Ухвала суду № 79142408, 14.01.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

14 січня 2019 року Справа № 2340/5046/18

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Кульчицький С.О., розглянувши у приміщенні суду у письмовому провадженні заяву представника комунального підприємства "ВодГео" про відвід судді Кульчицькому С.О. у справі № 2340/5046/18 за позовом Головного управління ДФС у Черкаській області до комунального підприємства "ВодГео", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Смілянська міська рада, про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДФС у Черкаській області (далі - позивач) з адміністративним позовом, в якому просить стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих комунальне підприємство "ВодГео" (далі - відповідач) на суму податкового боргу в розмірі 9 583 641 грн 42 коп.

Ухвалою суду від 23.10.2018 відкрито провадження у справі № 2340/4230/18 за даним позовом, призначено підготовче засідання з розгляду справи.

Ухвалою від 14.11.2018 залучено до участі в справі № 2340/4230/18, у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Смілянську міську раду.

У подальшому, 10.12.2018 представником відповідача до суду надано клопотання про зупинення провадження у справі № 2340/4230/18 до набрання законної сили рішеннями Черкаського окружного адміністративного суду у справі № 2340/3000/18 та у справі № 2340/4532/18. Зазначене клопотання мотивоване тим, що предметом розгляду у справі № 2340/4230/18 є стягнення з відповідача сум податкового боргу, які ґрунтуються на податкових повідомленнях-рішеннях, правомірність яких є предметом судового розгляду у вказаних справах.

При вирішенні вказаного клопотання, судом з матеріалів справи № 2340/4230/18 встановлено, що частина заявленої позивачем у даній справі до стягнення сума податкового боргу, дійсно ґрунтується на податковому повідомленні-рішенні №0005951405 від 25.10.2017 на суму 1 627 041 грн 25 коп., що є предметом оскарження у справі № 2340/4532/18. А тому обставини встановлені при вирішенні адміністративної справи № 2340/4532/18 мають істотне значення для розгляду справи № 2340/4230/18 в частині заявленої до стягнення суми податкового боргу, що ґрунтується на податковому повідомленні-рішенні №0005951405 від 25.10.2017 у сумі 1 627 041 грн 25 коп. Відтак, суд дійшов до висновку, що результат розгляду адміністративної справи № 2340/4532/18 має прямий вплив на вирішення спору у справі № 2340/4230/18 в частині стягнення з комунального підприємства "ВодГео" коштів з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника на суму податкового боргу в розмірі 1 627 041 грн 25 коп.

З огляду на викладені вище обставини, керуючись наданим ст. 172 Кодексу адміністративного судочинства України правом, суд дійшов до висновку про необхідність роз'єднання у самостійні провадження позовних вимог Головного управління ДФС у Черкаській області до комунального підприємства "ВодГео" про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника на суму податкового боргу в розмірі 9 583 641 грн 42 коп. При цьому суд зауважив, що вимоги Головного управління ДФС у Черкаській області до комунального підприємства "ВодГео" про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника на суму податкового боргу в розмірі 1 627 041 грн 25 коп. належить розглядати у межах провадження адміністративної справи № 2340/4230/18.

Відтак ухвалою від 21.12.2018 суд роз'єднав у самостійні провадження позовні вимоги Головного управління ДФС у Черкаській області до комунального підприємства "ВодГео" про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника на суму податкового боргу в розмірі 9 583 641 грн 42 коп.

Відповідно до вказаної ухвали вимоги Головного управління ДФС у Черкаській області до комунального підприємства "ВодГео" про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника на суму податкового боргу в розмірі 1 627 041 грн 25 коп. вирішено розглядати у межах провадження адміністративної справи № 2340/4230/18, вимоги Головного управління ДФС у Черкаській області до комунального підприємства "ВодГео" про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника на суму податкового боргу в розмірі 7 956 600 грн 17 коп. - виділено до розгляду в самостійному провадженні.

Виокремленій справі присвоєно номер № 2340/5046/18.

Підготовче засідання з розгляду справи № 2340/5046/18 призначено на 09 год. 14.01.2019.

