Рішення № 79138763, 14.01.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2019 р. Справа№200/10798/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Циганенка А.І., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

18 жовтня 2018 року позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії. Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у призначені пенсії за віком на пільгових умовах, на підставі відсутності підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах. З посиланням на статті 19,49,64 Конституцію України, статті 4, 8, 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пункт 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», позивач просив:

- визнати дії відповідача щодо відмови у призначені пенсії відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;

- скасувати рішення №810 від 23 листопада 2017 року Управління Пенсійного фону України у м. Дзержинську Донецької області та №197/л-39-01-15 від 01 серпня 2018 року Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про відмову у призначені пенсії за пільгових умовах;

- зобов'язати відповідача призначити пенсію за пільгових умовах з моменту подання заяви від 20.10.2017 з урахуванням періодів пільгового стажу з 26.05.1983 по 31.07.1983 року, з 15.09.1983 по 12.12.1983 року, з 16.07.1984 по 31.10.1984року, з 12.11.1984 по 23.12.1986, з 16.03.1987 по 19.01.1990 року, з 05.02.1990 по 17.04.1997 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним були надані всі документи, необхідні для призначення пенсії за віком на пільгових умовах. На думку позивача, періоди роботи на шахті «Олександр-Захід» ДП «Артемвугілля», на ДП «Шахта ім. Ю.О. Гагаріна», на ДП шахта «Комсомолець» та період проходження військової служби має бути зарахований до пільгового стажу.

У відзиву на адміністративний позов відповідач просить відмовити у задоволенні позову, посилається на відсутність необхідного стажу у позивача для призначення пенсії. Зазначає, що деякі періоди роботи неможливо зарахувати у зв'язку із відсутністю рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугою років та відсутності можливості здійснення перевірки первинних документів. Посилаючись на пункт 3 статті 44 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-V «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», статтю 101 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» та пункт 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, просив відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі.

16 листопада 2018 року відкрито провадження у справі та її розгляд призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

16 листопада 2018 року від відповідача витребувані докази.

17 грудня 2018 року призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 09 січня 2019 року та повторно витребувані докази від відповідача.

У судове засідання, призначене на 09 січня 2019 року, сторони не з'явилися про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені, про причини неявки суд не повідомили.

Керуючись частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд вирішив розглянути справу в письмовому провадженні.

Згідно частини 4 статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією паспорта громадянина України НОМЕР_3

20 жовтня 2017 року позивачем до Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області подана заява про призначення пенсії за віком (ст. 13). До заяви позивачем були надані наступні документи:

- копія трудової книжки від 06.12.1983 НОМЕР_6;

- копія військового квитка НОМЕР_4

- довідка про фактичне проживання;

- копія довідки про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи від 17.10.2017 НОМЕР_5;

- копія паспорту та ІПН;

- пільгові довідки Управління матеріально-технічного постачання та допоміжних виробництв ДП «Артемвугілля» №05/18, №05/19, №05/20 від 18.05.2014 та пільгова довідка Державного підприємства «Шахта «Комсомолець» №01/68 від 21.05.2014.

20 жовтня 2017 року позивачем була подана заява на ім'я начальника Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області, про відсутність можливості надати додаткові документи для підтвердження пільгового стажу, у зв'язку із знаходженням підприємств на непідконтрольній Україні території.

23 листопада 2017 року Управлінням Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області було прийнято рішення №810 про відмову в призначенні пенсії у зв'язку з тим, що страховий стаж ОСОБА_1 складає 28 років 10 місяців, стаж на підземних роботах відсутній, що не відповідає умовам статті 13 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Позивач набуде право на пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «про загальнообов'язкова державне пенсійне страхування» після досягнення 60-річнго віку.

До страхового стажу не зараховані наступні періоди роботи:

на шахті «Олександр-Захід» ДП «Артемвугілля»:

- з 26.05.1983 по 04.07.1983 на посаді учня електрослюсаря підземного;

- з 05.07.1983 по 31.07.1983 на посаді гірничого майстра підземного;

- з 16.07.1984 по 31.10.1984 на посаді електрослюсаря підземного на підземному відділені ЕМО;

- з 16.03.1987 по 30.06.1987 - електрослюсар підземний;

- з 01.07.1987 по 19.01.1990 - гірничий майстер підземний;

на ДП «Шахта імені Ю.О. Гагаріна»:

з 15.09.1983 по 12.12.193 на посаді електрослюсаря;

на ДП шахті «Комсомолець»:

- з 05.02.1990 по 17.04.1997 на посаді гірничого майстра та заступника начальника відділення;

період проходження строкової військової служби з 12.11.1984 по 23.12.1986.

