Рішення № 79142019, 14.01.2019, Луганський окружний адміністративний суд

10.2.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

14 січня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3160/18

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Борзаниця С.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі також - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі також - відповідач, ГУ ПФУ в Луганській області), в якому просить:

- визнати противоправною відмову ГУ ПФУ в Луганській області про призначення пенсії за вислугу років;

- скасувати рішення ГУ ПФУ в Луганській області від 31.08.2018 № 9 про відмову в призначенні пенсії за вислугу років позивачу;

- зобов'язати ГУ ПФУ в Луганській області призначити позивачу пенсію за вислугу років та перевести з пенсії по інвалідності.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що позивач є учасником бойових дій при здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Луганській області та інвалідом війни внаслідок травми, пов'язаної з безпосередньою участю в антитерористичній операції при виконанні службових обов'язків, а також внутрішньо переміщеною особою.

Указом Президента України від 17.02.2016 № 53/2016 Позивача було нагороджено державною нагородою - відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції» № 011353.

Згідно наказу ГУНП в Луганській області від 30.03.2018 № 138 о/с позивача, підполковника поліції, заступника начальника відділу розкриття злочинів проти особи управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Луганській області було звільнено зі служби в поліції за п.2 ч. І ст. 77 (через хворобу) Закону України «Про Національну поліцію» з 03.04.2018, з вислугою років на день звільнення у календарному обчисленні: 18 років 07 місяців 25 днів, у пільговому обчисленні: 30 років 04 місяців 05 днів.

Вислуга років позивача у пільговому обчисленні згідно розрахунку була нарахована за час проходження служби з 20.08.2003 до 26.07.2011 в підрозділах карного розшуку органів внутрішніх справ та за час участі в антитерористичній операції з 20.05.2014 по 03.04.2018.

Згідно з довідкою ГУНП в Луганській області від 02.05.2018 № А-12700 Позивач дійсно в період з 20.05.2014 по 07.11.2015, з 07.11.2015 по 03.04.2018 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Луганської області.

З 04.04.2018 позивачу відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (далі також - Закон № 2262) призначена пенсія по інвалідності та він перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Луганській області. Пенсійна справа № НОМЕР_1.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально- виконавчої служби України, визначаються Законом N 2262. Відповідно до ст. 7 Закону 2262 військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.

20.08.2018 Позивачем була подана заява до Відповідача про переведення його з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугою років.

04.09.2018 Відповідач надіслав лист № 11906/03-01 та рішення від 31.08.2018 № 9 про відмову в призначенні пенсії за вислугу років, оскільки на день звільнення наявна календарна вислуга років, на думку Відповідача, не відповідає умовам призначення такої пенсії, які визначені пунктом «а» статті 12 Закону № 2262. Відповідач посилається на недостатню кількість вислуги років тільки у календарному обчисленні, без урахування вислуги років позивача у пільговому обчисленні.

07.09.2018 Позивач звернувся до Відповідача із заявою про повторний розгляд переведення його з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугою років з урахуванням його вислуги років у пільговому обчисленні - 30 років 04 місяців 05 днів, та наданням офіційного роз'яснення щодо рішення про відмову в призначені пенсії без урахування вислуги позивача у пільговому обчисленні.

14.09.2018 відповідач надіслав лист № ВЕБ-12001-Ф-С-18-019843, в якому підтвердив своє рішення про відмову переведення позивача з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугою років, посилаючись на попередню відповідь, тобто на недостатню кількість вислуги років тільки у календарному обчисленні, без урахування вислуги позивача у пільговому обчисленні.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, посилаючись на таке (арк. спр. 37-38).

На підставі документів для призначення пенсії, що надійшли від Головного управління Національної поліції в Луганській області, 19.06.2018 позивачу була призначена пенсія по інвалідності відповідно до Закону № 2262.

Згідно чинного законодавства ГУ ПФУ в Луганській області було нараховано пенсію по інвалідності позивачу.

21.08.2018 від позивача надійшла заява щодо переведення з одного на інший вид пенсії. Головне управління дану заяву розглянуло, 04.09.2018 надало відповідь Позивачу.

Відповідно до пункту «а» статті 12 Закону № 2262 пенсія за вислугу років призначається: особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, особам начальницького складу податкової міліції, особам начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особам начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту, незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: з 01.10.2017 по 30.09.2018 на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше.

На момент звільнення позивача згідно витягу з наказу № 138 о/с календарна вислуга складає 18 років 07 місяців 25 днів, тому право на пенсію за вислугу років за пунктом «а» статті 12 Закону № 2262 у нього відсутнє.

На підставі заяви позивача щодо переведення з одного на інший вид пенсії управлінням пенсійного забезпечення військовослужбовців головного управління Пенсійного фонду України було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону № 2262.

Також зазначає, що відповідно до статті 10 Закону № 2262 та постанови Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 № 1522 «Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян» з 01.01.2007 до органів Пенсійного фонду України передані функції з призначення (перерахунку) і виплати пенсій військовослужбовцям. Питання визначення грошового забезпечення для призначення пенсії та обчислення вислуги років належить до компетенції уповноважених структурних підрозділів силових міністерств та відомств, з якого особу було звільнено зі служби.

