Рішення № 79152073, 14.01.2019, Василівський районний суд Запорізької області

311/3025/18

2/311/111/2019

14.01.2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2019 року Василівський районний суд Запорізької області

у складі головуючого: судді Носика М.А.

секретар судового засідання Кудінова В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Василівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Балківська сільська рада Василівського району Запорізькій області, про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,суд,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2018 року до Василівського районного суду Запорізької області звернувся ОСОБА_1 із позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. У позовній заяві зазначено, що ОСОБА_1, є власником житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Згідно довідки Балківської сільської ради Василівського району Запорізької області №2109 від 27.08.2018 р. вбачається, що на сьогодні в належному позивачеві будинку зареєстрована його колишня дружина ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1). 29 березня 2014 року шлюб між ними було розірвано. Після розірвання шлюбу сторони припинили спільне проживання, відповідачка забрала всі свої речі та виїхала з належного позивачеві будинку. Таким чином, протягом чотирьох років з 2014 року відповідачка не мешкає у будинку, власних речей у будинку не має. ОСОБА_2 має вільний доступ до будинку, але не користується ним. Не несе будь яких витрат на утримання будинку та сплаті комунальних послуг, кореспонденцію не отримує, вона добровільно визначила собі інше місце проживання. Вважаю, що відповідачка повинна знятися з реєстрації та зареєструватися за своєю дійсною адресою проживання. Добровільно знятися з реєстрації в належному ОСОБА_1 будинку та зареєструватися за її фактичним місцем проживання, відповідачка не бажає, адреса фактичного проживання відповідачки позивачеві не відома. Тому, ОСОБА_1 просить суд визнати відповідачку такою, що втратила право користування житловим будинком АДРЕСА_1.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, надав суду заяву з клопотанням про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про час і місце розгляду справи була повідомлена судом своєчасно, належним чином та у встановленому законом порядку. Жодних документів на підтвердження поважності причин неявки відповідачем суду не надано, відзив та заперечень на позов не подано.

Представник третьої особи Балківської сільської ради Запорізькій області в судове засідання не з'явився, надав суду заяву з клопотанням про розгляд справи за його відсутності.

У зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, в порядку статті 280 ЦПК України, зі згоди позивача суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.223 ЦПК України.

Згідно зі ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до вимог ст.281 ЦПК України, зі згоди позивача, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Вивчивши письмові докази, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що дана позовна заява підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав:

Судом встановлено, що ОСОБА_1, є власником житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується договором купівлі-продажу садиби від 07 травня 2005 року.

Згідно довідки Балківської сільської ради Василівського району Запорізької області №2109 від 27 серпня 2018 року вбачається, що на сьогодні в належному позивачеві будинку зареєстрована відповідачка ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

29 березня 2014 року між позивачем та відповідачкою було розірвано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу (серія НОМЕР_1 від 29.03.2014 р.).

Після розірвання шлюбу сторони припинили спільне проживання. Таким чином, протягом більш ніж чотирьох років, з 2014 року, відповідачка не мешкає у будинку, власних речей у будинку не має, що підтверджується Актом про фактичне місце проживання (не проживання) в АДРЕСА_1 від 27 серпня 2018 року.

Відповідачка має вільний доступ до будинку, але не користується ним. Не несе будь яких витрат на утримання будинку та сплаті комунальних послуг, кореспонденцію не отримує, вона добровільно визначила собі інше місце проживання.

Відповідачка фактично втратила своє право на проживання у належному позивачеві на праві приватної власності будинку.

В зв'язку з тим що, відповідач, зареєстрований в житловому будинку, але фактично не проживає, позивачеві доводиться нести додаткові витрати по утриманню житлового будинку, крім того він не може розпоряджатися вказаним житловим будинком, оформити субсидію.

Позивач, як власник житлового будинку, має право відповідно до ст.41 Конституції України, ст.317 ЦК України володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним.

Відповідно до ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За таких обставин суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги до відповідача ОСОБА_2 та визнати її такою, що втратила право користування житловим будинком АДРЕСА_1.

Керуючись ст.ст. 263-265, 280- 282 ЦПК України (в редакції 2017 року), суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити:

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, такою, що втратила право користування житловим будинком АДРЕСА_1.

Відповідачам, які не з'явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя М.А. Носик