10 липня 2018 року позивачем була подана заява до Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області про доручення документів до матеріалів справи.

01 серпня 2018 року начальником Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області було повідомлено позивачу що, перегляд заяви від 20.10.2017 року про призначення пенсійних виплат не має можливості так як з дня надання документів та призначенням пенсії пройшло більше трьох місяців. Для призначення пенсії позивачу необхідно звернутись із заявою, надавши всі необхідні документи.

При ухваленні рішення суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно статті 92 Основного закону виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-ХІІ) та Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закону №1058-ІV).

Закон №1788-ХІІ був ведений в дію з 1 січня 1992 року - в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення цього Закону; з 1 квітня 1992 року - в повному обсязі.

Відповідно до діючої редакції пункту «а» статті 13 Закону №1788-ХІІ працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі Порядок № 383), передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).

Згідно Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами (пункт 1 Порядку).

Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Тобто, за приписами наведеної норми уточнюючі довідки для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати лише в разі, коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці.

Згідно пункту 1.1 «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29.07.93, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за №110, в редакції наказу Міністерства соціальної політики №720/1642/5 від 06.10.2014 (далі - Інструкція), трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Відповідно до пункту 2.14 Інструкції якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.

1 січня 2004 року набув чинності Закон №1058-ІV.

Відповідно до частини 2 статі 24 Закону №1058-ІV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Система персоніфікованого обліку була введена в дію 1 січня 2004 року на виконання Указу Президента України від 4 травня 1998 року № 401 «Про заходи щодо впровадження персоніфікованого обліку відомостей у системі обов'язкового державного пенсійного страхування» згідно постанов Кабінету Міністрів України №1854 від 12.12.2002 та №303 від 12.03.2003.

Таким чином, при обчисленні страхового стажу позивача за період роботи до впровадження системи персоніфікованого обліку, відповідач мав керуватися документами та порядком, визначеним законодавством, що діяло до набрання чинності Законом №1058-ІV.

Згідно трудової книжки БТ-ІІ №0831541, наданій позивачем, відомості про роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, внесені відповідно до вимог «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників».

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що надані позивачем документи є належними, допустимим, достовірними та достатніми доказами пільгового стажу, який має враховуватися при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Суд не бере до уваги посилання відповідача на те, що у зв'язку з відсутністю рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугою років, та відсутності можливості здійснення перевірки первинних документів та підтвердження достовірності наданих довідок про пільговий стаж роботи, які видано у травні 2014 року, не може бути підставою для не зарахування до пільгового стажу періоди роботи на шахті «Олександр-Захід» ДП «Артемвугілля» з 26.05.1983 по 04.07.1983 на посаді учня електрослюсаря підземного; з 05.07.1983 по 31.07.1983 на посаді гірничого майстра підземного; з 16.07.1984 по 31.10.1984 на посаді електрослюсаря підземного на підземному відділені ЕМО; з 16.03.1987 по 30.06.1987 - електрослюсар підземний; з 01.07.1987 по 19.01.1990 - гірничий майстер підземний; на ДП «Шахта імені Ю.О. Гагаріна» з 15.09.1983 по 12.12.193 на посаді електрослюсаря; на ДП шахті «Комсомолець» з 05.02.1990 по 17.04.1997 на посаді гірничого майстра та заступника начальника відділення з огляду на наступне.

Згідно з постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року № 18-1 "Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років" (далі - Порядок № 18-1) був затверджений відповідно до пункту 20 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №637 (далі - Порядок №637).

Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

За приписами статті 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Трудова книжка позивача містить відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах.

З урахуванням наведеного та встановлених у справі обставин, суд приходить до висновку, що «Рішення №810 про відмову в призначені пенсії» від 23 листопада 2017 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо вимоги позивача про зарахування до пільгового стажу періоду проходження ним строкової військової служби з 12 листопада 1984 року по 23 грудня 1986 року, суд виходить з наступного.

З 1 січня 2006 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зарахування до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах, часу проходження строкової військової служби», яким абзац 2 пункту 1 статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» доповнено двома реченнями такого змісту: «Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалась за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах».

Судом встановлено, що згідно запису в трудовій книжці від 16 липня 1984 року позивач був прийнятий на роботу на шахту «Олександр-Захід» ДП «Артемвугілля» слюсарем підземним з повним робочим днем в шахті.

