Ухвала суду № 79142149, 14.01.2019, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 206/4309/18

2-ві/206/1/19

УХВАЛА

14 січня 2019 року у місті Дніпрі Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі судді Сухоруков А.О., розглянувши заяву представника позивача – адвоката ОСОБА_1 про відвід судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська Маштака К.С. у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Фреш», треті особи: Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОР-ДРУК» про визнання авторства, визнання недійсним свідоцтва про реєстрацію авторського права та стягнення компенсації,

ВСТАНОВИВ:

11 січня 2019 року у провадження судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська Сухорукова А.О. надійшла заява представника позивача – адвоката ОСОБА_1, про відвід судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська Маштака К.С., у зазначеній вище цивільній справі за № 206/4309/18 (провадження № 2/206/87/19).

Заява про відвід судді мотивована тим, що позивач має сумніви в неупередженості та об’єктивності судді через наступні обставини. 06.12.2018, не зважаючи на наявність клопотань уповноважених представників позивача, суддею не було вчинено дій передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України, а саме не відкладено розгляд справи, та проведено судове засідання в якому розглянуто заяви та клопотання інших осіб, що беруть участь у справі, чим порушено загальні принципи цивільного судочинства, законні права та інтереси позивача. Проведення судового засідання без участі представників позивача мало місце також 10.09.2018, тобто суд повторно розглядає процесуальні питання без участі представників позивача, чим порушує змагальність сторін та їх рівність. Керуючись ст. ст. 2, 39-40 ЦПК України, а також практикою Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що якщо сторона має сумнів в безсторонності судді, хоча об’єктивно це нічим не підкріплено, то заява про відвід має бути задоволена судом, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд, представник позивача просила відвести суддю Самарського районного суду м. Дніпропетровська Маштака К.С. від розгляду цивільної справи.

Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська 10 січня 2019 року заявлений представником позивача – адвокатом ОСОБА_1 відвід судді Маштаку К.С. визнано необґрунтованим, зупинено провадження у даній справі та передано її для вирішення в порядку ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. Дослідивши заяву представника позивача про відвід судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська Маштака К.С., матеріали цивільної справи № 206/4309/18 (провадження № 2/206/87/19), суд приходить до наступних висновків. Підставами для відводу судді, зокрема п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК Українипередбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; є інші (не передбачені п. п. 1-4 ч. 1 ст. 36 ЦПК України) обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об’єктивності судді.

Вирішуючи по суті заяву про відвід судді, суд зазначає таке.

Як вбачається з заяви про відвід судді, доводи щодо неупередженості та необ’єктивності судді ґрунтуються на незгоді представника позивача з процесуальними діями та рішенням головуючого-судді.

Так, положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому, враховується думка сторін, однак, вирішальними є результати об'єктивної перевірки.

У справі «Фей проти Австрії» ЄСПЛ вказав, що неупередженість судді полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

Аналіз практики рішень ЄСПЛ з цього питання дає можливість прийти до висновку що критерієм порушення суб'єктивної складової даного поняття, можуть бути висловлювання судді по суті правової проблеми, яка порушена у позові, у засобах масової інформації до свого головування у суді при розгляді конкретної справи; не реагування судді на расистські висловлювання; якщо головуючий у справі, у пресі вжив висловлювання, які натякали на негативну оцінку заявника, ще до того, як суд під його головуванням повинен був винести рішення у справі тощо. Конкретизуючи суб'єктивний критерій, суд підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді. Суб'єктивна упередженість полягає, як правило, в умисних чи необережних діях суддів перед початком чи під час судового розгляду справи.

Суд звертає увагу, що ст. ст. 76 та 81 ЦПК України передбачено, що сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Тобто, особа, яка заявляє відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт зацікавленості судді у розгляді справи, зважаючи на дію презумпції особистої неупередженості судді, яка діє до тих пір поки не доведено інше.

Між тим, заявлений представником позивача – адвокатом ОСОБА_1 відвід судді фактично ґрунтується на критичній оцінці процесуальних дій і рішень судді у цій справі.

Однак, відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу, а тому заявлений відвід у цій частині суд вважає необґрунтованим.

Також, порушення, які на думку представника позивача допущені головуючим суддею, є результатом її власного розуміння процесуальних норм, або є такими, що підлягають усуненню в порядку, передбаченому ЦПК України.

Інших обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об’єктивності судді представником позивача в заяві про відвід судді не зазначено.

Крім цього, необхідно зазначити, що за змістом заяви про відвід судді представник посилається лише на загальні поняття, що вживаються у кодексі, проте конкретних доводів взагалі не вказує.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що наявність підстав для відводу судді Маштака К.С., визначених ч. 1 ст. 36 ЦПК України, у справі не встановлено, а відтак, в задоволенні заяви про відвід судді має бути відмовлено.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 36, 39, 40, 260 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви представника позивача – адвоката ОСОБА_1, про відвід судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська Маштака К.С., з підстав ч. 1 ст. 36 ЦПК Українивідмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.О. Сухоруков