Рішення № 79158053, 26.12.2018, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.12.2018 Справа №607/23931/18

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - судді Вийванко О. М.

за участю секретаря судового засідання Стрілкової М. С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Тернопільська районна державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Тернопільська районна державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно, а саме, на 1/4 частини житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель і споруд, загальною площею 180,6 кв. м., житловою площею 98,8 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 року, посилаючись на те, що після смерті її батька відкрилась спадщина за заповітом на частку даного житлового будинку. Однак, постановою нотаріуса позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки було виявлено, що відсутній правовстановлюючий документ.

У судовому засіданні позивач позов підтримала та просила його задовольнити.

Відповідачі у судове засідання не з'явилися, однак подали заяви про розгляд справи без їх участі, позов визнають та не заперечують проти його задоволення.

Представник третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Тернопільської районної державної нотаріальної контори у судове засідання не з'явився, однак подав заяву про розгляд справи без участі їх представника.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, суд встановив наступні обставини справи.

ІНФОРМАЦІЯ_5 року помер батько позивача ОСОБА_4, що стверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_4, видане 06.11.2017 р. виконавчим комітетом Мишковицької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, актовий запис № 19.

Родинні відносини між позивачем та померлим батьком стверджуються свідоцтвом про народження серія НОМЕР_5 видане 31.03.1971 р. Миковицькою сільською радою Тернопільського району Тернопільської області, з якого вбачається, що ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 року, де у відомостях про батьків ОСОБА_4 вказаний батьком, а ОСОБА_2 вказана матір'ю. В подальшому після укладення шлюбу, позивачу присвоєно прізвище ОСОБА_1, про що свідчить свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_6 видане 21.09.1991 р. Мишковицькою сільською Радою народних депутатів, актовий запис № 12.

Згідно частин 1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, зокрема, на спадкове майно - частину житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель і споруд, загальною площею 180,6 кв. м., житловою площею 98,8 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 яка належала померлому як голові колишнього колгоспного двору.

Згідно роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» положення статей 17, 18 Закону «Про власність» щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15.04.1991). До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15.04,1991, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні; б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних; г) згідно зі статтею 4 Постанови Верховної Ради України «Про введення в дію Закону України «Про власність» загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 1 липня 1990 року.

Оскільки спірний житловий будинок побудовано до 15.04.1991 р., спадкодавці як члени колгоспного двору набули на нього право сумісної власності та це право збереглося за ними і після припинення колгоспного двору в результаті введення в дію вказаного Закону.

Статус майна колгоспного двору був врегульований ст.ст. 120-126 ЦК УРСР 1963 року в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЦК УРСР (1963 року) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Згідно ч. 2 ст. 123 ЦК УРСР (1963 року) розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Відповідно до свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок від 30.06.1990 р., видане на підставі рішення виконкому Тернопільської районної Ради народних депутатів № 123 від 28.06.1990 р., вбачається, що цілий житловий будинок по АДРЕСА_1 дійсно належить колгоспному двору, що складається з 4-ох членів, головою якого є ОСОБА_4

Належність вказаного житлового будинку за ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 підтверджується також інформаційною довідкою про технічний стан нерухомого майна, виданою Тернопільським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації (далі - ТРГБТІ) від 26.02.2018 р. № 244.

Таким чином, вказане домоволодіння належить зазначеним чотирьом членам колишнього колгоспного двору в рівних частинах на праві сумісної власності, тобто по 1/4 частині кожному.

Крім цього, на житловий будинок по АДРЕСА_1 виготовлено технічний паспорт, у якому вказана характеристика будинку, господарських будівель та споруд. Відповідно до експлікації приміщень до плану житлового будинку літера «А» загальна площа приміщень становить 180,6 кв. м., житлова 98,8 кв. м. В будинковолодінні самочинних добудов та перепланувань не виявлено.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 24.10.2018 р., посвідченого державним нотаріусом Тернопільської районної державної нотаріальної контори вбачається, що спадкоємцем земельної ділянки, площею 0,1238 га, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), яка розташована в с. Мишковичі Тернопільського району Тернопільської області, що належала ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 року, є його дочка ОСОБА_1

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

У разі наявності заповіту в силу ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Померлим ОСОБА_4 за життя 09.10.2017 р. складено заповіт, який посвідчений секретарем Мишковицької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області та зареєстрований реєстрі за № 88, згідно якого останній на випадок своєї смерті житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, який знаходиться в АДРЕСА_1 заповів позивачу - ОСОБА_1

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї (ст.1268 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1273 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу.

Після смерті ОСОБА_4 в Тернопільській районній державній нотаріальній конторі заведена спадкова справа № 77/2018. Спадкоємцем за заповітом після його смерті являється дочка - позивач ОСОБА_1 Інших спадкоємців немає.

25 жовтня 2018 року позивач ОСОБА_1звернулася до Тернопільської районної державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вищевказане майно після померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 року ОСОБА_4, однак, постановою нотаріуса позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки відсутній правовстановлюючий документ.

Нормами статті 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог, так як в даному випадку мають місце порушення прав позивача, які підлягають захисту, шляхом визнання за нею права власності на 1/4 частини житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель і споруд, загальною площею 180,6 кв. м., житловою площею 98,8 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 року.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 258-268, 273, 352-355ЦПК України, ст.ст. 328, 1216, 1217, 1223, 1268, 1276 Цивільного кодексу України, ст. 120 Цивільного кодексу УРСР 1963 року, Постановою Пленуму Верховного суду України № 20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності, суд, -

УХВАЛИВ:

Задовольнити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Тернопільська районна державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частини житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель і споруд, загальною площею 180,6 кв. м., житловою площею 98,8 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1

Відповідачі: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2, місце проживання: АДРЕСА_1

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3, місце проживання: АДРЕСА_2

Третя особа на стороні відповідача яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Тернопільська районна державна нотаріальна контора, місцезнаходження: м. Тернопіль вул. Котляревського, 27.

Повний текст рішення суду складено 08 січня 2019 року.

Головуючий суддяО. М. Вийванко