підприємствами, установами та організаціями, що надають житлово-комунальні послуги, балансоутримувачами відомчого житла, гуртожитків, управителями багатоквартирних будинків, об’єднаннями співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельними кооперативами і ведуть облік за видами пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу (в тому числі послуг з транспортування, розподілу та постачання), тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), управління багатоквартирним будинком, вивезення побутового сміття та рідких нечистот, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу; доставки громадянам повідомлень про призначення субсидії; допомоги сім’ям з дітьми, малозабезпеченим сім’ям, особам з інвалідністю з дитинства, дітям з інвалідністю, тимчасової державної допомоги дітям, допомоги по догляду за особами з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, в тому числі на догляд (крім державної соціальної допомоги на догляд особам, зазначеним у пунктах 1-3 частини першої статті 7 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю" ( 1727-15 )), щомісячної компенсаційної виплати непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за особою з інвалідністю I групи, а також за особою, яка досягла 80-річного віку, тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату.

Поняття та функціонал розпорядників бюджетних коштів визначений підпунктом 47 ст. 2 Бюджетного кодексу України, яким визначено, що розпорядник бюджетних коштів - бюджетна І установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення витрат бюджету.

Порядок перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 (далі - Порядок № 20).

Відповідно до п. 3 Порядку № 20 обласні та Київська міська держадміністрації розподіляють перераховану відповідно до пункту 2 цього Порядку субвенцію між бюджетами районів і міст обласного значення, об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, згідно із загальними плановими обсягами субвенцій, визначених бюджетам районів і міст обласного значення, об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у рішеннях про затвердження обласних бюджетів та бюджету м. Києва.

Згідно з п. 4 Порядку № 20 обласні та Київська міська держадміністрації можуть приймати рішення про централізоване перерахування субвенцій, отриманих згідно з цим Порядком, без розподілу їх між бюджетами районів і міст обласного значення, об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, пропорційно за видами послуг за згодою відповідних місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Управління Казначейства в областях та м. Києві на підставі платіжних доручень обласних та Київської міської держадміністрацій перераховують зазначені кошти на рахунки бюджетів районів і міст обласного значення, об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, відкриті в органах Казначейства.

Відповідно до п. 6 Порядку № 20 органи Казначейства на підставі платіжних доручень головних розпорядників коштів місцевих бюджетів перераховують кошти на рахунки постачальників ресурсів (товарів, послуг).

Розрахунки проводяться на підставі актів звіряння або договорів, які визначають величину щомісячного споживання ресурсів (товарів, послуг), і спільних протокольних рішень, підписаних усіма учасниками таких розрахунків (п. 7 Порядку № 20).

Порядок проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію затверджений наказом Міненерговугілля України від 03.08.2015 №493/688 (далі - Порядок № 493).

Згідно з п. 2.3 Порядку № 493 відповідні департаменти фінансів узагальнюють отримані дані та подають їх щомісяця до 20 числа Державній казначейській службі України (далі - Казначейство) та відповідним головним управлінням Державної казначейської служби України в областях, місті Києві (далі - головні управління Казначейства) у формі узгоджених з постачальниками та/або транспортувальниками ресурсів (товарів, послуг) спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків разом з відповідними зведеними реєстрами актів звіряння, або реєстрами договорів за підписами керівників відповідних департаментів фінансів, постачальників га/або транспортувальників ресурсів (товарів, послуг).

Не пізніше наступного дня після підписання останнім учасником розрахунків спільного протокольного рішення (з присвоєнням номера та дати) усі учасники розрахунків, які підписали спільні протокольні рішення, подають до Казначейства та органів Казначейства, у яких відкрито їх рахунки, платіжні доручення на перерахування коштів відповідно до узгодженого спільного протокольного рішення.

Виділення коштів здійснюється лише за наявності платіжних доручень, наданих усіма учасниками розрахунків до Казначейства та органів Казначейства (п.2.5 Порядку № 493).

Головним розпорядником коштів бюджетного фінансування вищевказаних соціальних пільг є Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради.

Таким чином, саме на відповідача відповідно положень Порядку №256 покладено обов'язок щодо здійснення розрахунків, в тому числі і з постачальниками природного газу, за послуги, надані особам, які мають право на відповідні пільги.

Отже, зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку, компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

Такий висновок викладений у постановах Вищого господарського суду від 27.07.2017 у справі № 918/1302/16, від 16.08.2017 у справі № 905/3364/16, від 07.09.2016 у справі № 910/21894/15 та від 28.11.2017 р. у справі № 904/8852/17.

Крім того, у відносинах щодо розрахунків з постачальниками послуг особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги, головні розпорядники бюджетних коштів на фінансування соціальних програм виступають не як суб'єкти владних повноважень, а як боржники у зобов'язальних правовідносинах.

Виходячи з положень статей 525, 526, 530 ЦК України і статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших нормативно-правових актів, договору. Сама по собі відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язання (вказана правова позиція викладена у постанові ОСОБА_8 Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №906/621/17).

З огляду на викладене, між сторонами виникли правовідносини з постачання природного газу окремим категоріям населення на пільговій основі, у яких відповідач, як розпорядник відповідних коштів, зобов'язаний здійснювати розрахунки з організаціями, що надають послуги особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги.

При цьому, чинне законодавство України не передбачає обов'язковості укладення договору про розрахунки з постачальниками послуг, наданих особам, які згідно з чинним законодавством мають право на пільги, оскільки зобов'язання сторін у таких відносинах виникають безпосередньо із законів України.

