Ухвала суду № 79155824, 27.12.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/19401/18

1-кс/755/7339/18

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" грудня 2018 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Сазонова М.Г., при секретарі Головатюк І.І., за участі представника ТОВ «Укрбрухт» - адвоката Телющенка В.П., розглянувши клопотання представника ТОВ «Укрбрухт» - ОСОБА_2 про скасування арешту майна,

ВСТАНОВИВ:

Представник ТОВ «Укрбрухт» - ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту майна, в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №42016050000000087 від 16 лютого 2016 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 213, ч. 2 ст. 364 КК України.

Клопотання мотивоване тим, що ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 19 грудня 2018 року, накладено арешт на майно, а саме на грошові кошти, які у безготівковому вигляді знаходяться на рахунку ТОВ «Укрбрухт» (код 41414216) у банківській установі, в тому числі видаткові операції по даному рахунку: АТ "КIБ", МФО 322540 - рахунок № 26009101014116.

Вказує, що власник ТОВ «Укрбрухт», чи його посадові особи не є пов'язаними особами з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та іншими суб'єктами господарювання, зазначеними в ухвалі, не є підозрюваними чи обвинуваченими за кримінальним провадженням №42016050000000087, процесуальний статус самого товариства органом досудового розслідування не визначено. Вказані в ухвалі грошові кошти належать ТОВ «Укрбрухт», яке є юридичною особою. Фактично арешт накладено на всі грошові кошти, що є та будуть надходити на банківські рахунки Товариства без жодного обмеження суми. Тобто Товариство позбавлене можливості вести нормальну фінансово-господарську діяльність, замовляти та оплачувати товари, роботи та послуги, сплачувати податки та збори, виплачувати заробітну плату, а тому просить арешт скасувати.

В судовому засіданні представник ТОВ «Укрбрухт» - адвокат Телющенка В.П. клопотання про скасування арешту майна підтримав з підстав, викладених в мотивувальній частині клопотання.

Прокурор в судове засідання не з'явився, про слухання справи був повідомлений належним чином, подав заяву в якій просив розглянути клопотання за його відсутності, вирішити його на розсуд суду.

Заслухавши пояснення представника, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Статтею 131 КПК України передбачено вичерпний перелік видів заходів забезпечення кримінального провадження, серед яких є арешт майна.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Як убачається зі змісту ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 19.12.2018 року про накладення арешту, заходи забезпечення кримінального провадження вжито на підставі наданих слідчим документів, у зв'язку з тими обставинами, що слідством встановлено перелік суб'єктів господарювання, що задіяні в протиправному фінансово-економічному механізмі, в тому числі: ТОВ «Укрбрухт».

Установлено, що у банківській установі вказаним товариством відкрито банківський рахунок, а саме: АТ "КIБ", МФО 322540 - рахунок № 26009101014116.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, органом досудового розслідування проводиться розслідування злочинів за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 213, ч. 2 ст. 364 КК України.

На час розгляду клопотання про скасування арешту в суді представником ТОВ «Укрбрухт» - адвокатом Телющенком В.П., який не був присутнім при розгляді клопотання про накладення арешту на майно, надано статут ТОВ «Укрбрухт», рішення №26/10/18 від 26.10.2018 року, виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань №41414216, наказ з особового складу №19-К/тр від 30.10.2018 року.

Відповідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Тобто представник ТОВ «Укрбрухт» - адвокат Телющенко В.П. до свого клопотання відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України додав документи, які спростовують доводи прокурора.

Крім того, на підставі вимог ч.5 ст.9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.

Також, у ст.1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи (справа «Ізмайлов проти Росії», п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.).

Також, враховуючи вимоги ч. 3 ст. 132 КПК України, слідчий суддя виходить з принципу змагальності, відповідно до якого кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Виходячи з даних, що були здобуті під час розслідування кримінального провадження, а також тієї обставини, що однією з засад кримінального провадження є змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, слідчий суддя вважає доведеною ту обставину, що потреба в арешті майна відпала, оскільки прокурор не з'явився в судове засідання та не висловив власну позицію щодо необхідності у забезпеченні арешту вказаного майна, а відтак клопотання підлягає задоволенню, збереження арешту грошових коштів в подальшому буде порушувати права юридичної особи.

На підставі наведеного, керуючись ст. 170-174 КПК України, слідчий суддя,

постановив:

Клопотання представника ТОВ «Укрбрухт» - ОСОБА_2 - задовольнити.

Скасувати арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 19 грудня 2018 року, у кримінальному провадженні №42016050000000087 від 16 лютого 2016 року, а саме на грошові кошти, які у безготівковому вигляді знаходяться на рахунку ТОВ «Укрбрухт» (код 41414216) у банківській установі, в тому числі видаткові операції по даному рахунку: АТ "КIБ", МФО 322540 - рахунок № 26009101014116.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: М.Г.Сазонова