Постанова № 7914541, 11.02.2010, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 лютого 2010 року справа 2а-24854/09/1270

Категорія 2.11.1

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Ушакова Т.С.,

при секретарі: Юрченко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЮД-КЕМІ АЛВІГО КЕТЕЛІСТС УКРАЇНИ» до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області про зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

07 серпня 2009 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЮД-КЕМІ АЛВІГО КЕТЕЛІСТС УКРАЇНИ» , звернувся з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області в якому просить зобов’язати Державну податкову інспекцію у м. Сєвєродонецьку Луганської області надати висновок про бюджетне відшкодування податку на додану вартість за листопад 2008 року в сумі 499977 грн. до відділу державного казначейства м. Сєвєродонецька Луганської області, а також стягнути судові витрати в розмірі 3,40 грн. В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЮД-КЕМІ АЛВІГО КЕТЕЛІСТС УКРАЇНИ» є платником податку на додану вартість та зареєстровано у встановленому ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» порядку. 22.12.2008 року в порядку, визначеному п.7.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» ТОВ «ЗЮД-КЕМІ АЛВІГО КЕТЕЛІСТС УКРАЇНИ» до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області було надано податкову декларацію на додану вартість за листопад 2008 року із розрахунком та заявою бюджетного відшкодування, який становить 499977 грн., а також зазначену декларацію у визначений законом строк було надано відділу державного казначейства в м. Сєвєродонецьку Луганської області. Відповідно до п.7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» відповідач до 01.03.2009 року мав зробити остаточний висновок про правомірність заявленої до відшкодування суми податку на додану вартість, або перевищення цієї суми. Складання будь-якого проміжного документу не передбачено Законом. Відповідач у п’ятиденний термін після закінчення перевірки, тобто до 06.03.2009 року мав надати відділу Державного казначейства у м. Сєвєродонецьку висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Тобто, податковий орган, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість, у тому числі за бюджетними відшкодуваннями, повинен діяти у спосіб, передбачений законом, а саме за наслідками перевірок, або надати висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування надіславши платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначити підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування. Однак, відповідачем до теперішнього часу не надано до відділу Державного казначейства у м. Сєвєродонецьку луганської області висновку про відшкодування сум ПДВ за листопад 2008 року в сумі 499977 грн. та не повідомлено ТОВ «ЗЮД-КЕМІ АЛВІГО КЕТЕЛІСТС УКРАЇНИ» у наданні бюджетного відшкодування.

У ході судового розгляду представник позивача надав заяву про залучення до участі у справі у якості другого співвідповідача Головне управління Державного казначейства України в Луганській області, та заяву про зміну позовних вимог, у якій просив, визнати дії Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області; стягнути з бюджету налишкове сплаченого податку на додану вартість ТОВ «ЗЮД-КЕМІ АЛВІГО КЕТЕЛІСТС УКРАЇНИ» за листопад 2008 року в сумі 499977 грн. а також стягнути з Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області на користь ТОВ «ЗЮД-КЕМІ АЛВІГО КЕТЕЛІСТС УКРАЇНИ» витрати з уплати держмита у сумі 1703,40 грн.

Представник відповідача позовні вимоги не визнали посилаючись на те, що станом на 07.12.2009 року по податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2008 року сума невідшкодованого ПДВ становить 499977 грн., із них: підтверджено за результатами документальних перевірок 368770,61 грн.; не підтверджено 131206,39 грн. у зв’язку з відсутністю підтвердження податкового кредиту по ланцюгу постачання по СГД, по яких сформовано податковий кредит за жовтень 2008 року; ТОВ НВФ «Стелс» у якого було придбано мідь анодну. Сума податку на додану вартість за податковими накладними становить 112882,50 грн.; ТОВ ПМТЗ «Інженерний центр Реагент» у якого було придбано мідний купорос, сума податку на додану вартість за податковими накладними становить 36990 грн. Таким чином, ДПІ в м. Сєвєродонецьку Луганської області із заявленої до відшкодування суми податку на додану вартість по декларації за листопад 2008 року підтверджене лише 369770,61 грн.