Згідно запису від 31 жовтня 1984 року позивач був звільнений у зв'язку з призивом до Радянської Армії, тобто на момент призову на строкову військову службу позивач працював за професією, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно роз'яснень, наведених в пункті 8 оглядового листа Вищого Адміністративного Суду України від 14.08.2008 року №1406/100/13-08 «Про практику застосування законодавства з питань пенсійного забезпечення (за результатами справ, розглянутих Вищим адміністративним судом України у касаційному порядку)» проходження строкової військової служби за призовом є обов'язком громадянина, ухилення від якого тягне за собою відповідальність у встановленому чинним законодавством порядку, а тому будь-які обмеження трудових прав особи, пов'язані з проходженням такої служби, не допускаються. Військова служба у Збройних Силах України та інших військових формуваннях є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній з захистом Вітчизни. Зазначені положення застосовуються і до громадян, які проходили строкову військову службу до прийняття зазначених законів України.

Оскільки проходження строкової військової служби за призовом було і є обов'язком громадянина, ухилення від якого тягне за собою відповідальність у встановленому чинним законодавством порядку, то будь-які обмеження трудових прав особи, пов'язані з проходженням такої служби, недопустимі.

Таку правову позицію Вищого адміністративного суду України підтримано Верховним Судом України.

Враховуючи вищевикладене, суд при розгляді і вирішенні даного спору застосовує норми Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зарахування до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах, часу проходження строкової військової служби», який набрав чинності 01.01.2006), який був чинним під час звернення позивача до відповідача з заявою про призначення пенсії.

Таким чином, вимоги позивача про зарахування вищезазначеного періоду до його пільгового стажу підглядають задоволенню.

Відповідно до статті 13 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, суд зважує на його ефективність з точки зору статті 13 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» та враховує положення «Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень», прийняті Комітетом Міністрів 11.03.1980, а саме суд не може підміняти державний орган рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Разом з тим, пунктом 4 частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії.

Відповідно до частини 3 статті 245 КАС України у разі скасування індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Отже, суд наділений повноваженнями щодо зобов'язання відповідача прийняти (вчинити) певні дії, і це прямо вбачається з пункту 4 частини 1 статті 5 та частини 3 статті 245 КАС України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ефективним засобом правого захисту у даній справі буде зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 20.10.2017 та зарахувати до пільгового стажу періоди роботи на шахті «Олександр-Захід» ДП «Артемвугілля» з 26.05.1983 по 04.07.1983 на посаді учня електрослюсаря підземного; з 05.07.1983 по 31.07.1983 на посаді гірничого майстра підземного; з 16.07.1984 по 31.10.1984 на посаді електрослюсаря підземного на підземному відділені ЕМО; з 16.03.1987 по 30.06.1987 - електрослюсар підземний; з 01.07.1987 по 19.01.1990 - гірничий майстер підземний; на ДП «Шахта імені Ю.О. Гагаріна» з 15.09.1983 по 12.12.193 на посаді електрослюсаря; на ДП шахті «Комсомолець» з 05.02.1990 по 17.04.1997 на посаді гірничого майстра та заступника начальника відділення; період проходження строкової військової служби з 12.11.1984 по 23.12.1986.

В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити у зв'язку з їх необґрунтованістю.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина 3 вказаної статті).

Керуючись статтями 2, 5-10, 20, 22, 25, 72-76, 90, 132, 139, 143, 205, 241-246, 250, 251, 255, 295, 297, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1, адреса для листування: АДРЕСА_2 РНОКПП - НОМЕР_1) до Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 85200, Донецька область, м. Торецьк, вул. Дружби, б.22, код ЄДРПОУ - 21970814) про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення №810 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1, прийняте Управлінням Пенсійного фонду України у м. Дзержинську Донецької області 23 листопада 2017 року.

Зобов'язати Торецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України у Донецькій області потворно розглянути заяву про призначення пенсії, подану ОСОБА_1 20 жовтня 2017 року, та зарахувати до пільгового стажу періоди роботи на шахті «Олександр-Захід» ДП «Артемвугілля» з 26.05.1983 по 04.07.1983 на посаді учня електрослюсаря підземного; з 05.07.1983 по 31.07.1983 на посаді гірничого майстра підземного; з 16.07.1984 по 31.10.1984 на посаді електрослюсаря підземного на підземному відділені ЕМО; з 16.03.1987 по 30.06.1987 - електрослюсар підземний; з 01.07.1987 по 19.01.1990 - гірничий майстер підземний; на ДП «Шахта імені Ю.О. Гагаріна» з 15.09.1983 по 12.12.193 на посаді електрослюсаря; на ДП шахті «Комсомолець» з 05.02.1990 по 17.04.1997 на посаді гірничого майстра та заступника начальника відділення; період проходження строкової військової служби з 12.11.1984 по 23.12.1986.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 352 (триста п'ятдесят дві) гривні 40 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області.

Повне рішення складено 14 січня 2019 року.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до Донецького окружного адміністративного суду у строки, встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Циганенко А.І.