Ухвала суду № 79148929, 11.01.2019, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/202/19

Провадження № 1-кс/428/152/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2019 року м. Сєвєродонецьк

Слідчий суддя Сєвєродонецького міського суду Луганської області Кордюкова Ж.І., за участю секретаря судового засідання Чумак Ю.А., прокурора відділу прокуратури Луганської області Карпової І.А., підозрюваного ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сєвєродонецького міського суду Луганської області клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та додані до клопотання матеріали кримінального провадження №12018130000000265 від 17.09.2018 року стосовно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця АДРЕСА_1 громадянина України, українця, з неповною вищою освітою, неодруженого, не перебуваючого на обліку у лікарів нарколога і психіатра, не має на утриманні неповнолітніх дітей, не є людиною з інвалідністю, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

10.01.2019 року до слідчого судді надійшло вищевказане клопотання.

Обґрунтовуючи внесене клопотання сторона кримінального провадження вказує, що СУ ГУНП в Луганській області здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, зареєстрованому у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12018130000000265 від 17.09.2018 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2 у невстановлений в ході досудового розслідування час, в невстановленому місці, у невстановленої особи, незаконно придбав та зберігав з метою збуту за адресою: АДРЕСА_1, психотропну речовину, а саме: амфетамін.

18.11.2018 року об 11-00 год. з метою викриття і документування факту вчинення злочину та особи, яка його вчиняє, а саме: викриття у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та збуті психотропної речовини-амфетамін, особі, анкетні дані якого змінено на ОСОБА_4, вручені грошові кошти у сумі 750 гривень, які були призначені для проведення оперативної закупки психотропної речовини-амфетамін, після чого останній направився в заздалегідь обумовлене з ОСОБА_2 місце, а саме: за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк. вул. Єгорова, навпроти будинку №32.

18.11.2018 року ОСОБА_2, не відмовляючись від свого злочинного умислу, прийшов в заздалегідь обумовлений час та місце, а саме: на ділянку місцевості, яка розташована навпроти будинку №32 по вул. Єгорова. м. Сєвєродонецьк Луганської області, де ОСОБА_2 шляхом рукостискання передав ОСОБА_5 один прозорий поліетиленовий пакет, в середині якого містилася порошкоподібна речовина білого кольору, після чого ОСОБА_5 передав ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 750 гривень, які раніше були вручені останньому для придбання психотропної речовини-амфетамін.

18.11.2018 року в період часу з 11-07 год. до 11-25 год., під час проведення огляду місця події навпроти будинку №40, який розташований по проспекту Центральний, м. Сєвєродонецьк Луганської області, ОСОБА_5, добровільно видав працівникам поліції прозорий поліетиленовий пакет, всередині якого містилася порошкоподібна речовина білого кольору, яка відповідно до висновку експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів №19/113/8-2/1099е від 19.12.2018 року містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, маса якого 0,8475 грама.

09.01.2019 року органом досудового розслідування складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, яке відповідно до ч. 1, 2 ст. 278 КПК України вручено останньому.

Сторона кримінального провадження у своєму клопотанні зазначає, що підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні та продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється. Про зазначені ризики окрім тяжкості покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним за вчинене кримінальне правопорушення, свідчать обставини, що підозрюваний ОСОБА_2 неодружений, не має постійного місця роботи, джерела доходів та не має на утриманні неповнолітніх дітей; за власною ініціативою здійснював систематично злочинну діяльність, яка призводить до неконтрольованого обігу психотропних речовин; отримав копії матеріалів кримінального провадження, де вказані анкетні данні осіб, які були залучені до слідчих (розшукових) заходів; а також обрання більш м'якого запобіжного заходу спонукатиме його до втечі. Разом із тим, слідчий вказує, що оскільки підозрюваний не сприяє органам досудового розслідування у встановлені істини по кримінальному провадженню, для забезпечення його належної поведінки буде достатньо обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор Карпова І.А. в судовому засіданні повністю підтримала подане клопотання, підтвердила доводи, викладені в його обґрунтування. Зазначила, що наявні ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні та продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється. Просила застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2, що буде достатнім для забезпечення його належної поведінки.

