Ухвала суду № 79160063, 14.01.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

0,2

УХВАЛА

м. Київ

14.01.2019

Справа № 910/16624/18

Господарський суд м. Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши

позовну заяву Військового прокурора Київського гарнізону (01014, м. Київ, вул. Петра Болбочана, 8А) в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пролог ЛТД" (03083, просп. Науки, 76, офіс 2)

про стягнення 653 565,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Військовий прокурор Київського гарнізону звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства оборони України з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пролог ЛТД" про стягнення 653 565,00 грн.

Розглянувши позовну заяву Військового прокурора Київського гарнізону, господарський суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам розділу III Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягає поверненню з посиланням на ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.12.2018 залишено позовну заяву Військового прокурора Київського гарнізону без руху в порядку ч.1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України та надано позивачу час для усунення недоліків, вказаних в ухвалі суду, а саме надати суду докази щодо наявності підстав для здійснення представництва у порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" в інтересах держави Міністерства оборони України, докази звернення Міністерства оборони України до Військової прокуратури Київського гарнізону щодо захисту їхніх прав в суді, а також докази повідомлення Міністерства оборони України про намір пред'явлення позову до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пролог ЛТД" .

27.12.2018 до Господарського суду м. Києва надійшла заява Військової прокуратури Київського гарнізону про усунення недоліків, в якій надано на виконання вимог ухвали суду лише копію відповіді Міністерства оборони України № 298/4/3749 від 26.12.2018 на лист № 10/10127 від 14.11.2018 щодо надання інформації стосовно подання позовної зави.

Таким чином, суд дійшов висновку про не виконання вимог ухвали Господарського суду м. Києва від 14.12.2018 та не усунення позивачем недоліків позовної заяви, враховуючи наступне.

Положеннями п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України унормовано, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Відповідно до п.3 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Так, приписами ч. 3 ст. 41 та ч.ч. 4, 5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у справах можуть брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Згідно з ч.5 ст.162 Господарського процесуального кодексу України, у разі пред’явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Підстави для здійснення прокурором представництва держави в суді визначені у ч. 3 та 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII.

Зокрема, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (абзац перший частини третьої статті 23).

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, які відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, відстоює позицію про можливість участі прокурора у справі тільки за наявності на це підстав. Зокрема, Європейський суд у низці справ роз'яснював, що одна лише участь ("активна" чи "пасивна") прокурора або іншої співмірної посадової особи може розглядатися як порушення п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення у справі "Мартіні проти Франції" від 12.04.2006 року). Оскільки прокурор, висловлюючи думку з процесуального питання, займає одну зі сторін спору, його участь може створювати для сторони почуття нерівності (рішення у справі "Кресс проти Франції" від 07.06.2001 року).

При цьому, принцип рівності сторін є одним із елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду в розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції. Останній потребує "справедливої рівноваги сторін": кожна сторона повинна мати розумну можливість надати свою позицію в умовах, які не створюють для неї суттєвих незручностей порівняно з іншою стороною (рішення у справі "Івон проти Франції" від 24.07.2003 року, рішення у справі "Нідерест-Хубер проти Швейцарії" від 18.02.1997 року).

Отже, право прокурора на здійснення представництва в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави виникає у випадках нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування або іншим суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

При цьому, інтереси держави мають чітко формулюватися й умотивовуватися прокурором. Звертаючись до суду, прокурор повинен обґрунтувати та довести наявність підстав для здійснення представництва. Саме лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, не достатньо для встановлення судом правових підстав для представництва.

Доведення цих підстав здійснюється у загальному порядку відповідно до вимог ст.74 Господарського процесуального кодексу України шляхом подання належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів.

В ухвалі Господарського суду м. Києва від 14.12.2018 суд звертав увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.09.2018 р. по справі № 924/1237/17.

З огляду на викладене, Військовою прокуратурою Київського гарнізону не надано та не зазначено доказів наявності підстав для здійснення представництва у порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" в інтересах держави Міністерства оборони України та не надано доказів звернення Міністерства оборони України до Військової прокурори Київського гарнізону щодо захисту їхніх прав в суді, а отже не усунуто недоліки позовної заяви.

Таким чином, у встановлений судом строк, заявник не усунув зазначені недоліки, не надав суду зазначені документи, що є підставою для повернення позовної заяви в порядку ч.4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, позовна заява Військового прокурора Київського гарнізону підлягає поверненню.

Відповідно до ч.4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Згідно із ч.8 ст.174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву та додані до неї документи Військовій прокуратурі Київського гарнізону.

Додатки: - позовна заява та додані до неї документи на 28 аркушах;

- заява про усунення недоліків на 4 аркушах.

Ухвала набирає законної сили 14.01.2019 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги у строк визначений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Л.Г. Пукшин