Ухвала суду № 79152880, 14.01.2019, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/815/19

н/п 1-кс/640/759/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" січня 2019 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Колесник С.А.,

при секретарі - Школі В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні суду клопотання слідчого 1-го відділення слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області капітана юстиції Рудич Аліни Миколаївни про арешт майна по кримінальному провадженню № 22019220000000006 від 03.01.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 333 КК України,-

в с т а н о в и в :

11.01.2019 до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого 1-го відділення слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області капітана юстиції Рудич А.М., погоджене з прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, прокурором відділу 04/4 прокуратури Харківської області Фальченко Д.В. про накладення арешту на вилучений 10.01.2019 під час проведення огляду місця події на відділі митного оформлення «Піски» ПП «Куп'янськ», прилад нічного спостереження "ТКН-1С" у кількості 1 шт., із маркуванням на деталі «ТКН-1С NУАЛ0719», що є власністю громадянина України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 Місцем зберігання арештованого майна визначити камеру зберігання речових доказів слідчого відділу УСБУ в Харківській області за адресою: м. Харків, вул. Мироносицька, 2.

На обґрунтування клопотання слідчий вказує, що слідчим відділом УСБУ в Харківській області проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні № 22019220000000006 з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 333 КК України.

В ході здійснення досудового розслідування встановлено, що в період з 05.01.2019 р. по 15.01.2019 р. громадянином України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, заплановано та організовано переміщення до РФ з приховуванням від митного контролю приладу нічного спостереження ТКН-1С.

Слідчий зазначає, що за попереднім висновком Державного підприємства «Ізюмський приладобудівний завод» від 22.11.2018 р. прилад нічного спостереження ТКН-1С відноситься до товарів військового призначення та відповідно до Списку товарів військового призначення, міжнародні передачі яких підлягають державному експортному контролю згідно постанови КМУ від 09.08.2017 р. № 596.

За наявними даними, вказаний громадянин України не зареєстрований в Державній службі експортного контролю України, як суб'єкт здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю, та не отримував дозволу на здійснення експорту до РФ приладу нічного спостереження ТКН-1С.

Слідчий вказує, що 10.01.2019 слідчим на відділі митного оформлення «Піски» ПП «Куп'янськ» Пісківської сільради, Дворічанського району, Харківської області проведено огляд місця події, за результатами якого у громадянина України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, виявлено та вилучено прилад нічного спостереження "ТКН-1С" у кількості 1 шт., із маркуванням на деталі «ТКН-1С NУАЛ0719», який було поміщено в пакет чорного кольору.

Під час огляду здійснено первинний аналіз вищевказаного предмету в результаті чого встановлено, що він є носієм інформації, яка містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Як вказує слідчий, 11.01.2019 виявлений під час огляду місця події предмет визнаний речовим доказом у вищевказаному кримінальному провадженні, зокрема прилад нічного спостереження "ТКН-1С" у кількості 1 шт., із маркуванням на деталі «ТКН-1С NУАЛ0719».

До теперішнього часу у кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 333 КК України.

Орган досудового розслідування, посилаючись на ст. 98, ч.ч. 1,2,3 ст. 170, ч. 2 ст. 171 , ч. 4 ст. 173 КПК України, з метою збереження речових доказів та недопущення його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі просить накласти арешт на вищевказане майно, оскільки незастосування арешту може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

В судове засідання слідчий не з'явився, повідомлялась належним чином про дату, час та місце розгляду клопотання. 14.01.2019 слідчий СВ УСБ України Рудич А.М. через канцелярію суду подала заяву про розгляд поданого нею клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні № 22019220000000006 від 03.01.2019 без її участі, клопотання підтримала.

Власник майна ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився. 14.01.2019 через канцелярію суду подав заяву, якою просив розглянути клопотання про накладення арешту на вилучене 10.01.2019 у нього майно без його участі, проти задоволення клопотання не заперечував.

Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 172 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання без участі власника майна.

Більш того, власник майна, який не був присутнім при розгляді клопотання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна в порядку та на підставах, визначених ст. 174 КПК України.

Слідчий суддя, дослідивши надані докази, встановив, що Слідчим відділом Управління СБ України в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 03.01.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22019220000000006, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 333 КК України.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 98 КПК України, документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Вилучене відповідно до протоколу огляду місця події від 10.01.2019, майно підлягає арешту, оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню.

На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий довів слідчому судді необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.

Слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав до арешту майна, враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, а тому клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.

Враховуючи неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося, що відповідає положенням ч. 4 ст. 107 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 98, 132, 167, 170-173, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого 1-го відділення слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області капітана юстиції Рудич Аліни Миколаївни про арешт майна по кримінальному провадженню № 22019220000000006 від 03.01.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 333 КК України, - задовольнити.

Накласти арешт на майно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, а саме: прилад нічного спостереження "ТКН-1С" у кількості 1 шт., із маркуванням на деталі «ТКН-1С NУАЛ0719», який було вилучено 10.01.2019 року в ході проведення огляду місця події на відділі митного оформлення «Піски» ПП «Куп'янськ» - до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.

Місцем зберігання арештованого майна визначити Управління Служби безпеки України, що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Мироносицька, 2, згідно з Порядком зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 № 1104.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя Колесник С.А.