Вирок № 79152071, 14.01.2019, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

____________

Справа № 299/554/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.01.2019 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі :

головуючого А. В. Кашуба

секретар судового засідання Чернянчук К.П.

прокурорів Симйона І.Д., Ільїна В.С.,

обвинуваченої ОСОБА_1, її захисника Бородій В.Г., представника цивільного позивача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 03.12.2017 за №12017070080001080, по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українки, громадянки України, уродженки м. Виноградів, Закарпатської області, мешканки АДРЕСА_1, з середньо-спеціальною освітою, не працюючої, не одруженої, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 03 грудня 2017 року, близько 01 години, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у спальній кімнаті будинку АДРЕСА_2 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, в ході сварки з співмешканцем ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, який тримав у руках кухонний ніж, вихопила від останнього зазначений ніж, після чого, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, з метою спричинення тілесних ушкоджень, застосовуючи небезпечне для життя та здоров'я насильство, тримаючи в правій руці кухонний ніж, нанесла один удар вістрям ножа в напрямку, справа на ліво, дещо знизу вверх та спереду назад, в праву ділянку шиї останнього, спричинивши тілесне ушкодження у вигляді: колото-різаної рани шиї на шкірних покривах правої бічної поверхні шиї в ділянці сонного трикутника в 8,5 см. від серединної лінії, 3,7 см. від мочки правого вуха та 9,5 см. від верхнього краю правої ключиці з повним перетином правої зовнішньої сонної артерії, яке згідно висновку судово-медичної експертизи №169 від 02.01.2018, являються небезпечними для життя в момент його спричинення, і за цією ознакою, згідно п.2.1.3/п «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», Наказу №6, затверджених МОЗ України 17.01.1995 року відноситься до тяжкого тілесного ушкодження та знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті ОСОБА_4

Таким чином, дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.2 ст.121 КК України, тобто умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 дала показання, якими частково визнала вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення. Зокрема, розповіла, що тривалий час працювала медичною сестрою та звільнилась у 2000 році. З померлим вона познайомилась приблизно 13 років тому, після чого вони почали співмешкати. Останній їй постійно бив. 28.11.2017 року вона, не витримавши побоїв, втекла з дому. Декілька днів проживала у знайомої покійної бабусі в с. Фанчиково і повернулась додому лише у вечорі 02.12.2017 року, оскільки турбувалась про худобу. Повернувшись побачила, що померлий був в стані алкогольного сп'яніння, а тому вона з ним не розмовляла, а зразу пішла на вулицю годувати курей. Потім до нього приїхав, якийсь чоловік і вони почали розпивати алкогольні напої. Коли обвинувачена зайшла до хати, ОСОБА_4 образив її та вдарив. У зв'язку з цим, вона пішла до сусідів, щоб ті викликали поліцію, однак останні відмовили. Після цього ОСОБА_1 пішла до знайомої на ім'я ОСОБА_5, у глиб села, та попросила її викликати поліцію. Остання зателефонувала, однак поліція не приїхала, а тому попрохала подзвонити повторно. Не дочекавшись співробітників поліції, обвинувачена повернулась додому, де побачила, що померлий продовжував розпивати алкогольні напої разом із вищезазначеним чоловіком. Почувши нецензурну лексику в свій бік, ОСОБА_1 вийшла на вулицю, а потім якийсь час перебувала у гаражі. Повернувшись до будинку вона встановила, що ОСОБА_4 відпочиває у спальній кімнаті. Обвинувачена сіла біля нього на крісло, щоб подивитись телевізор. В цей же час померлий припіднявся на ліжку, схопив її за горло та почав душити. Біля ліжка знаходився стіл, на якому лежав кухонний посуд. ОСОБА_4 вхопив зі столу ніж та направив його в бік ОСОБА_1 Остання злякавшись, почала з ним боротись, і вирвавшись вибігла з будинку. Ніж в руки не брала. Деякий час вона ховалась, а потім зайшла до будинку та побачила тіло померлого у кладовці, на сходах, біля холодильника. Коли побачила кров, то вибігла на вулицю та почала спиняти машини, щоб останні викликали поліцію та швидку. До приїзду поліції в будинок не заходила. Участі у огляді місця події не приймала.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що з обвинуваченою перебуває у дружніх відносинах, а померлого знає лише наочно. З вкінці осені 2017 року, в ніч з четверга на п'ятницю до неї додому прийшла ОСОБА_1 і пробула у неї до вечора суботи, а вже в понеділок з'явився слідчий та став розпитувати про обставини справи. Обвинувачена була хвора, синців на ній не бачила, хоча раніше такі були, оскільки співмешканець бив її.

