Рішення № 79142374, 11.01.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2019 року справа № 2340/4800/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Тимошенко В.П.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за позовом ОСОБА_1 в своїх інтересах та інтересах своїх малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Адміністрації Державної прикордонної служби України, Окремого контрольно-пропускного пункту "Київ" Державної прикордонної служби України військова частина 1492 про визнання дій протиправним, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

07 грудня 2018 року ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) в своїх інтересах та інтересах своїх малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулася з позовною заявою до Адміністрації Державної прикордонної служби України (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 26, код ЄДРПОУ 00034039), Окремого контрольно-пропускного пункту "Київ" Державної прикордонної служби України військова частина 1492 (08301, Київська область, м. Бориспіль, ідентифікаційний код 14321475), в якому просить:

1) визнати протиправним та скасувати висновок окремого контрольно-пропускного пункту "Київ" Державної прикордонної служби України військова частина 1492 від 27.06.2018 та рішення Адміністрації Державної прикордонної служби України №97 від 26.07.2018 про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" членам сім?ї загиблого ОСОБА_4;

2) зобов'язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України призначити та виплатити відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою КМУ від 25.121.2013 №975 одноразову грошову допомогу ОСОБА_5, ОСОБА_2 та ОСОБА_2, у зв?язку зі смертю військовослужбовця ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що їй протиправно відмовлено у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги передбаченої ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 12.12.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідачі проти позову заперечили, 02.01.2019 та 08.01.2019 надали відзиви на позовну заяву, в яких зазначили, що їхні дії є правомірними та просили у задоволенні позову відмовити.

Ухвалами Черкаського окружного адміністративного суду від 09.01.2019 та 10.01.2019 у задоволенні клопотань представника відповідача 1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та про зупинення провадження у справі відмовлено.

11.01.2018 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач просить позов задовольнити в повному обсязі.

На підставі ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.

18.05.2018 Черкаським окружним адміністративним судом ухвалено рішення у справі 823/1638/18, яким задоволено позов ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправної та зобов'язання вчинити дії. Рішення суду від 18.05.2018 набрало законної сили 19.06.2018.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду у справі №823/1638/18 встановлено, що 22.07.2017 близько 22.10 в м. Києві, в районі Караваєвих дач, 6 км., 5 пікет колії вокзалу "Київ-Пасажирський" машиністом потяга № 7687, який рухався в напрямку вокзалу, виявлено тіло людини, яке лежало на колії та не рухалось.

Після прибуття слідчо-оперативної групи Солом'янського управління ГУ НП у м. Києві встановлено особу загиблого, яким виявився інспектор прикордонної служби 2 категорії групи паспортного контролю другого відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби "Жуляни" 1 категорії окремого контрольно-пропускного пункту "Київ" Державної прикордонної служби України прапорщик ОСОБА_4. Дані відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017100090008479 від 23.07.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 276 КК України, досудове розслідування в якому проводиться слідчим ВП на ст. Київ-Пасажирський Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві Гуленко B.C.

24.07.2017 наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України №403АГ "Про проведення розслідування нещасного випадку" призначено розслідування нещасного випадку, який трапився з прапорщиком ОСОБА_4.

Згідно висновків акту за формою Нвс-5 Адміністрації Державної прикордонної служби України розслідування нещасного випадку, що стався з військовослужбовцем №14-17 від 21.08.2017 нещасний випадок, що стався з прапорщиком ОСОБА_4 слід вважати таким, що не пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби. Нещасний випадок стався внаслідок можливого недотримання прапорщиком ОСОБА_4 вимог безпеки, декапіталізації з травматичним відділенням органів, судино-нервових пучків, шиї, хребта в шийному відділі з відділенням спинного мозку, набряку-набухання спинного мозку.

Згідно витягу із протоколу №43 від 28.09.2017 засідання Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України по встановленню причинного зв'язку захворювання, поранень та травм у колишнього військовослужбовця, травма прапорщика ОСОБА_4 і причина смерті одержана в результаті нещасного випадку, так, пов'язана з проходженням військової служби.

