Рішення № 79154175, 14.01.2019, Нововодолазький районний суд Харківської області

номер провадження 2-а/631/17/19

справа 631/1075/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2019 року селище міського типу Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Трояновської Т.М.,

за участю секретаря судового засідання - М'ячиної Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань приміщення суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Нововодолазької районної державної адміністрації Харківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до Нововодолазького районного суду Харківської області з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Нововодолазької районної державної адміністрації Харківської області, в якому просить визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Нововодолазької районної державної адміністрації Харківської області щодо відмови у відкритті пільгової справи із 13.03.2017 року на 50-відсоткову знижку, надану йому та членам його родини із 01.12.2013 року по оплаті житлової площі, комунальних послуг, а також палива та зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Нововодолазької районної державної адміністрації Харківської області поновити право на отримання пільг, зобов`язати надати до Рокитненгської сільської ради, газо, електропостачальним підприємствам інформацію щодо його права на отримання 50-відсоткових пільг на оплату послуг починаючи з 13.03.2017 року і довічно, а також зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Нововодолазької районної державної адміністрації Харківської області подати в установлений судом термін, з моменту набрання рішення законної сили звіт про виконання рішення суду.

Ухвалою суду від 11 грудня 2017 року під головуванням судді Мащенко С.В. відкрите скорочене провадження в адміністративній справі, справа по суті не розглянута.

Відповідно до розпорядження керівника апарату суду від 20.09.2018 року за № 1034 та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 20.09.2018 року, справу передано до розгляду судді Трояновській Т.М. у зв'язку із закінченням 06.08.2018 року строку відрядження судді Мащенко С.В.

Ухвалою від 21 вересня 2018 року справу прийнято до провадження суддею Трояновською Т.М. та призначено судове засідання по справі на 25 жовтня 2018 року.

Ухвалою від 25 жовтня 2018 року розгляд справи відкладено відповідно до приписів п. 1 ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку із неявкою у судове засідання учасників процесу щодо яких відсутні відомості щодо належного повідомлення їх про дату, час і місце судового засідання, на 08 листопада 2018 року.

Ухвалою від 08 листопада 2018 року розгляд справи відкладено відповідно до приписів п. 1 ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку із неявкою у судове засідання учасників процесу, а саме позивача, щодо якого відсутні відомості про належне повідомлення його про дату, час і місце судового засідання, на 07 грудня 2018 року.

Ухвалою від 07 грудня 2018 року розгляд справи відкладено у зв'язку із неявкою у судове засідання позивача по справі, щодо якого відсутні були відомості про належне його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, на 14 січня 2019 року.

В обгрунтування позову ОСОБА_3 вказав, що 30 листопада 2013 року був звільнений з органів внутрішніх справ України в запас через хворобу, у зв'язку з чим йому була призначена пенсія за вислугу років, що підтверджено пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1. Згідно із довідкою №10/34127, виданою Управлінням фінансоввого забезпечення та бухгалтерськкого обліку ГУМВС України в Харківській області 04.12.2013 року, йому як пенсіонеру МВС та членам його сім'ї з 01.12.2013 року надано право довічно на 50% знижки по оплаті житлової площі, комунальтних послуг, а також палива відповідно до Закону України « Про міліцію». Після звільтнення з органі внутрішніх справ, позивач мешкав у місті Лозова Харківської області та отримував знижки на житлово - комунальны послуги. Вказана знижка була припинена 01.07.2015 року відповідно до листа Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської області, оскільки позивач вже на той час фактично мешкав в с. Рокитне Нововодолазького району Харківської області. 31.10.2017 року позивач звернувся з заявою до Управління праці та соціальногго захисту населення Нововодолазької районної державної адмінстрації в Харківській області з проханням відкрити пільгову справу та надати до Рокитненської сільської ради Нововодолазького району Харківської області, газо-електропостачальним підпритємствам інформацію, щодо його права на отримання 50 відсоткової пільги на оплату послуг, що постачаються даними підприємствами та організаціями починаючи з 13.02.2017 року. Листом від 01.11.2017 року № 07-08/2685 Управління праці та соціальногго захисту населення Нововодолазької районної державної адмінстрації в Харківській області йому було відмовлено у наданні права на отримання пільг, мотивуючи тим, що відповідно до пунктів 1 та 5 Прикінцевих та прехідних положень Закону України «Про національну поліцію» з 07.11.2015 року Закон України «Про міліцію» втратив чинність, а отже особи, які мали право на пільги згідно із Законом України «Про міліцію» звільнені із служби за віком, хворобою або вислугою років, працівники міліції, особи начальницького складу податкової міліції, особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби) з 07.11.2015 року втратили право на пільги. На переконання позивача, оскаржувані дії відповідача є протиправними, оскільки відповідно статті 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані, а при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.Таким чином. Відмову відповідача позивач вважає неправомірною та такою, що не ґрунтується на законі та порушує його права на пільги.