ОСОБА_8 допитана в судовому засіданні, в якості свідка, пояснила, що обвинувачена є її сусідкою. В ніч з 2 на 3 грудня 2017 року до неї прийшла ОСОБА_1 та попросила викликати поліцію, бо ОСОБА_4 її побив. Вона цього не зробила, оскільки таке траплялось досить часто, а потім у неї виникають проблеми із співмешканцем останньої. Коли ранком встала, то побачила поліцію. Сварку між ними чула лише раз та один раз бачила синець під оком у обвинуваченої.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснив, що він є сусідом обвинуваченої, однак під час зазначених подій присутній не був, оскільки перебував на заробітках. Додатково зазначив, що померлий та ОСОБА_1 часто сварились. На них викликали поліцію, яка останній час відмовлялась їхати за вищевказаною адресою. Обвинувачена розповідала йому, що співмешканець б'є її та показувала синяки, проте він вважав, що це через надмірне вживання ними алкоголю.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що він в ніч з 2 на 3 грудня 2017 року підвозив дівчину до с. Фанчиково. На дорогу вискочила обвинувачена, сказала, що її чоловік лежить на кухні у крові та просила подивитись на нього. Він викликав поліцію та зайшов до будинку лише з ними. Від ОСОБА_1 було чутно запах корвалолу, слідів крові на ній не було.

ОСОБА_11 допитана в судовому засіданні, в якості свідка, пояснила, що у листопаді 2017 року, у суботу ввечері, біля 8 години, до неї прийшла обвинувачена та попросила зателефонувати в поліцію, однак вона їй відмовила. Померлий був агресивний, неодноразово бив, як ОСОБА_1 так і її покійну бабку, яка боялась лишатись з ним на одинці. Свідок чула крики та образи від ОСОБА_4 Обвинувачена приходила до неї додому побита та в крові. Разом з сином ходила заспокоювати померлого, однак це не допомагало.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснила, що вона є сусідкою обвинуваченої. Ввечері 04.12.2017 року чула на вулиці крики ОСОБА_1, яка просила викликати поліцію. Вранці дізналась що ОСОБА_4 помер. Останній був агресивний, постійно чула його п'яні крики. Вважає що він бив обвинувачену, оскільки неодноразово бачила її в синцях. ОСОБА_1, хоч і зловживала алкоголем, однак не була конфліктною людиною.

ОСОБА_6 допитаний в судовому засіданні, в якості свідка повідомив, що знає померлого лише наочно, дома в нього ніколи не був, алкогольні напої з ним не вживав. Потерпілу та обвинувачену не знає взагалі.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що увечері в день вбивства до неї прийшла ОСОБА_1 та попросила викликати поліцію, оскільки чоловік її б'є. Поліція виїхати відмовилась, оскільки в той день їх вже викликали за даною адресою. Через кілька години вона повернулась та попросила подзвонити повторно, але свідок відмовила. Свідок проживає від будинку обвинуваченої на відстані 200-300 метрів. Остання і раніше приходила до неї з цих же причин.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 по справі пояснила, що померла є її рідною сестрою. По суті справи зазначила, що 13 років тому остання стала проживати із ОСОБА_4 Він ніде не працював, жив за кошти батька та бабки обвинуваченої, неодноразово бив ОСОБА_1 та бабку і виганяв з хати. Сестра просила її допомогти з ним. Вона була проти їх спілкування, просила розійтись. За життя бабки навідувала їх раз на місяць, а потім перестала.