Підозрюваний ОСОБА_2 у судовому засіданні не визнав свою вину у скоєнні кримінального правопорушення. Пояснив, що він навчається на першому курсі у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля. Гроші, які йому були передані, є боргом, який йому повернули. Заперечував щодо застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого.

Захисник Оковітов Р.В. в судовому засіданні заперечував щодо застосування відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляду тримання під вартою. Вважає, що підозра є необґрунтованою, оскільки базується на свідченнях свідків, які наркозалежними особами і надають свідчення, які їм відомі від інших осіб. Особа, яка проводила закупівлю наркотичного засобу, зникла з поля зору на 5-7 хвилин, а потім з'явилася. Ризики, зазначені у клопотанні, нічим не підтверджуються. Не погоджується з доводами прокурора про відсутність у підозрюваного міцних соціальних зав'язків, оскільки він навчається і все своє життя проживає у АДРЕСА_1 де проживають його батьки. Отже відсутні підстави для застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, додані до клопотання, слідчий суддя встановив наступне.

Частиною першою ст. 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Відповідно до п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2 слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Приходячи до такого висновку слідчим суддею враховано позицію Європейського суду з прав людини, викладену у п.79 рішення у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 року, згідно якої питання обґрунтованості тривалості тримання під вартою не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних його обставин. Таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи, а також, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу.

Наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, повністю підтверджується матеріалами, доданими до клопотання, а саме:

- протоколами допиту свідка ОСОБА_5 від 19.11.2018 року та від 20.11.2018 року;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 17.10.2018 року;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 17.10.2018 року та від 20.11.2018 року;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 21.12.2018 року;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 21.12.2018 року;

- протоколом огляду місця події від 18.11.2018 року, під час якого зафіксовано вручення грошових коштів ОСОБА_5 в сумі 750 грн. для проведення оперативної закупки психотропної речовини у ОСОБА_2;

- протоколом огляду місця події від 18.11.2018 року, згідно якого ОСОБА_5 видав один прозорий поліетиленовий пакет, в середині якого містилася порошкоподібна речовина білого кольору, яка зовні нагадує психотропну речовину амфетамін;

- висновком експерта №19/113/8-2/1099е від 19.12.2018 року;

- протоколом огляду речей від 30.11.2018 року - додатку до протоколу про проведення негласної слідчої (розшукової) дії, передбаченої ст. 260 КПК України - аудіо-, відеоконтролю особи від 16.11.2018 року, у вигляді оптичного носія інформації диску «Verbatim 4.7 gb 16х 120min» інв.315;

- протоколом огляду речей від 12.12.2018 - додатку до протоколу про проведення негласної слідчої (розшукової) дії, передбаченої ст. 263 КПК України - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, у вигляді оптичного носія диску «Verbatim 4.7 gb 16х 120min» інв. 308.

На вказаній стадії процесу слідчий суддя позбавлений можливості аналізувати матеріали кримінального провадження та добуті органом досудового розслідування докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Зв'язок підозрюваного ОСОБА_2 з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дає підстави вважати, що підозра ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, є обґрунтованою.

ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, за скоєння якого може бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років, та яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.

Стороною кримінального провадження з урахуванням п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження встановлена наявність ризиків, передбачених у ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_2 може спробувати переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні та продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється.

Враховуючи практику Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (справа «Панченко проти Росії»). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (справа «Бекчиєв проти Молдови»).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 лютого 2015 року по справі «Подвезько проти України» зазначив, що ризик того, що обвинувачений може переховуватися, не може оцінюватися виключно на підставі ступеня тяжкості можливого покарання. Він має оцінюватися з урахуванням ряду інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки переховування, або довести, що така можливість є настільки незначною, що може не виправдати досудове тримання під вартою.

Про наявність існування ризику, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду окрім тяжкості покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_2 у разі визнання його винним за вчинене кримінальне правопорушення, свідчать обставини, що підозрюваний неодружений, не має постійного джерела доходів та не має на утриманні неповнолітніх дітей.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини по справі «Клоот проти Бельгії» серйозність обвинувачення може слугувати для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та тримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідним в аспекті обставин справи, зокрема біографії та характеристики особи, про яку йдеться.

