Рішення № 79141263, 14.01.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

14 січня 2019 р. № 643/15797/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бадюкова Ю.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту -позивач, ОСОБА_1.) звернувся до Московського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова (далі по тексту - відповідач, УПФУ), в якому просить суд:

- скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова щодо розгляду спірних питань, які виникають під час призначення, перерахунку та виплати пенсій від 01.06.2017 р. про відмову в допризначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та зобов'язати провести допризначення пенсії ОСОБА_1 відповідно до наданої довідки про заробітну плату №107 без дати за період з 01.01.1993 по 31.12.1997 р., виданої ЗАТ "Харківліфт-2".

Ухвалою від 06.11.2018 року справу передано на розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що наказом №255 від 31.12.1987 р. був прийнятий по переводу на підприємство Харківське спеціалізоване ремонтно-будівельне управління «Харківліфт-2" на посаду електромонтера з 01.01.1988 р.

Наказом №11 від 04.02.1998 р. я був звільнений з підприємства за власним бажанням з 04.02.1998 р.

Розпорядженням Київського РВК м.Харкова №137 від 25.01.1994 р. Харківське СРБУ «Харківліфт 2» було ліквідовано та перейменоване в закрите акціонерне товариство «Харківліфт 2»

24.03.2017 р. у позивача виникло право на отримання пенсії за віком, та він подав всі необхідні документи до пенсійного фонду.

За повідомленням Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова, при призначенні пенсії за віком, за бажанням пенсіонера, ним може подаватись довідка про заробітну плату до 01 липня 2000 року.

Позивачем була надана відповідна довідка про заробіток для обчислення пенсії видана ЗАО Харківліфт-2" за період роботи з січня 1993 р. по грудень 1997 року.

Листом від 16.07.2018 р. Управління Пенсійного Фонду України в Московському районі м. Харкова позивачу було відмовлено в допризначенні пенсії на підставі довідки про заробітну плату №107, виданої ЗАТ "Харківліфт-2" за період роботи з січня 1993 р. по грудень 1997 р., так як вищевказана довідка не містить дати. Також зазначено, що довідка про заробітну дату №107 без дати оформлена не за формою (додатку 1) Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затвердженого постановою правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005р. №22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за №1566\11846, та річна сума заробітної плати за 1995 рік має розбіжності з сумами заробітної плати вказаними у довідці помісячно. Управлінням Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова був складений акт зустрічної перевірки довідки про заробіток №107 без дати за період з 01.01.1993 по 12.1997 р. , виданої ЗАТ "Харківліфт-2", в якому зазначено, що неможливо провести перевірку із-за відсутності підприємства за вказаною адресою, місцезнаходження якого невідомо.

Позивач приймав самостійні заходи щодо отримання повторної довідки, але йому стало відомо, що Постановою Харківського окружного адміністративного суду №820/9286/15 від 16 жовтня 2015 р. за позовом Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області було припинено юридичну особу - Закрите акціонерне товариство "Харківліфт -2"(код ЄДРПОУ 5433005, адреса 61033, м. Харків, вул.Пушкінська, буд. 104/6.

Відповідно до довідок №0129/2108 від 10.08.2018 р. Державного архіву Харківської області, Комунального підприємства "МІСЬКИЙ АРХІВ" №Ш-68 від 09.10.2018 р., Науково-виробничого сервісного центру "Харківський народний архів" №78 від 04.10.2018 р. документи ЗАО "Харківліфт-2" на зберігання до архіву не надходили, що унеможливлює отримання повторної довідки про заробітну плату.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.

У строк, встановлений судом, відповідач надав відзив на позовну заяву та просив відмовити у задоволенні позовної заяви з огляду на наступне.

ОСОБА_1 04.04.2017 звернувся із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Для обчислення пенсії ОСОБА_1 була надана довідка про заробітну плату № 107 без дати за період з 01.01.1993 по 31.12.1997, яка видана ЗАТ «Харківліфт-2» і не була врахована при призначенні пенсії, оскільки вона оформлена не за формою згідно додатку 1, встановленою Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1).

Управлінням був складений акт зустрічної перевірки довідки про заробіток № 107 без дати за період з 01.01.1993 по 31.12.1997, видану ЗАТ «Харківліфт - 2» для обчислення пенсії ОСОБА_1, в якому зазначено про неможливість проведення перевірки через відсутність підприємства за адресою та не встановленням місцезнаходження товариства.

ОСОБА_1 призначена пенсія за віком із врахуванням заробітної плати за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року та направлено повідомлення про необхідність надання до Управління у трьохмісячний термін довідки про заробітну плату до 01.07.2000, виданої за формою, встановленою додатком 1 Порядку № 22-1.

