Ухвала суду № 79148651, 14.01.2019, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/718/2017

Справа № 428/11288/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2019 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Олійник В.М.,

за участю секретаря судового засідання Лисенко Л.Ю.,

прокурора Онофрейчука М.С., Новохацької І.Г.,

захисника Толокольнікова С.В.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Сєвєродонецька матеріали кримінального провадження у відношенні:

ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.185, ч.1 ст.162, ч.3 ст.185, ч.2 ст.15 ч.3 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Сєвєродонецького міського суду Луганської області знаходяться матеріали кримінального провадження у відношенні ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.185, ч.1 ст.162, ч.3 ст.185, ч.2 ст.15 ч.3 ст.185 КК України.

Прокурором у підготовчому судовому засіданні було заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.1 ст.162, ч.3 ст.185, ч.2 ст.15 ч.3 ст.185 КК України, його провина підтверджується зібраними у провадженні доказами.

Під час слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.1 та п.5 ч.1 ст.177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Про існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України свідчать такі обставини, як тяжкість покарання, що йому загрожує в разі визнання його винуватим у скоєнні кримінальних правопорушень, у вчинені яких він обвинувачується, вагомість наявних доказів по справі, а також те, що ОСОБА_2. не працює, не має постійного джерела доходу, більшість інкримінованих злочинів були вчинені ОСОБА_2. повторно, відсутність міцних соціальних зв'язків, оскільки постійного місця роботи або навчання не має.

Враховуючі зазначені обставини, застосування до обвинуваченого більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не може бути достатнім для запобігання зазначеним ризикам.

Вислухавши заявлене прокурором клопотання, думку обвинуваченого та його захисника, які заперечували проти клопотання прокурора, крім того захисник обвинуваченого заявив клопотання про зміну обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, мотивуючи відсутністю підстав для запобіжного заходу обраного раніше, суд дійшов наступних висновків.

Згідно реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_2, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018130370002929, ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 22.11.2018 у відношенні обвинуваченого були застосовані заходи забезпечення кримінального провадження, у вигляді тримання під вартою.

Згідно ст.315 КПК України під час підготовчого судового розгляду суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати шістдесяти днів.

Згідно ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, наявність судимостей у обвинуваченого тощо.

Розглядаючи питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому, суд враховує характеризуючи та особистісні відомості обвинуваченого, його майновий стан та стан здоров'я, міцність соціальних зав'язків, наявність постійного місця проживання, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання винуватим у вчиненні злочинів, що йому інкримінуються, а також те, що злочин за ч.1 ст.162 КК України, є злочином невеликої тяжкості, злочини за ч.2 ст.185 КК України, є злочинами середньої тяжкості, злочин за ч.3 ст.185 КК України, є тяжким злочином, за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі строком до 10 років, а отже більш м'який запобіжний захід аніж тримання під вартою не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

При цьому відповідно до ст. 178 КПК України суд враховує, що ОСОБА_2 хоча і має місце постійного проживання, однак ніде не працює, не одружений, на утримані неповнолітніх дітей не має, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зав'язків за місцем постійного проживання. Також на момент вчинення злочинів, які інкримінується обвинуваченому ОСОБА_2, останній не працював, не мав постійного джерела доходу, раніше був неодноразово засуджений за вчинення корисних злочинів та знов обвинувачується у скоєнні корисних злочинів. На момент обрання запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_2 в провадженні суду перебувало кримінальне провадження у відношенні нього, однак це не зупинило його від скоєння нових аналогічних корисливих кримінальних правопорушень. Крім того, потерпілі, свідки по справі не допитані, а тому в разі обрання більш м'якого запобіжного заходу ОСОБА_2, він може переховуватись від суду, вчинити нове кримінальне правопорушення.

Також на теперішній час суду не надано відомостей щодо неможливості тримання обвинуваченого під вартою у слідчому ізоляторі.

З рішення Європейського суду з прав людини у справі Харченко проти України від 10.02.2011 року видно, що тримання під вартою, як запобіжний захід, може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи (див., серед інших джерел, рішення у справі «Лабіта проти Італії» (980_009 ) (Labita v. Italy), [GC], N 26772/95, п. 153, ECHR 2000-IV).

Таким чином, суд приходить до висновку, що обставини по справі з часу обрання запобіжного заходу не змінились, підстави обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не відпали, докази в судовому засіданні не перевірені в повному обсязі, а значить ризики, передбачені ст.177 КПК України, не зменшились, що унеможливлює скасування або обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2, тому клопотання прокурора підлягає задоволенню, а запобіжний захід - продовженню строком на 60 днів.

Оскільки, суд дійшов висновку про те, що підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченому немає, так як наявні на час розгляду справи ризики не усунені, тому у задоволенні клопотання захисника слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 314, 315 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 задовольнити.

Строк дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою продовжити строком на 60 днів, а саме по 14 березня 2019 року, включно.

У задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу обвинуваченому відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, а також спрямувати до відповідного слідчого ізолятора для виконання.

Суддя В. М. Олійник