Позивач, ОСОБА_2, в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений завчасно та належним чином відповідно до положень ст.ст. 124 - 126 Кодексу адміністративного судочинства України.

Скориставшись своїм правом, встановленим ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України,позивач 11.01.2019 року через канцелярію суду надав заяву за вхідним № 189/19-вх, в якій просив суд розгляд справи здійснювати без його участі на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.

Начальник Управління праці та соціального захисту населення Нововодолазької районної державної адміністрації Харківської області Животченко Л. в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений завчасно та належним чином відповідно до положень ст.ст. 124 - 126 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до наданого відзову на позовну заяву відповідач зазначив, що ОСОБА_2 є інвалідом 2 групи. Захворювання пов'язане з проходженям служби в органах внутрішніх справ. З 04.12.2012 року мав право на отримання пільг за статусом пенсіонер МВС згідно Закону України «Про поліцію». Проте, відповідно до пунктів 1 та 5 Прикінцевих та прехідних положень Закону України «Про національну поліцію» з 07.11.2015 року Закон України «Про міліцію» втратив чинність. Таким чином особи, які мали право на пільги згідно із Законом України «Про міліцію» звільнені із служби за віком, хворобою або вислугою років, працівники міліції, особи начальницького складу податкової міліції, особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби) з 07.11.2015 року втратили право на пільги.

Щодо викладеного в п.15 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про національну поліцію» у формуванні «За колишніми працівниками міліції у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніхполіцейських, членів їхніх сімей інших осіб» наголосив, що названим законом не передбачено надання пільг на житлово-комунальні послуги.

Представник відповідача вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 є необ'єктивними та необґрунтованими, а отже такими, що не підлягають задоволенню. Розгляд позовної заяви ОСОБА_2 відповідач просив провести за відсутності представника управління.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Крім того, ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Про наявність такого клопотання у учасників справи, свідчать їх відповідні заяви, долучені до матеріалів справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що підстав для визнання явки учасників справи обов'язковою для надання особистих пояснень не має, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності, при цьому відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши доводи позовної заяви та відзову на позов, всебічно, повно та об'єктивно з'ясувавши всі обставини справи в межах заявлених вимог, перевіривши їх доказами, які були безпосередньо досліджені у судовому засіданні, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Під час вирішення спірних правовідносин суд виходить з того, що з огляду на положення статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

У ході розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_2 є пенсіонером органів внутрішніх справ, інвалідом ІІ групи та отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що підтверджується копією пенсійного посвідченням серії НОМЕР_1, виданого 08.06.2017 року Пенсійним фондом України (а.с. 11).

Згідно із копії довідки №10/34127, виданої Управлінням фінансоввого забезпечення та бухгалтерськкого обліку Головного Управління МВС України в Харківській області 04.12.2013 року, ОСОБА_2 як пенсіонеру МВС та членам його сім'ї з 01.12.2013 року надано право довічно на 50 % знижки по оплаті житлової площі, комунальтних послуг, а також палива відповідно до Закону України «Про міліцію» (а.с. 12).

Як зазначив позивач, після звільтнення з органів внутрішніх справ він мешкав у місті Лозова Харківської області та отриував знижки на житлово-комунальны послуги. Нарахування знижки було припинена 01.07.2015 року відповідно до листа Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської області, оскільтки позивач вже на той час фактично мешкав в с. Рокитне Нововодолазького району Харківської області.

31.10.2017 року позивач звернувся з заявою до Управління праці та соціальногго захисту населення Нововодолазької районної державної адмінстрації в Харківській області з проханням відкрити пільгову справу та надати до Рокитненської сільської ради Нововодолазького району Харківської області, газо-електропостачальним підприємствам інформацію, щодо його права на отримання 50 відсоткової пільги на оплату послуг, що постачаються даними підприємствами та організаціями починаючи з 13.02.2017 року (а.с. 13).