ОСОБА_1 30.05.2017 звернувся до Управління із заявою про допризначення пенсії за віком згідно довідки про заробітну плату № 107 без дати за період з 01.01.1993 по 31.12.1997, виданої ЗАТ «Харківліфт-2» та повідомив про неможливість оформлення довідки згідно з додатком 1 Порядку № 22-1.у зв'язку з ліквідацією підприємства.

Рішенням Управління у формі протоколу щодо розгляду спірних питань, які виникають під час призначення, перерахунку та виплати пенсій від 01.06.2017, відмовлено ОСОБА_1 в допризначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" згідно заяви від 30.05.2017.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.

Згідно положень ст. ст. 12, 257 КАС України даний спір віднесено до категорії справ, що підлягають розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, а тому суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача повідомлено належним чином про наявність позову щодо оскарження його рішення.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 263 КАСУ справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачами обставини, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

24.03.2017 р. у позивача виникло право на отримання пенсії за віком, та він подав всі необхідні і документи до пенсійного фонду.

Листом від 03.05.2017 року №11879/300201 позивача повідомлено, що при призначенні пенсії за віком було надано довідку про заробітну плату №107 без дати, за період з 01.01.1993 року по 31.12.1997 року, яка не врахована для обчислення пенсії, оскільки оформлена не за формою додатку 1 Порядку (а.с.9).

Протоколом управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова щодо розгляду спірних питань, які виникають під час призначення, перерахунку та виплати пенсій від 01.06.2017 року позивачу відмовлено в допризначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» згідно заяви від 30.05.2017 року (а.с.4-5).

Листом від 16.07.2018 року позивача повідомлено, що про відмову у врахуванні довідки про заробітну плату №107 без дати, за період з 01.01.1993 року по 31.12.1997 року, для обчислення пенсії (а.с.6-8).

З інформації, зазначеної у копії трудової книжки НОМЕР_2 від 15.11.1976 року, підтверджено, що позивач у період з 01.01.1988 по 04.02.1998 року працював на посаді електромонтера на Харківському спеціалізованому ремонтно-будівельному управлінні «Харківліфт-2» (а.с.11-18).

Також страховий стаж підтверджено роздруківкою з ІКІС ПФУ (а.с.38,39)

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується такими вимогами чинного законодавства.

Зі змісту частини третьої статті 23 Загальної Декларації прав людини, пункту четвертого частини першої Європейської Соціальної хартії та частини третьої статті 46 Конституції України випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Відповідно до вимог статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

У відповідності до пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1(далі - Порядок № 22-1), до заяви про призначення (перерахунку) пенсії за віком додаються такі документи: 1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; 2) документи про стаж; 3) для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 1, 3 до Положення); 4) документи про місце проживання (реєстрації) особи; 5) документи, які засвідчують особливий статус особи; 6) документ уповноваженого органу Російської Федерації про те, що особі не призначалась пенсія за місцем реєстрації на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, та особисту декларацію про відсутність громадянства держави-окупанта.

Згідно з пунктом третім частини 2.1 Порядку № 22-1 для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року.

За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) до 01 липня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Пунктом 2.10 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, встановлено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 22-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію - перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Отже, зміст вищенаведених норм свідчить про те, що призначення пенсій здійснюється на підставі грошового забезпечення особи за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. При цьому, за умови волевиявлення особи, при розрахунку її пенсії може бути врахована заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу по 30 червня 2000 року.

При виявленні бажання щодо врахування трудового стажу до 1 липня 2000 року, особа зобов`язана надати до Пенсійного органу довідку про заробітну плату до 2000 року, в якій має бути зазначено первинні документи, на підставі яких вона оформлена, та адреса, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Судом встановлено, що при зверненні до відповідача для перерахунку призначеної пенсії, позивачем було надано довідку №107 Закритого акціонерного товариства «Харківліфт-2», у якій зазначено суми заробітку з розшифруванням (грн.) з 01.01.1993 року по 31.12.1997 року. Крім того зазначено про перерахунок з карбованців у гривні у співвідношенні 1:100000. На всі виплати нараховані та сплачені страхові внески до Пенсійного фонду України (страхові внески) та вказано довідка видана на підставі особових рахунків за 1993-1997 роки. Також зазначено, що у зв'язку з ліквідацією СРБУ «Харківліфт-2» перейменовано в Закрите акціонерне товариство «Харківліфт-2» згідно розпорядження Київського РВК №137 від 25.01.1994 року (а.с.10)

Дослідивши вказану довідку про заробітну плату позивача, суд зазначає, що її зміст вказує на те, що вона оформлена на підставі первинних документів, містить адресу для проведення перевірки зазначених у них відомостей, у разі потреби, та відмітку про сплату страхових внесків, а також відмітку: «довідка видана на підставі особових рахунків за 1993-1997 роки».

