Ухвала суду № 79138900, 14.01.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"14" січня 2019 р. справа № 300/74/19

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Тимощук О.Л., розглянувши матеріали

позовної заяви ОСОБА_1

до Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області

про визнання протиправними дії та бездіяльність щодо неврахування та часткового врахування періодів роботи при призначенні та виплаті пенсії, зобов'язання зарахувати до страхового стажу для призначення трудової пенсії за віком періоди з 14.11.1997 по 31.12.2007, загалом 10 років 47 днів, та зобов'язання провести перерахунок пенсії з 02.12.2015,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі, також - позивач), 09.01.2019, звернувся в суд із позовною заявою до Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (надалі, також - відповідач) про визнання протиправними дії та бездіяльність щодо неврахування та часткового врахування періодів роботи при призначенні та виплаті пенсії, зобов'язання зарахувати до страхового стажу для призначення трудової пенсії за віком періоди з 14.11.1997 по 31.12.2007, загалом 10 років 47 днів, та зобов'язання провести перерахунок пенсії з 02.12.2015.

Позивачем, 14.01.2019, подано лист від 11.01.2019, в якому він просить врахувати долучені до листа квитанції про сплату судового збору під час вирішення питання про відкриття провадження у справі. Додатками до листа позивач долучив оригінал квитанції №1-1063К від 28.12.2018, якою сплачено судовий збір в сумі 704,80 грн та №1-1741К від 20.12.2018, якою також сплачено судовий збір в сумі 704,80 грн.

Пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, також - КАС України) встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Згідно із частиною 3 статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 (надалі, також - Закон України "Про судовий збір"), суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

В той же час, квитанції за №1-1063К від 28.12.2018 та №1-1741К від 20.12.2018 за аналогічним номером, датою та розміром були подані позивачем до Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі № 0940/2432/18 за позовною заявою ОСОБА_1 до Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання до вчинення дій, що підтверджується довідкою відділу документального забезпечення - канцелярії Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.01.2018. Тобто, відповідного зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України за даним адміністративним позовом не відбулося.

Суд звертає увагу, що позивач не позбавлений права повернення сплаченого судового збору в адміністративній справі №0940/2432/18 за його заявою в силу вимог частини 2 статті 7 Закон України "Про судовий збір", в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

За таких обставин, суд вважає, що вказані вище квитанції не є належним доказом сплати судового збору за подання до суду даної позовної заяви, оскільки вказані кошти сплачені за іншою позовною заявою саме в адміністративній справі №0940/2432/18.

Таким чином, позивачем до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору чи документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати останнього.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 (надалі, також - Закон України "Про судовий збір").

Статтею 1 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно з частиною 1 статті 4 вказаного Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Абзацом 7 підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою встановлена ставка судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки заявлені позовні вимоги є взаємопов'язаними, стосуються одного предмету та однієї підстави, позивач за подання даної позовної заяви повинен сплатити судовий збір як за одну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до пункту 3 абзацу 1 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік", встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2019 року у розмірі 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) гривня. 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Таким чином, сума судового збору, що підлягає сплаті позивачем становить 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Також, частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Суд зазначає, що чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Згідно з частиною 1 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 вказаної статті встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд звертає увагу, що позивач просить визнати протиправними дії і бездіяльність відповідача щодо неврахування періодів з 14.11.1997 по 01.01.2004, часткове врахування періодів з 01.01.2004 по 31.12.2007 при призначенні пенсії позивачу 02.12.2015 та зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії позивачу з 02.12.2015.

Отже, позивач вважає, що його право відповідачем порушене ще 02.12.2015 при призначенні йому пенсії.

Таким чином, оскільки позивач звернувся з даним позовом 09.01.2019, то ним пропущено шестимісячний строк звернення до суду з вимогою провести перерахунок пенсії саме з 02.12.2015.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Суд зазначає, що в позовній заяві позивачем вказано на отримання інформації у 2018 році про неврахування до пенсійних виплат певних періодів його роботи, проте не вказано і не надано доказів обмеження позивачу права на звернення до відповідача із наданням такої інформації починаючи з 02.12.2015.

Слід зазначити, що пенсія є щомісячним платежем, а її отримання, на думку позивача, в меншому розмірі, ніж передбачено законом, про порушення своїх прав позивач мав дізнатися, отримуючи таку виплату за відповідний місяць.

Виказана правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 17 липня 2018 року в адміністративній справі №521/21851/16-а.

Позивач, звернувшись 09.01.2019 до суду з позовними вимогами за період з 02.12.2015, пропустив строк звернення до суду, не навівши при цьому поважних та об'єктивних причин його пропуску.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

За наявності вказаних недоліків, позовна заява не відповідає вимогам частин 3 та 6 статті 161 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі наведеного, керуючись статтею 161, частинами 1, 2 статті 169, статями 171 та 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання протиправними дії та бездіяльність щодо неврахування та часткового врахування періодів роботи при призначенні та виплаті пенсії, зобов'язання зарахувати до страхового стажу для призначення трудової пенсії за віком періоди з 14.11.1997 по 31.12.2007, загалом 10 років 47 днів, та зобов'язання провести перерахунок пенсії з 02.12.2015, залишити без руху.

Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом:

- подання документу про сплату судового збору в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;

- подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовною вимогою про зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії з 02.12.2015 та докази поважності причин його пропуску.

В разі неможливості долучення певних доказів, повідомити про причини неможливості подання таких доказів.

Роз'яснити, що в разі неусунення недоліків у вище зазначений строк, позовна заява буде повернена позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.