Ухвала суду № 79140578, 09.01.2019, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/30/19

Провадження № 1-кс/202/147/2019

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

У Х В А Л А

09 січня 2019 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпропетровська Марченко Н.Ю. за участю секретаря судового засідання Шишляннікова О.В., розглянувши клопотання адвоката Пагера Сергія Миколайовича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіларк Груп" про скасування арешту майна, -

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Пагер С.М. звернувся до суду в інтересах ТОВ "Сіларк Груп" з клопотанням про скасування арешту майна.

Клопотання обґрунтовано тим, що ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 02.11.2018 року в рамках кримінального провадження № 32018040040000062 від 07.09.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 205 КК України, накладено арешт на активи - суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України, м. Київ, Львівська площа, буд. 8 ТОВ «Сіларк Груп» (код ЄДРПОУ 41010324) шляхом блокування сум податку в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ), на яку останнє має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Між тим, від дати відкриття кримінального провадження до постановлення ухвали про арешт ТОВ "Сіларк Груп" не залучалося до вищевказаного кримінального провадження та не набуло в ньому жодного статусу. Крім того, відповідно до статті 98 КПК речовими доказами є саме матеріальні об'єкти, тобто арешт може накладатися виключно на майно (матеріальні об'єкти). В той час як суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ не є майном товариства. Так, ліміт ПДВ не може бути доказом відповідно до статті 98 КПК, його неможливо конфіскувати, спрямувати на погашення цивільного позову. Відповідно до статті 200-1.1 ПКУ система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік ПДВ в розрізі платників податку. Тобто система електронного адміністрування ПДВ - це база даних ДФС, яка аналізує та проводить автоматичний облік ПДВ по кожному підприємству. Показники (суми ліміту ПДВ) є за своєю суттю обліком господарських операцій платника ПДВ в електронній системі, що здійснюється відповідно до вимог ПКУ. Товариство не має права власності на ліміт ПДВ, оскільки за своєю суттю ліміт - це показник здійсненні господарської операції та не є грошовими коштами або електронними грошима. Арешт суми ліміту ПДВ в система електронного адміністрування ПВД веде до негативних наслідків, оскільки товариство не має можливості зареєструвати податкові накладні, чим паралізовано господарську діяльність, унеможливлює виконання взятих на себе договірних зобов'язань, ставить діяльність товариства під загрозу банкрутства через значні штрафи податкових органів тощо.

За цих підстав просить скасувати арешт сум ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України (код ЄДРПОУ 39292197) за адресою: м. Київ, Львівська площа, 8, що належить ТОВ "Сіларк Груп" (код ЄДРПОУ 41010324), накладений шляхом блокування сум податку в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ), на яку ТОВ "Сіларк Груп" має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Виконання ухвали про скасування арешту доручити посадовим особам Державної фіскальної служби за адресою: м. Київ, Львівська площа, 8.

У судове засідання адвокат Пагер С.М., який діє в інтересах ТОВ "Сіларк Груп", не з'явився, надав заяву, в якій клопотання підтримав та просив розглянути без його участі.

Представник третього ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області та прокуратури Дніпропетровської області, за клопотанням яких було накладено арешт, у судове засідання не з'явилися, про час і місце судового розгляду були повідомлені належним чином, про що є відмітка в матеріалах судової справи, про причину неявки слідчого суддю не повідомили, заперечень проти скасування арешту не надали.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання про скасування арешту майна, приходить до висновку, що дане клопотання є обґрунтованим і підлягає задоволенню з огляду на наступне:

Слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 02.11.2018 року за клопотанням заступника начальника третього ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області Разбітнова К.В, поданим у рамках кримінального провадження № 32018040040000062 від 07.09.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 205 КК України, накладено арешт на активи - суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України, м. Київ, Львівська площа, буд. 8 ТОВ «Сіларк Груп» (код ЄДРПОУ 41010324) шляхом блокування сум податку в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ), на яку останнє має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зі змісту вказаної ухвали вбачається, що представник ТОВ "Сіларк Груп" не був присутнім при розгляді питання про арешт.

Відповідно до частини першої статті 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно з частиною другої статті 170 КПК арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Зокрема, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (частина 3 статті 170 КПК).

Так, за приписами статті 98 КПК речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до частини третьої статті 132 КПК не допускається застосування заходів забезпечення кримінального провадження, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

При цьому норми частини другої статті 173 КПК зобов'язують слідчого суддю при вирішенні питання про арешт майна враховувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу), розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з частиною першою статті 174 КПК підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею.

Як вбачається з ухвали слідчого судді про накладення арешту, підставою для накладення арешту на суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України, що належать ТОВ "Сіларк Груп", стало те, що вони визнані речовими доказами в кримінальному провадженні № 32018040040000062 від 07.09.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 205 КК України, яке розслідується СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області, та є реальна загроза знищення, переробки або приховування цього майна, що унеможливить подальше розслідування та прийняття законного рішення в кримінальному провадженні.

Між тим, вирішуючи клопотання про скасування арешту, слідчий суддя враховує, що за змістом частини 10 статті 170 КПК у встановленому цим Кодексом порядку арешт може бути накладений на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права.

Отже, накладення арешту на суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України кримінальним процесуальним законом не передбачено, вони не є речовими доказами у розумінні статті 98 КПК та щодо них відсутні ризики приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Також слідчий суддя враховує, що відповідно до статті 96-3 КК України в кримінальному провадженні за ознаками частини 1 статті 205 КК України (фіктивне підприємництво) не передбачено застосування заходів кримінально-правового характеру до юридичних осіб.

Враховуючи, що слідчим чи прокурором у даному судовому засіданні не було доведено правові підстави для арешту сум ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ у Державній фіскальній службі, які належать ТОВ "Сіларк Груп", на переконання слідчого судді накладення такого арешту не відповідає завданням кримінального провадження та потребам досудового розслідування, порушує інтереси третіх осіб.

За таких обставин клопотання адвоката Пагера С.М. в інтересах ТОВ "Сіларк Груп" про скасування арешту майна необхідно задовольнити, скасувавши арешт, накладений ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 2 листопада 2018 року, на суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України, м. Київ, Львівська площа, буд. 8 ТОВ «Сіларк Груп» (код ЄДРПОУ 41010324) шляхом блокування сум податку в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ), на яку останнє має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Керуючись ст. ст. 98, 131-132, 170, 173-174, 369-372 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання адвоката Пагера Сергія Миколайовича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіларк Груп" про скасування арешту майна задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 2 листопада 2018 року, на суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України, м. Київ, Львівська площа, буд. 8 ТОВ «Сіларк Груп» (код ЄДРПОУ 41010324) шляхом блокування сум податку в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ), на яку останнє має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Виконання ухвали про скасування арешту доручити посадовим особам Державної фіскальної служби України, м. Київ, Львівська площа, 8.

Контроль за виконанням ухвали покласти на третій ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Н.Ю. Марченко