Рішення № 79160007, 14.01.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.01.2019Справа № 910/14527/18

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Бондаренко Г. П.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/14527/18

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" (49100, м. Дніпро, узвіз Кодацький, буд. 2; ідентифікаційний код 33248430)

До Приватного акціонерного товариства "Європейський Страховий Союз" (04128, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, буд. 18-В, офіс 4; ідентифікаційний код 33552636)

Про стягнення коштів в сумі 14 188,50 грн,

Без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У жовтні 2018 року Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Інгосстрах" (далі - ПАТ "СК "Інгосстрах") звернулось до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Європейський Страховий Союз" (далі - ПАТ "Європейський Страховий Союз") про стягнення коштів в сумі 14 188,50 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що позивачем на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № ROH0CPS-16525V8 від 02.06.2016 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, виплачено страхове відшкодування потерпілому, а тому до позивача, відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України, перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки, цивільна відповідальність власника/водія транспортного засобу "Renault Clio", реєстраційний номер НОМЕР_2, з вини водія якого трапилось ДТП, була застрахована Приватним акціонерним товариством "Європейський Страховий Союз", то позивач просить стягнути з останнього 14188,50 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 5 листопада 2018 року позовну заяву ПАТ "СК "Інгострах" залишень без руху з підстав неподання представником позивача до суду оригіналу довіреності № Є.37.7.0.0/Д-1102 від 30 вересня 2016 року.

14 листопада 2018 року на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 5 листопада 2018 року представник позивача направив оригінал довіреності представника № Є. 37.7.0.0/Д-1102 від 30 вересня 2016 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16 листопада 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, а також зобов'язано Моторне (транспортне) страхове бюро України (02002, м. Київ, а/с-272) надати суду інформацію щодо страховика, страхувальника та транспортного засобу згідно полісу № АК/ 2514748 за яким застрахована цивільна відповідальність власника транспортного засобу, строк дії зазначеного полісу, розміру франшизи за даним полісом і ліміту відповідальності за шкоду, заподіяну майну за даним полісом.

26 листопада 2018 року через відділ діловодства суду від Моторно-транспортного страхового бюро України надійшла інформація про страхове покриття.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 16.11.2018 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04128, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, буд. 18В, офіс 4.

Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Також у відповідності до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи поштового повернення ухвала суду від 16.11.2018 була повернена до Господарського суду м. Києва 26.11.2018 «за закінченням терміну зберігання»

Зі змісту пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали.

Крім того, судом враховано, що у відповідності до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень (ч. 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

З урахуванням наведеного відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2018 у справі № 910/14527/18 у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Приписами ч.2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши наявні в матеріалах справи докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, 13 липня 2017 року о 14 год у с. Рованці Луцького району Волинської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ВАЗ 2110, реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля "Renault Clio", реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2

Майнові інтереси ОСОБА_1, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом - автомобілем - ВАЗ 2110, реєстраційний номер НОМЕР_1, застраховано у позивача на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № ROH0CPS-16525V8 від 02.06.2016.

Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 жовтня 2017 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та притягнено до адміністративної відповідальності.

Відповідно до аварійного сертифікату від 25 липня 2017 року № 575/17-7 розмір заподіяної шкоди автомобілю ВАЗ 2110, реєстраційний номер НОМЕР_1, з урахуванням зносу складає 20 251, 34 грн без ПДВ.

Також судом встановлено, що сума страхового відшкодування до виплати згідно з умовами договору № ROH0CPS-16525V8 від 02.06.2016 на підставі страхового акта від 6 вересня 2017 року складала 15 188, 50 грн.

Вказана сума страхового відшкодування виплачена позивачем страхувальнику (ОСОБА_1) в повному розмірі, а саме: 13 387, 50 грн - на поточний рахунок страхувальника, що підтверджується платіжним дорученням від 7 вересня 2017 року № 1028977 та 1 801 грн - зараховано 7 вересня 2017 року в якості сплати страхового платежу по договору страхування.

У липні 2018 року позивачем було направлено на адресу відповідача претензію щодо відшкодування шкоди в порядку ст. 27 Закону України "Про страхування, однак 17 серпня 2018 року вказана претензія повернулася «за закінченням терміну зберігання».

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За приписами статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування потерпілій особі перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдання матеріального збитку власнику транспортного засобу ВАЗ 2110, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Однак, у разі якщо її цивільно-правова відповідальність перед третіми особами застрахована у певного страховика, то останній стає відповідальною особою, адже, внаслідок укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик в межах страхової суми несе відповідальність за шкоду, завдану застрахованою ним особою.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Згідно із ст. 29 вказаного Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Судом установлено, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля "Renault Clio", реєстраційний номер НОМЕР_2 на момент вказаної ДТП була застрахована у відповідача згідно з полісом № АК/002514748, строком дії з 03.02.2017 по 02.08.2018.

Вказаним полісом встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, що складає 100 000,00 грн та франшизу у розмірі 1 000, 00 грн згідно з інформацією Моторно транспортного страхового бюро з Єдиної централізованої бази даних.

Таким чином, відповідач взяв на себе обов'язок відшкодувати шкоду заподіяну третім особам під час ДТП, яке сталася за участю забезпеченого транспортного "Renault Clio", реєстраційний номер НОМЕР_2.

Доказів відшкодування відповідачем шкоди, заподіяної під час ДТП, яке сталася за участю забезпеченого транспортного "Renault Clio", реєстраційний номер НОМЕР_2 власнику автомобіля ВАЗ 2110, реєстраційний номер НОМЕР_1 та/або позивачу матеріали справи не містять.

З урахуванням вимог ст. 29, п. 36.4 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. 25 Закону України "Про страхування" суд дійшов висновку, що страховий акт від 06.09.2017, платіжне доручення № 1028977 від 07.09.2017 та розшифровка платежів по договору № ROH0CPS-16525V8 від 02.06.2016, копії яких наявні в матеріалах справи, є достатніми доказами фактично здійснених позивачем витрат по виплаті страхового відшкодування, які (витрати) виникли внаслідок ДТП.

Вищевикладена позиція викладена у постанові Вищого господарського суду від 21.01.2014 у справі № 910/11450/13, від 30.07.2013 у справі № 910/3655/13.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що шкода завдана при ДТП транспортному засобу ВАЗ 2110, реєстраційний номер НОМЕР_1 належним чином доведена в розмірі 15 188, 50 грн.

Відповідно до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Як зазначається у статті 9 Закону України "Про страхування", франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком.

Полісом № АК/02514748 встановлено безумовну франшизи в розмірі 1 000, 00 грн та визначено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, що складає 100 000,00 грн.

На підставі вищевикладеного, визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 14188,50 грн (15188, 50 - 1000, 00 = 14188,50). Відповідно позовні вимоги задовольняються судом повністю.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" до Приватного акціонерного товариства "Європейський Страховий Союз" про стягнення коштів в сумі 14188, 50 грн задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Європейський Страховий Союз" (04128, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, буд. 18-В, офіс 4; ідентифікаційний код 33552636) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" (49100, м. Дніпро, узвіз Кодацький, буд. 2; ідентифікаційний код 33248430) 14188 (чотирнадцять тисяч сто вісімдесят вісім) грн 50 коп. страхового відшкодування та 1 762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 14 січня 2019 року.

Суддя Г.П. Бондаренко