Ухвала суду № 79155961, 14.12.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/10850/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" грудня 2018 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Арапіна Н.Є., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову,

в с т а н о в и в:

позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору державного нотаріуса Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори Шапченко Марії Іванівни про визнання договору дарування недійсним та просить визнати недійсним договір дарування квартири, укладений 17 березня 2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, посвідчений державним нотаріусом 16-ої Київської державної нотаріальної контори Шапченко М.І. та зареєстрованим в реєстрі за № 2-805 .

До суду надійшла заява представника позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_3.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити заходи забезпечення позову.

Частиною 1 ст. 153 ЦПК України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Позивачем у заяві про забезпечення позову вказано на докази, якими підтверджується, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, що дійсно існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Крім того, згідно відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12 грудня 2018 року власником квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_3.

Тому з урахуванням викладеного заява представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру, що знаходиться за адресою:АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_3, підлягає задоволенню повністю.

Керуючись п. 4 постанови Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", ст.ст. 149-150, 153, 259, 260, 293, 353, 354 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову задовольнити повністю.

Накласти арешт на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 яка належить на праві приватної власності ОСОБА_3.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення.

Суддя Н.Є.Арапіна