Отже, враховуючи вище викладене, на думку головного управління, виходячи з документів, наданих відповідачу для призначення позивачеві пенсії, право останнього на призначення пенсії за вислугою років за п. «а» статті 12 Закону № 2262-ХІІ не є підтвердженим, оскільки у позивача відсутня календарна вислуга років, встановлена даною нормою.

Просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, справу просить розглянути без участі представника головного управління.

Позивачем на відзив надана відповідь, в якій зазначено, що питання подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій за Законом № 2262, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, урегульовано «Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової 4 служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою правління ПФУ від 30.01.2001 № 3-1 (далі Порядок № 3-1). Згідно пункту 4 Порядку № 3-1 подання документів та заяв про переведення з одного виду пенсій на інший подається до органу, що призначає пенсію, заявником за місцем проживання, а при необхідності - його законним представником за місцем проживання. Цим Порядком чітко визначено порядок переведення з одного виду пенсій на інший. Підставою для вчинення дій, спрямованих на переведення з одного виду пенсій на інший, є відповідна заява позивача та надані разом з нею документи, які подаються до органу, що призначає пенсію, тобто до ГУПФУ в Луганській області, а не до Головного управління Національної поліції в Луганській області, як додатково зазначає відповідач у своєму відзиві. Відділ пенсійного забезпечення ГУНП в Луганській області 19.06.2018 при призначенні пенсії по інвалідності передав до Відповідача всі необхідні документи, які підтверджують вислугу років на день звільнення у пільговому обчисленні: 30 років 04 місяців 05 днів, та вони повинні знаходитися в пенсійній справі № НОМЕР_1.

Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, просили розглянути справу за їх відсутності.

Відповідно до частини дев'ятої статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки сторони про час, дату та місце судового розгляду повідомлені належним чином, відсутня потреба заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні на підставі наявних у ній доказів.

По справі вчинені такі процесуальні дії.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 16.10.2018 відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження та призначено до розгляду на 02.11.2018 (арк. спр. 1-2).

02.11.2018 за клопотанням позивача розгляд справи відкладено на 10.12.2018 (арк. спр. 93).

Ухвалою суду від 10.12.2018 клопотання представника Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження задоволено. Вирішено розглядати адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії за правилами загального позовного провадження. Замінено засідання для розгляду справи, призначене на 10.12.2018 на 11 год. 00 хв., підготовчим засіданням (арк. спр. 153).

Ухвалою від 17.12.2018 закрито підготовче та призначено дану справу до судового розгляду по суті. Судове засідання призначено на 14.01.2019 (арк. спр. 159).

Суд, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, дійшов такого.

Судом встановлено.

Згідно наказу ГУНП в Луганській області від 30.03.2018 № 138 о/с ОСОБА_1, підполковника поліції, заступника начальника відділу розкриття злочинів проти особи управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Луганській області було звільнено зі служби в поліції за пунктом 2 частини першої статті 77 (через хворобу) Закону України «Про Національну поліцію» з 03.04.2018, з вислугою років на день звільнення у календарному обчисленні: 18 років 07 місяців 25 днів, у пільговому обчисленні: 30 років 04 місяців 05 днів (арк. спр. 14, 54).

Відповідно до розрахунку позивачу була нарахована вислуга років у пільговому обчисленні за час проходження служби з 20.08.2003 до 26.07.2011 в підрозділах карного розшуку органів внутрішніх справ та за час участі в антитерористичній операції з 20.05.2014 по 03.04.2018 (арк. спр. 15-16).

Згідно з довідкою ГУНП в Луганській області від 02.05.2018 № А-12700 Позивач дійсно в період з 20.05.2014 по 07.11.2015, з 07.11.2015 по 03.04.2018 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Луганської області (арк. спр. 71).

З 04.04.2018 Позивачу відповідно до Закону України № 2262 призначена пенсія по інвалідності та він перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Луганській області. Пенсійна справа № НОМЕР_1 (арк. спр. 17, 18).

20.08.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про переведення його з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугою років (арк. спр. 19-24).

Рішенням ГУПФУ в Луганській області від 31.08.2018 № 9 відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років згідно особистої заяви від 21.08.2018, оскільки на день звільнення наявна календарна вислуга років не відповідає умовам призначення такої пенсії, які визначені пунктом «а» статті 12 Закону № 2262 (арк. спр. 26, 39).

07.09.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про повторний розгляд переведення його з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугою років з урахуванням його вислуги років у пільговому обчисленні - 30 років 04 місяців 05 днів, та наданням офіційного роз'яснення щодо рішення про відмову в призначенні пенсії без урахування вислуги позивача у пільговому обчисленні (арк. спр. 27-30).

14.09.2018 Відповідач надіслав лист № ВЕБ-12001-Ф-С-18-019843, в якому підтвердив своє рішення про відмову переведення Позивача з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугою років, посилаючись на попередню відповідь, тобто на недостатню кількість вислуги років тільки у календарному обчисленні, без урахування вислуги позивача у пільговому обчисленні (арк. спр. 31).

