
Справа № 515/236/18
Провадження № 2/515/114/19
Татарбунарський районний суд Одеської області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 січня 2019 року. Татарбунарський районний суд Одеської області в складі:
головуючого - судді Тимошенка С.В.
за участю: секретаря судових засідань Коренчук О.Е.
представника позивача - адвоката ОСОБА_2
представників відповідача (за довіреністю) Шидерової Н.С., ОСОБА_4,
ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Татарбунари Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк»
про визнання підвищення процентної ставки кредитного договору в
односторонньому порядку неправомірним, зобов'язати здійснити
перерахунок відсотків згідно з кредитним договором № 355 від 27.
04.2007 р. за період з 24.06.2016 р. по 01.09.2017 р.,
В С Т А Н О В И В:
19 лютого 2018 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовною заявою до публічного акціо- нерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеське обласне управ- ління АТ «Ощадбанк», в якій просив визнати неправомірним підвищення Банком процентної став- ки кредитного договору в односторонньому порядку та зобов'язати Банк здійснити перерахунок відсотків згідно з кредитним договором № 355 від 27.04.2007 р. за період з 24.06.2016 р. по 01.09. 2017 р., посилаючись на наступне.
27 квітня 2007 року між ним та ВАТ «Державний ощадний банк України» був укладений кре- дитний договір № 355 на суму 50 000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15% річних, з кінцевим терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 27 квітня 2012 року. У зв'язку з виниклою фінансовою неспроможністю сплачувати кредит виникла заборгованість. З цього приводу ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеське обласне управ- ління АТ «Ощадбанк» звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з нього кредитної за- боргованості у розмірі 35 567 грн.16 коп. Вказував, що при ознайомленні з позовом та доданими до нього документів, а саме розрахунками заборгованості за окремими видами платежів станом на 01.09.2017 р., йому стало відомо, що по укладеному кредитному договору банк в односторон- ньому порядку з 24.06.2016 р. по 01.09.2017 р. збільшив процентну ставку з 15 % до 33% (з амплі- тудою коливань за спаданням з 33% до 25%). Вважає, що підвищення в односторонньому порядку процентної ставки по кредитному договору є неправомірним, оскільки кредитним договором не передбачена одностороння зміна процентної ставки. Банком будь-яких повідомлень про зміну про- центної ставки йому не надіслано, крім того, будь-яких додаткових угод з банком про збільшення процентної ставки кредитного договору він не укладав, тому збільшення процентної ставки згідно додатків до розрахунків є протиправним. Банком порушені вимоги законів України «Про захист прав споживачів» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони ба- нкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку», тому просив визнати підвищення процентної ставки неправомірним та зобов'язати від- повідача здійснити відповідний перерахунок.
03 квітня 2018 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник АТ «Ощадбанк» вказував, що вимоги позивача є необґрунтованими та такими що не підлягають задо- воленню з наступних підстав. 27 квітня 2007 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_6 укладено кредитний договір № 355, відповідно до умов якого банк зобов'язався надати позичальнику 50 000 грн., а останній зобов'язався прийняти, належним чином використати, повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 15% річних, з термі- ном остаточного погашення кредиту не пізніше 27 квітня 2012 року. В грудні 2017 року банк звер- нувся до суду з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_6 заборгованості за кредитним дого- вором в сумі 35567,16 грн., в обґрунтування заборгованості банком надано розрахунок, згідно з додатком 1, до якого відсоткова ставка нарахована за період з 27.04.2007 р. по 27.04.2012 р. у ро- змірі 15% річних. Відповідно до п.1.6.1. кредитного договору, проценти за користування кредит- ними коштами нараховуються банком щомісячно методом факт/факт на фактичний залишок за- боргованості за кредитом, починаючи з дати видачі кредиту до моменту закінчення терміну, на який надано кредит. Тобто, з розрахунку заборгованості за кредитним договором № 355 від 27.04. 2007 р. вбачається, що відсотки за користування кредитними коштами банком були розраховані зі ставки 15% річних та за період з 27.04.2007 р. по 27.04.2012 р.
