Рішення № 79152324, 21.12.2018, Кам’янський районний суд Запорізької області (до 25.04.2025 - Куйбишевський районний суд Запорізької області)

КУЙБИШЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 319/1775/15-ц

Провадження №2-др/319/9/2017

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2018 року смт.Більмак

Куйбишевський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді: Горбачова Ю.М.,

при секретарі судового засідання: Поньки Н.А.

за відсутності осіб, які повинні брати участь у справі,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Куйбишевського районного суду Запорізької області заяву ОСОБА_1 щодо ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного підприємства «Сніжнеантрацит» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

В С Т А Н О В И В :

07 серпня 2018 року до Куйбишевського районного суду Запорізької області з Апеляційного суду Запорізької області надійшла цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 (далі – позивач) до Державного підприємства «Сніжнеантрацит» (далі – відповідач, ДП «Сніжнеантрацит») про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні для продовження розгляду.

Так, 24 жовтня 2017 року до Куйбишевського районного суду Запорізької області звернувся ОСОБА_1 із заявою про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, які поніс позивач при розгляді даної справи, а саме коштів, витрачених на публікацію в газеті «Урядовий кур’єр» та «Донеччина» оголошень про виклик відповідача у справі.

Позивач у судове засідання не з’явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, що підтверджується оголошеннями про виклик учасника справи від 19.09.2018 року, 18.10.2018 року, 26.11.2018 року.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, що підтверджується оголошеннями про виклик учасника справи від 19.09.2018 року, 18.10.2018 року, 26.11.2018 року.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 220 ЦПК України в редакції, чинній на час розгляду справи, суд ухвалює додаткове рішення після розгляду питання в судовому засіданні з повідомленням сторін. Їх присутність не є обов’язковою.

Відповідно до вимог частини другої статті 197 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них докази суд вважає, що в задоволенні заяви позивача слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 10 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Матеріалами справи встановлено, що заочним рішенням Куйбишевського районного суду Запорізької області від 09 червня 2017 року задоволено повністю позов ОСОБА_1 та вирішено стягнути з ДП «Сніжнеантрацит» на користь позивача середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні у сумі 53851,14 гривень та судовий збір у розмірі 640,00 гривень в дохід держави.

24 жовтня 2017 року до Куйбишевського районного суду Запорізької області ОСОБА_1 звернувся з заявою про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, які поніс позивач при розгляді даної справи, а саме коштів, витрачених на публікацію в газеті «Урядовий кур’єр» та «Донеччина» оголошень про виклик відповідача у справі.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 214 ЦПК України в редакції, чинній на час розгляду справи, під час ухвалення рішення суд повинен вирішити питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Згідно зі ст. 79 ЦПК України в редакції, чинній на час розгляду справи, судові витрати судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.

До витрат, пов’язаних з розглядом судової справи належать: витрати на правову допомогу; витрати сторін та їх представників, що пов’язані з явкою до суду; витрати, пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; витрати, пов’язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи; витрати, пов’язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.

Відповідно до положень ст. 88 ЦПК України в редакції, чинній на час розгляду справи, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві – пропорційної тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно зі ст. 220 ЦПК України в редакції, чинній на час розгляду справи суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1)стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2)суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної суми грошових коштів, які підлягають стягненню, майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати;

3)суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 367 цього Кодексу;

4)судом не вирішено питання про судові витрати.

Із системного аналізу зазначених норм процесуального закону випливає, що суд може ухвалити додаткове рішення щодо понесених судових витрат лише в тому разі, якщо докази таких витрат були надані суду при розгляді справи до ухвалення рішення; ці докази були предметом судового розгляду; були надані іншим особам, які беруть участь у справі, для ознайомлення та були досліджені судом у судовому засіданні, проте стосовно них рішення не було ухвалено.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу ОСОБА_1 надсилався зразок оголошення для публікації в газеті «Урядовий кур’єр», однак дана вимога суду була позивачем проігнорована і оголошення у пресі не було надруковано, що підтверджується листом до начальника територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області ОСОБА_2

У зв’язку з несплатою позивачем ОСОБА_1 витрат щодо публікації оголошення про виклик представника відповідача у пресі, останній викликався до суду через оголошення на офіційному сайті Судової влади України, що підтверджується відповідним повідомленням.

Матеріали цивільної справи не містять документального підтвердження оплати ОСОБА_1 витрат щодо надання оголошення у пресі для виклику відповідача, а також зазначених доказів позивач не надав ані під час розгляду справи, ані при зверненні з цією заявою, що не дає підстав для вирішення цих вимог на його користь.

Згідно з п. 37 постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014 року якщо під час розгляду справи докази на підтвердження понесених судових витрат суду не надавалися, то додаткове рішення щодо розподілу цих судових витрат ухвалюватися не може і в задоволенні такої заяви має бути відмовлено.

Враховуючи викладене, суд вважає, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 щодо розподілу судових витрат, які поніс позивач при розгляді даної справи, а саме коштів, витрачених на публікацію в газеті «Урядовий кур’єр» та «Донеччина» оголошень про виклик відповідача у справі, необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 79, 88, 220, ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 щодо вирішення питання розподілу судових витрат - відмовити.

Рішення суду відповідно до частини 1 статті 273 ЦПК України набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Ю.М.Горбачов