Дані обставини свідчать про той факт, що довідки про заробітну плату позивача до 2000 року цілком відповідають закріпленим законодавством вимогам до оформлення таких довідок, оскільки мають всі передбачені реквізити та необхідні відомості.

Між тим, відмовляючи у прийнятті довідки для здійснення перерахунку пенсії позивача, відповідач послався на ту обставину, щодо неможливості проведення зустрічної перевірки із-за відсутності підприємства за вказаною адресою та її місцезнаходження невідомо.

Втім суд зазначає, що відповідно до постанови Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2015 року припинено юридичну особу - Закрите акціонерне товариство «Харківліфт-2» (а.с.19-20).

Також Закритим акціонерним товариством «Харківліфт-2» не передано документи на зберігання ані до Державного архіву Харківської області, ані до КП «Міський архів», ані до ТОВ «Науково-виробничий сервісний центр «Харківський народний архів», що підтверджено відповідними листами №78 від 04.10.2018 (а.с.23), №Ш-68 від 09.10.2018 року (а.с.22), від 10.08.2018 року №01-29/Т-2108 9(а.с.21).

Відмова у зарахуванні даної довідки на підставі неможливості проведення акту зустрічної перевірки при наявності відповідної інформації, що ґрунтується на первинних документах не відповідає нормам закону та є протиправною та порушує право позивача на врахування для обчислення пенсії заробітної плати (доходу) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01.07.2000, визначене ч. 1 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" (№ 25921/02) Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стреч проти Сполучного Королівства ("STRETCH v. THE UNITED KINGDOM " № 44277/98).

У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого "права власності" (пункт 74 рішення Європейського суду з прав людини "Фон Мальтцан та інші проти Німеччини"). Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися "активом": вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є "активом", на який може розраховувати громадянин як на свою власність ("MALTZAN (FREIHERR VON) AND OTHERS v. GERMANY " № 71916/01, 71917/01 та 10260/02).

У пункті 52 рішення у справі "Щокін проти України" (№ 23759/03 та № 37943/06) Європейський суд з прав людини зазначив, що тлумачення та застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд однак зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, в який тлумачиться і застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних з принципами Конвенції з точки зору тлумачення їх у світлі практики Суду. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі "Скордіно проти Італії" ("Scordino v. Italy"№ 36813/97).

Відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення такого важливого фінансового питання, порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника.

У вказаному рішенні Європейський суд з прав людини, з посиланням на закріплений в законодавстві України принцип in dubio pro tributario, зазначив, що органи державної влади повинні віддавати перевагу найбільш сприятливому для людини та громадянину тлумаченню національного законодавства.

Крім того, практикою Європейського суду з прав людини сформовано підхід щодо розуміння правової визначеності як засадничої складової принципу верховенства права. Зокрема, у пункті 61 Рішення "Брумареску проти Румунії" Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип правової визначеності є складовою верховенства права ("Brumarescu v. Romania" № 28342/95). Крім цього, у пункті 109 справи "Церква Бессарабської Митрополії проти Молдови" Суд зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку ("Metropolitan Church of Bessarabia and Others v. Moldova" № 45701/99).

Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту шляхом зобов'язання відповідача вчинити дії, варто зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства"(Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 (заява № 38722/02).

Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Виходячи з вищенаведеного, суд доходить до висновку, що вимоги позивача про скасування рішення Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова щодо розгляду спірних питань, які виникають під час призначення, перерахунку та виплати пенсій від 01.06.2017 р. про відмову в допризначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та зобов'язання провести допризначення пенсії ОСОБА_1 відповідно до наданої довідки про заробітну плату №107 без дати за період з 01.01.1993 по 31.12.1997 р., виданої ЗАТ "Харківліфт-2" є обґрунтованими.

За приписами вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено, правомірність пред'явленого позову, а відповідачем доводи позовної заяви не були спростовані, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Розподіл судових витрат здійснюється згідно зі статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова, що викладене у протоколі щодо розгляду спірних питань, які виникають під час призначення, перерахунку та виплати пенсій від 01.06.2017 р. про відмову в допризначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Зобов'язати провести допризначення пенсії ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) відповідно до наданої довідки про заробітну плату №107 без дати за період з 01.01.1993 по 31.12.1997 р., виданої ЗАТ "Харківліфт-2".

Стягнути на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати в загальному розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова (вул. Валентинівська, 22Б, м. Харків, 61170, код ЄДРПОУ 22682655).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення .

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 14 січня 2019 року.

Суддя Бадюков Ю.В.