Листом від 01.11.2017 року № 07-08/2685 Управління праці та соціальногго захисту населення Нововодолазької районної державної адмінстрації в Харківській області відмовило ОСОБА_2 у наданні права на отримання пільг, мотивуючи тим, що відповідно до пунктів 1 та 5 Прикінцевих та прехідних положень Закону України «Про національну поліцію» з 07.11.2015 року Закон України «Про міліцію» втратив чинність. Таким чином особи, які мали право на пільги згідно із Законом України «Про міліцію» звільнені із служби за віком, хворобою або вислугою років, працівники міліції, особи начальницького складу податкової міліції, особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби) з 07.11.2015 року втратили право на пільги (а.с.14).

Вирішуючи даний спір, суд виходить з положень ч. 1 ст. 46 Конституції України відповідно до якої громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовий і соціальний захист працівників міліції та їх пенсійне забезпечення було врегульовано положеннями Закону України від 20 грудня 1990 року № 565-XII «Про міліцію» та з 07.11.2015 року - Законом України від 02.07.2015 року № 580-VІІІ «Про національну поліцію».

Частиною 4 ст. 22 Закону України від 20 грудня 1990 року № 565-XII «Про міліцію», в редакції чинній до 01.01.2008 року, працівникам міліції та членам їх сімей, надається 50-процентна знижка по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива.

При цьому ч. 6 ст. 22 встановлювала, що за працівниками міліції, звільненими зі служби за віком, хворобою або вислугою років, зберігається право на пільги за цим Законом.

Однак, 01.01.2008 року, у зв'язку із прийняттям Закону України від 28.12.2007 року № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ч. 4 ст. 22 Закону України від 20 грудня 1990 року № 565-XII «Про міліцію» встановлювала, що працівникам міліції та членам їх сімей, надається 50-процентна знижка по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива, в межах норм, встановлених законодавством.

Разом з тим, ч. 7 ст. 22 вказаного Закону, встановлювала, що за працівниками міліції, звільненими зі служби за віком, хворобою або вислугою років, зберігається право на пільги за цим Законом, за умови, якщо середньомісячний сукупний дохід сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнані неконституційними зміни, внесені Законом України від 28.12.2007 року № 107-VI від 20 грудня 1990 року № 565-XII, а тому з 22 травня 2008 року відновила дію редакції цих частин, яка діяла до 01.01.2008 року.

З 01.04.2014 року, відповідно до приписів Закону України від 27.03.2014 року № 1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», ч. 4 ст. 22 Закону України «Про міліцію» викладена в новій редакції, відповідно до якої працівникам міліції та членам їх сімей надається 50-процентна знижка по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива, в межах норм, встановлених законодавством. Так само викладена в новій редакції і ч. 7 ст. 22 Закону України «Про міліцію», відповідно до якої за працівниками міліції, звільненими зі служби за віком, хворобою або вислугою років, зберігається право на пільги за цим Законом, за умови, якщо середньомісячний сукупний доход сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Зазначені зміни неконституційними не визнавались.

Натомість, 04 червня 2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 389, яка набрала чинності з 1 липня 2015 року та якою затверджено Порядок надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї.

Вказаним Порядком визначено механізм реалізації права на отримання пільг з оплати послуг за користування житлом (квартирна плата, плата за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), комунальних послуг (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, вивезення побутових відходів), паливом, скрапленим газом, телефоном, а також послуг із встановлення квартирних телефонів (далі - пільги) залежно від середньомісячного сукупного доходу сім'ї осіб, які мають право на пільги згідно із законодавчими актами.

Приписами пункту 2 вказаного Порядку визначено, що його дія поширюється, зокрема, на осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно із Законом України «Про міліцію» (у тому числі звільнені із служби за віком, хворобою або вислугою років працівники міліції).

Таким чином, у період з часу призначення позивачу пільги та до 01.07.2015 року чинним законодавством встановлювалось право певного кола осіб відповідно до Закону України «Про міліцію» на отримання 50-відсоткової знижки по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива.

Однак, постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2016 року №36 до пункту 2 зазначеного Порядку було внесено зміни та виключено слова «Про міліцію» (звільнені із служби за віком, хворобою або вислугою років працівники міліції, особи начальницького складу податкової міліції, особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби; діти (до досягнення повноліття) працівників міліції, осіб начальницького складу податкової міліції, рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби, загиблих або померлих у зв'язку з виконанням службових обов'язків, непрацездатні члени сімей, які перебували на їх утриманні).

