Окрема думка судді № 79142432, 28.11.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

О К Р Е М А Д У М К А

28 листопада 2018 року м. Київ № 826/5495/18

Окрема думка судді Каракашьяна С.К. щодо рішення по справі № 826/5495/18, прийнятого колегією суддів 28 листопада 2018 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва по справі № 826/5495/18 було відмовлено в позові Приватного акціонерного товариства "Ізоляція" до Міністерства юстиції України та Кабінету Міністрів України, зокрема, про визнання протиправною бездіяльності Міністерства юстиції України щодо непідготовки та ненадсилання у встановлений законом строк стислого викладу рішення Європейського суду з прав людини від 12.10.2017 у справі «Бурмич та інші проти України»; щодо несповіщення у встановле ний законом строк причетних осіб про зазначене рішення; щодо неза безпечення перекладу та оприлюднення повного тексту зазначеного рі шення і засвідчення автентичності такого перекладу. Погоджуючись з рішенням суду щодо решти позовних вимог, висловлюю наступну правову позицію щодо вищезазначеної частини. Рішенням Великої Палати Європейського суду від 12.10.2017 року у справі «Бурмич та інші про України» (заява №46852/13 та інші), Європейський Суд постановив вилучити зі свого реєстру (strike out) 12 148 заяв, відповідно до підпункту «с» пункту 1 статті 37 Конвенції про захист прав та основоположних свобод та передати їх Комітету міністрів Ради Європи, з метою їх розгляду в рамках вжиття заходів загального характеру для виконання рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» (заява №40450/04, рішення 15.10.2009), у тому числі щодо надання відшкодування за невиконання або тривале виконання рішень національних судів, як це передбачено у п'ятому пункті резолютивної частини зазначеного рішення, та сплати боргу за рішенням національного суду. При цьому заява позивача, поряд з заявою Бурміч, була розглянута серед п'яти інших заяв, що не заперечується відповідачами. Відповідач, з яким погодився суд під час ухвалення судового рішення, стверджував про те, що вищезазначене рішення не є рішенням Європейського суду, які визначені у абзаці 6 статті 1 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». Так, статтею 1 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що рішенням Європейського суду є: а) остаточне рішення Європейського суду з прав людини у справі проти України, яким визнано порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; б) остаточне рішення Європейського суду з прав людини щодо справедливої сатисфакції у справі проти України; в) рішення Європейського суду з прав людини щодо дружнього врегулювання у справі проти України; г) рішення Європейського суду з прав людини про схвалення умов односторонньої декларації у справі проти України. Суддя Каракашьян вважає, що рішенням у справі «Бурмич та інші про України» було визнано порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, і саме визнанням такого порушення мотивовано вилучення справ з реєстру. Саме зазначене вбачається з загальнодоступного неофіційного перекладу вказаного рішення, зокрема, з абзаців 2 та 3 його резолютивної частини.

Суддя С.К. Каракашьян