Рішення № 79149399, 09.01.2019, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2/537/159/2019

Справа № 537/4836/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.01.2019 Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:

головуючого судді Фадєєвої С.О.,

за участі секретаря судових засідань ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Кременчуцький сталеливарний завод» до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» звернувся до суду із позовною заявою, де просить ухвалити рішення, яким визнати відповідача ОСОБА_2 такою, що втратила право користування жилим приміщенням в гуртожитку по вул. Декабристів 28, кімн. 105 ліжко-місце, корпус «А» в м. Кременчуці внаслідок відсутності понад встановлені строки (шість місяців) та стягнути судові витрати.

На обґрунтування позову представником зазначено, що у власності ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» перебуває гуртожиток № 28 по вул. Декабристів в м. Кременчуці, загальною площею 5812 кв.м. для проживання робітників, які працюють на даному підприємстві. Згідно ордеру № 11 від 09.08.2013 ОСОБА_2 було заселено до гуртожитку та виділено в користування житлову пощу в кімнаті № 105. Відповідач зареєстрована за вищевказаною адресою, однак, починаючи з березня 2017 року у гуртожитку не проживає, що підтверджується актами про непроживання. З урахуванням викладеного вважає, що відповідач втратила право користування житловим приміщенням, тому просить позов задовольнити.

Позивач ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» свого представника в судове засідання не направив, згідно позовної заяви просить розгляд справи проводити у відсутність представника, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з»явилася з невідомих суду причин, про день та час слухання справи повідомлялася належним чином шляхом як надіслання судових повісток за її місцем реєстрації, які повернулися на адресу суду з відміткою Українського державного підприємства поштового зв»язку «Укрпошта» «за закінченням строку зберігання», так і через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Відповідно до ч.1 ст. 128 ЦПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи. Таким чином, відповідач ОСОБА_2 є такою, що належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи.

Відзиву на позову заяву та будь-яких клопотань до суду від відповідача не надходило, у зв»язку з чим суд, відповідно до положень ч.8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвали заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з»явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

На підставі наявних у справі доказів, зі згоди представника позивача, який не заперечує проти заочного розгляду справи, суд ухвалив розгляд справи, відповідно до ст. 280 ЦПК України, проводити заочно.

У зв»язку з неявкою сторін в судове засідання, на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши і оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд приходить до висновку, що позов ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст.2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Спосіб захисту, обраний позивачем, відповідає способам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених статтею 16 ЦК України.

У відповідності до ч. 1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що гуртожиток за адресою Полтавська область, м. Кременчук, вул.. Декабристів, 28 знаходиться на балансі ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод», що підтверджується копією інвентарної картки № 1 обліку основних коштів.

Згідно ч. 2 ст. 128 ЖК України, жила площа в гуртожитку надається одиноким громадянам і сім'ям, які мають право проживати у гуртожитках, за рішенням адміністрації підприємства, установи, організації або органу місцевого самоврядування, у власності чи управлінні яких перебуває гуртожиток. Статтею 129 ЖК України передбачено, що на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації, орган місцевого самоврядування видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою про вселення на надану жилу площу в гуртожитку.

Як вбачається з матеріалів справи ордер на кімнату 105 корпус «А» по вул. Декабристів, 28 у м. Кременчуці виданий на ім.»я ОСОБА_2 09.08.2013 року на підставі спільного рішення адміністрації підприємства та профсоюзного комітету від 31.07.2013 (а.с.6). Також між ПАТ «КСЛЗ» та ОСОБА_2 укладено договір № 11 від 09.08.2013 найму житла в гуртожитку.

Згідно інформації з реєстру територіальної громади міста Кременчука, ОСОБА_2 на час розгляду даної справи зареєстрована як проживаюча за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 (лист № 8129/01-27 від 06.11.2018). Цей факт підтверджений також довідкою про склад сім»ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, виданою 22.10.2018 ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» ( а.с.17), та карткою реєстрації особи (а.с.20).

Наказом (розпорядженням) ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» за № 1158 від 22.01.2015 ОСОБА_2 звільнена з підприємства у зв»язку зі скороченням штату працівників підприємства на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України.

Згідно актів від 26.03.2018, 20.04.2018, 31.05.2018, 26.06.2018, 20.07.2018, 27.08.2018, 28.09.2018, 22.10.2018, що складені комісією в складі працівників ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод», ОСОБА_2 в кімнаті 105 корпус А по вул. Декабристів, 28 в м. Кременчуці не проживає з 2015 року, місце її фактичного проживання невідоме.

Згідно ст. 71 ЖК УРСР, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. За статтею 72 ЖК УРСР визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач ОСОБА_2 зареєстрована як проживаюча в гуртожитку, що перебуває на балансі позивача, але з 2015 року у кімнаті 105 в будинку 28 по вул. Декабристів в м. Кременчуці не проживає.

Відповідно до ч.ч.1,5 ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ч.ч.1,2 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідач ОСОБА_2 доказів поважності непроживання за місцем реєстрації суду не надала.

За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, оскільки відповідач понад три роки без поважних причин не проживає в гуртожитку, що знаходиться на балансі ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод», а тому може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщенням. Реєстрація у жилому приміщенні відповідача, в якому вона фактично не проживає, порушує право позивача на користування та володіння майном.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача сплачений ним судовий збір при подачі позову до суду у розмірі 1762 грн.

Керуючись ст. 2, 13, 15, 16, 76-78, 81, 141, 223, 265, 280, 282 ЦПК України, ст. 405 ЦК України, суд,

у х в а л и в :

Позовну заяву публічного акціонерного товариства «Кременчуцький сталеливарний завод» (місце знаходження: 39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Івана Приходька, буд. 141) до ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце реєстрації: 39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Декабристів, буд. 28, кімн. 105) про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням – задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування жилим приміщенням в гуртожитку по вул. Декабристів, буд. 28, кімн. 105, ліжко-місце, корпус «А» у м. Кременчуці Полтавської області.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства «Кременчуцький сталеливарний завод» 1 762 грн. сплаченого судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Суддя С.О. Фадєєва

Повний текст рішення виготовлено та проголошено о 14 год. 30 хв. 14 січня 2019 року