Рішення № 79142852, 14.01.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2019 р. № 643/15615/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Єгупенка В.В.,

розглянувши у приміщенні суду в м. Харкові у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова (м. Харків, вул. Валентинівська, 22 б) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

30.10.2018 ОСОБА_1 звернувся до Московського районного суду м. Харкова з вищевказаним позовом, в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неоформлення йому пенсії за інвалідністю. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова оформити позивачу пенсію по інвалідності.

Ухвалою судді Московського районного суду м. Харкова від 05.11.2018 адміністративний позов ОСОБА_1 було направлено за підсудністю до Харківського окружного адміністративного суду на підставі п.2 ч.1 ст.29 КАС України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.12.2018, головуючим у справі визначено суддю Єгупенка В.В.

Згідно ст.ст.171, 263, 257 КАС України розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана сторонам за адресами, вказаними в позовній заяві.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи адміністративного позову, суд дійшов наступного.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1.

26.10.2018 позивач звернувся до Регіонального центру послуг м. Харкова із заявою про призначення пенсії по інвалідності, як особі, інвалідність якої настала в період проходження ним служби.

Позивач зазначив, що йому було відмовлено у прийнятті вказаної заяви, що стало підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року N 13-1), яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за N 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Порядок № 22-1).

Пунктом 3 Порядку № 22-1 визначено, що заява про призначення пенсії подається до органу, що призначає пенсію, заявником за місцем проживання (реєстрації), а при необхідності - його законним представником за місцем проживання (реєстрації) представника.

Відповідно до абзац 5 п. 1.7 цього Порядку днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.

Згідно із приписами п. 4.1 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).

Заяви про призначення пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Заяви осіб про призначення пенсії реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Відповідно до п.п. 4.3, 4.7 вказаного Порядку не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для прийняття рішення про призначення пенсії, орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає відповідне рішення. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Судом встановлено, що позивач 26.10.2018 звернувся до Регіонального центру послуг м. Харкова із заявою про призначення пенсії по інвалідності, як особі інвалідність якої настала в період проходження ним служби.

До заяви позивачем надано довідку МСЕК, посвідчення учасника бойових дій, паспорт, довідку з місця реєстрації та проживання.

Вказану заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії по інвалідності передано до розгляду Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова, що підтверджується штампом Управління (а.с.16).

Вказану заяву відповідачем до розгляду не прийнято та листом від 11.12.2018 за № 23826/30-02-01 було надано консультацію з питання призначення пенсії по інвалідності.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи наведене та докази, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що у відповідача не було підстав для неприйняття заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії.

Проте, суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Отже, адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішення дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим КАС України критеріям, не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за такими критеріями.

Частиною 1 статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, для повного захисту прав позивача в рамках заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову із зобов'язанням Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова прийняти до розгляду заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії.

Керуючись ст.ст. 8, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 262, 263 КАС України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова (м. Харків, вул. Валентинівська, 22 б) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова прийняти до розгляду заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В. Єгупенко