Рішення № 79154971, 11.01.2019, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 699/1180/18

Номер провадження № 2/699/164/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.01.2019 року м. Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Линдюка В.С.,

секретар судового засідання Сміян А.В.,

розглянувши у судовому засіданні в залі судових засідань Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 Арзигуль Реджепгельдієвни до ОСОБА_2 про зміну розміру та способу стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з даним цивільним позовом у якому просить змінити розмір та спосіб стягнення аліментів, які стягуються з відповідача на її користь, на підставі рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 06.05.2014 року у справі № 699/433/14-ц, на утримання малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з твердої грошової суми в розмірі 500 грн. на 1/4 частину всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно з дня пред’явлення позову до досягнення дитиною повноліття, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 06.05.2014 року у справі № 699/433/14-ц зобов’язано відповідача сплачувати аліменти на її користь на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі 500 грн. щомісячно, до досягнення дитиною повноліття. Однак розмір аліментів, який вона на даний час одержує від відповідача, є суттєво меншим розміру коштів, які потрібні на нормальне утримання їх спільного сина. Відповідач є працездатний та не має проблем із здоров’ям, може надавати матеріальну допомогу в більшому розмірі, однак добровільно робити це відмовляється. Також вказано, що на даний час мінімальний розмір аліментів на утримання однієї дитини не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Ухвалою судді Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 12.11.2018 року відкрито провадження у справі, сторони повідомлено, що розгляд даної цивільної справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, та роз’яснено їм права, ст.ст. 178-180, 191, 193, ч. 5 ст. 279 ЦПК України.

Відповідач 19.11.2018 року отримав вказану ухвалу про відкриття провадження та позовну заяву з додатками, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 1940202162696, та протягом визначеного судом строку подав відзив на позовну заяву, за змістом якого позовні вимоги не визнає, оскільки регулярно сплачує аліменти у розмірі визначеному рішенням суду та більшому, на підтвердження чого надає відповідні довідки. Водночас, на даний час він не працевлаштований, не є приватним підприємцем, не має у власності земельної ділянки, крім того допомагає його батькам пенсіонерам, тому сплачувати аліменти у більшому розмірі не в змозі.

Відзив на позовну заяву, а також долучені до них докази, надіслані (надані) до суду одночасно з наданням документів, що підтверджують їх одночасне надіслання позивачу, а тому вважаються судом допустимими.

Позивач, протягом строку вказаного в ухвалі від 12.11.2018 року, відповідь на відзив до суду не надала.

Оскільки, відповідно до вимог ст. 279 ЦПК України, справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, то, відповідно до вимог ч. 14 ст. 7, ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснюється.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно положень ст.ст. 12, 13 ЦПК України суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності. Суди розглядають справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення обов’язком суду, крім іншого, є вирішення питання про характер спірних правовідносин і про те, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Всебічно дослідивши матеріали справи, встановивши характер спірних правовідносин, об’єктивно оцінивши належність та допустимість доказів, наданих позивачем на підтвердження заявлених позовних вимог, судом встановлено фактичні обставини справи.

Сторони є батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії 1-СР № 088658, виданого 30.04.2009 року відділом реєстрації актів цивільного стану Корсунь-Шевченківського районного управління юстиції Черкаської області.

Рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 06.05.2014 року у справі № 699/433/14-ц присуджено до стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі у розмірі 500 грн. щомісячно до повноліття дитини. Вказане рішення вступило в законну силу 16.05.2014 року.

Рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 31.01.2017 року у справі № 699/692/16-ц відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні його позову до ОСОБА_1 Арзигуль Реджепгельдієвни, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: органу опіки та піклування в особі Корсунь-Шевченківської районної державної адміністрації, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: служби у справах дітей Черкаської міської ради, про визначення місця проживання дитини з батьком, припинення стягнення аліментів на утримання дитини на користь матері, стягнення аліментів на утримання дитини на користь батька.

Згідно довідки Держаного агентства лісових ресурсів України ДП «Корсунь-Шевченківське лісове господарство» № 188/13 від 28.02.2018 року за період з квітня 2017 року по січень 2018 року включно з ОСОБА_2 утримано аліменти в сумі 17 631 грн. 90 коп.

Крім того, за період з 01.12.2014 року по 01.07.2017 року відправляв перекази ОСОБА_1 загальною сумою 6 150 грн., що підтверджується довідкою Центру поштового зв’язку № 6 Черкаської дирекції Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта» № 62 від 28.08.2017 року.

Довідками ДП «Корсунь-Шевченківське лісове господарство» №№ 189/13, 190/13 від 01.03.2018 року підтверджується, що ОСОБА_2 працював у вказаному підприємстві з 15.06.2015 року по 10.01.2018 року на посаді стропольника та за період з 01.04.2017 року по 10.01.2018 року без урахування аліментів отримав дохід в розмірі 64 336 грн. 42 коп., а загальна сума нарахованої заробітної плати становить 78 459 грн. 05 коп.

