Рішення № 79139313, 14.01.2019, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2019 року м. Ужгород№ 260/1323/18 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Рейті С.І.

при секретарі судового засідання Павловій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Закарпатській області до Виробничо-комерційної фірми у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Титан ЛТД" про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Закарпатській області (далі - позивач, ГУ ДФС у Закарпатській області) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Виробничо-комерційної фірми у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Титан ЛТД" (далі - відповідач, ВКФ ТОВ "Титан") про стягнення податкового боргу у сумі 615619,13 грн. (в тому числі, пеня у розмірі 207380,81 грн.) по наступним платежам: 30 14010100 "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" у розмірі 205205,30 грн. (в тому числі, пеня у розмірі 50033,23 грн.), 85 11021000 "Податок на прибуток приватних підприємств" у розмірі 157347,58 грн., за рахунок коштів, що належать платнику податків на праві власності, в тому числі тих, які знаходяться на рахунках у банках.

Ухвалою судді від 13.12.2018 року відкрито спрощене позовне провадження у справі, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов - п'ятнадцять днів з дня вручення йому копії даної ухвали суду та роз'яснено сторонам, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

З наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що ухвала суду вручена представнику відповідача 15.12.2018 року, втім, відзиву на позовну заяву до суду не надано.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного:

Відповідно до частини 1 статті 67 Конституції України та статті 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), кожен зобов'язаний сплачувати податки, збори, інші обов'язкові платежі до держбюджету в порядку і розмірах, встановлених законом.

Як встановлено судом та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, ВКФ ТОВ "Титан" подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за № 9212437759 від 09.11.2016 року (за жовтень 2016 року) із задекларованою сумою податкового зобов'язання, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 71,00 грн., втім, самостійно задекларована сума грошового зобов'язання відповідачем не сплачена в повному обсязі.

Відповідно до п.54.1 ст.54 ПК України, самостійно визначені платником у поданій податковій декларації суми грошового зобов'язання є узгодженими. Такі суми грошового зобов'язання, відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України, платник зобов'язаний самостійно сплатити протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації.

Згідно пп.56.11 ст.56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

В той же час, 10.04.2017 року ГУ ДФС у Закарпатській області проведено документальну виїзну планову перевірку ВКФ ТОВ "Титан" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року.

В результаті перевірки встановлено порушення відповідачем п.44.1, п.44.5 ст.44, пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139 ПК України, в зв'язку з чим, перевіркою донараховано податок на прибуток у загальній сумі 202453,00 грн. за 2014 рік; а також п.198.1, п.198.2 п.198.6 ст. 198 ПК України, встановлено заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року в сумі 123973, грн., в т.ч., за липень 2014 року - 82212,00 грн., вересень 2014 року - 7659,00 грн., жовтень 2014 року - 28767,00 грн., листопад 2014 року - 5335,00 грн.

За наслідками перевірки складено Акт № 196/14-0/22104771 та винесено податкові повідомлення-рішення від 26.04.2017 року за №№ 0001632201, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 154966,25 грн., в тому числі, 123973,00 грн. за податковим зобов'язанням та 30993,25 грн. - штрафні (фінансові) санкції та № 0001622201, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 253068,25 грн., в тому числі, 202453,00 грн. за податковим зобов'язанням та 50613,25 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Крім того, 10.05.2018 року ГУ ДФС у Закарпатській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, в ході якої встановлено порушення відповідачем п.57.1 ст.57 ПК України, а саме: несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов'язань.

За результатами перевірки складено Акт № 644/07-16-12-01/22104771 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.05.2018 року № 0018551201, яким відповідача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 134,82 грн.

Вказані податкові повідомлення не оскаржені ним ні в адміністративному, ні в судовому порядку.

Відповідно до п.57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 п.54.3 ст.54 ПК України, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до пп.14.1.175 ст.14 ПК України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У відповідності до п. 129.1 ст. 129 ПК України, відповідачеві проведено нарахування пені у розмірі 207380,81 грн. по платежам: 30 14010100 "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" у розмірі 50033,23 грн.; 85 11021000 "Податок на прибуток приватних підприємств" у розмірі 157347,58 грн.

Згідно п.59.1 ст.59 Податкового кодексу, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

В силу пп.14.1.153 п.14. ст.14 ПК України, податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідно до норм чинного законодавства України відповідачу було надіслано поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення податкову вимогу від 28.03.2016 року № 2188-25, яка вручена відповідачу 08.04.2016 року.

Відповідно до пп.20.1.19 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до пп. 20.1.34 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.1 ст. 95 ПК України визначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 ст.95 ПК України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами у справі є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, враховуючи принципи адміністративного судочинства та з огляду на положення ч. 2 ст. 77 КАС України, обов'язок доказування покладається в даному випадку на відповідача. Позивачем доведено та наявними в матеріалах справи підтверджено податковий борг відповідача у сумі 615619,13 грн. та правомірність звернення до суду з зазначеним позовом, в зв'язку з чим вимоги позовної заяви є обґрунтованими, підтверджені належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані (відзив проти позову відповідач суду не надав) та підлягають до задоволення повністю.

Згідно ч. 2 ст. 139 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 78, 139, 243, 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52 код 39393632) до Виробничо-комерційної фірми у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Титан ЛТД" (Закарпатська область, Ужгородський район, с. Минай, вул. Слов'янська, 1 код 22104771) про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.

2. Стягнути з розрахункових рахунків Виробничо-комерційної фірми у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Титан ЛТД" кошти у сумі 615619,13 грн. (шістсот п'ятнадцять тисяч шістсот дев'ятнадцять гривень тринадцять копійок) на погашення суми податкового боргу у розмірі 615619,13 грн., в тому числі, по податку на додану вартість - 205205,30 грн., по податку на прибуток - 157347,58 грн.

3. Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 255 КАС України, та може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення, а в разі проголошення в судовому засіданні вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.І. Рейті