Рішення № 791567, 19.06.2007, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2007 р. Справа № 4/263/06

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при секретарі Хімороді В.Г.,

з участю представників сторін:

від позивача – Абакумов І.Л., довіреність № 18/03-02 від 15.01.2007 року;

від відповідача – Швецова О.К., довіреність № б/н від 18.06.2007 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 4/263/06

за позовом Закритого акціонерного товариства “ВОЗКО” (надалі-ЗАТ “ВОЗКО”), Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Жовтневої революції, 287,

до Закритого акціонерного товариства “Болгарка” (надалі-ЗАТ “Болгарка”), Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Тімірязєва, 156,

про стягнення 150 000 грн. основного боргу по неповернутій фінансовій допомозі,-

В С Т А Н О В И В:

ЗАТ “ВОЗКО” (надалі-позивач) пред’явлено позов до ЗАТ “Болгарка” (надалі-відповідач) про стягнення 150 000 грн. основного боргу по неповернутій фінансовій допомозі.

Позивач свої позовні вимоги обгрунтовує наступним:

На підставі листів № 216 та № 217 від 20.09.2004 року позивач надав поворотну безпроцентну фінансову допомогу ЗАТ „Болгарка” в розмірі 206 000 грн. на закупівлю палево-мастильних матеріалів та проведення осінньо-польових робіт, що підтверджується платіжними дорученнями:

- п\д № 7070 від 21 вересня 2004 року – 30 000 грн.;

- п\д № 7753 від 12 жовтня 2004 року –50 000 грн.;

- п\д № 7791 від 13 жовтня 2004 року –60 000 грн.;

- п\д № 7880 від 14 жовтня 2004 року –30 000 грн.;

- п\д № 7910 від 15 жовтня 2004 року –30 000 грн.;

- п\д № 8036 від 19 жовтня 2004 року - 6 000 грн.

В свою чергу відповідач зобов'язався повернути фінансову допомогу в розмірі 206 000 грн. до 01.10.2005 року. Свої зобов'язання відповідач не виконав, повернувши позивачу до вказаного строку виконання зобов”язань лише 21 000 грн. про що свідчать платіжні доручення:

- п\д № 1 дог від 16 листопада 2004 року – 6 000 грн.;

- п\д № 84 від 13 липня 2005 року –10 000 грн.;

- п\д № 88 від 15 липня 2005 року –5 000 грн.;

В листі № 81 від 19.10.2005 року відповідач визнає заборгованість і просить відстрочити виконання зобов”язання до 20.11.2005 року, але до вказаного в листі за № 81 від 19.10.2005 року терміну заборгованість погашено не було та залишилась незмінною в розмірі 185 000 грн.

16.11.2005 року позивачем на адресу відпоідача було направлено претензії за № 18\03-78 та 18\03-79, в яких позивач просить погасити існуючу заборгованість. У відповідь на претензії відповідач перерахував на рахунок позивача частину заборгованості в розмірі 50 000 грн., про що свідчить п\д № 132 від 21.12.2005 року.

Заборгованість відповідача перед позивачем лишилась у розмірі 135 000 грн., на залишкову суму заборгованості позивачем вдруге була пред”явлена претензія № 18\03-31 від 18.04.2006 року, яка залишилась без відповіді.

Проте платіжним дорученням №79 від 22.05.2006 року відповідач перерахував 20 000 грн.

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем залишилась у розмірі 115 000 грн., про що свідчить бухгалтерська довідка № 8\1-779 від 25.05.2006 року, яку позивач і просить стягнути.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного:

На підставі листів № 216 та № 217 від 20.09.2004 року позивач надав поворотну безпроцентну фінансову допомогу ЗАТ „Болгарка” на закупівлю палево-мастильних матеріалів та проведення осінньо-польових робіт, що підтверджується платіжними дорученнями, які знаходяться у матерілах справи (а.с.9-11).

Відповідач зобов'язався повернути фінансову допомогу в строк до 01.10.2005 року. Але взяті на себе забов”язання виконав лише частково, а саме: повернув позивачу грошові кошти у розмірі 91 000 грн.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з проханням повернути існуючу заборгованість (листі № 81 від 19.10.2005 року, претензії за № 18\03-78 та 18\03-79 від 16.11.2005 року).

У судовому засіданні повноважний представник відповідача визнав факт існування заборгованості, але надав заперечення проти її розміру. Він наголосив, що у платіжному дорученні № 7070 від 21 вересня 2004 року на суму 30 000 грн. призначення платежу зазначено не перерахування зворотньої фінансової допомоги відповідно до листа № 217 від 20.09.2004 року, а перерахування за гс матеріали згідно рахунку, і таким чином заборгованість відповідача перед позивачем становить 85 000 грн. Суд, оглянувши у судовому засіданні платіжне доручення № 7070 від 21 вересня 2004 року на суму 30 000 грн., встановив, що дійсно в останньому призначення платежу зазначено перерахування за гс матеріали згідно рахунку.

Згідно ч. 1 ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 525-526 Цивільного Кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи наведене, позовні вимоги обгрунтовані та підлягають задоволенню лише частково –у розмірі 85 000 грн.

Відпоівдно до ст. 49 ГПК України сплачене держмито слід віднести на рахунок сторін пропорційно задоволеним вимогам позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства “ВОЗКО” задовольнити частково.

2. Стягнути з закритого акціонерного товариства “Болгарка”, Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Тімірязєва, 156 (код 30342773) заборгованість у розмірі 85 000 грн., державне мито у розмірі 850 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процеса на користь Закритого акціонерного товариства “ВОЗКО”, Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Жовтневої революції, 287 (код 00310781).

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Коваль С.М.