Окрім того, листом від 30.06.2011 за вих. №31-07310-10-24/16584 Міністерство фінансів України роз'яснило, що деякі програми, які відносяться до державних програм соціального захисту населення, є державною гарантією і одержувачу не може бути відмовлено в їх наданні у разі, якщо він має на них право.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач у встановлений спільними протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання. природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України строк кошти за надані послуги з газопостачання по субсидіям відшкодував лише частково.

Факт належного виконання позивачем своїх зобов'язань підтверджується оформленими сторонами актами звіряння розрахунків за надані населенню послуги (т.1, арк. 29-32).

Європейським судом з прав людини у рішеннях у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 та у справі "Бакалов проти України" від 30.11.2004 зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Отже, неналежне фінансування заходів соціального захисту окремих категорій громадян не є підставою для звільнення відповідача від відшкодування витрат, понесених позивачем внаслідок надання субсидій населенню Кегичівського району Харківської області, яке отримує пільги, та не може бути підставою для звільнення від відповідальності за порушення такого зобов'язання.

При цьому, законодавством не передбачена залежність відшкодування від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, чи випадки повного або часткового звільнення від обов'язку здійснення розрахунків з постачальниками послуг на пільгових умовах, оскільки надання пільг певним категоріям населення відбувається не внаслідок власної недбалості, чи власного бажання, а у відповідності до вимог Законів України.

Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є самостійною юридичною особою, яка відповідно до положень частини першої статті 96 Цивільного кодексу України має відповідати за своїми зобов'язаннями, які виникли безпосередньо із Закону та така відповідальність не може ставитись в залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Частинами 1, 3 ст. 202 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання припиняється, між іншим, виконанням, проведеним належним чином. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Підстави припинення зобов'язання передбачені ст.ст. 202-205 ГК України, ст. ст. 599-601, 604-609 ЦК України, зокрема за ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною другою статті 218 Господарського кодексу України та статтею 617 Цивільного кодексу України не передбачено такої підстави для звільнення від відповідальності, як відсутність у боржника необхідних коштів.

Статтею 530 Цивільного кодексу України не визначена форма пред'явлення вимоги кредитором, тому останній може здійснити своє право як шляхом надіслання платіжної вимоги-доручення, так і шляхом звернення до боржника з листом, телеграмою, надіслання йому рахунка (рахунка-фактури) тощо. При цьому якщо боржник (відповідач) заперечує одержання ним такої вимоги, кредитор (позивач) зобов'язаний подати господарському суду докази її надіслання боржникові. Останній, зі свого боку, не позбавлений права подати докази неодержання ним вимоги кредитора (наприклад, довідку підприємства зв'язку про ненадходження на адресу боржника відповідного рекомендованого поштового відправлення). Ухилення боржника від одержання на підприємстві зв'язку листа, що містив вимогу (відмова від його прийняття, нез'явлення на зазначене підприємство після одержання його повідомлення про надходження рекомендованого або цінного листа) не дає підстав вважати вимогу непред'явленою.

Як вже зазначалося, факт належного виконання позивачем своїх зобов'язань щодо постачання природного газу пільговим категоріям населення за 2015-2016 р.р. підтверджується оформленим сторонами актами звіряння розрахунків за надані населенню послуги за формою "3-пільга", які підписані та скріплені печатками сторін.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду Укhаїни від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" встановлено, що оскільки статтею 530 ЦК України не визначена форма пред'явлення вимоги кредитором, останній може здійснити своє право як шляхом надіслання платіжної вимоги-доручення, так і шляхом звернення до боржника з листом, телеграмою, надіслання йому рахунка (рахунка-фактури) тощо. При цьому якщо боржник (відповідач) заперечує одержання ним такої вимоги, кредитор (позивач) зобов'язаний подати господарському суду докази її надіслання боржникові. Останній, зі свого боку, не позбавлений права подати докази неодержання ним вимоги кредитора (наприклад, довідку підприємства зв'язку про ненадходження на адресу боржника відповідного рекомендованого поштового відправлення). Ухилення боржника від одержання на підприємстві зв'язку листа, що містив вимогу (відмова від його прийняття, нез'явлення на зазначене підприємство після одержання його повідомлення про надходження рекомендованого або цінного листа) не дає підстав вважати вимогу непред'явленою.

Суд, зазначає, позивач, направляючи документи за формою "3-пільга" відповідачу, щомісячно засвідчує факт надання послуг та вказує суму, яка підлягає відшкодуванню, що є письмовою вимогою про оплату та підставою для виконання зобов'язання в розумінні ст. 530 Цивільного кодексу України (Аналогічну позицію висловив Вищий господарський суд України в постанові від 13.11.2017 у справі № 913/1313/16).

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Перевіривши розрахунок позивача, період нарахування суми 3% річних та інфляційних втрат, суд встановив, що відповідний розрахунок є вірним, та відповідає нормам чинного законодавства, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 2085,00 грн. та інфляційних втрат у розмірі 11562,25 грн. є такими, що підлягають задоволенню.

Судовий збір, відповідно приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, за подання позовної заяви покладається судом на відповідача в розмірі 1762,00 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 11, 526, 530, 612, 625 Цивільного кодексу України; статтями 4, 20, 73, 74, 77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради (61052, м. Харків, вул. Благовіщенська, 34, ідентифікаційний код 03196647) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВГАЗ ЗБУТ" (61004, Харківська область, місто Харків, вул. Москалівська, будинок 57/59, ідентифікаційний код 39590621) 2085,00 грн. - 3% річних та 11562,25 грн. інфляційних втрат, а також витрати зі сплати судового збору у розмір 1762,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено 14.01.2019 р.

Суддя ОСОБА_9