Рішення № 79143336, 10.01.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/7723/17

Провадження № 2/522/134/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2019 року Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді Бойчука А.Ю.

за участю секретаря Рембач О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області, ОСОБА_2, третя особа: Одеська міська рада про скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області, ОСОБА_2, третя особа: Одеська міська рада, по якому просила:

-скасувати реєстрацію ОСОБА_3 про готовність об'єкта до експлуатації (реконструкції квартири № 63 без зміни цільового призначення та без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_1), замовник ОСОБА_2, реєстраційний запис № ОД 14214289 від 14 жовтня 2014 року, вчинений Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю в Одеській області.

-скасувати Свідоцтво про право власності на нерухоме майно серія і номер: 29861491, видане 21.11.2014 року Реєстраційною службою Одеського міського правління юстиції Одеської області та визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію права власності, на підставі якого було видане свідоцтво про право власності на нерухоме майно на ім’я ОСОБА_2, реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1, паспорт громадянина України серія та номер КМ -20202, виданий Приморським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, на квартиру № 63 в м. Одеса, вул. Канатна,10.

Обґрунтовуючи свої вимоги тим, що Позивач на підставі Договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного 20.09.1999 року, є власником квартири АДРЕСА_2, в якій мешкає разом із своєю сім’єю до цього часу.

З липня 2013 року, отримавши від сусідів, власників суміжних із Об’єктом квартир, нотаріально посвідчені згоди на користування Об’єктом, уклала з КП ЖК «Порто-Франківський» Договір № 5/116 від 12.07.2013 р., відповідно до якого прийняла в оренду зазначене нежитлове приміщення, загальною площею 15,2 кв.м. Як зазначено в п.1.2. Договору, строк дії договору на право користування Об’єктом був визначений: з 19.09.2012 до благоустрою району. Вищезазначеним підтверджується факт законного користування Позивача - ОСОБА_1 Об’єктом (нежитловим приміщенням першого поверху, що розташоване за адресою місто Одеса, вулиця Канатна, будинок 10 (десять), загальною площею 15,0 кв.м.), починаючи з 19.09.2012 року.

Станом на 2012 рік, власником квартири № 63 по вул.Канатна в м.Одесі, яка належить - ОСОБА_2А обставини незаконного збільшення площі якої є предметом дослідження в суді, була ОСОБА_4. Крім того, ОСОБА_4 надала нотаріальну згоду ОСОБА_1 на користування спірним нежитловим приміщенням першого поверху, яке в подальшому остання і викупила у Одеської міської ради.

27 червня 2013 року, відповідно до договору купівлі-продажу, посвідченому державним нотаріусом Шостої державної нотаріальної контори ОСОБА_5, ОСОБА_4 продала квартиру № 63, що знаходиться в м.Одесі по вул.Канатна, 10, ОСОБА_6. Відповідно до п.1 зазначеного договору та Технічного паспорту, виданого КП ОБТІ та РОН» 12.07.2007 року, станом на час укладення угоди квартира складалася в цілому з однієї житлової кімнати та приміщень, житловою площею - 21,2 кв.м, загальної: площею - 29,3 кв.м. та знаходилась на другому поверсі будинку.

13.08.2013 року, ОСОБА_6 відчужила квартиру № 63, що знаходиться в м.Одесі по вул.Канатна, 10, ОСОБА_2, після чого остання 21.11.2014 року, отримала в Реєстраційній службі Одеського міського управління юстиції зазначену квартиру Свідоцтво про право власності на нерухоме майно як на новостворене нерухоме майно, із збільшеною майже у два рази загальною площею квартири.

Позивач ОСОБА_1, вже на той час, була користувачем, на підставі договору оренди зазначеного нежитлового приміщення першого поверху, але ніяким чином не повідомлялась про зміну статусу та загальної площі квартири, суміжної з її квартирою та своєї згоди ні ОСОБА_2, ні іншим особам ні на які дії, стосовно вищевказаних приміщень не давала.

Крім того, частина квартири ОСОБА_2, яка знаходиться на першому поверсі будинку, відповідно до Технічного паспорту, на момент отримання нею Свідоцтва на право власності на нерухоме майно, а саме 21.11.2014 року, знаходилась у користуванні Позивача.