06.11.2017 позивач звернулась до начальника окремого контрольно-пропускного пункту "Київ" Державної прикордонної служби України із заявою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, чоловіка прапорщика ОСОБА_4, передбаченої ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

До заяви позивачем додані: копія паспорту ОСОБА_1; копія витягу з наказу про виключення із списків особового складу прапорщика Державної прикордонної служби України ОСОБА_4; довідка про склад сім'ї військовослужбовця; копія висновку експерта; копія свідоцтво про смерть військовослужбовця; копія свідоцтва про шлюб; копія свідоцтв про народження дітей (ОСОБА_8-ІНФОРМАЦІЯ_2 р.н., ОСОБА_9-ІНФОРМАЦІЯ_3 р.н.); копія акту розслідування №14-17 від 22 серпня 2017 року (Нвс-5); копія акту розслідування №14-17 від 22 серпня 2017 року (НПвс); витяг із протоколу засідання ЦВЛК; копія УБД ОСОБА_4; копія довідки про проходження служби ОСОБА_4; копія грамот ОСОБА_4

22.11.2017 у доповнення до попередньої заяви від 06.11.2017, позивачем додано довідку із Соломянського управління поліції Головного управління поліції у м. Києві за №55/125/8479 від 22.11.2017 де зазначено, що досудовим розслідуванням не встановлено, що смерть ОСОБА_7 пов'язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення, або навмисним спричиненням собі тілесного ушкодження чи самогубства, (копія заяви та довідки додається). На зазначеній заяві та довідці поліції проставлено штамп вхідної кореспонденції ОКПП "Київ" ДПСУ від 22.11.2017.

Як вбачається з висновку, затвердженого 12.01.2018 начальником окремого контрольно-пропускного пункту "Київ" Державної прикордонної служби України, про можливість виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" родичі померлого прапорщика ОСОБА_4 мають право на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб в сумі 800000 грн. рівними частинами.

Наведений висновок разом з доданими позивачем документами направлені начальником окремого контрольно-пропускного пункту "Київ" Державної прикордонної служби України на адресу Адміністрації Державної прикордонної служби України за вихідним №11/287 від 12.01.2018, про що листом №35/Н-5, 35/Н-6, 35/Н-7 від 15.01.2018 проінформовано позивача.

Адміністрація Державної прикордонної служби України листом №11/Н-1695 від 28.02.2018 повідомила позивача, що рішення про призначення або відмову у призначенні буде прийнято після надходження всіх необхідних документів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975.

На виконання рішення суду в справі №823/1638/18 27.06.2018 начальником ОКПП «Київ» затверджено висновок про неможливість виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» родичам померлого ОСОБА_4.

26.07.2018 головою Державної прикордонної служби України затверджено рішення №97 про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» родичам померлого ОСОБА_4. Рішення мотивоване тим, що у документах доданих ОСОБА_1 до заяви відсутній документ передбачений п. 10 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов?язаних та резервістів, які призвані на навчальні збори для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2013 №975, а саме документ, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов?язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов?язана з вчиненням ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп?яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства.

Не погоджуючись з відмовою відповідача у виплаті одноразової грошової допомоги, яка надана на виконання рішення суду від 18.05.2018 у справі №823/1638/18, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає таке.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що визначення основних засад державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умов для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни регулює Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі - Закон №2011-XII).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону №2011-XII дія цього Закону поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - правоохоронних органів), Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов'язок за межами України, та членів їх сімей.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Пунктом 2 ч. 2 вказаної статті визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі смерті військовослужбовця (крім військовослужбовця строкової служби), що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби.

За змістом ч. 1 ст. 16-1 Закону №2011-XII у випадках, зазначених у підпунктах 1 - 3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста.

Відповідно до ч. 1 ст. 16-3 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1 - 3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги.

З наведених положень Закону №2011-XII вбачається, що право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги у разі смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби, мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця.

Враховуючи, що згідно протоколу №43 від 28.09.2017 засідання Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України травма прапорщика ОСОБА_4 і причина смерті одержана в результаті нещасного випадку, пов'язана з проходженням військової служби, тому право на отримання вказаної допомоги мають право члени сім'ї ОСОБА_4

Відповідно до пункту "а" ч. 1 ст. 16-2 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2 - 3 пункту 2 статті 16 цього Закону.

Частина 6 ст. 16-3 Закону №2011-XII передбачає, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що додається (далі - Порядок №975).