Слідчий суддя вважає, що в судовому засіданні не було доведено існування ризиків того, що підозрюваний ОСОБА_2 може незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні та продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, оскільки у матеріалах, доданих до клопотання, відсутні будь-які відомості на підтвердження вказаних ризиків.

Оцінюючи встановлені в судовому засіданні обставини у сукупності з наданими доказами, слідчий суддя приходить до висновку про доведеність існування ризику - можливості переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. Разом із тим слідчий суддя враховує вищевказані обставини, викладені у клопотанні, проте оскільки слідчим суддею не встановлено обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, вважає, що до підозрюваного ОСОБА_2 може бути застосований більш м'який запобіжний захід у вигляді застави, що буде достатнім для запобігання доведеному ризику та забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_2, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Відповідно ч. 2 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Пунктом 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Отже, слідчий суддя вважає, що сама по собі тяжкість вчиненого злочину, в якому підозрюється особа, та наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, не є достатньою підставою для застосування запобіжного заходу, яким є тримання під вартою, без урахування інших обставин кримінального провадження та особи підозрюваного.

Водночас слідчий суддя, на підставі наданих матеріалів, оцінивши в сукупності всі обставини, зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України, враховує: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_2 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим в інкримінованому кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я підозрюваного, його репутацію, відсутність судимостей, майновий стан підозрюваного, відсутність дружини та на його утриманні неповнолітніх дітей, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв'язків.

За таких обставин з урахуванням наявності обґрунтованої підозри, існування ризику та особи підозрюваного, враховуючи, що прокурором у судовому засіданні не доведено недостатності застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні, слідчий суддя вважає можливим клопотання задовольнити частково та застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі у 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 76840 гривень, який враховуючи майновий, сімейний стан підозрюваного та тяжкість вчинення злочину, достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків і не буде завідомо непомірним для нього, в тому числі відповідатиме конкретній меті, визначеній у КПК України.

Окрім цього, застосовуючи відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді застави, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного обов'язки, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування вказаного клопотання.

Керуючись вимогами ст. ст. 40, 110, 131-132, 176-179, 182, 183, 184, 193-194, 196-197, 205, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 76840 (сімдесят шість тисяч вісімсот сорок) гривень, яку необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, отримувач - ТУ ДСА України в Луганській області, код отримувача за ЄДРПОУ - 26297948, банк отримувача - Держказначейська служба України м. Київ, код банку отримувача (МФО) - 820172, рахунок отримувача - 37317017002672, призначення платежу: застава № справи з ухвали суду, П.І.Б. платника застави, ЄДРПОУ Сєвєродонецького міського суду Луганської області - 05381484.

Відповідно до ч. 6 ст. 182 КПК України підозрюваний ОСОБА_2 не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому СУ ГУНП в Луганській області Труфанову В.Ю.

Покласти на ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого СУ ГУНП в Луганській області, який здійснюватиме досудове розслідування, прокурора та суду за першою вимогою;

- не відлучатися із смт. Борівське м. Сєвєродонецьк Луганської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця проживання;

- утриматися від спілкування зі свідками щодо кримінального провадження №12018130000000265 від 17.09.2018 за ч. 1 ст. 307 КК України;

- здати на зберігання органу досудового розслідування паспорт громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Вказані обов'язки покладаються на ОСОБА_2 строком на два місяці, який починається з моменту внесення застави.

Ухвала в частині покладених на підозрюваного обов'язків діє протягом двох місяців, а саме з 10.01.2019 року по 10.03.2019 року, включно, та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

З моменту застосування запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний ОСОБА_2 зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі невиконання вищеперелічених обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Відмовити у задоволенні решти вимог клопотання.

Копію ухвали направити до Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області, для забезпечення контролю за поведінкою підозрюваного ОСОБА_2 під час дії відносно нього запобіжного заходу у вигляді застави.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Повний текст ухвали оголошений 11.01.2019 року.

Слідчий суддя Ж. І. Кордюкова