11 січня 2019 року на адресу суду надійшла заява представника комунального підприємства "ВодГео" про відвід судді у справі № 2340/5046/18.

Заява мотивована тим, що суддя Кульчицький С.О. роз'єднав матеріали справи № 2340/4230/18 з власної ініціативи, що на думку заявника, є виходом за межі позовних вимог та суперечить ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України. Також в обґрунтування заяви зазначено, що при вирішенні питання про роз'єднання справи № 2340/4230/18 суддя Кульчицький С.О. не заслухав думку третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Смілянської міської ради. Вказані дії, на думку представника відповідача, свідчать про упередженість судді Кульчицького С.О. при розгляді даної справи. Крім того у заяві вказано, що суддя Кульчицький С.О. був головуючим у інших справах, де стороною є комунальне підприємство "ВодГео", а тому у судді Кульчицького С.О. вже сформувалась позиція відносно сторін, яка перешкоджатиме судді приймати об'єктивне рішення у цій справі.

У статтях 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України визначено підстави та обставини, за наявності яких суддя належить відводу (самовідводу).

Ознайомившись з поданою представником відповідача заявою про відвід судді у справі № 2340/5046/18, суд дійшов до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, з огляду на таке.

Виключні підстави для відводу (самовідводу) судді визначені у ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): якщо він брав участь у справі або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; якщо він є членом сім'ї або близьким родичем сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого ст. 31 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Натомість, заява про відвід фактично вмотивована незгодою із процесуальними рішеннями судді ухваленими у цій та інших справах.

Водночас, незалежність суддів є невід'ємною складовою статусу судді в цілому. Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду.

Згідно з Бангалорськими принципами поведінки суддів (Резолюція Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 №2006/23) - суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою (п.1.1).

Відповідно до ст. 2 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з'їздом суддів України 22.02.2013 - суддя має уникати будь-якого незаконного впливу на його діяльність, пов'язану зі здійсненням правосуддя, та бути незалежним від своїх колег у процесі прийняття рішень. Він не має права використовувати своє посадове становище в особистих інтересах чи в інтересах інших осіб та не повинен дозволяти цього іншим.

За роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України в п. 10 Постанови №8 від 13 червня 2007 року "Про незалежність судової влади" процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Окрім того, у висновку №3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред'являються їм у зв'язку із здійсненням ними своїх функцій.

За таких обставин, оскільки доводи представника відповідача щодо відводу судді Кульчицького С.О. зводяться лише до його незгоди із ухваленими при розгляді цієї та інших справ процесуальними рішеннями, з урахуванням ч. 4 ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов до висновку, що заява про відвід судді є необґрунтованою.

Відповідно до частини 4 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі.

У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 8 частини 2 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України суд має право зупинити провадження у справі в разі надходження заяви про відвід до вирішення питання про відвід.

Враховуючи викладене, суд висновує зупинити провадження у справі до вирішення заяви представника комунального підприємства "ВодГео" про відвід судді Кульчицькому С.О. у справі № 2340/5046/18 за позовом Головного управління ДФС у Черкаській області до комунального підприємства "ВодГео", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Смілянська міська рада, про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, та передати матеріали даної заяви для визначення судді, яким буде здійснюватись розгляд заяви про відвід судді, за допомогою автоматизованої системи документообігу суду.

Керуючись статтями 36, 37, 39, 40, 59, 236, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Визнати необґрунтованою заяву представника комунального підприємства "ВодГео" про відвід судді Кульчицькому С.О. у справі № 2340/5046/18 за позовом Головного управління ДФС у Черкаській області до комунального підприємства "ВодГео", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Смілянська міська рада, про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника.

Зупинити провадження у адміністративній справі №2340/5046/18 за позовом Головного управління ДФС у Черкаській області до комунального підприємства "ВодГео", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Смілянська міська рада, про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, до вирішення питання про відвід судді Кульчицькому С.О.

Відповідно до ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України передати заяву про відвід головуючого судді Кульчицького С.О. в адміністративній справі №2340/5046/18 для визначення судді, який буде здійснювати її вирішення у порядку, визначеному ч. 1 ст. 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і окремо не оскаржується.

Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя С.О. Кульчицький