Згідно п. 10 Порядку №975 члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи: заяву кожного повнолітнього члена сім'ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги; витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу); витяг з особової справи про склад сім'ї військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

До заяви додаються копії: документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов'язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства; свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста; свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого); свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові); довідки органу реєстрації або відповідного житлово-експлуатаційного підприємства, організації чи органу місцевого самоврядування про склад сім'ї військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста; сторінок паспортів повнолітніх членів сім'ї з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою); рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста); рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім'ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні).

Суд вважає безпідставними посилання відповідача у відзиві на відсутність документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, оскільки в судовим рішення у справі №823/1638/18 встановлено, що «До заяви позивачем додані: копія паспорту ОСОБА_1; копія витягу з наказу про виключення із списків особового складу прапорщика Державної прикордонної служби України ОСОБА_4; довідка про склад сім'ї військовослужбовця; копія висновку експерта; копія свідоцтво про смерть військовослужбовця; копія свідоцтва про шлюб; копія свідоцтв про народження дітей (ОСОБА_8-ІНФОРМАЦІЯ_2 р.н., ОСОБА_9-ІНФОРМАЦІЯ_3 р.н.); копія акту розслідування №14-17 від 22 серпня 2017 року (Нвс-5); копія акту розслідування №14-17 від 22 серпня 2017 року (НПвс); витяг із протоколу засідання ЦВЛК; копія УБД ОСОБА_4; копія довідки про проходження служби ОСОБА_4; копія грамот ОСОБА_4

22.11.2017 у доповнення до попередньої заяви від 06.11.2017, позивачем додано довідку із Соломянського управління поліції Головного управління поліції у м. Києві за №55/125/8479 від 22.11.2017 де зазначено, що досудовим розслідуванням не встановлено, що смерть ОСОБА_7 пов'язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення, або навмисним спричиненням собі тілесного ушкодження чи самогубства, (копія заяви та довідки додається). На зазначеній заяві та довідці поліції проставлено штамп вхідної кореспонденції ОКПП "Київ" ДПСУ від 22.11.2017.»

Суд також вважає, що документом, який свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема, про те, що воно не пов'язане з вчиненням особою злочину чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження, можуть бути будь-які відомості, які свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва).

Закон №2011-XII та Порядок №975 не містять вимог, яким саме документом повинні підтверджуватись наведені обставини, натомість позивачем надано довідку із Соломянського управління поліції Головного управління поліції у м. Києві за №55/125/8479 від 22.11.2017 де зазначено, що досудовим розслідуванням не встановлено, що смерть позивача пов'язана із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що довідка із Соломянського управління поліції Головного управління поліції у м. Києві за №55/125/8479 від 22.11.2017 є належним документом, що свідчить про причини та обставини смерті ОСОБА_4

Доводи відповідача щодо відсутності у поданих позивачем матеріалах документу, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), не є обґрунтованими, оскільки форма такого документу законодавчо не визначена, а тому за приписами діючого законодавства такими документами можуть бути будь-які відомості, які свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва).

Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що позивачі мають право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги у зв?язку зі смертю військовослужбовця ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

За ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що для ефективного захисту прав позивача необхідно зобов'язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України призначити та виплатити відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою КМУ від 25.121.2013 №975 одноразову грошову допомогу ОСОБА_5, ОСОБА_2 та ОСОБА_4, у зв?язку зі смертю військовослужбовця ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.

Відповідно до вимог ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 134, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати висновок окремого контрольно-пропускного пункту "Київ" Державної прикордонної служби України військова частина 1492 від 27.06.2018 та рішення Адміністрації Державної прикордонної служби України №97 від 26.07.2018 про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" членам сім?ї загиблого ОСОБА_4

Зобов'язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України призначити та виплатити відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою КМУ від 25.121.2013 №975 одноразову грошову допомогу ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_2, у зв?язку зі смертю військовослужбовця ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Адміністрації Державної прикордонної служби України (вул. Володимирська, 26, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 00034039) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1) сплачений судовий збір в сумі 2114 (тисячі сто чотирнадцять) грн 00 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Окремого контрольно-пропускного пункту "Київ" Державної прикордонної служби України військова частина 1492 (08301, Київська область, м. Бориспіль, ідентифікаційний код 14321475) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1) сплачений судовий збір в сумі 2114 (тисячі сто чотирнадцять) грн 00 коп.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295-297 КАС України шляхом подання до суду першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням п.п.15.5. п.15 ч.1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складений 11.01.2019.

Суддя В.П. Тимошенко