ОСОБА_14 в судовому засіданні допитаний в якості свідка зазначив, що обвинувачена його рідна тітка та знає про факти знущання над нею з боку померлого.

Від допиту свідка ОСОБА_15 прокурор відмовився в судовому засіданні (а.с.154).

В судовому засіданні були дослідженні наступні докази:

- протокол огляду місця події від 03.12.2017 року (а.п.9-23, Т.1), в ході якого в будинку АДРЕСА_1 в спальній кімнаті на підлозі було виявлено труп громадянина ОСОБА_4 з ножовим пораненням в області шиї. В цій же кімнаті було виявлено та вилучено взірці з плям бурого кольору, що на підлозі та покривалі, два недопалки від цигарок марки "Ротманс". Окрім цього, в сусідній кімнаті на підлозі, зліва на стіні та холодильнику виявлено та вилучено взірці слідів бурого кольору, зовні схожих на кров, а також два кухонні ножі, домашні капці, білу ганчірку;

- протокол огляду місця події від 05.12.2017 року (а.п.29-38, Т.1), в ході якого в приміщенні прозектури Виноградівської районної лікарні виявлено та вилучено речі покійного ОСОБА_4, які містили на собі плями бурого кольору, а саме: червону чоловічу футболку марки "Adidas", синю джинсову сорочку, синю чоловічу жилетку, чорний з білим орнаментом чоловічий светр, чорний чоловічий светр, темно-синю чоловічу кофту, червоно-зелено-фіолетову зимову куртку, чорні спортивні штани, чорні з білими смугами спортивні штани, дві чорні шкарпетки;

- протокол огляду трупа від 04.12.2017 року (а.п.44-49, Т.1) в ході якого на тілі ОСОБА_4, на лівій стороні шиї виявлений зашитий поріз протяжністю 5 см., а також рану на лобній ділянці;

- протокол огляду місця події від 03.12.2017 року (а.п.50-52, Т.1), в ході якого, в службовому кабінеті №16 Виноградівського ВП, за добровільною згодою ОСОБА_1, від неї було вилучено наступні речі: дві зимові жіночі куртки чорного кольору, жіночу кофту чорно-сірого кольору, футболку білого кольору, матерчаті джинси синього кольору, дві шкарпетки білого кольору та дві шкарпетки чорного кольору, які містили плями бурого кольору, зовні схожі на кров;

- протокол освідування особи від 04.12.2017 року(а.п.114-116, Т.1) в ході якого від ОСОБА_1 здійснено забір крові;

- протокол освідування особи від 04.12.2017 року(а.п.118-119, Т.1) в ході якого від ОСОБА_1 здійснено забір зрізів нігтів пальців рук;

- протокол освідування особи від 04.12.2017 року(а.п.122-123, Т.1) в ході якого від ОСОБА_1 здійснено забір відображень слідів пальців рук та долонь;