Позивач зазначає, що Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, серія та номер СТА 108401, індексний номер 29861491, видане Реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції 21.11.2014 року про право приватної власності ОСОБА_2 на квартиру № 63 в м. Одесі по вулиця Канатна будинок 10, загальною площею 50,5 кв.м, житловою площею 21,2 кв.м. порушує право власності Позивача ОСОБА_1 на нежитлове приміщення першого поверху, розташоване за сдресою: місто Одеса, вулиця Канатна, будинок 10 (десять), загальною площею 15,0 кв.м., яке належить їй на праві приватної власності на підставі Договору купівлі-продажу від 23 листопада 2015 року.

Вказані обставини й стали підставою для звернення до суду з даним позовом.

Представник позивача – ОСОБА_7 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача - ОСОБА_8 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив суд у їх задоволенні відмовити в повному обсязі. Відзиву до позову не надавав.

Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду цивільної справи повідомлялися належним чином.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, а також докази, якими вони підтверджуються, з урахуванням пояснень осіб, які брали участь у справі, суд приходить до наступних висновків.

23 листопада 2015 року між ОСОБА_9 та Територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради, від імені якої діяв Департамент комунальної власності Одеської міської ради, був укладений Договір купівлі-продажу, на підставі якого Позивач купила у Третьої особи індивідуально визначене майно комунальної власності у вигляді нежитлового приміщення першого поверху, що розташоване за адресою: місто Одеса, вулиця Канатна, будинок 10 (десять), приміщення 102 (сто два), надалі – «Об’єкт», що в цілому складається з приміщення, загальною площею 15,0 кв.м, відображеного у Технічному паспорті, виданому КП «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради 15.05.2014 року.. Як зазначено в п.1.1 вищевказаного Договору купівлі-продажу, Об’єкт належав продавцю на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 17 вересня 2015 року Реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції Одеської області, індекс № 43994223, право власності на який зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції Одеської області за реєстраційним номером об’єкта нерухомого майна: 727001751101, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 43994468 від 17.09.2015 р. Характеристика об’єкту наводиться в у технічному паспорті, виданому КП «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради 15.05.2014 р.

Відповідно до п.2.1. зазначеного Договору купівлі-продажу, відчуження Об’єкту комунальної власності було здійснено згідно з рішенням Одеської міської ради від 27.08.2014 року № 5252 - VI «Перелік об’єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню в 2014 року № 6014 – VI «Про затвердження Переліку об’єктів комунальної власності територіальної громади м.Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню в інший спосіб у 2015 році, та внесення змін до рішень Одеської міської ради (п.4), рішенням Одеської міської ради від 28.04.2000 року № 946-ІІІ «Про нову редакцію Положення «Про механізм відчуження об’єктів комунальної власності» (з наступними змінами), на підставі Цивільного Кодексу України.

Право власності Позивача на Об’єкт (нежитлове приміщення першого поверху, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, буд.№ 10), яке виникло на підставі укладеного 23.11.2015 р. Договору купівлі-продажу, було зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 24.11.2015 р., номер запису про право власності: 12200896. Реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна: 727001751101.

Отже, відчуження Об’єкту було здійснено згідно з рішенням Одеської міської ради від 27.08.2014 року № 5252 - VI «Перелік об’єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню в 2014 року». Тобто, станом на 27.08.2014 року зазначений Об’єкт не перебував у власності інших осіб, так як був внесений у перелік майна, яке належало територіальній громаді м. Одеси.

Також, судом встановлено те, що Позивач, на підставі Договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного 20.09.1999 року, є власником квартири АДРЕСА_3, в якій мешкає разом із своєю сім’єю до цього часу.

З липня 2013 року, отримавши від сусідів, власників суміжних із Об’єктом квартир, нотаріально посвідчені згоди на користування Об’єктом, Позивач уклала з КП ЖКС «Порто-Франківський» Договір № 5/116 від 12.07.2013 р., відповідно до якого прийняла в оренду частину спірного нежитлового приміщення (як вказано в договорі - підсобне приміщення сараю) загальною площею 15,2 кв.м. Як зазначено в п.1.2. Договору, строк дії договору на право користування Об’єктом був визначений: з 19.09.2012 до благоустрою району. Зазначене підтверджує те, що позивач користувався частиною спірного нежитлового приміщення першого поверху, що розташоване за адресою: місто Одеса, вулиця Канатна, будинок 10 (десять), загальною площею 15,0 кв.м., починаючи з 19.09.2012 року.