Закон № 2262 визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Відповідно до п. «б» статті 12 Закону № 2262-ХІІ право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону, серед інших, мають звільнені зі служби особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.

Згідно статті 12 Закону № 2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається:

а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби:

з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше.

Відповідно до ст. 17 Закону № 2262 особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д" статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років, серед інших, для призначення пенсії зараховуються:

б) служба в органах внутрішніх справ, поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Державній кримінально-виконавчій службі України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду.

В силу положень статті 17-1 вказаного Закону порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок визначений Постановою Кабінету Міністрів України № 393 від 17 липня 1992 року «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей», згідно якої до вислуги років для призначення пенсій зараховується на пільгових умовах (п.3):

а) один місяць служби за три місяці: час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції.

Визначення терміну «календарний рік» чинне законодавство України не дає. Проте, коли заходить мова про термін «календарний рік», кожен розуміє його по-своєму (суб'єктивно). Для одних - це період з 1 січня по 31 грудня, а для інших - період протягом 12 місяців з будь-якої дати календаря.

Так, статтею 3 Бюджетного кодексу України визначено, що бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Неприйняття Верховною Радою України закону про Державний бюджет України до 1 січня відповідного року не є підставою для встановлення іншого бюджетного періоду.

Натомість, частиною 2 цієї ж статті передбачено, що відповідно до Конституції України бюджетний період для Державного бюджету України за особливих обставин може бути іншим, ніж передбачено частиною першою цієї статті.

Тобто, поняття «календарний рік» передбачає наявність періоду, який дорівнює тривалості з 1 січня кожного року до 31 грудня того ж року. Однак початок такого періоду може розпочинатися не лише 1 січня кожного року, а визначатися залежно від конкретних обставин.

В свою чергу, Постановою КМУ № 393 прямо визначено, що до вислуги «років» для призначення пенсій зараховується на пільгових умовах:

а) один місяць служби за три місяці: час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції.

Цією нормою прямо встановлено, що один «календарний» місяць зараховується за три «календарних» місяця.

Пільгові умови законодавством передбачені саме для того, щоб при остаточному розрахунку визначати саме календарні проміжки часу, які дають право виходу на пенсію.

Пункт 3 Постанови КМУ № 393 навіть не надає право, а зобов'язує осіб, які розраховують вислугу років (в даному випадку - відповідача), зарахувати до загальної вислуги років для призначення пенсії особі, зазначеній в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, на пільгових умовах один місяць служби за три місяці, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції.

Пункт 3 постанови КМУ № 393 не містить положень щодо розмежування періоду фактично відпрацьованого часу, який вимірюється в календарних роках, місяцях та днях, від періоду часу, який розраховується за наявності пільгових умов, та також вимірюється в календарних роках, місяцях та днях.

При даних правовідносинах слід враховувати дотримання принципу правової визначеності, відповідно до якого норми законодавства повинні забезпечувати конкретну визначеність та остаточність, захищати осіб, які мають право на пенсію за вислугою років, від множинного трактування обчислення стажу з боку органів, які приймають рішення щодо призначення пенсії.

Прикладом правової визначеності є положення статті 5 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист». Цією нормою прямо визначено, що ветеранами військової служби, ветеранами органів внутрішніх справ є особи, які бездоганно прослужили на військовій службі 20 і більше років у календарному або 25 та більше років у пільговому обчисленні і звільнені з військової служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України.

Тобто, стаття 5 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист» містить чіткі розмежування фактично відпрацьованого періоду часу від періоду часу, розрахованого у пільговому обчисленні.

Натомість, Закон № 2262 не містить такого розмежування, що з урахуванням положень ст. 17-1 цього закону та Постанови КМУ № 393 свідчить про необхідність зарахування до вислуги років періоду, обчисленого на пільгових умовах.

З урахуванням вище зазначених обставин, по даній справі у суду відсутні підстави для застосування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 27.03.2018 по справі № 295/6301/17 стосовно неможливості зарахування у загальну вислугу років періодів часу вислуги, обчисленої на пільгових умовах, оскільки норми Закону № 2262 зовсім не містять розмежування календарних періодів часу, які були фактично відпрацьовані певною особою, від періодів часу, обчислених на пільгових умовах.

Навпаки, положеннями Постанови КМУ № 393, обов'язковість застосування якої передбачено статтею 17-1 Закону № 2262, передбачено зарахування до вислуги років для призначення пенсій одного місяця служби за три місяці, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції.

Тобто, законодавець чітко встановлює можливість призначення пенсії за вислугу років із зарахуванням в її період вислуги років на пільгових умовах.

Таким чином, суд вважає, що Позивач на час звільнення з Національної поліції України, тобто станом на 30.03.2018, мав для призначення пенсії за вислугою років 30 років 04 місяців 05 днів, що є більше 23 календарних роки та 6 місяців.

На підставі вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору згідно з пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", розподіл судових витрат між сторонами відповідно до вимог статті 139 КАС України не проводиться.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 32, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1.

Скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 31.08.2018 № 9 про відмову в призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років та перевести з пенсії по інвалідності.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Борзаниця