Рішення № 79140965, 14.01.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/4442/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

13 грудня 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Національної поліції України про :

- визнання протиправною бездіяльність щодо не розгляду звернення ОСОБА_1 від 20.11.2018, реєстраційний №БІ-8754394;

- визнання протиправною бездіяльність щодо не надання довідки про середньомісячний розмір грошового забезпечення працівника Національної поліції України за 2018 рік, згідно вимог викладених у зверненні ОСОБА_1 від 20.11.2018 реєстраційний №БІ-8754394;

- визнання протиправною бездіяльність щодо не надання роз'яснення порядку оскарження прийнятого рішення у відповіді ДФЗБО Національної поліції України від 20.11.2018, реєстраційний №БІ-8754394;

- зобов'язання повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 20.11.2018, реєстраційний №БІ-8754394 та вжити заходів реагування з урахуванням обставин встановлених судом.

Підставою для звернення до суду вважає порушення своїх прав у сфері публічно-правових відносин бездіяльністю та діями відповідача щодо не належного розгляду звернення позивача від 20.11.2018, реєстраційний №БІ-8754394.

За приписами статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи, зокрема, щодо оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію.

Справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 14.12.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

08.01.2018 відповідач подав відзив на адміністративний позов, в якому просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на відсутність порушень прав позивача, оскільки 21.11.2018 до Національної поліції України надійшло 3 однакових за змістом звернення ОСОБА_1 від 20.11.2018 №БІ-8754397, №БІ-8754404, №БІ-8754394 щодо надання довідки про середньомісячний розмір грошового забезпечення працівника Національної поліції України. Вказані звернення розглянуто та ОСОБА_1 надано відповідь листом від 27.11.2018 №341зі, Б-619, Б-622/29/2/01-2018, який надіслано на її поштову адресу та 28.11.2018 надіслано позивачу на електронну пошту. Зазначає, що в Національній поліції України відсутній порядок розрахунку середньомісячного грошового зобов'язання працівника Національної поліції, оскільки розмір грошового забезпечення поліцейського визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявного наукового ступеня або вченого звання. Тому дії відповідача при розгляді звернення позивача є правомірними і повністю відповідають діючому законодавству України.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

20 листопада 2018 року ОСОБА_1 через Урядову гарячу лінію звернулася до Прем'єр-міністра України Гройсмана В.Б. із заявами (номер реєстрації: №БІ-8754397, №БІ-8754404, №БІ-8754394), у яких просила надати довідки саме Національною поліцією України встановленого зразка про середньо місячний розмір грошового забезпечення (заробітної плати) працівника Національної поліції України за 2018 рік.

З метою реалізації права громадянина, зазначені звернення 22.11.2018 розподілено за компетенцією до Національної поліції України, про що внесена інформація до бази даних звернення.

Крім того, 20.11.2018 ОСОБА_1 через Урядовий контакт центр також звернулася до голови Національної поліції України генерала поліції третього рангу Князєва С.М. із заявою (номер реєстрації БІ-8754394), у якій просила надати довідки саме Національною поліцією України встановленого зразка про середньо місячний розмір грошового забезпечення (заробітної плати) працівника Національної поліції України за 2018 рік.

Національною поліцією України звернення №БІ-8754397, №БІ-8754404, №БІ-8754394 переадресовано до Міністерства внутрішніх справ України.

Листом від 23.11.2018 за вих. №15/2-Б-882 Департамент фінансово-облікової політики МВС України проінформував ОСОБА_1 та Національну поліцію України, що ДФОП МВС України не володіє відповідною інформацією та на підставі ст. 7 Закону України "Про звернення громадян" звернення ОСОБА_1 надіслано за належністю для розгляду та надання відповіді заявнику.

На вищевказані звернення позивачу Національною поліцією України направлено відповідь за вих. №341зі, Б-619, Б-622/29/2/01-2018, якою позивачу повідомлено, що виплата грошового забезпечення поліцейським здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (далі - постанови) та у Порядку затвердженому наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260 за місцем проходження служби виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом органу поліції на грошове забезпечення. Відповідно до пункту 1 постанови грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу за займаною посадою, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Пунктом 12 розділу 2 зазначеного Порядку передбачено, що керівники органів поліції мають право преміювати поліцейських відповідно до особливостей проходження служби та особистого внеску поліцейського в загальні результати служби з урахуванням специфіки і особливостей виконання покладених на нього завдань та у межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції. Розміри премії встановлюються за рішенням керівників органів поліції відповідно до затверджених ними положень про преміювання та наявного фонду грошового забезпечення.

У ДФЗБО Національної поліції України відсутній будь-який визначений законом порядок обрахунку середнього розміру грошового забезпечення поліцейського.

Даний лист 27.11.2018 надіслано на поштову адресу ОСОБА_1 та 28.11.2018 на електронну пошту позивача, які останньою зазначені у зверненні, що підтверджується витягом з журналу обліку відправленої кореспонденції через поштовий зв'язок та роздруківкою електронного листа-підтвердження.

Також, листом від 05.12.2018 за вих. №Б-635/29/201-2018 Національна поліція України проінформувала ОСОБА_1, що Департаментом фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Національної поліції України в межах компетенції розглянуто повторне звернення на "Урядову гарячу лінію" від 20.11.2018 та на викладені питання ОСОБА_1 було надіслано відповідь листом ДФЗБО Національної поліції України від 27.11.2018 №341зі, Б-619, Б-622/29/2/01-2018 та від 03.12.2018 за №Б-630/29/2/01-2018.

Посилаючись на неналежний розгляд та безпідставність щодо не забезпечення належного розгляду повторного звернення ОСОБА_1 від 20.11.2018 номер реєстрації БІ-8754394, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та доводам учасників справи, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм статтею 40 Конституції України права на звернення урегульовано Законом України від 02.10.1996 №393/96-ВР "Про звернення громадян" (далі - Закон №393/96-ВР).

Частиною першою статті 1 Закону №393/96-ВР визначено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

За змістом статті 3 Закону №393/96-ВР під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Статтею 5 Закону №393/96-ВР встановлено, що звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне).

Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення).

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Звернення позивача від 20.11.2018 року відповідає вимогам статті 5 цього ж Закону, а тому у силу положень частини 1 статті 7 названого Закону мало бути розглянуте по суті особою, якій його адресовано.

Питання розгляду заяв (клопотань) врегульовано статтею 15 Закону України "Про звернення громадян", відповідно до якої органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань) /частина 1/.

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки /частина 3/.

Згідно із пунктом 6 розділу ІІ Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 15.11.2017 року №930 (надалі - Порядок № 930) метою попереднього розгляду звернень громадян є їх розподіл для доповіді керівникам органів та підрозділів поліції відповідно до їх функціональних обов'язків та надсилання їх за належністю до іншого органу державної влади у разі, якщо питання, порушені в зверненні, не входять до повноважень органів та підрозділів поліції; попередній розгляд звернень громадян здійснюється керівництвом служби діловодства, його заступниками або відповідальною особою в день надходження або в перший наступний робочий день у разі надходження їх після закінчення робочого дня, у вихідні, святкові та неробочі дні працівники служби діловодства доповідають керівництву органів (підрозділів) поліції про всі звернення громадян, які адресовані органу (підрозділу) поліції або його керівництву. Інші звернення громадян після розгляду керівництвом служби діловодства або відповідальними особами передаються до відповідних структурних підрозділів органу (підрозділу) поліції; попередній розгляд звернень громадян, що надходять до структурних підрозділів центрального органу управління поліції, здійснюється керівниками служби діловодства або уповноваженими особами цих підрозділів.

Відповідно до пункту 1 розділу IV Порядку №930 керівники органів (підрозділів) поліції та їх заступники під час розгляду звернень громадян вивчають суть порушених у них питань, у разі потреби вимагають у виконавців матеріали попередніх перевірок за цими зверненнями, направляють працівників органів (підрозділів) поліції на місця для перевірки викладених у зверненнях фактів та вживають інших заходів для об'єктивного вирішення порушених авторами звернень питань.

Також суд бере до уваги, що згідно із пунктом 2 розділу V Порядку №930 за кожною скаргою громадян на наявність порушень чи недоліків у роботі органів (підрозділів) поліції або на дії (бездіяльність) поліцейських проводиться ретельна перевірка органом чи підрозділом поліції, до якого звернувся зі скаргою громадянин, або тим органом (підрозділом) поліції, якому доручено проведення відповідної перевірки керівництвом Національної поліції України.

За приписами пунктів 3, 5 розділу IV Порядку №930 вказаного Порядку рішення, які приймаються за зверненнями, повинні бути мотивованими та ґрунтуватися на законодавстві України. Посадова особа, визнавши заяву такою, що підлягає задоволенню, зобов'язана забезпечити своєчасне виконання прийнятого рішення відповідно до законодавства України, у разі визнання скарги обґрунтованою - негайно вжити заходів щодо поновлення порушених прав громадян.

Звернення вважаються вирішеними, якщо розглянуто всі порушені в них питання, ужито необхідних заходів і заявникам надано ґрунтовні та вичерпні відповіді.

Пунктами 12-14 Порядку передбачено, що за результатами розгляду звернення громадянина виконавцем готується довідка про результати проведення перевірки інформації, викладеної у зверненні, яка доповідається керівнику органу (підрозділу) поліції разом з проектом відповіді заявнику. Керівник органу (підрозділу) проставляє свій підпис на довідці про ознайомлення із вжитими заходами під час здійснення перевірки інформації, викладеної у зверненні, або вчиняє резолюцію (доручення) про необхідність ужиття додаткових заходів з метою об'єктивного, усебічного та повного розгляду звернення.

До звернень, які не потребують проведення перевірки, довідки не складаються.

Відповідь за результатами розгляду звернення в обов'язковому порядку надає орган (підрозділ) поліції, який його отримав або до компетенції якого належить вирішення порушених у зверненні питань, та підписує керівництво цього органу.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у зверненні, доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон України "Про звернення громадян" і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення. При цьому зазначають заходи, вжиті органом чи підрозділом поліції в межах його компетенції для захисту конституційних прав громадян.

У відповідності до ч.ч. 3, 4 ст. 15 Закону України "Про звернення громадян", відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки; рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Таким чином, органи державної влади, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), реалізують свої повноваження, зокрема, шляхом прийняття відповідних рішень за результатами розгляду звернень громадян та доведення їх до відома заявників. При цьому, обов'язковою вимогою до змісту вказаних рішень є вмотивованість відповіді органу державної влади та роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення у разі відмови в задоволенні вимог.

Коли питання, які порушені у зверненні до органу державної влади, або посадової особи, яке подано відповідно до приписів Закону України "Про звернення громадян", не входять до їх повноважень, звернення не більше як в п'ятиденний строк пересилається за належністю відповідному органу чи посадовій особі та повідомляється про це громадянину, який подав звернення.

Так, звернення ОСОБА_1 від 20.11.2018 № БІ-8754394 містило прохання надати довідку встановленого зразка про середньомісячний розмір грошового забезпечення (заробітної плати) працівника Національної поліції України за 2018 рік.

Листом від 05.12.2018 за вих. №Б-635/29/201-2018 Національна поліція України проінформувала ОСОБА_1, що Департаментом фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Національної поліції України в межах компетенції розглянуто повторне звернення на Урядову гарячу лінію від 20.11.2018 та на викладені питання ОСОБА_1 було надіслано відповідь листом ДФЗБО Національної поліції України від 27.11.2018 №341зі, Б-619, Б-622/29/2/01-2018 та від 03.12.2018 за №Б-630/29/2/01-2018.

З тексту відповіді вбачається, що відповідачем взагалі не розглядалися питання порушені у зверненні, лист відповідача не містить відомостей про прийняті рішення за вимогами позивача. Так, у відповіді зокрема, не зазначено про заходи, вжиті в межах компетенції щодо питань, порушених у зверненні, не наведено відомостей про прийняте рішення за вимогами позивача.