- висновок експерта №169 від 02.01.2018 року (а.п.131-138, Т.1), відповідно до якого на тілі ОСОБА_4 наявне тілесне ушкодження у вигляді рани на шкірних покровах правої бічної поверхні шиї в ділянці сонного трикутника в 8,5 см. від середньої лінії, 3,7 см. від мочки правого вуха та 9,5 см. від верхнього краю правої ключиці з повним перетином правої зовнішньої артерії. Причиною смерті є колото-різане поранення правої бічної поверхні шиї в ділянці сонного трикутника з пошкодженням сонної артерії, що ускладнилось подальшим розвитком кровотечі. Рана заподіяна прижиттєво, одним ударом колюче-ріжучого предмету, клинок якого мав один гострий різальний край (лезо) і тупу спинку (обушок), можливо ножем. Дане тілесне ушкодження є небезпечним для життя в момент його спричинення, відноситься до тяжкого тілесного ушкодження та знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв'язку із смертю ОСОБА_4 В момент отримання вищевказаного тілесного ушкодження потерпілий міг знаходитись в будь якому положенні. Анатомічна локалізація тілесного ушкодження на тілі потерпілого громадянина ОСОБА_4 та напрям ранового каналу доступні для спричинення ушкодження будь-якою рукою сторонньої людини та самонанесення. Після спричинення даного тілесного ушкодження ОСОБА_4 мав можливість здійснювати активні дій, але їх тривалість дуже коротка у часі, через крововтрату та падіння артеріального тиску. Проміжок між нанесенням ушкодження та смертю незначний і навіть при своєчасній кваліфікованій медичній допомозі можливе настання смерті. Точний час смерті встановити не можливо, при цьому він підходить під період зазначений у матеріалах справи. Ознак зміни місця положення та пози трупа не виявлено. В крові померлого знайдено 2,5% етилового спирту, що відноситься до середнього ступеню сп'яніння, та могло сприяти настанню смерті.

- висновок експерта №402 від 27.12.2017 року (а.п.143-144, Т.1), відповідно до якого на тілі ОСОБА_1 виявлено тілесні ушкодження у виді саден шкірних покровів правої кисті по тильній поверхні в ділянці проксимального кінці основної фаланги IV пальця, лівої кисті по тильній поверхні в ділянці проксимального кінці основної фаланги ІІІ пальця та лівої гомілки в верхній третині по передньо-зовнішній поверхні. Дані тілесні ушкодження виникли внаслідок дії тупого предмету з обмеженою травмуючою поверхнею при нанесенні ударів або ударянні об тупий предмет. Виникнення їх в наслідок падіння з висоти виключається.

- висновок експерта №4 від 10.01.2018 року (а.п.158-162, Т.1), відповідно до якого кров ОСОБА_4 та ОСОБА_1 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною еритроцитальною системою АВО. На досліджуваних змивах на марлі з підлоги та відрізку тканини вилучених з місця події виявлено сліди крові людини без групової належності з антигеном А та ізогемаглютиніном анти-В, яка може належати як обвинуваченій так і померлому. В слідах на відрізках тканини та на парі капців слідів крові не виявлено;

- висновок експерта №20 від 18.01.2018 року (а.п.179-183, Т.1), відповідно до якого кров ОСОБА_4 та ОСОБА_1 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною еритроцитальною системою АВО. На досліджуваних слідах на куртці, светрі та спортивних штанах ОСОБА_4 виявлено сліди крові людини без групової належності з антигеном А та ізогемаглютиніном анти-В, яка може належати як обвинуваченій так і померлому;

- висновок експерта №769 від 29.12.2017 року (а.п.191-196, Т.1), відповідно до якого кров ОСОБА_4 та ОСОБА_1 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною еритроцитальною системою АВО. На досліджуваних слідах на футболці, джинсових штанах та шкарпетці ОСОБА_1 виявлено сліди крові людини без групової належності з антигеном А та ізогемаглютиніном анти-В, яка може належати як обвинуваченій так і померлому. В слідах на светрі, штанах та парі шкарпеток чорного кольору, що належать ОСОБА_1 слідів крові не виявлено;

- висновок експерта №124 від 02.01.2018 року (а.п.225-230, Т.1), відповідно до якого кров ОСОБА_4 та ОСОБА_1 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною еритроцитальною системою АВО. При дослідженні піднігтьового вмісту пальців рук ОСОБА_4 виявлено кров та епітальні клітини людини без групової належності з антигеном А, які можуть належати як обвинуваченій так і померлому;

