Ухвала суду № 79140465, 14.01.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/96/19

УХВАЛА

14 січня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко O.A., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Ізмаїльського об'єднаного управління ПФУ про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

08 січня 2019 року до суду надійшов позов ОСОБА_1 до Ізмаїльського об'єднаного управління ПФУ, в якому позивач просить суд:

1) визнати неправомірним невиконання відповідачем вимог ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»;

2) зобов'язати відповідача переобчислити пенсію ОСОБА_1 за термін з 01.07.18 по 31.12.18 з урахуванням норм вищенаведених законів України та виплатити мені заборгованість, яка утворилась через невиконання цих норм за вищезазначений термін;

3) стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 12198,00 грн. для відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до п.п.3,5,6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Ознайомившись зі змістом адміністративного позову, суд дійшов висновку, що він не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України.

Згідно п.2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

В порушення вимог даної норми позивач у позовній заяві не зазначає відомі номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти позивача та відповідача.

Окрім цього позивач в якості відповідача зазначає Ізмаїльське об'єднане управління ПФУ (код ЄДРПОУ 37743414), хоча за кодом ЄДРПОУ 37743414 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстроване «Ізмаїльське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області».

Відповідно до п.5, 9 ч.5, ч.9 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Так, в обґрунтування своїх вимог позивач у позовній заяві зазначає, що: «Я, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно з ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», маю отримувати пенсію, що піддається щоквартальній індексації, та на щомісячну соціальну допомогу у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно; обидві норми вищезгаданих законів не виконуються з моменту прийняття. Зухвале нехтування законами України з боку відповідача спричинилося до моральних страждань, оскільки унеможливило функціонування моєї особистості на конституційних засадах».

В позовній заяві відсутнє належне обґрунтування обставин порушення прав та інтересів позивача рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача, відсутній виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Відповідно до п.3 ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві зазначається ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

Так, в прохальній частині позовної заяви міститься вимога про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 12198,00 грн. для відшкодування моральної шкоди.

Однак, в порушення п.3 ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві відсутня ціна позову та обґрунтований розрахунок суми, яку позивач просить суд зобов'язати відшкодувати.

Відповідно до ч.1 ст.161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Суд зазначає, що позивачем надано суду не надано додатків до позовної заяви відповідачу.

Згідно п.11 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

В порушення вимог вищевказаної статті позивач не зазначає у позовній заяві, чи подавав він раніше позов (позови) до цих самих відповідачів з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Згідно п.8 ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві зазначається перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Позивачем не зазначено щодо наявності у нього або іншої особи оригіналу письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви.

Відповідно до ч.1 ст.161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч.ч.2,4 ст.79 КАС України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

Згідно з ч.2 ст.94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до ч.ч.4-5 ст.94 КАС України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Згідно п. 5.27 ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року №55 відмітка про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23.

Позивачем до адміністративного позову додано докази, зазначені у переліку додатків, однак, в порушення вимог ч.ч.4-5 ст.94 КАС України копії документів жодним чином не посвідчені.

Суд зазначає, що позивач у позовній заяві просить суд звільнити його від сплати судових витрат, при цьому жодним чином не обґрунтовує своє клопотання, не наводить та не надає доказів на його підтвердження.

Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України «Про судовий збір». Відповідно до ч.2 ст. 8 вказаного Закону: суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Зазначене положення закону кореспондується з приписами ч.1 ст.133 КАС України, а саме: суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору, з урахуванням передбачених статтею 8 Закону України «Про судовий збір» умов, є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду. При цьому, клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в позовній заяві, яка подається до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч.1 ст.77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Враховуючи викладене, не наведення позивачем жодних підставі звільнення його від сплати судового збору та ненадання жодних доказів на їх підтвердження, суд вважає за доцільне відмовити у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.2 КАС України однією із засад адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Оскільки суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору, а позивач не надав до суду платіжне доручення у встановленому приписами Закону України «Про судовий збір» порядку, суддя приходить до висновку, що поданий адміністративний позов не відповідає приписам КАС України.

Згідно ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 2 статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».

Предметом позову в даному випадку є основна визнання неправомірними дії відповідача щодо «неправомірного невиконання відповідачем вимог ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»» з похідною вимогою, за яку судовий збір не сплачується зобов'язання вчинити та вимога стягнення моральної шкоди.

Отже, адміністративний позов містить одну вимогу немайнового та одну вимогу майнового характеру.

Згідно п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду адміністративного позову: майнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір за ставкою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір за ставкою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» з 1 січня 2019 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 1921,00 гривень.

Отже, за подачу адміністративного позову з даними вимогами ОСОБА_1 повинен сплатити суму судового збору у розмірі 1536,8 грн. (12198.00*1%=121.98, що є меншим від мінімального розміру судового збору + 768.4).

Згідно ч. 1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити адміністративний позов без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.

Виявлені недоліки повинні бути усунені, шляхом надання до суду:

- належним чином оформленого адміністративного позову;

- обґрунтованого розрахунку суми моральної шкоди яку позивач просить суд стягнути з відповідача;

- інформації щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, ксерокопії яких додано до позовної заяви;

- власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

- засвідчених копії доказів, які додано до позовної заяви;

- доказів сплати судового збору.

Керуючись ст.ст.160, 161, 169 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Позов ОСОБА_1 до Ізмаїльського об'єднаного управління ПФУ про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди - залишити без руху.

Встановити позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.А. Вовченко