Крім того, судом було встановлено те, що станом на 2012 рік, власником квартири № 63 по вул. Канатна в м. Одеса, яка в даний час належить співвідповідачу – ОСОБА_2, і обставини незаконного збільшення площі якої є предметом дослідження в суді, була ОСОБА_4, яка надала нотаріально посвідчену згоду позивачу на користування спірним нежитловим приміщенням першого поверху, яке в подальшому остання і викупила у Одеської міської ради .

27 червня 2013 року, відповідно до договору купівлі-продажу, посвідченого державним нотаріусом Шостої державної нотаріальної контори ОСОБА_5, ОСОБА_4 продала квартиру № 63, що знаходиться в м. Одесі по вул.Канатна,10, ОСОБА_6. Відповідно до п.1 зазначеного договору та Технічного паспорту, виданого КП ОБТІ та РОН» 12.07.2007 року, станом на час укладення угоди квартира складалася в цілому з однієї житлової кімнати та приміщень, житловою площею – 21,2 кв.м, загальною площею – 29,3 кв.м. та знаходилась на другому поверсі будинку.

13.08.2013 року, як вбачається з ОСОБА_7 з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, ОСОБА_6 відчужила квартиру № 63, що знаходиться в м. Одесі по вул.Канатна,10, ОСОБА_2.

14.10.2014 року, за замовленням ОСОБА_2, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області зареєструвала ОСОБА_3 про готовність об’єкту до експлуатації після реконструкції квартири № 63 без зміни цільового призначення та без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_4 реєстраційний запис № ОД 14214289.

21.11.2014 року, на підставі зазначеної декларації про готовність об’єкту до експлуатації після реконструкції квартири, ОСОБА_2 отримала в Реєстраційній службі Одеського міського управління юстиції на зазначену квартиру Свідоцтво про право власності на нерухоме майно серія та номер СТА 108401, індексний номер 29861491, як на новостворене нерухоме майно, із збільшеною загальною площею квартири з 29,3 кв.м. до 50,5 кв.м.

Отже, 21.11.2014 року на підставі зазначеної ОСОБА_3 про готовність об'єкта до експлуатації, до квартири № 63 в м.Одесі по вул.Канатна,10, яка належить ОСОБА_2 було долучено 15,0 кв.м, нежитлового приміщення першого поверху № 102, яке з 19.09.2012 року знаходилось у законному користуванні Позивача. Тим самим, діями відповідачів щодо подання документів для реєстрації ОСОБА_3 про готовність об’єкту до експлуатації, та безпідставна реєстрація зазначеної ОСОБА_3 та подальша реєстрація на підставі декларації права власності на квартиру № 63, за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 10, до складу якою на першому поверсі входить спірне приміщення, було порушено право користування позивача зазначеним нежитловим приміщенням першого поверху № 102, що розташоване за адресою: місто Одеса, вулиця Канатна, будинок 10 (десять), загальною площею 15,0 кв.м,, а в даний час порушується його право власності позивача на зазначене нежитлове приміщення.

Відповідно до п.3.5 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 за № 461, у редакції постанови КМ України від 08.09.2015 р. № 750, інспекція повинна повернути замовнику декларацію, якщо вона подана чи оформлена з порушенням вимог, установлених цим Порядком, у тому числі у разі виявлення невідповідності поданих документів вимогам законодавства та виявлення недостовірних відомостей у поданих документах. З огляду на це, були відсутні законні підстави для реєстрації зазначеної декларації про готовність об'єкта до експлуатації були відсутні, оскільки

Крім того, судом встановлено, що реконструкція квартири № 63 без зміни цільового призначення та без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, будинок № 10 – не здійснювалася, так як відповідно Технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_5, складеного ТОВ «Міжнародна юридична компанія «Лекс», приміщення другого поверху та приміщення першого поверху квартири є окремими ізольованими приміщеннями, які між собою ні як не сполучаються та не мають спільних сходів та дверей.

Зазначене свідчить про те, що затверджена 14 жовтня 2014 року відповідачем ОСОБА_3 про готовність об’єкту до експлуатації після реконструкції квартири № 63 без зміни цільового призначення та без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 10, була подана та оформлена з порушенням вимог, установлених Порядком прийняття в експлуатацію об'єктів, у зв’язку із невідповідністю поданих документів вимогам законодавства та недостовірністю відомостей у поданих документах.