- протокол проведення слідчого експерименту від 04.12.2017 року (а.п.87-89, Т.2), в ході якого обвинувачена розповіла, що в ніч з 02 на 03.12.2017 року між нею та ОСОБА_4 виникла сварка, під час якої останній, лежачи на ліжку, притяг її до себе і почав душити. Після цього він взяв із сусіднього столика ніж та намагався нанести їй ушкодження. Вона, у боротьбі, вихопила його та тримаючи в руках, намагаючись висвободитись, почала розмахувати ним, в тому числі і в бік померлого. Звільнившись, вискочила на вулицю, а коли повернулась то побачила тіло ОСОБА_4 на підлозі у кладовій;

- висновок експерта №169 від 29.01.2018 року (а.п.32-33, Т.2), відповідно до якого наявність тілесних ушкоджень на тілі ОСОБА_4 могла виникнути при обставинах зазначених у слідчому експерименті та його відеофіксації;

Враховуючі, що на вилучених з місця скоєння злочину ножах відсутня кров, однак наявна значна кількість мікрофлори, що вказує на те що вони попередньо не піддавались будь-яким обробкам, суд не приймає до уваги висновки експерта №11-мк від 29.01.2018 року (а.п.49-55, Т.2), щодо можливості використання їх в якості знаряддя злочину.

Інші досліджені в судовому процесі докази, а саме висновки експерта №759 від 21.12.2017 року (а.п.150-151, т.1), №768 від 29.12.2017 року (а.п.170-172, Т.1), №129 від 02.01.2018 року (а.п.203-207, Т.1), №130 від 02.01.2018 року (а.п.214-218, Т.1), №125 від 02.01.2018 року (а.п.237-241, Т.1), №126 від 28.12.2017 року (а.п.248-252, Т.1), №127 від 28.12.2017 року (а.п.7-11, Т.2), №3/691 від 21.01.2018 року (а.п.19-27, Т.2) жодної доказової бази не мають, а тому не прийняті судом до уваги.

Всебічно, повно і об'єктивно дослідивши всі обставини кримінального провадження, які знайшли підтвердження належними та допустимими доказами, дослідженими під час судового розгляду, та які у своїй сукупності є достатніми та взаємопов'язаними, суд вирішив наступне.

Як вбачається з показів обвинуваченої та висновку експерта №169 від 02.01.2018 року, ОСОБА_4 02.12.2017 року вживав алкогольні напої. На цьому ґрунті між ним та ОСОБА_1 виникла сварка в ході якої він ображав останню та застосував до неї насильство. Намагаючись припинити його дії обвинувачена зверталась за допомогою до сусідів та органів поліції, однак не отримала такої, що підтверджується показами самої ОСОБА_1 та свідків ОСОБА_5, ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_8 Коли обвинувачена повернулась до свого будинку між нею та померлим повторно виникла сварка, яка переросла у бійку, в ході якої ОСОБА_4 тримаючи її наносив удари по різним частинам тіла, а потім взявши ніж почав ним погрожувати. Боячись за власне життя, ОСОБА_1 вихопила ніж з рук останнього та намагаючись висвободитись почала розмахувати ним, в тому числі і в його бік. З її показів, наданих під час проведення слідчого експерименту, вона знаходилась спиною до ОСОБА_4, а тому не бачила його. Окрім цього він душив її позбавивши в той час можливості щось адекватно сприйняти та усвідомлювати. Наявність боротьби між ними підтверджується протоколом слідчого експерименту з відеофіксацією, а також висновками експертів №169 від 29.01.2018 року та №402 від 27.12.2017 року.

З показів обвинуваченої та всіх допитаних свідків ОСОБА_4 зловживав алкогольними напоями, у зв'язку з чим неодноразово порушував громадський порядок та міг застосувати фізичне насильство, як до обвинуваченої так і сторонніх осіб. В свою чергу, ОСОБА_1 не є конфліктною людиною та намагалась їх уникнути.

Враховуючі всі вищезазначені обставини справи, приймаючи до уваги, що в момент заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_16, від яких настала його смерті, в приміщенні будинку перебувала лише ОСОБА_1, і більше ніхто не міг нанести такі удари, як і приховати зброю, якою було вчинено злочин, суд приходить до висновку, що саме вона і завдала померлому удар у шию.

При цьому суд аналізуючи дії обвинуваченої, з приводу уникнення сімейних сварок, а також її ставлення до смерті ОСОБА_4 не знаходить в її діях ознак умислу, а тому вважає, що кваліфікація її дій за ч.2 ст.121 КК України є невірною та їх слід перекваліфікувати на ч.1 ст.119 КК України, як вбивство з необережності.

Необережність в діях обвинуваченої проявляється в тому, що остання, хоч і не бажала смерті ОСОБА_4, під час боротьби здійснювала рухи ножем в його бік, цілком усвідомлюючи, що може нанести йому тілесні ушкодження різного ступеню тяжкості, не виключаючи смерть особи.

У вчиненні цього злочину ОСОБА_1 є винною та підлягає кримінальному покаранню.

Обставинами, які пом'якшують покарання підозрюваної ОСОБА_1, відповідно до ст. 66 КК України, є активне сприяння в розкритті злочину.

Обставинами, які обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, є вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння.

При призначенні покарання ОСОБА_1 за інкриміноване їй кримінальне правопорушення суд врахував ступінь тяжкості злочину (злочин середньої тяжкості), обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, та дані про особу обвинуваченої:

- обвинувачена ОСОБА_1, згідно висновку судово-психіатричного експерта №04 від 04.01.2018 року (а.п.39-42, Т.2) психічними захворюваннями на момент вчинення злочину, як і на даний час не страждає. Під час вчинення злочину перебувала в стані простого алкогольного сп'яніння, що не позбавляло її здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними. Ознак залежності не виявляє, примусових заходів медичного характеру не потребує;

- згідно довідки №1276 від 06.12.2017 року, наданою Виноградівською ЦРЛ (а.п.59, Т.2) ОСОБА_1 на "Д" обліку у лікарів психіатра, нарколога та фтизіатра не перебуває;

- відповідно до характеристики з місця проживання ОСОБА_1 (а.п.62, Т.2) охарактеризована з посередньої сторони; працює на тимчасових заробітках, малозабезпечена, зловживає спиртними напоями, однак жодних труднощів не створює, з сусідами не конфліктує;

- відповідно до протоколу освідчення на стан сп'яніння №629 від 03.12.2017 року (а.п.63, Т.2) ОСОБА_1 станом на 08 год. 00 хв. 03.12.2017 року перебувала в стані алкогольного сп'яніння (1,5 промілей);

- згідно довідки про наявність судимостей - раніше не судима (а.п.64, Т.2).

Судом при вирішенні питання про призначення покарання також прийнято до уваги постійні знущання та побиття обвинуваченої з боку ОСОБА_4 та її ставлення до смерті вищевказаної особи.

За таких обставин суд призначає обвинуваченій покарання у межах, установлених санкцією статті відповідно до положень Загальної частини КК України: за ч.1 ст.119 КК України у виді 4 років позбавлення волі.

При цьому суд приходить до висновку, що перевиховання обвинуваченої можливе без позбавлення її волі, а тому вирішив звільнити її від покарання на підставі ст.75 КК України, з покладенням на неї обов'язків у відповідності до ст.76 КК України.

У справі потерпілою ОСОБА_17 заявлено цивільний позов, згідно якого остання просить стягнути з обвинуваченої ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 23 409 грн., 100 000 грн. моральної шкоди (а.с.64-66).

Заявлений цивільний позов потерпіла мотивує тим, що ОСОБА_1 вбила її рідного брата ОСОБА_4 (а.с.69-70). У зв'язку з цим, перша понесла матеріальні затрати пов'язані з проїздом на Закарпаття, транспортування тіла покійного до Полтавщини, а також на проведення поховального обряду на суму 23 409 грн.

Окрім цього, неправомірними суспільно-небезпечними діями ОСОБА_1 потерпілій та її сім'ї завдано немайнових втрат, спричинених моральними стражданнями, що негативно вплинуло на стан здоров'я останньої. Обсяг фізичних, душевних, психічних страждань потерпіла оцінила у 100 000 грн.

Вирішуючи заявлений цивільний позов суд виходить з того, що статтею 55 Конституції України закріплене право громадян на судовий захист від протиправних посягань. Згідно ч.1 ст.28 КПК України особа, яка зазнала матеріальної шкоди від злочину, вправі при провадженні в кримінальній справі пред'явити до обвинуваченого або до осіб, що несуть матеріальну відповідальність за дії обвинуваченого, цивільний позов, який розглядається судом разом з кримінальною справою. Пунктом 4 ст. 64 КПК України встановлено, що характер і розмір заподіяної злочином шкоди підлягають доказуванню у кримінальній справі.

Згідно п.5 та п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду УРСР від 31.03.1989, №3 "Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна" при розгляді цивільного позову в кримінальній справі з питань, не врегульованих КПК, суд може керуватися відповідними нормами ЦПК. Вирішуючи при постановленні вироку питання про відшкодування матеріальної шкоди, суд має керуватися відповідними нормами цивільного, трудового та іншого законодавства, які регулюють майнову відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам, підприємствам, установам, організаціям, державі.

Згідно ст.1166 1167, 1168 ЦК України, матеріальна та моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.23 ЦК України та п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 31.03.1995 року №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Вирішуючи цивільний позов, в частині завданої матеріальної шкоди у розмірі 23 409 грн., суд приходить до висновку, що він підлягає частковому задоволенню, на суму підтверджену доказами понесених витрат.

Цивільним позивачем подано до позову наступні документи на загальну суму 22 850 грн. 61 коп.:

- проїзні документи на ім'я ОСОБА_17 на залізничний транспорт сполученням «Київ-Виноградвово» та в зворотному напрямку на числа 05-06.02.2018 року, 14-16.03.2018 року, 02-03.05.2018 року на загальну суму 914 грн. 36 коп. (а.с.38-40, 77);

- рахунки за проживання ОСОБА_17 в готелі «НsК Імперіал плюс» м. Виноградів №29 від 10.12.2017 року, №45 від 15.03.2018 року (а.с.38) та №2 від 01.05.2018 року (а.с.72) на загальну суму 1 912 грн. 25 коп.;

- товарний чек №03/02/18 від 07.02.2018 року (а.с.41) та товарна накладна №01/12-17 від 11.12.2017 року (а.с.42) за перевезення труни з м. Виноградів до с. Пристанційне, Новостанжарівського району, Полтавської області, відповідно до яких сума перевезення становить 15 000 грн.;

- товарні чеки №35 від 12.12.2017 року (а.с.45) та №10 від 10.12.2017 року (а.с.46), пов'язані з купівлею гроба, хреста, вінків, одягу померлому, свічок та іншого, на загальну суму 5 024 грн.

Копії направлення на екстренну госпіталізацію, чек на суму 271 грн. 92 коп. та квитки на проїзд з Полтави до Києва суд до уваги не бере, оскільки не може встановити, що вони пов'язані із смертю ОСОБА_4

Вирішуючи питання про стягнення моральної шкоди, яку потерпіла оцінила у 100 000 грн., суд виходить з того, що у зв'язку із смертю брата потерпіла та її сім'я зазнала глибокого душевного болю, який полягає в морально-психічних стражданнях, які вони перенесли, їм необхідно буде докладати значних зусиль фізичного та морального характеру для відновлення своєї нормальної та здорової життєдіяльності. Суд визнає, що вимушені зміни у житті потерпілої зумовлені вказаною подією, носять значний характер, а цілковите відновлення попереднього укладу життя та душевного спокою є неможливим.

