Рішення № 79142298, 14.01.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2019 р. № 400/2804/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до відповідача:Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області, вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, 54001

про:скасування наказу від 08.11.2018 № 9о/с та поновлення на посаді,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Управління внутрішніх справ України в Миколаївській області про скасування наказу від 08.11.2018 р. № 9 о/с про її звільнення та поновлення її на посаді старшого інженера сектору мереж зв'язку, аналітики та статистики відділу зв'язку Управління внутрішніх справ України в Миколаївській області.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що в серпні 2018 р. її було звільнено з посади. Рішенням суду по справі № 1440/2152/18 наказ про звільнення визнано протиправним та скасовано, а позивача поновлено на посаді. Однак відповідач наказом від 08.11.2018 р. поновив позивача на посаді та одночасно звільнив з органів внутрішніх справ з 15.08.2018 р. Звільнення "заднім числом" в Україні не допускається. Крім того, вказані дії відповідача позивач вважає ігноруванням рішення суду в справі № 1440/2152/18.

12.12.2018 р. відповідачем подано відзив на позов, де вказано, що в рішенні по справі № 1440/2152/18 суд виходив з того, що наказ про звільнення позивача підлягає скасуванню в зв'язку з невірним зазначенням нормативного акту, на підставі якого позивача звільнено. До того, ж судове рішення по справі № 1440/2152/18 оскаржене в апеляційному порядку. У зв'язку з тим, що дії відповідача в частині повідомлення позивача про наступне вивільнення не визнані судом протиправними, 08.11.2018 р. було видано наказ про звільнення за п. 64 "г" (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ з 15.08.2018 р., а 27.11.2018 р. внесено запис до трудової книжки. Отже, правових підстав для задоволення позовних вимог, на думку відповідача, немає.

17.12.2018 р. позивач подала відповідь на відзив, де зазначила, що днем поновлення на посаді є день видання наказу про поновлення на посаді, а працівник вважається поновленим за весь минулий період. Відповідач вводить суд в оману стверджуючи, що суд у справі № 1440/2152/18 відмовив у визнанні дій відповідача протиправними через те, що звільнення здійснювалось на законних підставах. Насправді суд не задовольнив вимог про визнання дій відповідача протиправними оскільки задоволення вказаних позовних вимог не призвело б до відновлення прав позивача. 27.11.2018 р. позивачу не була видана належним чином трудова книжка.

Сторони подали клопотання про прийняття рішення за їх відсутності.

З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

Позивач проходила службу в органах внутрішніх справ.

Наказом голови Ліквідаційної комісії Управління внутрішніх справі України в Миколаївській області від 14.08.2018 р. № 8 о/с позивача звільнено з посади старшого сектору кадрового забезпечення Первомайського міського відділу з 15.08.2018 р. за п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 01.11.2018 р. по справі № 1440/2152/18 наказ від 14.08.2018 р. № 8 о/с скасовано, а позивача поновлено на посаді старшого інженера сектору мереж зв'язку, аналітики та статистики відділу зв'язку. Рішення в частині поновлення на посаді підлягало негайному виконанню.

На виконання зазначеного рішення суду головою Ліквідаційної комісії Управління внутрішніх справ України в Миколаївській області від 08.11.2018 р. видано наказ № 9 о/с, яким скасовано пункт наказу від 14.08.2018 р. № 8 о/с в частині звільнення позивача за п. 1 ст. 40 КЗпП України (у зв'язку зі скороченням штатів), а відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ позивача звільнено з органів внутрішніх справ за п. 64 "г" (через скорочення штатів) з 15.08.2018 р.

Таким чином, фактично наказом від 08.11.2018 р. відповідач звільнив позивача з посади з 15.08.2018 р., тобто майже за три місяці до видачі наказу.

Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки визначає Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затверджене постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29.07.1991 р. № 114. Однак сама процедура звільнення, особливо в частині гарантій працівника, даним Положенням детально не врегульована, тому мають бути застосовані норми КЗпП України в частині, що не суперечить спеціальному нормативно-правовому акту.

Так, за приписами ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Аналізуючи викладені положення, суд дійшов висновку, що звільнення не може відбуватися раніше видачі наказу, інакше не будуть дотримані приписи КЗпП України щодо видачі трудової книжки, копії наказу про звільнення та проведення розрахунку.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, відповідач, видавши наказ від 08.11.2018 р., яким позивача звільнено з посади з 15.08.2018 р., порушив її права, передбачені КЗпП України. З огляду на викладене, позовні вимоги в частині скасування наказу від 08.11.2018 р. № 9 о/с щодо звільнення позивача з органів внутрішніх справ підлягають задоволенню.

Водночас, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги про поновлення позивача на посаді старшого інженера сектору мереж зв'язку, аналітики та статистики відділу зв'язку Управління внутрішніх справі України в Миколаївській області, оскільки вказані вимоги вже задоволені рішенням суду по справі № 1440/2152/18, отже, права позивача відновлені.

У даній справі суд не скасовує наказ від 08.11.2018 р. № 9 о/с в частині поновлення позивача на посаді, відтак дане положення залишається чинним. Таким чином, суд не вбачає підстав для повторного поновлення позивача на тій же посаді.

Аргументи позивача щодо правильності заповнення трудової книжки суд не приймає як такі, що не стосуються предмету доказування в даній справі.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного наказу в частині звільнення позивача з посади.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст. 2, 19, 241, 244, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Управління внутрішніх справ України в Миколаївській області (вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 08592253) про скасування наказу від 08.11.2018 р. № 9 о/с про звільнення ОСОБА_1 та поновлення на посаді старшого інженера сектору мереж зв'язку, аналітики та статистики відділу зв'язку Управління внутрішніх справі України в Миколаївській області - задовольнити частково.

2. Скасувати наказ Управління внутрішніх справ України в Миколаївській області від 08.11.2018 р. № 9 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил за п. 64 "г" (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ з 15.08.2018 р.

3. У задоволенні вимоги про поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого інженера сектору мереж зв'язку, аналітики та статистики відділу зв'язку Управління внутрішніх справ України в Миколаївській області - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 14.01.2019 р.

Суддя Н.В. Лісовська