Судом встановлено, що на момент подання ОСОБА_2 ОСОБА_3 про готовність об’єкта до експлуатації, зазначені нею в декларації відомості були недостовірні, а саме:

1)в п.12 ОСОБА_3 - «Техніко-економічні показники об’єкту (з урахуванням результатів технічної інвентаризації», зазначено «Загальна площа 50,5 кв.м.», що не відповідає дійсності та суперечить Договору купівлі-продажу квартири № 63, що знаходиться в м.Одесі по вул.Канатна,10, укладеному 13.08.2013 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_2, відповідно до якого загальна площа придбаної ОСОБА_2 квартири дорівнювала 29,3 кв.м;

2)в п.13 ОСОБА_3 - «Характеристика житлових будинків із урахуванням результатів технічної інвентаризації)» зазначено: «Загальна площа квартири» – 50,5 кв.м., що як зазначено вище, не відповідало дійсності, суперечило Договору купівлі-продажу зазначеної квартири, укладеному 13.08.2013р. та рішенню Одеської міської ради від 27.08.2014 року за № 5252 – VI «Про перелік об’єктів комунальної власності територіальної громади м.Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню в 2014 році». «Загальна площа нежитлових приміщень об’єкта, кв.метрів 0 кв.м.», що суперечило Технічному паспорту, виданому КП «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради 15.05.2014 року на нежитлове приміщення першого поверху, що розташоване за адресою: місто Одеса, вулиця Канатна, будинок 10 (десять), приміщення 102 (сто два), відповідно до якого нежитлова площа складає 15,0 кв.м;

3)в п.14 ОСОБА_3 - «Об’єкт має такі основні показники…» зазначена загальна площа за проектом – 50,5 кв.м., що, як зазначено вище, суперечило вказаним документам.

4)в п.15 ОСОБА_3 - зазначено, що «на об’єкті виконано всі передбачені проектною документацією згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами роботи», що суперечило Технічному паспорту, виданому КП «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради 15.05.2014 року на нежитлове приміщення першого поверху, що розташоване за адресою: місто Одеса, вулиця Канатна, будинок 10 (десять), приміщення 102 (сто два), відповідно до якого на першому поверсі будинку № 10 по вул. Канатна в м. Одеса знаходиться окреме нежитлове приміщення, загальною площею 15,0 кв.м.

Крім того, на підставі податкових повідомлень-рішень від 30.08.2017 року за № 153388-1310, відповідно до квитанцій Ощадбанку України за №№ 104 та 105 від 05.09.2017 року, Позивач сплатила за нежитлове приміщення першого поверху № 102, що розташоване за адресою: місто Одеса, вулиця Канатна, будинок 10 (десять), загальною площею 15,0 кв.м. земельний податок в сумі 2181,88 грн., та податок на нерухоме майно в сумі 413,40 грн.

Відповідно до довідки дільниці № 5 КП «ЖКС Порто-Франківский» від 13.09.2017 року за № 2594/11, у особовому рахунку квартири ОСОБА_2 зазначена загальна площа квартири – 29,30 кв.м. і житлова – 21,20 кв.м.

Згідно з частиною 1 статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I-III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

За приписами частини 6 статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", інспекції державного архітектурно-будівельного контролю повертають декларацію про готовність об’єкта до експлуатації замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації.

Відповідно до частини 10 статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що саме замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 затверджено Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, який визначає процедуру прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів (далі - Порядок).

Пунктом 2 зазначеного Порядку встановлено, що прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до I-III категорії складності, та об'єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами (далі - Інспекція) поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Згідно з п.3.4 Порядку, дані, зазначені у декларації, повинні узгоджуватись з документами, які подаються разом з нею.

Пунктом 3.5 Порядку встановлено, що Інспекція повертає замовнику декларацію, якщо вона подана чи оформлена з порушенням вимог, установлених цим Порядком, у тому числі у разі виявлення невідповідності поданих документів вимогам законодавства та виявлення недостовірних відомостей у поданих документах.

Пунктом 17 Порядку визначено, що реєстрація декларації здійснюється з дотриманням вимог Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" .

ОСОБА_3 приймається в дозвільному центрі за місцезнаходженням об'єкта.

Реєстрацію декларації здійснює Інспекція за місцезнаходженням об'єкта на безоплатній основі. Пунктом 19 Порядку унормовано, що замовник відповідно до закону відповідає за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації. Інспекція перевіряє протягом десяти робочих днів з дати подання (надходження) до неї декларації повноту даних, зазначених у ній, та реєструє декларацію (пункт 20 Порядку).

Відповідно до ч. 6 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», інспекції державного архітектурно-будівельного контролю відмовляють у реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, якщо така декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації.

Здійснивши системний аналіз наведених норм можна дійти висновку, що законодавцем покладено на Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю обов`язок перевірки повноти даних, зазначених у деклараціях про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації під час їх подання, в той час як на замовника покладено обов`язок за подання достовірної інформації.

Отже, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимоги позивача про скасування реєстрації ОСОБА_3 про готовність об'єкта до експлуатації (реконструкції квартири № 63 без зміни цільового призначення та без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_4), замовник ОСОБА_2, реєстраційний запис № ОД 14214289 від 14 жовтня 2014 року, вчиненої Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю в Одеській області.

Відповідно до ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Свідоцтво про право власності на нерухоме майно видається фізичним та юридичним особам тільки на новозбудовані та реконструйовані об?єкти нерухомого майна, з урахуванням вимог ст.331 ЦК України, що дає підстави вважати, що ОСОБА_2 надала Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області недостовірні данні щодо проведення реконструкції належної їй на праві власності квартири № 63 в м. Одесі по вулиці Канатна,10, хоча фактично реконструкції не здійснювала, тим самим порушивши право Позивача ОСОБА_1 користування нежитловим приміщенням 102 (сто два), яке знаходиться на першому поверсі будинку № 10 по вул. Канатна в м. Одеса, загальною площею 15,0 кв.м.

Крім того, Відповідач – ОСОБА_2, порушила ст. 152 ЖК України, згідно з якою, переобладнання і перепланування жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, провадяться з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів. Правилами користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків (затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 р. № 572) передбачено, що власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків і гуртожитків мають право на переобладнання і перепланування житлових і підсобних приміщень, балконів і лоджій за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у будинку, гуртожитку, з дозволу власника будинку (квартири) та органу місцевого самоврядування, що видається в установленому порядку (п. 4).

У зв’язку із скасуванням реєстрації ОСОБА_3 про готовність об'єкта до експлуатації (реконструкції квартири № 63 без зміни цільового призначення та без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_4, реєстраційний запис № ОД 14214289 від 14 жовтня 2014 року, вчиненої Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю в Одеській області, підлягає скасуванню і Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, серія та номер СТА 108401, індексний номер 29861491, видане Реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції 21.11.2014 року про право приватної власності ОСОБА_2 на квартиру № 63 в м. Одесі по вулиця Канатна будинок 10, загальною площею 50,5 кв.м, житловою площею 21,2 кв.м.

Згідно зі з ст.41 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ч.1 та 2 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути: відновлення становища, яке існувало до порушення; визнання незаконними рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, їхніх посадових чи службових осіб.

Як зазначено в пункті 5 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», вирішуючи питання про правомірність набуття права власності, суд має враховувати, що воно набувається на підставах, які не заборонені законом, зокрема на підставі правочинів. При цьому діє презумпція правомірності набуття права власності на певне майно, яка означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК). Таким чином, факт неправомірності набуття права власності, якщо це не випливає із закону, підлягає доказуванню, а правомірність набуття права власності включає в себе законність і добросовісність такого набуття.

Згідно положень статті 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст.393 ЦК України, правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Відповідно до ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Після всебічного, повного дослідження, оцінки наявних матеріалів та обставин справи суд дійшов висновку, щодо необхідності задоволення позовних вимог, вважає їх обґрунтованими і доведеними.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом, у передбаченихЦПК Українивипадках.

Відповідно до ч.ч.1,5,6 ст.81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст.89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі викладеного та керуючись: 1, 2, 5, 11, 76-80, 81, 89, 241, 247, 258, 263-265, 273, 354, ЦПК України; суд, -

ВИРІШИВ:

Позов – задовольнити.

Скасувати реєстрацію ОСОБА_3 про готовність об'єкта до експлуатації (реконструкції квартири № 63 без зміни цільового призначення та без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_1), замовник ОСОБА_2, реєстраційний запис № ОД 14214289 від 14 жовтня 2014 року, вчинений Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю в Одеській області.

Скасувати Свідоцтво про право власності на нерухоме майно серія і номер: 29861491, видане 21.11.2014 року Реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції Одеської області та визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію права власності, на підставі якого було видане свідоцтво про право власності на нерухоме майно на ім’я ОСОБА_2, реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1, паспорт громадянина України серія та номер КМ -20202, виданий Приморським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, на квартиру № 63 в м. Одеса, вул.Канатна,10.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складений 14.01.19 року.

Суддя А.Ю. Бойчук