Ухвала суду № 79139184, 14.01.2019, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

14.01.2019

Справа № 201/155/19

Провадження № 2/201/1435/2019

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

14 січня 2019 року м. Дніпро

Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Федоріщев С.С., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Соборний районний у місті Дніпрі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини,-

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 09 січня 2019 року надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Соборний районний у місті Дніпрі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини.

Ознайомившись із матеріали позовної заяви, вважаю що таку слід залишити без руху, оскільки, позивачем при подачі позовної заяви до суду не було дотримано вимог ст.175, 177 ЦПК України, а саме:

-Позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1538 грн. 80 коп.

Згідно із приписами ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. В порушення вказаних вимог позивачем судовий збір сплачено не було.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У разі, коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (п. п. 12 та 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах»). Позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів УК у Соборному районі міста Дніпра/Соборний район/220300101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989269; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача 31212206004005; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу судовий збір за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська (назва суду, де розглядається справа).

-позивачу необхідно надати суду офіційні дані органу реєстрації місця перебування та проживання відповідача, з яких можливо встановити, що адреса - «The Magnolias» Golf Course, Sector 42, Gurugram, Building, Haryana, India, як місце проживання (перебування) або місцезнаходження є його останнім відомим місцем проживання.

Як вбачається з позовної заяви відповідач є громадянином ОСОБА_3 та проживає в Індії. Місцем проживання фізичної особи згідно із ст. 29 ЦК України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

З системного аналізу норм Цивільного кодексу України (ст.29), Цивільного процесуального кодексу України (ст.27, 28, 185, ч. 6 ст. 187), Закону України «Про свободу пересування і вільний вибір місця проживання в Україні» (ст. 3, 6) вбачається, що для визначення підсудності конкретної справи конкретному суду вирішальне значення мають офіційні дані органу реєстрації міст перебування та місця проживання фізичної особи-позивача/відповідача, а не дані про її фактичне місце проживання (перебування), навіть і підтверджені отриманням поштової кореспонденції за певною адресою без реєстрації такого місця проживання (перебування).

-У матеріалах позовної заяви відсутній завірений переклад позову з додатками на мову запитуваної сторони.

Так, статтею 80 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачено, що у разі якщо при розгляді справи з іноземним елементом у суду виникне необхідність у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд може направити відповідне доручення компетентному органу іноземної держави в порядку, встановленому процесуальним законом України або міжнародним договором України. Згідно із п. 2.3 розділу ІІ Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та ДСА України від 27 червня 2008 року № 1092/5/54, доручення та документи, що до нього додаються, складаються мовою, передбаченою відповідним міжнародним договором України. Якщо доручення чи документи, що до нього додаються, складено українською мовою, слід додавати завірений переклад на мову запитуваної держави або на іншу мову, передбачену міжнародним договором України. Документи, що підлягають врученню згідно з дорученням суду України, складаються мовою запитуваної держави чи іншою мовою, передбаченою міжнародним договором України, або супроводжуються завіреним перекладом на таку мову. У відповідних випадках документи, що підлягають врученню, можуть бути складені або перекладені на ту мову, яку, як є підстави вважати, розуміє особа, якій необхідно вручити документи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення заяви без руху та строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, позовну заяву необхідно залишити без руху відповідно до ст. 185 ЦПК України, про що повідомити позивача та надати йому строк для виправлення викладених вище недоліків.

Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» (п.п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» (п.п. 40, 41, 42 та ін.).У рішенні Європейського Суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Ураховуючи указані приписи процесуального законодавства та зважаючи на наявність наведених судом недоліків позовної заяви вона підлягає залишенню без руху із визначенням судом строку для їх усунення.

Керуючись ст. 175, 185 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Соборний районний у місті Дніпрі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини залишити без руху, про що повідомити позивача та надати строк для виправлення викладених вище недоліків не пізніше п'яти днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі усунення недоліків у встановлений строк заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С.С. Федоріщев