Ухвала суду № 79154974, 14.01.2019, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/420/19

Провадження № 1кс/712/300/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про застосування запобіжного заходу

14 січня 2019 року Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Мельник І.О., при секретарі Хоменко А.В., за участю прокурора Овсієнко Б.В., слідчого Сав'яка Ю.Н., захисника Руднічука Д.В., підозрюваного ОСОБА_2, розглянув в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси винесене в кримінальному провадженні № 12019251010000157 від 12.01.2019 старшим слідчим відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи слідчого відділу Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області підполковником поліції Сав’як Ю.Н. та погоджене прокурором Черкаської місцевої прокуратури Овсієнко Б.В., клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Черкаси, громадянина України, українця, з повною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, має на утриманні дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, не є інвалідом, депутатом, учасником бойових дій, ліквідатором наслідків аварії ЧАЕС, раніше судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи слідчого відділу Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області підполковник поліції Сав’як Ю.Н. звернувся із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2, посилаючись на те, що 12.01.2019 року близько 05.00 години ранку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись в приміщенні квартири АДРЕСА_1, на ґрунті особистих неприязних стосунків до наглядно знайомого йому ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, маючи умисел, направлений на вчинення умисного вбивства, умисно спричинив останньому ножове поранення у ліву частину грудної клітини, чим заподіяв йому тілесних ушкоджень у вигляді проникаючого поранення грудної клітки зліва, лівобічного пневмотораксу. Однак ОСОБА_2 свій злочинний умисел, направлений на умисне вбивство ОСОБА_5, до кінця не довів по причинам, що не залежали від його волі, адже потерпілому своєчасно було надано кваліфікованої медичної допомоги, а сам ОСОБА_2 з місця вчинення кримінального правопорушення зник.

В ході досудового розслідування 12.01.2019 ОСОБА_2 затримано в порядку ст. 208 КПК України. У цкй же день ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.

Таким чином, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, а саме у скоєнні незакінченого замаху на умисне вбивство, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині. Вина ОСОБА_2 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме : даними протоколу огляду місця події від 12.01.2019; даними протоколу допиту свідка ОСОБА_6; даними протоколу допиту свідка ОСОБА_7; даними протоколу допиту свідка ОСОБА_8 та іншими матеріалами кримінального провадження.

Слідчий в клопотанні посилається на те, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування відносно підозрюваного ОСОБА_2 міри запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, котрі дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків та вчиняти нові кримінальні правопорушення. Одночасно зазначив, що метою застосування до ОСОБА_2 виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, спробам з його боку переховуватися від правоохоронних органів та суду, знищити документи та інші докази, які мають істотне значення для встановлення правопорушення, впливати на свідків у кримінальному провадженні. Просив застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб з утриманням у Черкаському СІЗО.

В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання повністю підтримали та просили його задовольнити.

Захисник Руднічук Д.В. в судовому засіданні заперечував проти застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки відсутні будь-які докази стосовно того, що особа може ухилятися від слідства, може перешкоджати розслідуванню кримінального провадження. Крім того, вважає, що підозра є необгрунтованою, а тому просив застосувати до ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Підозрюваний підтримав позицію захисника. Суду пояснив, що непричетний до кримінального правопорушення, так як не наносив потерпілому ніяких тілесних ушкоджень.

Слідчий суддя, заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання та кримінального провадження вважає наступне.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно зі ст. 5 Європейської конвенції з прав людини, яка у відповідності до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на свободу і особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури встановленої законом.

Відповідно до п.п. 3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини - обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

В своєму клопотанні слідчий та прокурор вказує, що до підозрюваного ОСОБА_2 необхідно обрати міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що дасть необхідність запобігання спробам переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконному впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, але доказів не надано.

При формуванні внутрішнього переконання слідчого, прокурора, слідчого судді, врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпеки цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилятися від слідства й суду. Проте, сам по собі факт тяжкості злочину, який інкримінується особі, не може бути підставою для застосування запобіжного заходу, оскільки це суперечило б презумпції невинуватості. У цьому ключі послідовною та логічною є позиція Європейського суду з прав людини, яка зводиться до наступного: небезпека можливості переховуватися від правосуддя не може вимірюватися виключно на підставі суворості можливого вироку. Наявність сильної підозри в тому, що особа вчинила тяжкий злочин, є, звичайно, таким чинником, що відноситься до суті питання, однак сама по собі така підозра не може бути виправданням довготривалому утриманню під вартою. Небезпека переховування особи від правосуддя повинна оцінюватися не лише у світлі тяжкості покарання, але й виходячи з усіх інших обставин, які можуть або підтвердити наявності такої небезпеки, або звести її до такого мінімуму, що попереднє ув'язнення виявиться невиправданим.

Слідчим та прокурором доведено, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України. У той же час, не наведено переконливих доводів того, що до підозрюваного не може бути застосовано більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою.

У ході розгляду справи судом встановлено, що підозрюваний має постійне місце проживання, перебуває у фактичних шлюбних відносинах з жінокю, яка має двох неповнолітніх дітей. Аналізуючи наведене, суд вважає, що підозрюваний ОСОБА_2 не потребує ізоляції від суспільства та є можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, а саме домашнього арешту в нічний час доби.

Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 183-184, 193 - 194, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби з 22:00 год. до 06:00 год. строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 14 березня 2019 року включно.

Строк домашнього арешту обчислювати з моменту винесення ухвали, тобто з 14 січня 2019 року.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_2 наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

- не залишати місце постійного проживання: АДРЕСА_2, без дозволу слідчого, прокурора або суду в період з «22» год. «00»хв. по «06» год. «00» хв. щоденно;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання.

Виконання ухвали покласти на старшого слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи слідчого відділу Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області підполковника поліції Сав’як Ю.Н.

Копія ухвали про застосування запобіжного заходу вручається підозрюваному після її оголошення. Копію ухвали направити начальнику Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області для організації її виконання. Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Черкаської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя І.О.Мельник