Згідно п.4.1.1. кредитного договору, за порушення взятих на себе зобов'язань по поверненню основної суми кредиту та своєчасній сплаті процентів за користування кредитом, комісійних вина- город та інших платежів за цим договором, позичальник зобов'язується сплатити на користь банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплаченого платежу. Згідно додатку № 2 до розрахунку заборгованості за кредитним договором, пеня нарахована банком за період з 01. 09.2016 р. по 01.09.2017 р. (з урахуванням строку позовної давності в один рік) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплаченого платежу. Згідно додатку № 3 до розрахунку забор- гованості за кредитним договором, банком нарахована пеня за період з 01.09.2016 р. по 01.09.2017 р. (з урахуванням строку позовної давності в один рік) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплаченого платежу. Пеня є штрафною санкцією, яка нараховується з першого дня про- строчення і до тих пір поки зобов'язання не буде виконано. За умовами кредитного договору, за порушення взятих на себе зобов'язань по поверненню основної суми кредиту та своєчасній сплаті процентів за користування кредитом, комісійних винагород та інших платежів, позичальник зобо- в'язується сплатити на користь банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, а оскільки Національний банк України змінює облікову ставку, то за даним кредит- ним договором подвійна облікова ставка НБУ також змінюється, що не залежить від Банку, а чітко передбачено умовами кредитного договору. Таким чином, позивач має помилкове уявлення щодо поняття та нарахування відсотків за користування кредитними коштами та поняття нарахування пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, пені за несвоєчасне погашення кредиту, та плутає підвищення відсоткової ставки за кредитним договором з нарахуванням пені відповідно до подвійної облікової ставки НБУ. Крім того, вказував, що після укладення договору між сторонами виникають зобов'язальні відносини, тому до спорів щодо виконання такого догово- ру положення Закону України «Про захист прав споживачів» не застосовуються.
Представник позивача надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги під- тримав в повному обсязі.
Представник банку у судове засідання не з'явився, надіслав заяву, в якій просив справу роз- глянути у відсутність представника банку, проти позовних вимог заперечив у повному обсязі, про- сив відмовити з підстав, викладених у відзиві на позов № 113.20.-14/27779/2018 від 21.03.2018 р.
Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження у відповідності до ч.5 ст.279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників спра- ви чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального те- хніч ного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 27 квітня 2007 року між ОСОБА_6 та ВАТ «Державний ощадний банк України» укладено кредитний договір № 355, відповідно до умов якого позивач отримав від банку кредит у розмірі 50 000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15% річних з терміном остаточного погашення кредиту до 27.04.2012 р. (а.с.14-15). Договором перед- бачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості за кредитом, сплата нара- хованих за період користування кредитом відсотків, комісії за користування кредитом та інших витрат.
07 червня 2011 року проведено державну реєстрацію зміни до Статуту ВАТ «Ощадбанк», відповідно до яких змінено назву банку з відкрите акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» на публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України».
Як вбачається з розрахунку часткової заборгованості за договором № 355 від 27.04.2007 р. та додатків до нього № 2 та № 3 (а.с.8-13), банком станом на 01.09.2017 р. за період з 01.05.2007 р. по 01.09.2017 р. нарахована пеня: за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом в роз- мірі 5395,28 грн.; та за несвоєчасне погашення кредиту в розмірі 10950,14 грн. Тобто, з розрахунку заборгованості за кредитним договором № 355 від 27.04.2007 р. вбачається, що відсотки за корис- тування кредитними коштами банком були розраховані зі ставки 15% річних та за період з 27.04. 2007 р. по 27.04.2012 р.
Вирішуючи спір, що виник між сторонами з зобов'язальних правовідносин, суд виходить з такого.
За змістом ч.ч.1,2 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Нормами ст.ст.526, 530 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має вико- нуватися належним чином відповідно до умов договору та у визначений у зобов'язанні строк.
Договором, відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як слідує із ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше ма- йно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'я- зання за кожен день простроченого виконання.
Згідно з положеннями ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За загальним правилом (ч.1 ст.13 ЦПК України), суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, кожна з яких, відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За змістом ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень…
Проте, стороною позивача не надано суду необхідних та достатніх об'єктивних доказів про те, що банком неправомірно підвищена процентна ставка за кредитним договором № 355 від 27. 04.2007 р., на підставі яких можливо задоволення позовних вимог, а судом їх не добуто.
В судовому засіданні не було встановлено порушення банком передбаченого договором по- рядку підвищення відсоткової ставки та інформування позивача про її підвищення, тому суд вва- жає безпідставними вимоги ОСОБА_6 щодо визнання такого підвищення неправомірним та зо- бов'язання відповідача здійснити відповідний перерахунок розміру заборгованості.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.7 ст. 141 ЦПК України, якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову пози- вача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсують- ся за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За змістом ч.ч.1,3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняють- ся від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
З урахуванням того, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, позивач у справі звіль- нений від сплати судового збору, при цьому відповідачем судові витрати у справі не понесені, під- став для їх компенсації за рахунок держави немає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.76-81, 83, 89, 141, 258, 259, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Відмовити у позові ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства «Дер- жавний ощадний банк України» в особі філії - Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк» про визнання підвищення процентної ставки кредитного договору в односторонньому порядку непра- вомірним, зобов'язати здійснити перерахунок відсотків згідно з кредитним договором № 355 від 27.04.2007 р. за період з 24.06.2016 р. по 01.09.2017 р.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Тимошенко
Судове рішення № 79144268, Татарбунарський районний суд Одеської області було прийнято 08.01.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 515/236/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: