Ухвала суду № 79140797, 14.01.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, Харківська обл., місто Харків, майдан Свободи, будинок 6 , inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про відмову у звільненні від сплати судового збору та залишення позовної заяви без руху

14 січня 2019 р. Справа № 520/10957/18

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Заічко О.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії Північного регіону, Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, Немишлянського районного військового комісаріату м. Харкова, Головного військово-медичного управління Збройних Сил України про визнання протиправними дій та бездіяльності, визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними дій та бездіяльності, визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою від 04.12.2018 року вказаний позов було залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позову шляхом надання до суду додатків до позову у кількості екземплярів для відповідачів.

Вказані недоліки позивачем усунуто.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Також, позивачем було подано клопотання про звільнення від сплати судового збору. Вирішуючи вказане клопотання у процедурі виконання вимог п.3 ч.1 ст.171 КАС України, суддя вказує наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

У свою чергу, у розумінні приписів ч.1, 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, вказаною нормою чітко визначено умови, за яких суд може звільнити позивача від сплати судового збору.

У свою чергу, в Пленумі Вищого адміністративного суду України від 23 січня 2015 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" вказано, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Зазначена позиція також збігається із висновками Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18 жовтня 2005 року (заява №70297/01) .

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя‚ від 14 травня 1981 року № R (81) 7: „В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Слід зазначити, що позивачем на підтвердження неможливості сплати судового збору зазначено про тяжкий матеріальний стан, оскільки єдиним джерелом існування позивача є пенсія, про що надано докази.

Відповідно до ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Відповідно до п.13 ч.2 ст.3 Закону України "Про судовий збір" , судовий збір не справляється за подання: позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, поданого, зокрема, фізичною особою, розмір судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім того, абз. 2 ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що, у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Слід зазначити, що при обрахуванні належної суми судового збору в рамках даного позову, було враховано Постанову Пленуму ВАС України від 05.02.2016 № 2 Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року N 3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22 травня 2015 року N 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", якою визначено, що перевіряючи правильність сплати позивачем судового збору та визначаючи кількість вимог немайнового характеру, звернених до суду, необхідно враховувати, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" , судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Враховуючи, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" встановлено у 2018 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі : з 1 січня 2018 року - 1762 грн. ( станом на час подання позову), беручи до уваги Постанову Пленуму ВАС України від 05.02.2016 № 2, суддя зазначає наступне.

Так позивачем до першого відповідача подано 8 позовних вимог, з яких: перші 6 вимог є пов'язаними немайновими вимогами, решта, вимоги 7,8, підпадають під визначення п.13 ч.2 ст.3 Закону України "Про судовий збір". Отже, в частині позовних вимог до першого відповідача, розмір судового збору становить 704,80 грн.

До другого відповідача позивачем пред'явлено 7 позовних вимог, з яких: перші 5 вимог є пов'язаними немайновими вимогами, решта, вимоги 6,7, підпадають під визначення п.13 ч.2 ст.3 Закону України "Про судовий збір". Отже, в частині позовних вимог до другого відповідача, розмір судового збору становить 704,80 грн.

До третього відповідача позивачем пред'явлено 4 позовні вимоги, з яких: перші 2 вимоги є пов'язаними немайновими вимогами, решта, вимоги 3,4 підпадають під визначення п.13 ч.2 ст.3 Закону України "Про судовий збір". Отже, в частині позовних вимог до третього відповідача, розмір судового збору становить 704,80 грн.

До четвертого відповідача позивачем пред'явлено 2 позовні вимоги, з яких: перша вимога є немайновою, решта, підпадає під визначення п.13 ч.2 ст.3 Закону України "Про судовий збір". Отже, в частині позовних вимог до четвертого відповідача, розмір судового збору становить 704,80 грн.

Отже, належною сумою судового збору за подання вказаного позову є 2819,2 грн.

З матеріалів, доданих до позову вбачається, що позивачем надано обґрунтування неможливості сплати судового збору, виходячи з того, що єдиним джерелом доходу позивача є пенсія, річний розмір якої складає 30103,92 грн., згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків та довідки ГУ ПФУ в Харківській області.

У свою чергу, вказані докази не відповідають критеріям належності та достатності у часовому виразі.

Так, позов подано до суду у грудні 2018 року, а відповідні довідка з реєстру та дані пенсійного органу стосуються доходів позивача за 2017 рік.

Таким чином, позивачем не надано доказів, які свідчили б про неможливість сплати судового збору за подання позову у 2018 році.

Отже, у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору належить відмовити, оскільки останнім не було доведено належними доказами наявність підстав для застосування ст. 8 Закону України "Про судовий збір", а вказаний позов, у такому разі, підлягає повторному залишенню без руху, оскільки поданий з порушеннями вимог ст. 161 КАС України так як позивачем не виконано вимог ч.3 ст. 161 КАС України, за якими, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Для усунення вказаних вище недоліків позивачу необхідно надати до суду докази сплати судового збору у розмірі 2819,2 грн.

Керуючись ст. ст. 133, 160,161,169, 248,256 КАС України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Позов залишити без руху.

Надати позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - п'ять днів з моменту отримання ухвали.

Повідомити позивачу про необхідність виправити зазначені недоліки адміністративної позовної заяви. Роз'яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та йому повернута.

Копію даної ухвали направити особі, що звернулась із адміністративним позовом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Суддя Заічко О.В.