Водночас, згідно копії трудової книжки ОСОБА_2 станом на 15.04.2018 року йому припинено виплату допомогу по безробіттю згідно п.п. 11 п. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Станом на день пред’явлення вказаного позову спільному сину сторін виповнилося повних 9 років.

Встановленим судом фактам відповідають сімейні правовідносини, які регулюються Конституцією України, Сімейним кодексом України (далі – СК України), Конвенцією про права дитини, Законом України «Про охорону дитинства».

Положеннями ч. 2 ст. 51 Конституції України, ст. 180 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов’язані утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до змісту ст. 26 Конвенції про права дитини держави-учасниці визнають за кожною дитиною право користуватися благами соціального забезпечення, включаючи соціальне страхування, і вживають необхідних заходів щодо досягнення повного здійснення цього права згідно з їх національним законодавством. Ці блага в міру необхідності надаються з урахуванням наявних ресурсів і можливостей дитини та осіб, які несуть відповідальність за утримання дитини, а також будь-яких міркувань, пов’язаних з одержанням благ дитиною чи від її імені.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

У відповідності до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч.ч. 7, 8 ст. 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.

Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Положеннями ст. 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до змісту правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 05.02.2014 року у справі № 6-143цс13, можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням, норми сімейного законодавства не містять імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження.

Можливість зміни способу присудження аліментів може мати під собою зміну їх розміру у порядку ст. 192 СК України (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Згідно ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» законодавець установлюючи прожитковий мінімум на місяць для дітей відповідного віку розділяє їх лише на 2 групи: віком до 6 років та віком від 6 до 18 років. Прожитковий мінімум на одну дитину віком від 6 до 18 років з 1 січня 2019 року становить 2 027 грн.

Враховуючи встановлені обставини, зокрема, що у відповідача вже існує обов’язок сплачувати аліменти у твердій грошовій сумі на утримання малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, їх розмір, встановлений рішенням суду, у твердій грошовій сумі, суттєво нижчий порівняно з мінімальним гарантованим розміром аліментів на дитину відповідного віку, передбаченого законодавством, а зміна способу їх стягнення сприятиме якнайкращому забезпеченню інтересів дитини, з урахуванням того, що відсутні докази щодо наявності інших обставин, що підлягають врахуванню під час вирішення справ вказаної категорії, суд вважає, що наявні підстави для задоволення позовних вимог щодо зміни способу стягнення аліментів.

Також ухвалюючи рішення у даній справі, суд враховує, що позивачем не надано доказів, які б свідчили про наявність обставин, передбачених ч. 1 ст. 182 СК України, зокрема: стану здоров’я, що унеможливлює працевлаштування; наявності у нього на утриманні непрацездатних батьків, про що відповідач зазначає у відзиві; тощо.

Разом з тим, згідно п.п. 11 п. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» виплата допомоги по безробіттю ОСОБА_2 припинена у зв’язку зі зміною місця проживання, що не перешкоджає його подальшому працевлаштуванню.

Водночас відповіно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

З огляду на вказане, початком стягнення з ОСОБА_2 аліментів у новому розмірі є день набрання даним рішенням суду законної сили, а не від дня пред’явлення позову як про це просить позивач.

Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів.

У відповідності до положень ч. 6 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача у дохід держави судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп., від сплати якого звільнена позивач при подачі позову, оскільки підстав для звільнення ОСОБА_2 від його сплати судом не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 7, 10-13, 76-81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 278-279, 354-355, пп. 15.5 п. 1 розділу ХІІІ «Перехідних положень» ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 Арзигуль Реджепгельдієвни задовольнити частково.

Змінити спосіб стягнення аліментів, що стягуються з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1,відповідно до рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 06.05.2014 року у справі № 699/433/14-ц, на користь ОСОБА_1 Арзигуль Реджепгельдієвни, ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з твердої грошової суми у розмірі 500 грн. на 1/4 частку від його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, які стягувати на користь ОСОБА_1 Арзигуль Реджепгельдієвни, ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, щомісячно, з дня набрання даним рішенням суду законної сили, до досягнення дитиною повноліття, тобто до 19.04.2027 року.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, судовий збір у дохід держави в особі ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106 (р/о 31211256026001, МФО 899998, ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП)) у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Припинити стягнення аліментів за виконавчим листом, виданим Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області у справі № 699/433/14-ц щодо стягнення аліментів з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1 Арзигуль Реджепгельдієвни, ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі 500 грн., щомісячно, з дня набрання даним рішенням законної сили.

Копію рішення суду надіслати сторонам по справі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Черкаської області через Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя ОСОБА_4