Представник Головного управління державного казначейства України в Луганській області позовні вимоги не визнав, суду пояснив, що до теперішнього часу до Головного управління державного казначейства України в Луганській області не надходило відповідних документів, на підставі яких можливо здійснити відшкодування податку на додану вартість позивачу ТОВ «ЗЮД-КЕМІ АЛВІГО КЕТЕЛІСТС УКРАЇНИ».

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судовчинства встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Справи за участю Державних податкових інспекцій є адміністративними, оскільки відповідають вимогам пункту 1 частини першої статті 3 КАС стосовно визначення адміністративної справи.

Пункт 4 частини першої статті 17 КАС України визначає, що до компетенції адміністративних судів відносяться спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадах, встановлених законом.

Окрім того, такі справи не підпадають під перелік публічно-правових справ, визначених частиною другою статті 17 КАС, на які не поширюється компетенція адміністративних судів.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності є Закон України «Про державну податкову службу в Україні».

Відповідно до ч.1 ст. 13 Закон України «Про державну податкову службу в Україні» посадові особи органів державної податкової служби зобов’язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЮД-КЕМІ АЛВІГО КЕТЕЛІСТС УКРАЇНИ» 12.02.2001 року зареєстровано як юридична особа Виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської Ради Луганської області за №1 383 105 0014 000004 (арк. справи 6).

Спеціальним законом, який визначає платників податку на додану вартість, об’єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету є Закон України «Про податок на додану вартість».

22 грудня 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЮД-КЕМІ АЛВІГО КЕТЕЛІСТС УКРАЇНИ» було подано до ДПІ ві м. Сєвєродонецьку Луганської області податкову декларацію з податку на додану вартість, в якій зазначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню в розмірі 499977 грн.(а.с.12-13).

Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів.

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Пунктом 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Зазначений пункт надає загальне поняття "бюджетне відшкодування" та є відсилочною нормою, оскільки безпосередньо не встановлює порядок визначення суми бюджетного відшкодування, а відсилає до інших норм цього Закону.

Відповідно до пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до пп. 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Згідно з п.4 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації та Державного казначейства України 02.07.97р. № 209/72 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 21.05.2001р. № 200/86) і зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 08.06.2001р. за № 489/5680, (далі - Порядок 209) відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.

Згідно зі ст. 48 Бюджетного кодексу України в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України, у тому числі операцій з коштами державного бюджету та розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів, контролю бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів.

Суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки податковим органом у в строк, передбачений законом не було проведено виїзну перевірку з підстав не відповідності суми бюджетного відшкодування суми заявлені у податковій декларації та не було надіслано позивачу податкового повідомлення-рішення, тобто фактично відповідач визнав суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню, вказану в податковій декларації з податку на додану вартість.

Враховуючи наявні у матеріалах справи докази, суд погоджується з доводами позивача щодо правильності визначення податкових зобов'язань, а також правильності визначення суми бюджетного відшкодування та суми податкового кредиту, на думку суду обов'язковість проведення зустрічних перевірок визначається податковими органами самостійно, однак проведення податковим органом такої перевірки не може подовжити визначений Законом термін відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість, тому позовна вимога щодо стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості по деклараціях за листопад 2008 року в сумі 499977 грн. грн. підлягає задоволенню.

Питання по судових витратах вирішується наступним чином, відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168 /97-ВР від 03.04.1997 р., ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЮД-КЕМІ АЛВІГО КЕТЕЛІСТС УКРАЇНИ» до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області, Головного управління державного казначейства України в Луганській області про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за листопад 2008 року задовольнити повністю.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЮД-КЕМІ АЛВІГО КЕТЕЛІСТС УКРАЇНИ» (93403, м.Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова,5-И3/1 код ЄДРПОУ 31337612) бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за листопад 2008 року у розмірі 499977 (чотириста дев’ятсот дев’яносто дев’ять тисяч дев’яносто сімдесят сім ) грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЮД-КЕМІ АЛВІГО КЕТЕЛІСТС УКРАЇНИ» (93403, м.Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова,5-И3/1 код ЄДРПОУ 31337612) витрати по сплаті судового збору (державного мита) у сумі 1703,40 (одна тисяча сімсот три гривні сорок копійок) грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції

Повний текст постанови складено та підписано 15 лютого 2010 року.

СУДДЯ