Разом з тим, з 07 листопада 2015 року у зв'язку з набранням чинності Законом України від 02.07.2015 року № 580-VІІІ «Про національну поліцію» втратив чинність Закон України від 20 грудня 1990 року № 565-XII «Про міліцію», внаслідок чого особи, які користувалися пільгами згідно із Законом N 565-XII, з 7 листопада 2015 року втратили право на пільги.

Аналогічна позиція викладене в постанові від 20.02.2018 Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (справа №484/655/16-а).

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також, слід зазначити, що з 29.12.2015 року, відповідно до Закону України від 23.12.2015 року № 900-VIIІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», пункт 15 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» був доповнений абзацом другим відповідно до якого за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських та членів їх сімей.

Окрім того, розділ ІХ Закону України від 02.07.2015 року № 580-VІІІ «Про Національну поліцію» не передбачає у поліцейських, колишніх поліцейських та у членів їх сімей, таких пільг, як 50-процентна знижка по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива, в межах норм, встановлених законодавством.

З огляду на викладене, наведеною нормою прямо закріплено відсутність можливості збереження за пенсіонерами МВС та членами їхніх сімей лише тих пільг, які наразі передбачені Законом України «Про Національну поліцію» для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Відповідно, аналіз змісту Закону України 02.07.2015 року № 580-VІІІ«Про Національну поліцію» дає підстави вважати, що даний правовий акт не містить норм, які б передбачали пільги, а саме 50-відсоткової знижки по оплаті жилої площі, комунальних послуг не тільки для колишніх міліціонерів, а й для тих, які виходять на пенсію після вступу цього Закрону в силу.

Крім того, Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини Рішення від 03 жовтня 1997 року №4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

Враховуючи те, що останнім за часом прийняття є Закону України від 02.07.2015 року № 580-VІІІ«Про Національну поліцію», то пріоритетними в даному випадку є положення саме цього Закону.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для зобов'язання відповідача поновити позивачу та членам його сім'ї 50% знижку з оплати за комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій з 13.03.2017 року.

Щодо тверджень позивача стосовно довічно наданих пільг, зокрема 50-ти відсоткову знижку по сплаті за користування житлом та комунальні послуги слід вказати наступне.

Одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

З цього приводу, судом враховується правова позиція Європейського суду з прав людини, викладена у рішенні від 03.06.2014 року у справі «Великода проти України», в якому Суд зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 9 жовтня 1979 року у справі «Ейрі проти Ірландії» констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі «Кйартан Асмундсон проти Ісландії» від 12 жовтня 2004 року.

Одночасно суд зауважує, що передбачені законами соціально-економічні права, зокрема пільги на сплату комунальних послуг із 50% знижкою не є абсолютними та механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема із прийняттям та набранням чинності нормативно-правових актів.

Відтак, Закон України від 02.07.2015 року № 580-VІІІ«Про Національну поліцію» в частині втрати чинності Закону України від 20 грудня 1990 року № 565-XII «Про міліцію» не скасовувався та не змінювався, є діючим, Конституційним судом України не визнаний неконституційним, а зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Згідно ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно, проаналізувавши викладене, суд знаходить правомірним виключення позивача з числа пільговиків з 07.11.2015 року, оскільки втрата чинності Закону «Про міліцію» №565-XII відбулась внаслідок набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію» № 580-VIIІ, натомість суд вважає за можливе.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується положеннями ч. 5 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 9, 72, 77, 90, 122, 132, 139, 143, 194, 205, п. 2 ч. 1 ст. 241, 242 - 246, 250, 251, 295 - 297, 370 Кодексу адміністративного судочинства України

В И Р І Ш И В :

Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Нововодолазької районної державної адміністрації Харківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 295 Кодексу адміністративнго судочинства України учасник справи, якому повний текст рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до Другого апеляційного адміністративного суду через Нововодолазький районний суд Харківської області.

Рішення суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_2, місце проживання чи перебування: АДРЕСА_1, паспорт громадянина України серії НОМЕР_2

Відповідач: Управління праці та соціального захисту населення Нововодолазької районної державної адміністрації Харківської області, місцезнаходження: вулиця Воскресінська , будинок № 3, смт Нова Водолага, Харківської області, 63202, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 03196529.

Суддя Т.М. Трояновська