Ухвала суду № 79157012, 11.01.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/1105/19

Провадження № 1-кс/761/1263/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2019 року м.Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м.Києва Головчак М.М., за участю секретаря Савенко О.І., прокурора Раюшкина Ю.В., захисника Лібермана С.Г., підозрюваної ОСОБА_2, розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Шевченківського УП ГУНП у м. Києві Ніжанківської В.В., у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018100100000389 від 13 січня 2018 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Києва, українки, громадянки України, з середньою освітою, офіційно не працюючої, заміжньої, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, проживає за адресою: АДРЕСА_3, така що притягалась до кримінальної відповідальності,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого СВ Шевченківського УП ГУНП у м. Києві Ніжанківської В.В., погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури №10 Буханистим О.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваної ОСОБА_2.

На обґрунтування клопотання зазначено, що 10.01.2019 ОСОБА_2повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 307 КК України, вказане кримінальне правопорушення вчинене за таких обставин.

З січня 2018 року, ОСОБА_5 за попередньою змовою зі своєю дружиною ОСОБА_2, заручившись підтримкою своїх знайомих ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які мали навички виготовлення психотропної речовини амфетамін, залучивши до своєї незаконної діяльності у вигляді подальшого розповсюдження виготовлених речовин інших учасників групи, а саме ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_8, ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_9, ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_10, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_11, ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_12, розпочали незаконне виготовлення з метою збуту та збут психотропної речовини амфетамін та особливо небезпечного наркотичного засобу канабіс.

Так, протягом вказаного часу, ОСОБА_2 діючи узгоджено зі своїм чоловіком ОСОБА_5, користуючись власними номерами мобільних телефонів приймали замовлення від невстановлених досудовим розслідуванням осіб щодо придбання особливо небезпечних психотропних речовин амфетаміну, особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - МДМА (3,4-метилендіоксиметамфетамін), особливо небезпечного наркотичного засобу - канабіс, їх кількості, місце продажу та способу подальшої оплати.

Після отримання інформації щодо замовлення на продаж особливо небезпечних психотропних речовин амфетаміну, PVP, особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу, ОСОБА_2 діючи узгоджено із ОСОБА_5 за наявності замовленого товару здійснювали фасування необхідної кількість наркотичного засобу чи психотропної речовини у пакунки та самостійно здійснювали їх збут за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 або передавали іншим учасникам групи осіб, що займалися розповсюдженням наркотичних засобів та психотропних речовин у визначених місцях.

На думку слідчого, існують підстави вважати, що підозрювана може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню, впливати на свідків або продовжити злочинну діяльність.

У судовому засіданні прокурор наполягав на задоволенні клопотання з наведених у ньому підстав.

Підозрювана та її захисник заперечували проти задоволення клопотання через необґрунтовану підозру. Наполягали на застосуванні запобіжного заходу не пов'язаного з ізоляцією від суспільства.

Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшов висновку про таке.

В провадженні СВ Шевченківського УП ГУНП у м. Києві знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12018100100000389 від 13.01.2018 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК.

Частиною 1 статті 194 КПК на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов'язок встановити існування наступних складових:

-чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри;

-чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК, та на які вказує слідчий;

-чи не є достатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв'язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування до особи запобіжних заходів оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Соловей і Зозуля проти України» останній наголосив, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої особу взято під варту.

Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «K.F. проти Німеччини» «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

Отже на початковій стадії розслідування, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як під час формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.

З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях підозрюваної ОСОБА_2 ознак інкримінованого злочину.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Надаючи оцінку можливості підозрюваної переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя приймає до уваги, що Європейський Суд з прав людини у справі «В. проти Швейцарії» зазначив, що небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати, зокрема, з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів, зв'язків з державою, у якій його переслідують.

Керуючись наведеним, суд враховує дані про особу підозрюваної, а саме те, що остання підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, має на утриманні малолітню дитину, офіційно не працює і не має джерел доходу, має соціальні зв'язки, які, на думку суду, не є стримуючим фактором від уникнення підозрюваної від явки до слідчого та суду, вчиненню нових кримінальних правопорушень, а тому остання, знаходячись на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування чи суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, також враховується сам мотив та спосіб вчинення підозрюваною кримінальних правопорушень, які мають значний ступінь суспільної небезпеки.

За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК.

У силу ст.178 КПК слідчий суддя враховує вагомість доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення, її репутацію, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою у вчиненні інкримінованого їй діяння.

Відповідно до ч.2 ст.183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Санкція ч. 2 ст.307 КК України, за якою підозрюється ОСОБА_2 передбачає позбавлення волі на строк до десяти років.

Зазначене приводить до висновку, що встановлені вище обставини є вагомими для обрання відносно підозрюваної запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Частиною 3 статті 183 КПК передбачено обов'язок слідчого судді визначити розмір застави, який є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Визначаючи відповідно до вимог ч.4 ст. 183 КПК розмір застави, слідчий суддя вважає, що застава у межах, передбачених п.2 ч.5 ст. 182 КПК, може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної.

При визначенні розміру застави суд враховує дані про особу ОСОБА_2, її вік, майновий та сімейний стан, обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється останній, обсяг вилучених грошових коштів та наркотичних засобів, походження яких задокументовано відповідним чином, а тому вважає доцільним та співмірним визначити підозрюваній заставу у розмірі, яка не перевищує визначену п.2 ч.5 ст. 182 КПК України, а саме у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваною процесуальних обов'язків, і таким, що не суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК України та вимогам ст.ст. 178, 182,183 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 176-179, 182, 183, 193, 194, 309 КК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ Шевченківського УП ГУНП у м. Києві Ніжанківської В.В., у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018100100000389 від 13 січня 2019 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Строк дії ухвали про тримання підозрюваної ОСОБА_2 під вартою визначити в межах строку досудового розслідування, строком до 09 березня 2019 року включно.

Визначити ОСОБА_2 розмір застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваною обов'язків передбачених КПК України у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 153 680 (сто п'ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень, яка може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ р/р 37318005112089.

На підставі ч.5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави покласти на ОСОБА_2 такі обов'язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду;

- не відлучатись із населеного пункту, де вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України;

Визначити строк дії покладених на підозрювану ОСОБА_2, ухвалою слідчого судді обов'язків - два місяці з моменту внесення застави у розмірі, визначеному судом.

Зобов'язати прокурора повідомити службу в справах дітей, а також орган опіки та піклування про необхідність встановлення над малолітньою дитиною опіки.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваною, його захисником протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя: Головчак М.М.