Ухвала суду № 79140062, 10.01.2019, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/4142/18

4-с/0203/3/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2019 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська в складі:

головуючого судді - Казака С.Ю.

при секретарі - Дикаленко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк Фамільний», заінтересована особа - державний виконавець Центрального відділу державної виконавчої служби м.Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Астаркіна Євгенія Павлівна, ОСОБА_2, про поновлення строку звернення до суду, скасування постанови про повернення виконавчого документу стягувачу, зобов'язання відновити виконавче провадження,-

ВСТАНОВИВ:

До Кіровського районного суду м.Дніпропетровська надійшла вищезазначена скарга Публічного акціонерного товариства «Банк Фамільний», в обґрунтування якої скаржник посилався на те, що 25.03.2013 року Кіровським районним судом м.Дніпропетровська було видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Фамільний» заборгованості в розмірі 29755 грн. 49 коп. Постановою державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м.Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 21.12.2015 року виконавчий лист було повернуто стягувачу. Про наявність вказаної постанови банк дізнався лише 15.11.2018 року після отримання відповіді на адвокатський запит. З постанови не вбачається чи було перевірено майновий стан боржника та чи виконані всі дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження». В той час, як боржник отримує заробітну плату на підприємствах ТОВ «Дніпротара», ТОВ «Одісей» де є керівником; заробітну плату в ТОВ «Мобільні технології кадт», де є засновником. Вказане свідчить, що державним виконавцем не здійснювалась перевірка майнового стану боржника; відсутні відомості щодо звернення до суду для вирішення питання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України. Таким чином, посилаючись на те, що постанова про повернення виконавчого листа від 21.12.2015 року була винесена неправомірно, без дотримання вимог Закону України «Про виконавче провадження», скаржник просив скасувати останню та зобов'язати державного виконавця відновити виконавче провадження. Також просив поновити строку для звернення до суду зі скаргою.

В наданому клопотанні Публічне акціонерне товариство «Банк Фамільний» просило провести розгляд справи без участі представника банку, зазначивши про підтримання поданої скарги.

Заінтересовані особи за неодноразовими викликами до суду не з'явились, про причини своєї неявки не повідомили.

За вказаних обставин, відповідно до положень ч.3 ст.211, ч.2 ст.247, ч.2 ст.450 ЦПК України суд вважає за можливе провести подальший розгляд справи по суті за відсутності учасників справи за наявними матеріалами та без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Перевіривши викладені в скарзі доводи, дослідивши матеріали даної справи, а також цивільної справи №0418/6585/2012, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що в рамках цивільної справи 0418/6585/2012 Кіровським районним судом м.Дніпропетровська 14.01.2013 року було ухвалено заочне рішення, яким задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Банк Фамільний» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На виконання вказаного рішення Кіровським районним судом 25.03.2013 року було видано виконавчий лист, який пред'явлено стягувачем для примусового виконання до Центрального відділу державної виконавчої служби м.Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.

З долучених до скарги відповіді Центрального відділу державної виконавчої служби м.Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 18.06.2018 року та витягу з реєстру виконавчих проваджень вбачається, що постановою державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м.Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Астаркіна Є.П. від 21.12.2015 року виконавчий лист було повернуто стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» (тут та далі, в редакції, що діяла на момент винесення оскаржуваної постанови) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно ст.32 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Частиною 1 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» та ст.447 ЦПК України передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами, права чи свободи яких порушено, до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Як зазначено в скарзі та підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що є у відкритому доступі, боржник ОСОБА_2 є власником ПП «Дніпротара» (код ЄДРПОУ 31076132), засновником ТОВ «Мобільні технології кадт» (код ЄДРПОУ 33105510) та ТОВ «Одісей» (код ЄДРПОУ 30597810).

Вказане свідчить про наявність у останнього часток у статутному капіталі та доходів, за рахунок яких було можливе задоволення вимог стягувача; не вжиття державним виконавцем всіх передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів з метою виявлення майна та доходів боржника, своєчасного і в повному обсязі

виконання рішення суду.

Державний виконавець за викликами до суду не з'явився та доводи, викладені в обґрунтування поданої скарги, не спростував.

В зв'язку з цим, суд приходить до висновку про обґрунтованість та необхідність задоволення скарги в частині скасування постанови державного виконавця від 21.12.2015 року про повернення виконавчого листа, як передчасної та безпідставної.

Також у відповідності до ст.41 Закону України «Про виконавче провадження» в діючий редакції, слід задовольнити скаргу в частині зобов'язання державного виконавця відновити виконавче провадження.

В частині поновлення строків на оскарження постанови, суд враховує, що матеріали справи не містять відомостей щодо отримання стягувачем копії постанови від 21.12.2015 року. А, як зазначено останнім та не спростовано іншими сторонами, про винесення даної постанови банк дізнався лише 15.11.2018 року отримавши відповідну інформацію на адвокатський запит.

З огляду на це, враховуючи, що 24 та 25.11.2018 року були вихідними днями, а скарга подана банком 26.11.2018 року, суд приходить до висновку, що останнім не було пропущено процесуальний строк для її подачі, встановлений ст.449 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.41,74 Закону України «Про виконавче провадження» (в діючій редакції), ст.ст.1,11,32,47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла станом на 21.12.2015 року), ст.ст.2,4,5,76-81,211,223,247,258-260,447,449,451 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк Фамільний», заінтересована особа - державний виконавець Центрального відділу державної виконавчої служби м.Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Астаркіна Євгенія Павлівна, ОСОБА_2, про поновлення строку звернення до суду, скасування постанови про повернення виконавчого документу стягувачу, зобов'язання відновити виконавче провадження - задовольнити.

Скасувати постанову державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м.Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 21 грудня 2015 року про повернення стягувачу виконавчого листа, виданого Кіровським районним судом м.Дніпропетровська 25 березня 2013 року по цивільній справі №0418/6585/2012.

Зобов'язати Центральний відділ державної виконавчої служби м.Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області у відповідності до ст.41 Закону України «Про виконавче провадження» відновити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого Кіровським районним судом м.Дніпропетровська 25 березня 2013 року по цивільній справі №0418/6585/2012.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України та може бути оскарження учасниками справи шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 14 січня 2019 року.

Суддя С.Ю.Казак