За загальним правилом розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (ч.3 ст.23 ЦК України).

Всі вищенаведені обставини в дотримання вимог ст.23 ЦК України враховуються судом при з'ясуванні питання про обґрунтованість заявленого позивачем розміру моральної шкоди. Тому на підставі всього вищенаведеного, керуючись засадами розумності та справедливості, суд вважає, що заявлені цивільним позивачем вимоги про стягнення моральної шкоди в сумі 100 000 гривень, завданої злочином, із врахуванням інших наведених вище фактичних обставин, що підтверджують значний характер та інтенсивність моральних страждань заслуговує на увагу та не є завищеним. Вимоги цивільного позову в цій частині підлягають до задоволення повністю.

Обставини, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження, чи є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності відсутні.

Після набрання вироком законної сили зняти арешт з майна, накладений відповідно до ухвали Виноградівського районного суду Закарпатської області (а.п.41-43, т.1).

Речові докази підлягають вирішенню в порядку ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати на проведення судової дактилоскопічної експертизи у сумі 429 грн., у відповідності до ст.124 КПК України необхідно стягнути з ОСОБА_1

Запобіжний захід відносно ОСОБА_18 не застосований.

Керуючись ст.ст. 94, 100, 370, 371, 373-376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Перекваліфікувати дії інкриміновані ОСОБА_1 з ч.2 ст.121 КК України на ч.1 ст.119 КК України.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.119 КК України, призначивши їй покарання у виді позбавленні волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, від відбування призначеного покарання, якщо вона протягом іспитового строку у 2 роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї судом обов'язки в порядку ст.76 КК України:

- періодично з'являтися для реєстрації до органів пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Після набрання вироком законної сили зняти арешт з майна, накладений відповідно до ухвали Виноградівського районного суду Закарпатської області (а.п.41-43, т.1).

Речові докази:

- "DVD-R" диск марки "SONY", приєднаний до матеріалів справи, залишити при матеріалах кримінального провадження (а.п..90, Т.2);

- два кухонні ножі, жіночі капці, передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Виноградівського ВП Берегівського ВП ГУНП в Закарпатській області (а.п. 109-112, Т.2) повернути ОСОБА_1, як законному власнику;

- два недопалки марки "Ротманс", відрізок матерії з поверхні матрацу на якому наявна речовина бурого кольору, ззовні схожа на кров, два змиви крові з підлоги, білу ганчірку зі слідами бурого кольору, два сліди папілярних ліній пальців рук, що були вилучені з поверхні холодильника, зрізи нігтів пальців рук, зразки крові та відображення слідів пальців та долонь рук, червону чоловічу футболку марки "Adidas", синю джинсову сорочку, синю чоловічу жилетку, чорний з білим орнаментом чоловічий светр, чорний чоловічий светр, темно-синю чоловічу кофту, червоно-зелено-фіолетову зимову куртку, чорні спортивні штани, чорні з білими смугами спортивні штани, дві чорні шкарпетки, передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Виноградівського ВП Берегівського ВП ГУНП в Закарпатській області (а.п.109-112, Т.2) - знищити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Закарпатського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру судові витрати у загальній сумі 429 (чотириста двадцять дев'ять) гривні 00 копійок (а.п.18, т.2).

Цивільний позов задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, мешканки АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_8, що зареєстрована та проживає в АДРЕСА_3, матеріальну шкоду у розмірі 22 850 (двадцять дві тисячі вісімсот п'ятдесят) грн. 61 коп. та моральну шкоду у сумі 100 000 (сто тисяч) грн. 00 коп.

В іншій частині цивільного позову відмовити за недоведеністю.

На вирок може бути подана апеляція до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, через районний суд.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а копія вироку обвинуваченому та прокурору підлягає врученню негайно після проголошення.

ГоловуючийА. В. Кашуба