За таких обставин суд вважає, що відповідь на звернення ОСОБА_1 не містить рішення відповідача по суті звернення, а відтак, відповідачем взагалі не розглядалося питання порушене у вищевказаному зверненні від 20.11.2018, поданому позивачем повторно.

Відсутність належним чином оформленого рішення Національної поліції України про надання довідки або про відмову у наданні довідки середньомісячний розмір грошового забезпечення працівника Національної поліції України за 2018 рік після спливу встановленого законом строку розгляду клопотання особи, не зважаючи на надсилання заявнику листів про розгляд клопотання, свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом.

Вирішуючи питання про ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд, враховує, що за нормами Конституції України, як нормами прямої дії, якими визначено зміст прав та свобод, особа має можливість вимагати від держави в особі органів публічної адміністрації належної організації та безпосереднього виконання кореспондуючих обов'язків.

Тому визначаючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Національної поліції України щодо не надання відповіді на звернення ОСОБА_1 від 20.11.2018 року та зобов'язати Національну поліцію України повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 20.11.2018 № БІ-8754394 із наданням відповіді у порядку, визначеного Законом України "Про звернення громадян".

Щодо позовної вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльність щодо не надання роз'яснення порядку оскарження прийнятого рішення у відповіді ДФЗБО Національної поліції України від 20.11.2018, реєстраційний №БІ-8754394, суд зазначає наступне.

Згідно з частинами третьою та четвертою ст. 15 Закону України "Про звернення громадян", відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки; рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Таким чином, органи державної влади, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), реалізують свої повноваження, зокрема, шляхом прийняття відповідних рішень за результатами розгляду звернень громадян та доведення їх до відома заявників. При цьому, обов'язковою вимогою до змісту вказаних рішень є вмотивованість відповіді органу державної влади та роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення у разі відмови в задоволенні вимог.

Як зазначалося судом вище, листом від 05.12.2018 за вих. №Б-635/29/201-2018 Національна поліція України проінформувала ОСОБА_1, що Департаментом фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Національної поліції України в межах компетенції розглянуто повторне звернення на Урядову гарячу лінію від 20.11.2018 та на викладені питання ОСОБА_1 було надіслано відповідь листом ДФЗБО Національної поліції України від 27.11.2018 №341зі, Б-619, Б-622/29/2/01-2018 та від 03.12.2018 за №Б-630/29/2/01-2018.

З тексту відповіді вбачається, що відповідачем взагалі не розглядалися питання порушені у зверненні, лист відповідача не містить відомостей про прийняті рішення за вимогами позивача, тобто відповідь Національної поліції України взагалі не містить відповідей на поставлені позивачем у зверненні від 20.11.2018 питання.

За таких обставин, суд вважає, що Національної поліції України повторне звернення ОСОБА_1 від 20.11.2017 №БІ-8754394 розглянуто не було, а відповідь листом від 05.12.2018 не містить рішень відповідача по суті звернення, тому не є рішенням про відмову в задоволенні вимог, викладених у зверненні та відповідно не повинне містити роз'яснення щодо порядку оскарження рішення.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що в даному випадку права позивача не були порушені, а відтак позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльність щодо не надання роз'яснення порядку оскарження прийнятого рішення у відповіді ДФЗБО Національної поліції України від 20.11.2018, реєстраційний №БІ-8754394 є необґрунтованими, у зв'язку із чим підстави для задоволення позовних вимог в цій частині відсутні.

Отже, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_1) до Національної поліції України (вул. Академіка Богомольця, 10, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 40108578) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Національної поліції України щодо не надання відповіді на звернення ОСОБА_1 від 20 листопада 2018 року реєстраційний номер БІ-8754394.

Зобов'язати Національну поліцію України повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 20 листопада 2018 року реєстраційний номер БІ-8754394 із наданням відповіді у порядку, визначеного Законом України "Про звернення громадян".

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.Ю. Алєксєєва